Верховна Рада України ухвалила в другому читанні проєкт державного бюджету України на 2026 рік. Більша частина видатків піде на Сили оборони.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прем’єр-міністра України Юлію Свириденко в Telegram.
Свириденко підкреслила, що Україна спрямовує 100% власних надходжень на Сили оборони. Ідеться про грошове забезпечення воїнів та підтримку їхніх родин, посилення протиповітряної оборони та виробництво української зброї, зокрема розробку дронів.
„Наступного року витратимо на армію – 2,8 трлн гривень, це майже 60% усіх видатків”, – звернула увагу прем’єр.
Польща підписала контракт на суму 6,7 млрд доларів (25,1 млрд злотих) на придбання ще 180 південнокорейських танків K2, третина з них буде вироблятися вже на місцевих підприємствах. Таким чином країна матиме більше танків, ніж Велика Британія, Німеччина, Франція та Італія разом узяті, пише Notes From Poland.
Ця угода є новим етапом у швидкому розвитку військової галузі Польщі.
Після виконання контракту, який буде реалізовано до 2030 року, країна матиме близько 1100 танків, що перевищує сукупний парк Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії.
Польща почала купувати танки K2 у Південній Кореї у 2022-му за попереднього уряду, очолюваного партією «Право і справедливість» (PiS), перші одиниці були доставлені ще в грудні того ж року.
У новому контракті йдеться про 180 танків, 81 допоміжний транспортний засіб, логістичний пакет, навчання, повний сервісний та ремонтний пакет, а також передачу технологій.
Польща отримає можливість виробляти танки, заявив міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш на церемонії підписання у Глівіце. Урядовець підтвердив, що 61 одиницю вироблять на заводі Bumar-Łabędy, де було укладено угоду.
Підписання відбулося майже на рік пізніше, ніж планувалося спочатку. Косіняк-Камиш визнав затримку. За його словами, переговори були тривалими, але зрештою дали набагато кращі фінансові умови, ніж якби угоду підписали минулого року.
Польська щоденна газета Rzeczpospolita зазначає, що згідно із сьогоднішнім оголошенням, до 2030 року Польща матиме понад 950 сучасних танків, зокрема 360 K2, 366 американських Abrams і 235 німецьких Leopard. Якщо додати до цього 150 танків PT-91 Twardy, вироблених у Польщі в 1990-х роках, загальна кількість бойових машин перевищить 1100.
Для порівняння: згідно з даними Global Firepower, Німеччина, Франція, Італія та Велика Британія разом мають менш ніж 950 танків. З них лише Німеччина активно прагне розширити свої бронетанкові сили.
У межах НАТО Туреччина (2238) і Греція (1344) мають найбільшу кількість танків у Європі, але в основному вони були виготовлені кілька десятиліть тому, і ці високі показники відображають, швидше, напруженість між Анкарою та Афінами, ніж слугують зміцненню східного флангу Альянсу.
З моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року Польща має безпрецедентні військові витрати. Цього року вона збільшила свій оборонний бюджет до 4,7% ВВП, що є найвищим відносним рівнем у НАТО.
Польща здійснила значні закупівлі в Південній Кореї. Ідеться про ракетні артилерійські пускові установки K239 Chunmoo, легкі бойові літаки FA-50 та самохідні гаубиці K9.
Значна частина витрат на оборону пішла також американським виробникам. Крім танків Abrams, Польща уклала контракти на вертольоти Apache, артилерійські установки HIMARS, системи протиракетної оборони Patriot та літаки-розвідники з радарами.
Україна збільшила витрати на оборону у понад 8 разів за останні 5 років.
Україна перебуває на 8-му місці в світі за обсягами витрат на оборону. В абсолютних цифрах Росія випереджає нас майже втричі. Про це повідомляє телеграм-канал UA War Infographics.
Так, на підставі даних, зібраних Стокгольмським інститутом дослідження проблем миру, складено топ країн світу за рівнем військових витрат у 2024 році. Перша десятка виглядає наступним чином:
США – 997 мільярдів доларів;
Китай – 313 мільярдів;
Росія – 149 мільярдів;
Німеччина – 88 мільярдів;
Індія – 86 мільярдів;
Велика Британія – 82 мільярди;
Саудівська Аравія – 80 мільярдів;
Україна – 64 мільярди;
Франція – 64 мільярди;
Японія – 55 мільярдів.
Усі країни першої десятки наростили свої витрати на оборону порівняно з 2020 роком. Найбільше – Україна (+838%) та Росія (+126%), найменше – Японія (+3%), Франція (+10%) та Китай (+10%).
Для розуміння, у 2020 році витрати України на оборону складали лише 6,8 мільярда доларів.
Borsuk – перший бойовий транспорт, розроблений та виготовлений з нуля в Польщі для потреб польської армії.
У Міністерстві оборони Польщі підписали виконавчу угоду на виробництво перших 111 бойових машин піхоти Borsuk для польської армії. Про це повідомляє RMF24 у четвер, 27 березня.
Міністр оборони Польщі, Владислав Косіняк-Камиш, під час підписання угоди зазначив, що це „подія десятиліття”. І справді, Borsuk – перший бойовий транспорт, розроблений та виготовлений з нуля в Польщі для потреб польської армії.
Контракт на 6,5 мільярдів злотих передбачає постачання 111 машин спільно з логістичним та навчальним пакетом. Постачання розпочнуться вже в цьому році і триватимуть до 2029 року.
Міністр акцентував, що Borsuk – це не тільки унікальний проект для Польщі, але й має перспективу експорту до інших країн-союзниць. За його словами, замовлення на Borsuk збільшуватимуться, водночас для цього потрібно розвивати потужності з виробництва.
Процес створення Borsuka почався ще у 2014 році, коли тодішній міністр оборони Польщі, а нині голова МВС, Томаш Семоняк ініціював дослідження, що призвели до запуску виробництва цього унікального бронетранспортеру.
Цього року, як і минулого, Китай збільшить свої витрати на оборону на 7,2%, незважаючи на те, що економічне зростання в країні сповільнюється вже третій рік поспіль.
Згідно зі звітом, представленим на відкритті третьої сесії парламенту 14-го скликання, темпи збільшення витрат на оборону знову перевищують показники зростання економіки. У 2025 році уряд установив останні, як і торік, на рівні близько 5%.
Аналітики очікували саме цього, оскільки передбачалося, що у відповідь на геополітичні виклики Пекін продовжить модернізацію своїх збройних сил.
Китай стрімко розвиває армію вже понад десять років
Під керівництвом президента Китаю Сі Цзіньпіна за більш ніж десятиліття оборонний бюджет країни зріс із 720 мільярдів у 2013 році до 1780 мільярдів юанів (1 юань – приблизно 5,11 грн).
Згідно з даними Світового банку, середній світовий оборонний бюджет у 2023 році становив 2,4% ВВП, тоді як у США – 3,4%.
Витрати Китаю на оборону на 2025 фінансовий рік еквівалентні 244,99 мільярда доларів. За даними CNBC, відповідний бюджет США становить понад 850 мільярдів доларів, а оборонний пакет, оголошеним Європейською комісією у вівторок, – 800 мільярдів євро. Щоправда, це лише офіційний оборонний бюджет Китаю. На думку аналітиків, цілком імовірно, що країна витрачає на збройні сили набагато більше.
Насправді зростання може становити двозначне число – від 10% до 15% на рік, оскільки оборонний бюджет не включає військові дослідження та розробки, закупівлі й витрати на воєнізовані формування та берегову охорону.
У будь-якому разі військовий бюджет Китаю є другим за розміром у світі після США. КНР уже має також найпотужніший військовий флот на планеті, нагадує інформаційне агентство AP.
Мета – повна модернізація збройних сил
Сі прагне повністю завершити модернізацію збройних сил Китаю до 2035 року. Його план передбачає розробку нових ракет, військових кораблів, підводних човнів та розвідувальних технологій, а також посилення боєготовності армії.
На думку спостерігачів, це означає, що навколо Тайваню та загалом у регіоні Південно-Східної Азії очікуються ще більш інтенсивні військові навчання й розгортання. У лютому ВМС Китаю провели безпрецедентні снайперські навчання в Тасмановому морі, унаслідок чого з повітряного простору були відведені комерційні літаки.
Китайське видання Global Times повідомило про результати, яких країна досягла минулого року:
у травні почалися бойові випробування третього китайського авіаносця «Фуцзянь», оснащеного електромагнітними катапультами;
у грудні був спущений на воду перший у світі десантний корабель, також оснащений електромагнітними катапультами;
на Airshow China був представлений другий китайський винищувач-невидимка J-35A.
Глава Міністерства оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив у четвер, що країна отримає черговий кредит від США у розмірі 4 мільярдів доларів для швидкої трансформації польських збройних сил.
Про це він написав в X (Twitter).
Він додав, що загалом США надали Польщі понад 11 мільярдів доларів, зокрема, на системи Patriot та гелікоптери Apache.
„У нас є ще одна кредитна угода зі США, яка допомагає в рамках програми FMF Foreign Military Financing фінансувати швидку трансформацію польських збройних сил.
Зараз це 4 млрд доларів, а загалом США надали Польщі понад 11 млрд доларів на фінансування програм озброєнь, в тому числі систем ППО Patriot і гелікоптерів Apache”, – написав Косіняк-Камиш
За його словами, це ще один доказ великої довіри та міцного альянсу між Польщею та США.
У Швейцарії пропонують до 2030 року збільшити витрати на армію до 50 мільярдів франків (57 мільярдів доларів) через погіршення безпекової ситуації в Європі, викликаного війною РФ проти України.
Про це заявив командувач Збройних сил Швейцарії Томас Зюсслі, повідомляє Європейська правда.
„Швейцарія переорієнтовує свою армію на національну оборону”, – сказав він.
Швейцарська армія планує нові інвестиції в розмірі 13 мільярдів франків у комунікації, сухопутні війська і кіберзахист.
Зокрема, як зазначив Зюсслі, кількість боєприпасів, яку Швейцарія зараз купує на рік, покриває навчання курсантів, але її не вистачить для захисту країни в разі нападу.
Водночас він підкреслив, що ця цифра є лише пропозицією і остаточне рішення залишається за законодавцями.
За даними офіційних торговельних звітів, за три роки Північна Корея витратила щонайменше $600 тисяч на коней чистокровних порід. Тварин імпортували з росії.
Про це повідомляє The Times.
Аналіз супутникових знімків показав, що минулого року збройні сили Північної Кореї побудували на військових базах щонайменше 12 нових стаєнь і, ймовірно, планують добудувати ще пʼять.
Навряд чи нові кінні загони будуть використовувати в боях, зазначають у The Times. Але коні відіграють важливу роль у культі особистості Кім Чен Ина. Державні ЗМІ КНДР називають його «молодим генералом» та публікують фотографії, на яких північнокорейський диктатор катається верхи на горі Пекту. Батько Кім Чен Ина, Кім Чен Ір також їздив верхи.
У музеї найважливішого кінного центру країни, Мірімського клубу верхової їзди, існує окрема експозиція, присвячена хобі Кім Чен Ина. Там задокументовані всі 386 його поїздок верхи.
«Коні більше не можуть використовуватися на війні, але бойові коні важливі з точки зору того, що вони демонструють військову велич», — цитує музей слова лідера КНДР.
На думку експерта Джейкоба Богла, північнокорейський режим також може почати розводити коней з метою продажу.
Понад 2000 безробітних осіб залучено до виконання суспільно корисних робіт у шести областях у межах проекту “Армія відновлення”. Про це йдеться у повідомленні на офіційному сайті Міністерство економіки України.
«У суспільно корисних роботах задіяні вже понад 2000 людей, що втратили роботу. Вони перейшли в статус зайнятих осіб і отримують оплату за виконання таких робіт щонайменше 6700 грн. Наразі держава виплатила їм вже 8,5 млн грн», – розповіла заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна.
На сьогодні, за повідомленням, такі роботи проводяться в Сумській, Чернігівській, Київській, Донецькій, Полтавській та Рівненській областях. З грудня вони також будуть організовані у Волинській та Запорізькій області.
Так, найбільшу кількість безробітних на сьогодні залучили в Сумській області – 664 особи та Київській – 509 осіб. У Полтавській області залучено 313 осіб, Донецькій – 262 особи, Чернігівській – 209 осіб, Рівненській – 67 осіб.
Найчастіше людей залучають до:
укріплення дамб, розчищення узбережжя біля водойм та річок,
заготівлі дров для населення,
розвантаження гуманітарної допомоги,
облаштування підвальних приміщень у багатоповерхових будинках, школах під укриття,
ремонтно-відновлювальних робіт у приміщеннях соціальної сфери,
упорядкування, відновлення та благоустрою міст,
ліквідації стихійних сміттєзвалищ та облаштування полігонів твердих побутових відходів,
проведення ремонтно-відновлювальних робіт (насамперед робіт, що виконуються на об’єктах забезпечення життєдіяльності громад).
Участь в суспільно корисних роботах з боку безробітних є добровільною і оплачується на рівні не нижче за мінімальну зарплату, яка на сьогодні становить 6700 грн. Окрім того, оплату за виконання таких робіт можуть дофінансовувати з обласних бюджетів, вказали у міністерстві.
[type] => post [excerpt] => Понад 2000 безробітних осіб залучено до виконання суспільно корисних робіт у шести областях у межах проекту “Армія відновлення”. Про це йдеться у повідомленні на офіційному сайті Міністерство економіки України. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1669718400 [modified] => 1669713843 ) [title] => «Армія відновлення»: до робіт залучили вже понад 2000 безробітних [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=32309&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 32300 [uk] => 32309 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 32301 [image] => Array ( [id] => 32301 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/ujjaepitesi-hadsereg.png [original_lng] => 284676 [original_w] => 550 [original_h] => 250 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/ujjaepitesi-hadsereg-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/ujjaepitesi-hadsereg-300x136.png [width] => 300 [height] => 136 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/ujjaepitesi-hadsereg.png [width] => 550 [height] => 250 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/ujjaepitesi-hadsereg.png [width] => 550 [height] => 250 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/ujjaepitesi-hadsereg.png [width] => 550 [height] => 250 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/ujjaepitesi-hadsereg.png [width] => 550 [height] => 250 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/ujjaepitesi-hadsereg.png [width] => 550 [height] => 250 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 2715 [_thumbnail_id] => 32301 [_edit_lock] => 1669706643:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 831513629002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 51 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 5493 [1] => 35601 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => армія [1] => відновлення України [2] => Україна ) ) [9] => Array ( [id] => 28581 [content] =>
Відповідно до проєкту змін до державного бюджету Молдови на 2022 рік, бюджет міністерства оборони країни зросте на 14,5 мільйона леїв (27,7 мільйона гривень).
Про це повідомляє пресслужба міністерства оборони Молдови.
Таким чином, загальний бюджет відомства становитиме 1047,2 мільйона молдовських леїв (1,998 мільярда гривень), що на 1,4% більше від закладених раніше витрат.
Основні збільшення стосуються витрат на персонал (+9 мільйонів леїв), забезпечення паливно-мастильними матеріалами для діяльності Національної армії (+3,5 мільйона лей), підготовки техніко-економічного обґрунтування для початку капітального інвестиційного проекту (+1 мільйон леїв), та поточний ремонт приміщень та закупівля меблів для військових у військових частинах (+0,7 мільйона лей).
Зазначимо, що досі бюджет міністерства оборони Молдови оцінювався в 1032,6 мільйона леїв, що становило 0,38% валового внутрішнього продукту.
