Уряд Фінляндії пропонує скоротити допомогу по безробіттю для іммігрантів на десять відсотків.
Про це повідомляє Yle.
Законопроєкт, представлений у четвер, 4 червня, в парламенті, передбачає, що іммігранти, які прожили у Фінляндії менше трьох років, отримуватимуть допомогу з безробіття приблизно на 77 євро на місяць менше, ніж інші безробітні.
На початковому етапі іммігранти отримуватимуть скорочену допомогу в розмірі 33,64 євро на день, тобто в середньому близько 723 євро на місяць замість звичайних 800 євро.
Повну допомогу можна отримати і до закінчення трьох років: для цього потрібно або виконати умову щодо трудового стажу, або довести достатнє володіння фінською або шведською мовою на іспиті. Уряд обґрунтовує новий законопроєкт стимулюванням інтеграції.
Навесні цей план уряду вже зіткнувся з труднощами.
З’ясувалося, що скорочення допомог іммігрантам, задумане заради економії, призведе до зворотного ефекту – зростання бюджетних витрат. Початкова оцінка посадовців була в корені неправильною.
Причина зростання витрат у тому, що завдяки новому законопроєкту у іммігрантів з’являється право на мовне навчання або послуги зі сприяння працевлаштуванню протягом шести місяців від початку безробіття. Організація цих послуг коштує грошей.
Навесні влада побоювалася, що витрати можуть становити навіть десятки мільйонів євро на рік.
У підсумку новий законопроєкт містить оцінку, згідно з якою загалом реформа погіршить стан державних фінансів майже на 10 мільйонів євро на рік.
Доля законопроєкту в парламенті ще не вирішена. Його також розгляне конституційний комітет.
Голова конституційного комітету Хейккі Вестман заявив, що конституція не перешкоджає скороченню допомоги для іммігрантів.
Все залежить від того, чи достатньо вагомі підстави для скорочення допомоги.
Національна служба виконання судових рішень Фінляндії цього року арештувала близько 3,7 млн євро, що належать російській державі. Кошти можуть бути використані для компенсації українській енергетичній компанії за шкоду, завдану росією.
За даними фінського мовника, арешт пов’язаний із вимогами української енергетичної компанії «Нафтогаз» та її дочірніх структур у межах компенсації збитків, спричинених війною росії проти України.
Йдеться про приблизно 3,7 млн євро, які походять із вже нечинної програми транскордонного співробітництва ЄС, у якій брали участь Фінляндія та росія. Російська сторона внесла свою частку до початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, після чого програму було припинено, а кошти залишилися у Фінляндії.
Фінська влада зазначає, що арешт є запобіжним заходом, який забороняє розпоряджатися активами до остаточного рішення щодо їх подальшого використання.
З 2024 року фінські органи виконання рішень уже арештували російські активи на понад 40 млн євро. Уперше після початку повномасштабної війни значна частина вилучень стосується саме грошових коштів, а не нерухомості.
Влада Фінляндії підготувала новий пакет військової допомоги для України. Відповідне рішення 29 травня прийняв президент країни за поданням уряду.
Про це повідомила пресслужба фінського Міноборони.
Вартість нового пакета озброєння та обладнання становить близько 128 млн євро. У Міноборони зазначили, що загалом обсяг оборонної допомоги, яку Гельсінкі надав Києву з початку повномасштабної війни, вже досяг приблизно 3,4 млрд євро.
Фінська влада традиційно не розкриває деталей про склад допомоги, терміни постачання та способи доставки.
При цьому в Гельсінкі підкреслили, що при прийнятті рішення враховували як актуальні потреби України на фронті, так і можливості власних сил оборони.
Укрнафта і фінська компанія Wärtsilä підписали рамкову угоду про постачання комплектного обладнання для газопоршневих установок.
Про це повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики України Денис Шмигаль в Фейсбук.
„Разом із Finnish-Ukrainian Investment Facility (FUIF) та АТ Укрнафта ми реалізуємо поетапну програму розгортання газопоршневої розподіленої генерації”, – написав він.
Шмигаль зазначив, що в межах першого етапу вже залучено кредит ЄБРР на 80 млн євро, підписано кредитну угоду, підтверджено державну гарантію та тривають закупівлі за процедурами ЄБРР.
За його словами, для наступних етапів Україна планує використати фінансування FUIF, аби масштабувати програму, зокрема через встановлення газопоршневих електростанцій на базі обладнання Wärtsilä.
Віцепрем’єр додав, що всі відповідні проєкти спрямовані на оперативне підсилення енергетичної безпеки регіонів, балансування об’єднаної енергосистеми України та забезпечення критичної інфраструктури.
Митниця Фінляндії розслідує надзвичайно масштабну справу, в якій фінську компанію підозрюють у порушенні санкцій, введених проти росії через війну в Україні.
Про це повідомляє Yle.
Підприємець з Лаппеенранти і двоє його співробітників підозрюються в тяжкому порушенні режиму санкцій, за що їм загрожує позбавлення волі від чотирьох місяців до чотирьох років. Усі підозрювані – громадяни Фінляндії.
Згідно з санкціями ЄС, експорт вантажівок і причепів до росії заборонено з 13 квітня 2022 року.
Фінська компанія оформила експорт із Фінляндії в росію 135 вантажівок і 29 причепів. За документами компанія нібито вивозила важку техніку через росію в Казахстан або Туреччину, що було б законно. Вартість цієї техніки оцінюють у 17 млн євро.
„Під час попереднього розслідування з’ясувалося, що насправді всі оформлені компанією транспортні засоби залишилися в росії”, – каже керівниця слідства Санна Купарінен.
За її словами, згідно з рахунками-фактурами компанії, покупцем була турецька фірма, директором і власником якої є особа, що перебуває в Москві.
За даними митниці, техніку вивозили переважно через прикордонний пункт Нуйямаа, коли східний кордон ще був відкритий.
Митниця також розслідує можливу причетність того ж підприємця до незаконного експорту в росію загалом 558 вантажівок і 45 причепів із дванадцяти різних країн ЄС. За оцінками, загальна вартість експорту становила 79 млн євро.
Щодо цієї техніки експортні декларації були оформлені не у Фінляндії.
„Масштаб значний, і тут ідеться тільки про експорт через Фінляндію. Що було вивезено з інших країн ЄС – може бути ще більше за обсягом”, – каже Купарінен.
Європейський Союз виділить Фінляндії 17 мільйонів євро на посилення спостереження за її східним кордоном та Фінською затокою.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться на сайті фінського уряду.
Кошти виділяються з Інструменту фінансової підтримки ЄС у сфері управління кордонами та візової політики (BMVI). На виділене фінансування Прикордонна служба Фінляндії придбає безпілотні системи спостереження, стійкі до перешкод у роботі супутників, а також надводні дрони.
„Ці дрони та безпілотні надводні судна значно покращать здатність Фінської прикордонної служби контролювати кордони та підтримувати ситуаційну картину як східного кордону, так і Фінської затоки”, – йдеться у повідомленні.
Фінляндія має найдовший сухопутний кордон з Росією серед країн ЄС протяжністю 1340 кілометрів.
Зазначається, що Інструмент фінансової підтримки ЄС у сфері управління кордонами та візової політики передбачає загалом 150 мільйонів євро фінансування для кількох держав-членів.
Окрім Фінляндії, кошти надаються Іспанії, Греції, Кіпру, Литві, Польщі та Румунії. Метою є зміцнення операційної спроможності Європейського агентства прикордонної та берегової охорони Frontex шляхом підтримки можливостей держав-членів щодо прикордонного спостереження.
Багато підприємств були змушені значно скоротити свої операційні витрати, години роботи, зменшити кількість працівників або взагалі закритися.
Життя у східних регіонах Фінляндії майже зупинилося після того, як країна закрила свій кордон із Росією у грудні 2023 року.
Гельсінкі звинуватило Москву у веденні гібридної війни та організації переправлення 1300 мігрантів через кордон. Кремль це заперечив.
Закриття кордону серйозно вплинуло на місцевий бізнес. Багато невеликих кафе, ресторанів та магазинів значною мірою залежали від споживання людей, які перетинають кордон. У попередні роки фінсько-російський кордон перетинало в середньому майже два мільйони людей. Але зараз ніхто не в’їжджає і не виїжджає, що стримує місцеву торгівлю.
Багато хто був змушений значно скоротити свої операційні витрати, години роботи, зменшивши кількість працівників, або взагалі закритися.
Фінляндія наразі має найвищий рівень безробіття в ЄС: 10,2 відсотка, а в прикордонних регіонах, таких як Тохмаярві, цей показник становить понад 18 відсотків.
Деякі місцеві чиновники кажуть, що вони не отримали достатньої державної підтримки, щоб полегшити тягар громад після закриття кордону.
Хоча люди скаржаться на економічні умови, що впливають на їхній регіон, вони вважають, що закриття 1300-кілометрової ділянки кордону було виправданим кроком.
Уряд Фінляндії у понеділок, 23 лютого, оголосив про виділення Україні 20 мільйонів євро гуманітарної допомоги, яка надійде через гуманітарні організації ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ).
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться на сайті фінського уряду.
Допомогу розподілять між Агентством ООН у справах біженців, Всесвітньою продовольчою програмою, МКЧХ та Управлінням ООН з координації гуманітарних питань, з якого кошти розподілятимуться на місцевому рівні відповідно до запитів.
Як зазначається, цю допомогу використають на зимові потреби населення, насамперед в опаленні, розподіляючи обігрівачі, паливо, одяг та грошову допомогу. Крім того, кошти спрямують на ремонт пошкоджених під час російських атак будинків, систем водо-, електропостачання та опалення.
„Російські атаки значно ускладнюють виживання людей, які живуть посеред війни, в зимових умовах в Україні. Підтримка доступу до енергії та тепла особливо важлива зараз, оскільки потреба в гуманітарній підтримці є гострою”, – зазначив міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо.
Фінляндія оголосила про виділення 3 млн євро на підтримку програми ООН «Жінки в Україні» на 2026–2028 роки.
Про це повідомило Міністерство закордонних справ Фінляндії.
Міністерство зазначило, що фінансова підтримка демонструє прихильність країни до захисту прав жінок і дівчат та сприяє відновленню України після війни.
«Підтримка ООН Жінки в Україні – це інвестиція у стійкість країни та її зусилля з досягнення гендерної рівності. За допомогою цього фінансування ми прагнемо сприяти правам і активності жінок та дівчат у кризових регіонах», – сказав міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо.
Фінляндія за допомогою цієї програми планує підтримувати залучення жінок до приватного сектору, стимулювати інновації та цифровізацію, а також надати українським жінкам можливість брати участь у формуванні рішень щодо відновлення країни.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен заявив, що обговорення з представниками промисловості щодо виробництва технологічно вдосконалених мін розпочнеться найближчим часом .
«Для військової безпеки Фінляндії важливо, щоб ми за будь-яких обставин зберігали внутрішній виробничий потенціал», – сказав він.
За словами міністра, війна сусідньої Росії проти України показала, що дрони не замінили традиційних систем озброєння і піхотні війська залишаються дуже актуальними.
Збройні сили також розглядатимуть можливі варіанти постачання з-за кордону. Мета полягає в тому, щоб перші міни були готові вже в 2027 році. Навчання персоналу, резервістів і призовників щодо використання наземних мін розпочнеться найближчим часом.
