Центральний банк Нідерландів порадив громадянам запастись готівкою, якої вистачить щонайменше на три дні в разі надзвичайної ситуації.
Відповідні інструкції були опубліковані на сайті нідерландського центробанку.
Нідерландцям радять зберігати по 70 євро готівкою з розрахунку на дорослого і по 30 євро – на дитину на випадок виходу з ладу електронних платіжних систем.
Передбачається, що цих коштів має вистачити на „мінімальні необхідні витрати протягом трьох днів, такі як вода, їжа, ліки та транспорт”, йдеться в повідомленні.
Центральний банк Нідерландів серед причин, які мають спонукати людей тримати запас готівки, згадав загрозу кібератак.
Також були поширені поради і для торговців – приміром, наявність альтернативних систем оплати за товари, як-то QR-кодів, якими можна скористатись у разі знеструмлення.
Національний банк пояснив причини суттєвого зростання попиту на готівкову валюту.
Про це йдеться в матеріалах НБУ.
Минулого року попит на готівкову валюту суттєво зріс.
Це пов’язано з важливими змінами наприкінці 2023 року. Тоді НБУ скасував обмеження на продаж готівкової валюти банками. Якщо раніше банки могли продавати обмежений обсяг готівкової валюти, то з грудня 2023 року НБУ зняв будь-які ліміти.
НБУ це зробив, щоб мінімізувати різницю між офіційним курсом та курсом на готівковому ринку. Вже більше року вона є близькою до 1%, водночас, приміром, ще у 2023 році вона сягала 10%, а у 2022-му – 25%.
Також, як пояснює регулятор, це дало змогу посилити зв’язок між готівковим та міжбанківським сегментами ринку. Готівковий ринок більше не живе окремим життям, а коливання готівкового курсу не є настільки суттєвими, як раніше.
Усе це було важливо для того, щоб режим керованої гнучкості обмінного курсу працював ефективно.
Це призвело до його перерозподілу. До зняття ліміту на торгівлю готівковою валютою попит на неї задовольнявся через інші канали:
як офіційні – купівля населенням безготівкової валюти (у 2024 році її обсяги скоротилися на 18%) ;
так і неофіційні (картковий туризм та інші схеми з обходженням обмежень).
„У 2024 році ми побачили реальний попит саме на готівкову валюту. І якби НБУ не скасував обмеження на її продаж, попит, який ми побачили минулого року, все одно чинив би тиск на резерви, але через інші канали. Чи весь попит на готівкову валюту генерує населення, яке купує валюту для заощаджень? Ні”, – повідомили в НБУ.
Частково попит генерується волонтерами, які закуповують за кордоном обладнання, такмед та інші необхідні для фронту товари. Попит на готівкову валюту також генерують дрібні с/г підприємства, малий бізнес тощо.
Звичайно, частка цього попиту припадає на населення. Однак в умовах війни бажання людей диверсифікувати свої фінансові ризики є цілком зрозумілим.
Заходи НБУ дають змогу обмежити потенційний попит на валюту. Нині у строкових гривневих депозитах та ОВДП зберігаються понад 310 млрд гривень.
Натомість, якби відбулася втрата довіри до гривні, то з великою ймовірністю ці кошти опинилися б на валютному ринку слідом за грошима з поточних рахунків.
У Національному банку заявили, що українцям не блокуватимуть картки за часте зняття готівки. Раніше така інформація з’явилася у ЗМІ.
Українцям не блокуватимуть банківські рахунки за часте (більше трьох разів на місяць) зняття готівки.
Про це заявили у Національному банку, спростовуючи інформацію, яку напередодні поширили деякі ЗМІ та Telegram-канали.
«Медіа посилаються на «рекомендації Національного банку України щодо посилення фінансового моніторингу в Україні», не зазначаючи конкретні документи. Проте в жодних рекомендаціях, листах, нормативно-правових актах чи інших офіційних документах НБУ вимог щодо блокування рахунків за проведення таких операцій немає», – зазначили у Нацбанку.
Регулятор додав, що банки, платіжні та фінансові установи перевіряють своїх клієнтів виключно у рамках законодавства з питань фінансового моніторингу, застосовуючи ризик-орієнтований підхід.
Зазначимо, вчора ЗМІ з посиланням на «рекомендації НБУ» повідомили, що українцям можуть заблокувати картки через: часто зняття готівки (більше трьох разів на місяць, особливо у великих сумах); доходи, які не відповідають реальному фінансовому стану або значно перевищують середній по регіону; надходження коштів з-за кордону, які клієнт одразу отримує готівкою; передачі доступу до рахунку третім особам; операції, що свідчать про легалізацію незаконних доходів.
Банки за січень-жовтень 2024 року завезли в Україну еквівалент $12,88 млрд готівкової валюти, що на 81,4% перевищує показник за аналогічний період минулого року.
Про це свідчить статистика Національного банку України (НБУ).
Ввезення готівкової валюти за десять місяців 2024 року є рекордним показником з 2013 року, більшим воно було тільки за 10 місяців 2012 року – еквівалент $16,81 млрд.
Зокрема, за жовтень банки ввезли в Україну еквівалент $1,68 млрд порівняно з $1,30 млрд у вересні та $1,09 млрд.
За даними статистики, на долари США і євро в жовтні припало відповідно 68,3% і 31,6% усієї ввезеної готівкової валюти, а за 10 місяців – відповідно 73,7% і 26,1%.
Поставки доларів у жовтні збільшилися порівняно з вереснем незначно – з $1,08 млрд до $1,15 млрд, тоді як ввезення євро підскочило майже вдвічі – з $229,6 млн до $531,7 млн.
Із 1 вересня в Україні почали діяти нові правила видачі готівки на касах супермаркетів.
Про це йдеться в повідомленні Національного банку.
Тепер покупці можуть відмовитися від отримання банкнот та монет, якщо вони в поганому стані. А касирам заборонено видавати такі гроші у межах послуги «готівка на касі».
Гроші, які надаються покупцям, повинні бути придатними для обігу та не викликати сумнівів щодо їх справжності чи платіжності. Натомість пошкоджені банкноти мають вилучатися з обігу та передаватися банкам разом із іншою виручкою.
«Це означає, що відтепер кожен покупець має право вимагати готівку належної якості на касах супермаркетів. Якщо покупець отримає зношені банкноти, він може відмовитися від них, а касир зобов’язаний їх замінити», – пояснив Нацбанк.
Водночас касир не може відмовити в обміні грошей. Якщо ж працівник супермаркета порушує ці правила, то покупець може подати на нього скаргу.
Зазначається, що обсяг надходжень готівки до кас банків за січень – червень цього року становив 1,308 трлн грн (у червні 2023 року – 0,8 млрд доларів). Це на 9,5% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Видача готівки з кас банків за перше півріччя 2024 року також збільшилася (на 12,6%) та становила 1,343 трлн грн.
„Це зумовлено відновленням економічної активності, чому сприяло, зокрема, підвищення заробітних плат та соціальних виплат населенню, збереження стабільної ситуації на валютному ринку, помірна інфляція”, – пояснили в НБУ.
Водночас на збільшення обсягів видачі готівкової гривні з кас банків вплинуло бажання населення сформувати певний запас готівки, яка в умовах впровадження графіків відключення електроенергії залишається доступним платіжним інструментом для здійснення роздрібних операцій.
Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків були:
торговельна виручка (31,8% від загального обсягу надходжень);
операції клієнтів з використанням платіжних карток (23,6%);
У готівковому обігу України станом на 1 липня 2024 року перебуває 800,9 млрд грн. Це на 36,5 млрд грн, або на 4,8 % більше, ніж на початок 2024 року. Темпи зростання готівки в обігу у 2024 році залишаються невисокими та пов’язані насамперед із сезонними факторами. Адже традиційно влітку пожвавлюється попит на готівку, повідомляють спеціалісти Національного банку України.
Серед причин, чому гривня у формі готівки є популярною серед користувачів, є планові та аварійні відключення електроенергії, нестабільне енергоживлення, яке є наслідком агресії росії проти України. Всі ці причини “стимулюють громадян мати певний запас готівки”, – вказують експерти НБУ.
За підрахунками Нацбанку, готівковий обіг складає 2,7 млрд одиниць банкнот. Загальна сума готівки – 793,5 млрд грн. До паперових грошей ще додається 14,7 млрд монет. В цій статистиці не включаються пам’ятні або інвестиційні монети. Їх вартість загалом становить ще 7,3 млрд грн.
Які банкноти і монети найпопулярніші серед українців?
Найбільше в готівковому обігу є банкнот номіналом 500 гривень. Щодо монет, то це номінал 10 копійок. “28,3 % та 28,1 % від загальної кількості в обігу відповідно”, – вказує НБУ. Найменша кількість банкнот має раніше популярний номінал 50 гривень. Набирає популярності банкнота номіналом 1 тисяча гривень. “Динаміка обсягів банкнот та монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту за перше півріччя 2024 року припав на банкноти номіналом 1 000 грн та монети номіналом 10 гривень. Їх кількість в обігу зросла майже в 1,2 та 1,1 раза відповідно порівняно з початком цього року”, – повідомляють спеціалісти регулятора.
За даними НБУ, найчастіше підробляли банкноти старого зразка, зокрема більшість – 93% – вилучених з обігу підробок це банкноти: 200, 500 і 100 гривень. Найбільше підробляли банкноти старого зразка номіналом 200 грн – 61% вилучених фальшивок.
[type] => post [excerpt] => У готівковому обігу України станом на 1 липня 2024 року перебуває 800,9 млрд грн. Це на 36,5 млрд грн, або на 4,8 % більше, ніж на початок 2024 року. Темпи зростання готівки в обігу у 2024 році залишаються невисокими та пов’язані насамперед із сез... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1721293200 [modified] => 1721250814 ) [title] => Нацбанк назвав найпопулярніші банкноти та монети у гривні: чому готівка має попит [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=51395&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 51406 [uk] => 51395 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 51396 [image] => Array ( [id] => 51396 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115.webp [original_lng] => 27438 [original_w] => 630 [original_h] => 387 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115-300x184.webp [width] => 300 [height] => 184 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115.webp [width] => 630 [height] => 387 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115.webp [width] => 630 [height] => 387 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115.webp [width] => 630 [height] => 387 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115.webp [width] => 630 [height] => 387 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/44-main-v1721235115.webp [width] => 630 [height] => 387 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1721240014:2 [_thumbnail_id] => 51396 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 2288 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 508058793000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 4915 [1] => 553 [2] => 108 ) [tags_name] => Array ( [0] => готівка [1] => Нацбанк [2] => НБУ ) ) [7] => Array ( [id] => 45571 [content] =>
Національний банк України повідомив про зростання обсягів готівкової валюти поза банками у 2023 році на 11,8 млрд доларів. Це більше, ніжу у 2022 році (10,1 млрд доларів).
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на огляд платіжного балансу НБУ.
Цей обсяг включає готівкову валюту як населення, так і бізнесу.
НБУ не публікує абсолютних цифр, але попередні відкриті дані свідчать про те, що на початок 2023 року обсяг готівкової валюти поза банками становив 108 млрд доларів. Таким чином, зараз ця сума досягла 120 млрд доларів.
Водночас екс-член Ради НБУ Віталій Шапран вказав на недосконалість статистики НБУ, яка не зовсім коректно враховує відтік готівкової валюти з України.
„Внаслідок такої методологічної вади при розрахунку платіжного балансу утворилось хибне уявлення, що на руках у бізнесу і населення в Україні аж 120 млрд доларів. Насправді, все значно скромніше”, – написав він у Facebook.
За його розрахунками, „на руках у населення та бізнесу не більше 60 млрд доларів”.
„З цих 60 млрд доларів на руках у населення знаходиться десь 10-20 млрд доларів (через сплеск вивозу валюти та практику розрахунків криптою дати більш точну оцінку неможливо)”, – повідомив Шапран та додав, що „40-45 млрд доларів по суті є обіговими коштами тіньового сектору”.
У будь-якому разі, валюта (долар та євро) залишається основним засобом для заощаджень українців. Окрім готівкової валюти, за даними НБУ станом на кінець 2023 року, бізнес тримає на валютних депозитах 364 млрд гривень, населення – 367 млрд гривень.
Обсяг усіх гривневих депозитів бізнесу становить 916 млрд гривень, населення – 712 млрд гривень, готівкова гривня поза банками – 716 млрд гривень.
Нещодавно з’явилась інформація, що в Україні можуть повністю відмовитись від готівки. Ініціатива викликала хвилю запитань до влади.
Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма на пресконференції вирішив пояснити пропозицію. Мовляв, українці сплачують мало податків, а також рівень корупції.Play Video
«Ми аналізуємо досвід і сценарій переведення всієї економіки на cashless. Об’єктивно: люди не платять податків. Це факт», — зазначив Ростислав Шурма.
Ще один момент — це корупція і, як переконаний чиновник, «велика кількість українців у ній задіяна».
«Хабарі. 99 відсотків хабарів здійснюється в готівці. І на превеликий жаль, всі ми говоримо, що хочемо позбутися корупції, але виходить так, що велика кількість громадян задіяна у передачі неправомірної вигоди», — пояснює заступник керівника ОП.
Аби зручно було жити без готівки навіть старим людям у віддалених селах, в Україні хочуть зробити 100-відсоткове покриття терміналами у населених пунктах.
Національний банк дозволив банкам продавати готівкової валюти на 20% більше від купленої. Так, із 21 квітня при розрахунку обсягу готівкової іноземної валюти, яку банк може продати на валютному ринку, враховуватиметься не 100%, а 120% обсягу купівлі безготівкової валюти в населення, починаючи з 13 квітня 2022 року.
Зазначається, що відповідні зміни спрямовані на збереження сприятливої ситуації на валютному ринку.
Крім того, Націонбанк надає можливість е-резидентам (після сплати податків в Україні) переказувати на їх рахунки за кордоном кошти в іноземній валюті, отримані на рахунки в українських банках від нерезидентів (за надані послуги чи роботи).
„Відповідні зміни не чинитимуть тиску на валютний ринок та міжнародні резерви України, адже в межах таких операцій не відбуватиметься купівлі іноземної валюти – переказ здійснюватиметься за рахунок іноземної валюти, отриманої е-резидентом з-за кордону”, – наголосили в НБУ.
Реалізація проєкту е-резидентства сприятиме залученню додаткових доходів до державного бюджету, популяризації України як світового IT-бренду та підвищенню українських позицій у міжнародних рейтингах.
Зазначені пом’якшення, а також низка інших уточнюючих змін унесені постановою Правління Національного банку України від 20 квітня 2023 року № 53 „Про внесення змін до постанови правління Національного банку від 24 лютого 2022 року № 18”, що набирає чинності з 21 квітня 2023 року.
