Якщо не буде нових ворожих ударів, відновити нормальне функціонування української енергосистеми можна за 6-8 тижнів, але такий сценарій, на жаль, малоймовірний.
Такі розрахунки навів на брифінгу директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
Експерт спрогнозував позитивну динаміку відновлення пошкодженого ворогом енергообладнання упродовж цього тижня. Про певну стабілізацію, за його оцінками, можна казати вже зараз, адже Україні, зокрема, вдалося вивести на повну потужність майже всі працюючі блоки атомних електростанцій, роботу яких довелося обмежувати через пошкодження устаткування для передачі струму в Об’єднану енергосистему.
«Зараз триває відновлення високовольтних мереж. І якби в нас було шість-вісім тижнів на те, щоб відновлювати обладнання та проводити ремонти, ми б мали електропостачання майже без відключень чи принаймні з якимись мінімальними відключеннями, не більше однієї черги. Але, на жаль, таке «щастя» через ймовірність нових масованих ворожих атак, думаю, нам не світить», – сказав Харченко.
Незважаючи на постійні ризики та удари по енергооб’єктах у прифронтових та прикордонних регіонах, загалом ситуацію в енергетиці експерт назвав контрольованою, а заходи, яких вжили при підготовці країни до опалювального сезону, – ефективними.
Для прикладу він розповів про атаку минулої ночі на одну із захищених фортифікаціями підстанцій, куди прилетіло шість дронів. За кілька годин її роботу відновлено. Адже обійшлося лише мінімальними пошкодженнями зовнішніх елементів з’єднання з енергосистемою. Інша справа, що вжили таких заходів далеко не скрізь. Це стосується, зокрема, фортифікаційного захисту критичних енергооб’єктів – принаймні там, де це можна зробити.
«Звісно, коли прилітає 30-35 дронів на один енергоблок, захистити його засобами ППО неможливо, як неможливо й побудувати там якусь ефективну фортифікацію. Адже це дуже великі об’єкти. І вони – справді наше дуже вразливе місце. Частково це компенсується тим, що для України вчергове збільшили обсяг доступного імпорту, і тепер ми можемо імпортувати до 2,3 ГВт електроенергії, що у критичній ситуації може бути дуже помічним», – наголосив директор Центру дослідження енергетики.
Він спрогнозував, що за таким же сценарієм нам доведеться жити впродовж усієї зими: масована атака на велику кількість енергетичних об’єктів, три-чотири надзвичайно складні дні для «розгрібання» критичних ситуацій, часткове покращення, а далі – планомірне відновлення нормального живлення.
«Всім зрозуміло, що і як робити, досвід уже напрацьовано. Є резервне обладнання, є можливості для збільшення імпорту… Але, повторюся, якби було шість-вісім «спокійних» тижнів, то нормальне живлення майже по всій країні, за винятком хіба що окремих прифронтових і прикордонних територій, вдалося б відновити», – підсумував Харченко.
У Білорусі вирішили будувати третій енергоблок на атомній електростанції в Островці під кордоном з Литвою.
Про це повідомляє державне інформагентство БЕЛТА, пише „Європейська правда”.
Віцепрем’єр Віктор Каранкевич оголосив, що на нараді з Александром Лукашенком вирішили будувати третій енергоблок єдину білоруської АЕС в місті Островець, що лише за 15 км від кордону з Литвою і 40 км від її столиці Вільнюса.
„За результатами наради ухвалено рішення про розвиток Островецької АЕС, реалізації другої черги – спорудження третього енергоблока. І паралельно буде організована робота з дослідження майданчиків на території Могилевської області (…) де можливий у майбутньому в умовах зростання енергоспоживання розвиток атомної енергетики”, – сказав посадовець.
Електростанція в місті Островець, розташованому на заході Гродненської області, розташована за 15 км від кордону з Литвою і піддавалася критиці через проблеми з безпекою, в першу чергу з боку сусідніх країн і міжнародних організацій.
Перший енергоблок запустили у 2020 році, другий був підключений до білоруської енергосистеми у 2023 році. Станцію будувала російська держкомпанія „Росатом”, проєкт фінансувався Москвою.
Іспанська влада отримала запит від найбільшої атомної електростанції країни „Альмарас” про продовження терміну її експлуатації після запланованого закриття у 2028 році.
Про це повідомляє AFP.
Іспанські енергетичні компанії Endesa, Iberdrola і Naturgy надіслали листа до Міністерства екологічної трансформації країни, в якому заявили про готовність продовжити роботу АЕС „Альмарас”, якщо буде відкладений термін її закриття.
В іспанському уряді сказали, що будь-яке рішення про продовження терміну експлуатації АЕС „Альмарас” вимагатиме дотримання стандартів безпеки і не повинне спричинити додаткових витрат для споживачів.
Наразі в Іспанії є п’ять атомних електростанцій. „Альмарас”, розташована на заході Іспанії, забезпечує близько 7% від загального обсягу виробництва електроенергії в країні. Решта АЕС, що складаються з семи реакторів, забезпечують 19% електроенергії Іспанії.
За інформацією журналістів, на першому етапі буде встановлена зона припинення вогню радіусом 1,5 кілометра для ремонту пошкодженої лінії електропередачі 750 кіловольт «Дніпровська».
На другому етапі буде встановлено другу зону припинення вогню для ремонту резервної лінії 330 кіловольт «Феросплавна-1», яка знаходиться на підконтрольній Україні території.
Зазначається, що експерти МАГАТЕ будуть присутні на місці для спостереження за ремонтними роботами, які спочатку планувалося провести протягом 7 днів з 11 по 17 жовтня. Однак, хоч українська сторона й надала необхідні гарантії безпечного проїзду ремонтних бригад, росія не дала їх для початку робіт за вказаним графіком.
У межах першого етапу планують пробурити щонайменше 50 свердловин глибиною від 30 до 120 метрів. На підставі отриманих даних визначать точне місце розташування АЕС.
Біля села Улькен у Казахстані стартувала підготовка проєктної документації та визначення оптимального місця будівництва першої в країні атомної електростанції. Про це інформує Orda.kz.
До запуску робіт долучилися голова російської держкорпорації Росатом Олексій Ліхачов та голова Агентства з атомної енергії Казахстану Алмасадам Саткалєєв.
Наразі вже стартувало буріння першої розвідувальної свердловини та відбір ґрунтових зразків. За словами представників Росатома, ці дослідження дозволять оцінити сейсмостійкість, гідрогеологічні особливості та інші характеристики території, необхідні для забезпечення безпечного проєктування.
У межах першого етапу планують пробурити щонайменше 50 свердловин глибиною від 30 до 120 метрів. На підставі отриманих даних визначать точне місце розташування АЕС.
Інженерна підготовка триватиме близько 18 місяців. Також досліджують щонайменше три альтернативні ділянки в межах Жамбильського району Алматинської області.
Підготовчі роботи виконує дочірня компанія Росатома – АТ Атоменергопроєкт – у співпраці з казахстанськими організаціями. Дослідження включають детальне вивчення геологічних, сейсмічних, гідрологічних та техногенних особливостей території.
За оцінкою Алмасадама Саткалєєва, будівництво АЕС може обійтися у $14-15 млрд. Ще $1 млрд планують спрямувати на інфраструктуру та соціальні об’єкти поблизу станції. Орієнтовне техніко-економічне обґрунтування мають підготувати до грудня 2025 року.
В’єтнам відновив плани щодо будівництва атомних електростанцій, які були призупинені майже десять років тому.
Росія та В’єтнам домовилися провести переговори та підписати угоду про будівництво атомних електростанцій на территорії останньої. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на спільну заяву країн після візиту в’єтнамського лідера То Лама в Москву.
В’єтнам відновив плани щодо будівництва атомних електростанцій, які були призупинені майже десять років тому.
Уряд країни раніше заявляв, що чекає введення в експлуатацію перших атомних електростанцій сумарною потужністю до 6,4 ГВт між 2030 і 2035 роками.
Офіційний Ханой на початку 2025 року заявив, що проведе переговори щодо проєктів у галузі ядерної енергетики з іноземними партнерами, серед яких Росія, Японія, Південна Корея, Франція та Сполучені Штати.
У заяві також зазначають, що В’єтнам і Росія домовилися активізувати співпрацю в нафтогазовій промисловості, включно з постачанням російської нафти та зрідженого природного газу В’єтнаму.
Країни також сприятимуть нарощуванню присутності енергетичних компаній на територіях одна одної.
Верховна Рада зняла з розгляду законопроєкт про будівництво енергоблоків Хмельницької АЕС.
Про це повідомив заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк.
„Голосів немає”, – написав він у Телеграм.
Як повідомлялося, законопроєкт про добудову енергоблоків Хмельницької АЕС коштом західних донорів, який парламент планував розглянути вранці у вівторок, 17 грудня, розроблявся без консультацій із ЄС, хоча влада України має суверенне право на втілення проєкту, заявила у понеділок посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.
Йдеться про урядовий законопроєкт №11146 „про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької атомної електричної станції”, зареєстрований ще у квітні 2024 року.
Раніше цей проєкт викликав суперечки у суспільстві та депутатського корпусу. Антикорупційний комітет Верховної Ради у липні знайшов корупційні ризики у законопроєкті про добудову 3 та 4 енергоблоків Хмельницької АЕС.
Законопроєкт про добудову енергоблоків Хмельницької АЕС коштом західних донорів, який парламент планує розглянути вранці у вівторок, 17 грудня, розроблявся без консультацій із ЄС, хоча влада України має суверенне право на втілення проєкту.
Про це заявила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Європейську правду„.
Йдеться про урядовий законопроєкт №11146 „про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької атомної електричної станції”, зареєстрований ще у квітні 2024 року.
Раніше цей проєкт викликав суперечки у суспільстві та депутатському корпусі. Але, як стверджують народні депутати, у вівторок 17 грудня він поставлений першим номером у порядку денному засідання Верховної ради.
Очільниця дипмісії ЄС в Україні у коментарі „ЄвроПравді” в понеділок наголосила, що структури Євросоюзу не були залучені до підготовки цієї законодавчої ініціативи.
„Ми не брали участі в підготовці цього законопроєкту. Але це рішення повністю в компетенції української влади – чи буде Україна будувати АЕС, чи ні”, – заявила вона.
Варто зауважити, що уряд розраховує використати кошти донорів на добудову АЕС. Катаріна Матернова наголосила, що ЄС не братиме в цьому участі.
„Євросоюз не фінансує розбудову ядерних електростанцій, зокрема через те, що в ЄС є різні позиції щодо ядерної енергетики”, – пояснила вона.
Дипломатка водночас підкреслила, що натомість у ЄС є інші очікування від влади України в контексті діяльності „Енергоатому”. Вона звернула увагу на те, що Україна добровільно взяла на себе зобов’язання привести наглядову раду „Енергоатому” у відповідність до стандартів ОЕСР, що потребує наявності у цієї державної компанії незалежної наглядової ради.
„Я хочу наголосити, що ми що ми дуже зацікавлені у формуванні наглядової ради „Енергоатому”. І ми в G7 минулого тижня надіслали лист про це прем’єр-міністру”, – сказала посол ЄС.
Енергоатом вивів з ремонту на 12 днів раніше запланованого терміну ще один енергоблок АЕС. Це додасть енергосистемі 1000 МВт потужності.
Про це повідомила пресслужба Енергоатому.
«1 жовтня, після планово-попереджувального ремонту, фахівці Енергоатома успішно під’єднали до енергомережі енергоблок однієї з АЕС. Триває набір потужності. Завдяки якісній роботі атомників, блок вивели з ремонту на 12 днів раніше запланованого терміну», – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у компанії, після виходу блоку на повну потужність енергосистема України буде посилена на 1000 МВт.
«Ремонтна кампанія виходить на фінішну пряму і до початку ОЗП усі дев’ять блоків, які розташовані на підконтрольній Україні території, будуть готові до роботи протягом найскладніших місяців», – зазначив керівник Енергоатому Петро Котін.
Він додав, що фахівці компанії виконують роботи якісно та з випередженням графіків.
У Польщі на будівництво першої атомної електростанції планують виділити у 2025 році 4,6 млрд злотих (приблизно 1 млрд євро).
Про це заявив міністр фінансів Польщі Анджей Доманський, пише RMF24.
„Наступного року ми виділимо 4,6 млрд злотих на будівництво атомної електростанції. Ми можемо запропонувати рішення щодо відновлюваних джерел енергії. Нам потрібно багато інвестувати в мережу, щоб ця енергія використовувалася ефективно”, – сказав він.
Наступного тижня Рада міністрів Польщі планує прийняти державний бюджет на 2025 рік.
