Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через посилення російських ракетних і дронових ударів по чорноморських портах.
Про це заявили в Українській аграрній конфедерації, передає Reuters.
Через атаки рф щомісячні можливості відвантаження зерна через ключові порти Одеської області скоротилися приблизно з 6 млн тонн до 4 млн тонн. Понад 90% експорту аграрної продукції України, зокрема зерна та рослинних олій, проходить через три порти на півдні Одеської області.
В аграрній конфедерації заявили, що росія систематично завдає ударів по портовій інфраструктурі, терміналах і всьому транспортно-логістичному ланцюгу, зокрема використовуючи балістичні ракети.
Через пошкодження інфраструктури трейдери стикаються з проблемами із закупівлею, продажем, транспортуванням і накопиченням вантажів. За даними «Укрзалізниці», у період із 2 до 8 липня кількість зерновозів, які прямували до портів Одеси, скоротилася на 11%, а обсяги експорту зменшилися на 17%.
Як відомо, один із найбільших українських експортерів зерна Kernel Holding цього тижня призупинив роботу в порту Чорноморськ через серію російських атак. Крім того, чотири з 13 великих зернових терміналів у портах Одеської області припинили закупівлю зерна.
Аналітики зазначають, що через зростання ризиків судновласники неохоче заходять до українських портів, що спричинило підвищення вартості перевезень. Експерти оцінюють втрати потужностей накопичення зерна в глибоководних портах приблизно у 2,5 млн тонн на місяць.
Україна залишається одним із ключових експортерів аграрної продукції у світі. У попередні сезони країна забезпечувала близько 6% світового експорту пшениці та близько 11% експорту кукурудзи.
[type] => post [excerpt] => Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через посилення російських ракетних і дронових ударів по чорноморських портах. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1784208780 [modified] => 1784213022 ) [title] => Російські атаки скоротили експорт зерна України на 2 млн тонн щомісяця [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72653&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 72653 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 72654 [image] => Array ( [id] => 72654 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large.jpg [original_lng] => 188516 [original_w] => 1140 [original_h] => 760 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1784202223:8 [_karpat_ai_import_snapshot] => a:9:{s:10:"source_url";s:129:"https://www.slovoidilo.ua/2026/07/16/novyna/ekonomika/ukrayina-vtratyla-tretynu-potuzhnostej-eksportu-zerna-cherez-rosijski-ataky";s:12:"source_plain";s:4592:"Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через посилення російських ракетних і дронових ударів по чорноморських портах. Про це заявили в Українській аграрній конфедерації, передає Reuters. Як змінився експорт зернових після початку великої війниПопри повномасштабне вторгнення Україна лишається важливим для світу експортером зернових. Як змінився експорт зернових культур після початку великої війни – на інфографіці. 4 травня 2026, 12:38 Через атаки рф щомісячні можливості відвантаження зерна через ключові порти Одеської області скоротилися приблизно з 6 млн тонн до 4 млн тонн. Понад 90% експорту аграрної продукції України, зокрема зерна та рослинних олій, проходить через три порти на півдні Одеської області. В аграрній конфедерації заявили, що росія систематично завдає ударів по портовій інфраструктурі, терміналах і всьому транспортно-логістичному ланцюгу, зокрема використовуючи балістичні ракети. Через пошкодження інфраструктури трейдери стикаються з проблемами із закупівлею, продажем, транспортуванням і накопиченням вантажів. За даними «Укрзалізниці», у період із 2 до 8 липня кількість зерновозів, які прямували до портів Одеси, скоротилася на 11%, а обсяги експорту зменшилися на 17%. Як відомо, один із найбільших українських експортерів зерна Kernel Holding цього тижня призупинив роботу в порту Чорноморськ через серію російських атак. Крім того, чотири з 13 великих зернових терміналів у портах Одеської області припинили закупівлю зерна. Аналітики зазначають, що через зростання ризиків судновласники неохоче заходять до українських портів, що спричинило підвищення вартості перевезень. Експерти оцінюють втрати потужностей накопичення зерна в глибоководних портах приблизно у 2,5 млн тонн на місяць. Україна залишається одним із ключових експортерів аграрної продукції у світі. У попередні сезони країна забезпечувала близько 6% світового експорту пшениці та близько 11% експорту кукурудзи. Нагадаємо, раніше «Слово і діло» розповідало про найбільші компанії, які займаються експортом українського зерна, а також про те, як росія цілеспрямовано зривала зернову угоду від самого початку її існування. А з нашої інфографіки можна дізнатися, як змінився експорт зернових після початку повномасштабної війни. Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло». Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps. ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM найважливіше від «Слово і діло» Підписатися";s:8:"ai_title";s:129:"Російські атаки скоротили експорт зерна України на 2 млн тонн щомісяця";s:10:"ai_excerpt";s:266:"Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через посилення російських ракетних і дронових ударів по чорноморських портах.";s:16:"ai_content_plain";s:3100:"Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через посилення російських ракетних і дронових ударів по чорноморських портах. Про це заявили в Українській аграрній конфедерації, передає Reuters. Через атаки рф щомісячні можливості відвантаження зерна через ключові порти Одеської області скоротилися приблизно з 6 млн тонн до 4 млн тонн. Понад 90% експорту аграрної продукції України, зокрема зерна та рослинних олій, проходить через три порти на півдні Одеської області. В аграрній конфедерації заявили, що росія систематично завдає ударів по портовій інфраструктурі, терміналах і всьому транспортно-логістичному ланцюгу, зокрема використовуючи балістичні ракети. Через пошкодження інфраструктури трейдери стикаються з проблемами із закупівлею, продажем, транспортуванням і накопиченням вантажів. За даними «Укрзалізниці», у період із 2 до 8 липня кількість зерновозів, які прямували до портів Одеси, скоротилася на 11%, а обсяги експорту зменшилися на 17%. Як відомо, один із найбільших українських експортерів зерна Kernel Holding цього тижня призупинив роботу в порту Чорноморськ через серію російських атак. Крім того, чотири з 13 великих зернових терміналів у портах Одеської області припинили закупівлю зерна. Аналітики зазначають, що через зростання ризиків судновласники неохоче заходять до українських портів, що спричинило підвищення вартості перевезень. Експерти оцінюють втрати потужностей накопичення зерна в глибоководних портах приблизно у 2,5 млн тонн на місяць. Україна залишається одним із ключових експортерів аграрної продукції у світі. У попередні сезони країна забезпечувала близько 6% світового експорту пшениці та близько 11% експорту кукурудзи.";s:10:"applied_at";s:25:"2026-07-16T09:43:15+00:00";s:6:"status";s:14:"accepted_as_is";s:7:"user_id";i:8;s:11:"compared_at";s:25:"2026-07-16T10:34:06+00:00";} [_thumbnail_id] => 72654 [_edit_last] => 8 [views_count] => 114 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 1048394533001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 240 [1] => 3879 [2] => 1635989 [3] => 1635991 [4] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => експорт [1] => зерно [2] => Одеська область [3] => російські атаки [4] => Україна ) ) [1] => Array ( [id] => 72010 [content] =>
Збільшення кількості російських атак на українські морські порти та судна може скоротити обсяги щомісячних поставок зерна на третину. Вони вже призвели до зростання збитків для операторів терміналів, які, за їхніми словами, вони не можуть покрити самостійно, повідомляє Reuters.
Україна – один з найбільших експортерів зерна у світі, але значною мірою залежить від чорноморських портів, які обробляють понад 90% її експорту. Через порти Одеської області нещодавно проходило близько 6 мільйонів тонн вантажів на місяць.
Посилені ракетні атаки ворога, зокрема безпілотниками, на порти, судна, залізниці та енергетичну інфраструктуру загрожують потоку вантажів.
“Потенційно, обсяги експорту з одеських портів можуть впасти до 4 мільйонів метричних тонн на місяць через напади. Близько 1 мільйона тонн можна перенаправити на дунайські термінали, але не більше – логістика там дорога”, – каже заступник міністра економіки Тарас Висоцький.
Падіння на 30% експорту в ключові місяці може стати значним викликом для експортерів, оскільки Україна вступає в новий сезон з великими перехідними запасами, що чинитиме тиск на внутрішні ціни, зменшуючи доходи фермерів.
Перебої з експортом також можуть мати широкі наслідки для економіки України, де сільськогосподарський експорт залишається ключовим джерелом надходжень в іноземній валюті. Це також може вплинути на світові ринки. В останні сезони на Україну припадало близько 6% глобального експорту пшениці та близько 11% світового експорту кукурудзи.
Удари по терміналах
росія неодноразово атакувала українські порти та енергетичну інфраструктуру під час війни. За оцінками, збитки портових терміналів з початку повномасштабної агресії становлять 1,5 мільярда доларів. При цьому вони не мають достатньо власних грошей на відновлення.
Висоцький каже, що уряд знає про це, але бюджетні ресурси наразі зосереджені на підготовці енергетики України до зими, коли очікується, що росія посилить удари по енергетичному сектору. Для операторів терміналів збитки не обмежуються будівлями чи сховищами. Вони кажуть, що порти використовують спеціалізоване обладнання, яке важко швидко замінити.
Також посилилися атаки на судна, що заходять у порти або завантажуються в них, що підвищує вартість фрахту та робить судновласників менш схильними заходити в порти.
За оцінками, перехідні запаси зерна станом на 1 липня доходили до 9,5 мільйона тонн. У липні минулого року в Україні було 7 мільйонів тонн зерна, а роком раніше – 6,4 мільйона тонн. Ці обсяги потенційно могли бути експортовані, але логістичні проблеми завадили відвантаженню. У поточному сезоні, який завершується в червні, Україна експортувала 34,9 мільйона тонн зерна порівняно з 39,5 мільйона сезоном раніше.
Суд, зокрема, ухвалив, що затримання Caffa в Балтійському морі було законним і що судно може бути передане Україні.
«Шведська поліція та берегова охорона затримали судно Caffa біля південного узбережжя Швеції в березні, стверджуючи, що воно плавало під хибним прапором і порушувало закони про морську безпеку та безпеку суден через непридатність до плавання», — пише агентство.
Адвокат власника суду, компанії Caffa Shipping Limited, оскаржив затримання та домагається звільнення судна, — повідомляє Reuters.
«Суд підтвердив, що арешт судна CAFFA тощо був правомірним і що судно може бути передане Україні», — цитує Reuters заяву прокурора Хакана Ларссона.
Однак, як зазначив прокурор, рішення суду ще має набути законної сили, перш ніж може відбутися передача судна Україні в тому чи іншому форматі, і додав, що власники Caffa мають три тижні на подачу апеляції.
Адвокат компанії Caffa Shipping поки що не відповів на запит Reuters про додаткові коментарі.
За даними шведської поліції, на момент затримання більшість із 11 членів екіпажу Caffa були росіянами. Згідно з порталом відстеження суден MarineTraffic, судно є 96-метровим судном для перевезення генеральних вантажів.
Україна наприкінці квітня зафіксувала чергову серію рейсів до Єгипту, під час яких Росія продовжує вивозити українське зерно з окупованих територій через порти Маріуполя та Севастополя, використовуючи фальшиві документи.
Про це заявив уповноважений Президента із питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі Укрінформу.
«Росія продовжує продавати вкрадене українське зерно з ТОТ через відверті кримінальні махінації з документами. Наприкінці квітня ми зафіксували чергову серію рейсів до Єгипту, де окупанти використовують одну й ту саму схему», – наголосив він.
Уповноважений розповів, що зерно завантажують у закритих портах окупованих Маріуполя чи Севастополя.
За його словами, у початкових документах фігурують російські порти, наприклад, Темрюк, але після виходу в море декларації «магічним чином» змінюються – і кінцевим пунктом стають порти Єгипту – Ель-Дехейла чи Олександрія.
«Наприклад, російські судна Alfa-1 та Irkutsk (раніше Alfa M) завантажилися безпосередньо в окупованому Маріуполі та змінили легенду маршруту вже на ходу, щоб приховати походження зерна. При цьому Irkutsk уже перебуває під українськими санкціями та під офіційним арештом у межах кримінального провадження в Україні. Так само, як й інше судно – Mikhail Nenashev, яке транспортувало в цей же період українське зерно з Севастополя до Олександрії», – зазначив Власюк.
Водночас уповноважений Президента підкреслив, що зміна документів не змінює реальності: «Це крадене зерно, вивезене з окупованих Росією територій України».
Він поінформував, що українська сторона встановлює реальні маршрути всупереч фальшивим деклараціям.
«Єгипетська сторона має усвідомлювати, що, купуючи таку пшеницю, вона стає частиною логістичного ланцюга воєнного злочину РФ», – заявив Власюк.
За його словами, вся інформація щодо цих рейсів, суден, капітанів та їхніх власників уже передана міжнародним партнерам для подальших дій і посилення санкційного тиску на тіньовий зерновий флот Росії.
Попри неодноразові попередження, судну “ASOMATOS” було дозволено розвантажити 26,9 тис. тонн викраденої української пшениці в Абу-Кірі. Це вже четвертий випадок відмивання росією викраденого українського зерна в єгипетських портах з квітня.
Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
“ASOMATOS” було дозволено розвантажитися навіть попри те, що п’ять днів тому генеральний прокурор України направив офіційний запит на правову допомогу до Міністерства юстиції Єгипту щодо цього незаконного вантажу, експортованого підсанкційним “Агро-Фрегатом” через окупований Крим, та надав усі необхідні дані та правові підстави для арешту судна та його вантажу.
“Україна – це країна, яка багато років відігравала роль надійного гаранта продовольчої безпеки Єгипту, і ми не розуміємо, чому єгипетські партнери відплачують нам тим, що продовжують приймати викрадене українське зерно.
Крім того, ми нагадуємо Єгипту та всім іншим країнам, що Україна пережила геноцид через голод минулого століття, коли Москва наказала забрати зерно у нашого народу. Тепер, коли Москва знову краде наше зерно, це викликає найгірші спогади”, – наголошує Сибіга.
Також він закликав єгипетських партнерів дотримуватися міжнародного права, власних обіцянок, даних нам, та принципів наших двосторонніх відносин.
“Вкрадені товари з окупованих територій мають бути конфісковані, а не прийняті. Мародерство – це не торгівля, а співучасть, яка лише підживлює подальшу агресію”, – резюмує міністр.
Минулого року Росія вивезла понад 2 млн тонн зерна з тимчасово окупованих територій України на 400 млн доларів.
Про це повідомив в інтерв’ю Укрінформу перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України Олег Луговський.
«У 2025 році Росія вивезла більш як 2 млн тонн зерна з наших тимчасово окупованих територій на 400 млн дол. Споживачами є країни Африки, Близького Сходу та Азії», – сказав він.
За словами Луговського, збіжжя вивозиться «зерновим» флотом Росії через морські порти на тимчасово окупованих територіях Криму, Запорізької і Донецької областей.
За даними розвідки, Росія створила «зерновий хаб» у відкритих водах на виході із Керченської протоки. Тут зерно перевантажують з російських маловантажних балкерів на іноземні суховантажі. У такий спосіб намагаються приховати походження зерна. Задіяно 45 кораблів, 2 судна-накопичувача та близько 40 суден «каботажного» флоту. 85% цих суден зареєстровані у юрисдикції Росії, що дозволяє мінімізувати наслідки санкцій.
Окрім зерна, Росія вивозить з ТОТ вугілля, кокс, каолін, залізну руду, соду та сталь.
Луговський повідомив, що лише за минулий рік морськими шляхами вивезено понад 200 тис. тонн корисних копалин і продукції металургії.
У 2025 році Росія викрала понад 2 мільйони тонн зерна з українських тимчасово окупованих територій.
Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
За його словами, Москва постачала це зерно на ринки Африки, Азії, Близького Сходу та Європи. Майже 40% було поставлено до Єгипту.
Для здійснення цієї незаконної торгівлі Росія використовувала порти в Азовському та Чорному морях і створила тіньовий зерновий флот.
“Наша розвідка вже виявила 45 суден, причетних до крадіжки українського зерна та його транспортування на світові ринки, і ми наклали санкції на 43 з них, а також на 39 капітанів”, – поінформував міністр.
“Ми також відстежуємо компанії, причетні до цієї незаконної торгівлі. Усі вони відчують на собі вплив українських санкцій — як судових, так і спеціальних”, – додав він.
Сибіга закликав європейських партнерів розпочати систематичну протидію цьому російському злочину та загрозі глобальній продовольчій безпеці, яку становлять такі дії.
“Важливо задіяти всі можливі інструменти, як національні, так і міжнародні. Ми також очікуємо більш скоординованих дій та зусиль від агентства Frontex”, – наголосив очільник відомства.
Він заявив, що вся російська інфраструктура, причетна до крадіжки українського зерна, а також його покупці, повинні якомога швидше зіткнутися з європейськими санкціями.
“Ми вже маємо досвід протидії тіньовому танкерному флоту Росії. Тепер настав час зупинити також розширення тіньового зернового флоту Росії”, – зазначив Сибіга.
Режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжуватимуть, натомість країна повернеться до звичайного режиму імпорту.
Про це повідомила міністерка сільського господарства Молдови Людмила Катлабуга, інформує Point.
Чинна законодавча база більше не дозволяє продовжувати цей захід.
“Згідно із Законом № 170, режим ліцензування імпорту зернових більше не передбачає продовження. Внаслідок цього ми перейдемо у звичайний режим”, – пояснила Катлабуга.
Водночас влада збереже суворіший механізм моніторингу зернового ринку, щоб мати можливість оперативно втрутитися у разі виникнення серйозних дисбалансів.
Своєю чергою, Асоціація фермерів у прес-релізі попередила, якщо режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжать, місцевий ринок ризикує обвалитися.
Від початку функціонування українського морського коридору опрацьовано понад 162 млн тонн вантажів, з яких понад 98 млн тонн — зерно, коридором пройшли майже 7 тис. суден, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у Facebook.
Він наголосив, що попри постійні удари по портовій, енергетичній та залізничній інфраструктурі Україна зберігає морський експорт і свій внесок у глобальну продовольчу безпеку.
“Український морський коридор працює в умовах постійної воєнної загрози. Проте із початку його функціонування опрацьовано понад 162 млн тонн вантажів, з яких понад 98 млн тонн — зерно. Коридором пройшли майже 7 тис. суден. Поставки українського зерна, олії, кукурудзи та ячменю охоплюють 55 країн світу. Для багатьох із них, особливо в Північній Африці, це єдиний економічно можливий шлях доставки”, – зазначив Кулеба.
За його словами, робота над посиленням безпеки морських портів триває щодня. АМПУ у тісній взаємодії з військовими, правоохоронними органами та бізнесом впроваджує додаткові заходи для захисту інфраструктури та безпечного проходження суден.
Водночас у фокусі – безпека працівників порту: триває робота над розширенням мережі укриттів в портах. Окрема увага приділяється енергетичній стійкості.
“Впроваджуються резервні джерела живлення, встановлюються когенераційні установки, модернізується критична інфраструктура. Порти адаптуються до роботи в умовах енергетичних обмежень та комбінованих атак – усе для того, щоб забезпечити безперервність експортних операцій”, – запевнив віцепрем`єр.
Як повідомлялося, Кулеба в жовтні інформував, що в морських портах України діють 30 стаціонарних укриттів, додатково встановлено 21 мобільну захисну споруду. До кінця 2025 року планується облаштувати ще 28 укриттів.
Український морський коридор запрацював 16 серпня 2023 року. Україна організувала цей морський шлях після блокади РФ “зернового коридору”. Українським морським коридором транспортують не лише аграрну продукцію.
[type] => post [excerpt] => Від початку функціонування українського морського коридору опрацьовано понад 162 млн тонн вантажів, з яких понад 98 млн тонн — зерно, коридором пройшли майже 7 тис. суден, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку гром... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1766073780 [modified] => 1766068688 ) [title] => Понад 162 млн тонн вантажів перевезено українським морським коридором, із яких 98 млн тонн - зерно - Кулеба [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=66491&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 66477 [uk] => 66491 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 40837 [image] => Array ( [id] => 40837 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597.jpg [original_lng] => 149156 [original_w] => 1125 [original_h] => 633 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597.jpg [width] => 1125 [height] => 633 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597.jpg [width] => 1125 [height] => 633 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597.jpg [width] => 1125 [height] => 633 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 1087 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 40837 [_edit_lock] => 1766061489:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 585312244002 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 9 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Спецтема [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 3879 [1] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => зерно [1] => Україна ) ) [9] => Array ( [id] => 63564 [content] =>
Лідером за обсягами збору залишаються аграрії Одещини, там намолочено понад 3,44 млн т зернових із 1,09 млн га.
В Україні аграрії вже намолотили 29,15 млн тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 007,9 тис. га, обмолочено 62% площ. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства в п’ятницю, 12 вересня.
Зокрема, пшениці намолочено понад 22,18 млн т з площі 5 млн га; ячменю – 5,29 млн т (1,34 млн га), гороху – 611,6 тис. т (265,7 тис. га), а кукурудзи – 192,2 тис. т (із 54,1 тис. га).
Інших зернових і зернобобових зібрано 801,1 тис. т на площі 291,5 тис. га.
Лідером за обсягами збору залишаються аграрії Одещини, там намолочено понад 3,44 млн т зернових із 1,09 млн га. Провідні позиції у рейтингу залишаються за Вінниччиною (намолочено 2,4 млн т із 432,4 тис. га) та Кіровоградщиною (2,2 млн т із 535,5 тис. га).
Аграрії активно збирають олійні культури. Найбільше зібрано ріпаку – 3,24 млн т з площі 1,27 млн га, сої – 354,3 тис. т (204,7 тис. га), а соняшнику – 885,3 тис. т (570,3 тис. га). Цукрових буряків викопано 155,1 тис. т на площі 3,3 тис. га.
Збір кукурудзи вже розпочали в шести областях України – Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській та Черкаській.
