В найбільш постраждалих регіонах споживачі зараз отримують електроенергію чергами – діють графіки погодинних відключень.
У всіх постраждалих від масованих російських ракетних атак містах України повністю заживлена критична інфраструктура, частково відновлено роботу електротранспорту. Про це повідомило Укренерго у середу, 27 березня.
„Також відновлена можливість подачі електроенергії мережами обленерго для всіх споживачів, що були знеструмлені внаслідок ракетних та дронових атак росіян на енергооб’єкти”, – йдеться у повідомленні.
При цьому вказано, що на підстанціях Укренерго пошкоджено важке високотехнологічне обладнання, заміна якого потребує часу. Тому високовольтні мережі не можуть передавати великі обсяги електроенергії, необхідні для покриття всіх потреб споживачів.
Через це в найбільш постраждалих регіонах споживачі отримують електроенергію чергами – діють графіки погодинних відключень. Наразі обмеження споживання застосовані на Харківщині та Одещині.
В Хмельницькій області та Кривому Розі зараз обмежень немає. Але при зростанні споживання можуть застосовуватись заходи обмеження споживання.
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія обстрілює українські міста з усього наявного озброєння.
Через ворожі атаки збитки інфраструктури України сягнули колосальних цифр. Про це у суботу, 2 березня пише проект UA War Infographics.
Зазначається, що у грошовому еквіваленті збитки від пошкодження та руйнування будівль та інфраструктури становлять 153 мільярди доларів. Проте з кожним днем війни ця цифра росте.
В розрізі областей, найбільших збитків зазнала Донеччина. Збитки у регіоні оцінюють у 38,7 млрд доларів. Друге місце посіла Харківщина – там збитки сягають 27,8 млрд доларів. Луганській області завдано збитків від руйнувань інфраструктури – 17,8 млрд доларів. Запорізька область зазнала втрат на 13,5 млрд доларів, Херсонська область на 12,6 млрд доларів, Київська область на 11,2 млрд доларів.
Збитки інфраструктури Сумської та Миколаївської областей оцінюють у 5,5 та 5,6 млрд доларів відповідно. На Чернігівщині ця позначка сягнула 3 млрд доларів, на Дніпропетровщині – 2,9.
Водночас є дві області, де збитків інфраструктури внаслідок війни не зафіксовано. Це Тернопільська та Чернівецька області.
Україна й Молдова вже з 26 вересня отримають доступ до фінансування інфраструктурних проєктів в рамках так званого Фонду поєднання Європи та зможуть надавати свої пропозиції щодо отримання такого фінансування самостійно, без консультацій з країнами ЄС.
Про це заявила єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян у Брюсселі під час пресконференції за підсумками переговорів з віцепрем’єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад, територій та інфраструктури Олександром Кубраковим.
«Завтра ми оголошуємо новий конкурс (проєктів – ред.) на краще використання Фонду поєднання Європи. Вперше Україна й Молдова матимуть можливість подавати заявки на фінансування інфраструктурних проєктів у контексті розвитку «коридорів солідарності». Вони можуть робити це самотужки, без попередніх погоджень з іншими європейськими країнами, вони рівноправні партнери у Фонді поєднання Європи, на тій же основі, що й інші країни-члени ЄС», – зауважила єврокомісар.
За її словами, Єврокомісія провела попередні обговорення таких технічних проєктів з українською командою. Вони, зокрема, передбачають подальшу інтеграцію української залізниці у систему залізничного сполучення Європейського Союзу, з переходом українських перевізників на європейські стандарти.
«Це включає краще поєднання між Львовом, Яссами (Румунія – ред.) та Кишиневом», – сказала Велян.
Вона нагадала, що ЄС створив «коридори солідарності» на кордонах з Україною у травні минулого року, як альтернативний шлях для експорту українського продовольства на світові ринки після закриття Росією традиційних чорноморських шляхів для такого експорту. Відтоді, як у липні Чорноморська зернова була зупинена Росією, ці «коридори солідарності» залишилися єдиним шляхом для експорту та імпорту товарів з України.
Як повідомила єврокомісар, у період з травня 2022 року по серпень 2023 року «коридорами солідарності» Україна змогла експортувати більше 53 мільйонів тонн сільськогосподарських товарів, включаючи близько 48 мільйонів тонн зерна, насіння соняшнику та іншої агропродукції та суму понад 36 млрд євро. За існуючими оцінками, цими ж шляхами Україна імпортувала 34 мільйони тонн товарів на суму близько 70 мільярдів євро.
У серпні цього року, за словами представниці Єврокомісії, пропускну спроможність «коридорів солідарності» вдалося підвищити до 4 мільйонів тонн на місяць, зокрема, завдяки безпрецедентній солідарності з боку країн-членів та підвищенню ефективності Дунайського транспортного вузла. Як зазначила Велян, на Дунаї 65% барж, що заходять до українських портів, належать країнам-членам ЄС, і не лише сусіднім державам, але й більш віддаленим, таким як Нідерланди та Німеччина.
«Ми мали численні виклики, обмежені спроможності, вузькі місця, високі логістичні витрати, але також ми мали солідарність партнерів, наприклад, у співробітництві між Україною, Молдовою й Румунією. Шляхом розширення спроможності Сулінського каналу та спрощення прикордонних процедур, покращення умов транспортного руху та підвищення компетентності персоналу вдалося збільшити можливості Дунайського маршруту, покращити сполучення з дунайськими портами та з портом Констанца», – зауважила Велян.
[type] => post [excerpt] => Україна й Молдова вже з 26 вересня отримають доступ до фінансування інфраструктурних проєктів в рамках так званого Фонду поєднання Європи та зможуть надавати свої пропозиції щодо отримання такого фінансування самостійно, без консультацій з країнам... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1695674880 [modified] => 1695673931 ) [title] => Україна отримала доступ до фінансування інфраструктурних проєктів з європейського фонду [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=42098&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 42142 [uk] => 42098 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 42099 [image] => Array ( [id] => 42099 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441.jpg [original_lng] => 117816 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/630-360-1638096092-441.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1695663131:2 [_thumbnail_id] => 42099 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 2114 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 18645 ) [tags_name] => Array ( [0] => інфраструктура ) ) [3] => Array ( [id] => 40652 [content] =>
Станом на червень 2023 року загальна сума прямих задокументованих збитків, завдана інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення Росії, оцінюється у 150,5 млрд доларів.
Як повідомляє Київська школа економіки (KSE), оцінка враховує також збитки інфраструктури через підрив Росією Каховської ГЕС у червні цього року.
„У загальному обсязі прямих збитків найбільшу частку складають втрати житлового фонду — $55,9 млрд, враховуючи збитки приблизно $1 млрд від затоплень та руйнувань житлових будинків внаслідок підриву ГЕС”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що загальна кількість зруйнованих або пошкоджених внаслідок бойових дій об’єктів житлового фонду становить близько 167,2 тис. будівель:
147,8 тис. — приватні будинки;
19,1 тис. — багатоквартирні;
0,35 тис. — гуртожитки.
Найбільших руйнувань зазнав житловий фонд Маріуполя, Харкова, Чернігова, Сєвєродонецька, Рубіжного, Бахмута, Мар’їнки, Лисичанська, Попасної, Ізюма та Волновахи.
Друге місце за сумою збитків посідає сфера інфраструктури – 36.6 млрд доларів. Пошкоджені транспортна інфраструктура, дорожнє господарство, залізнична інфраструктура, а також авіаційна галузь та портова галузь.
Крім того, втрати активів бізнесу оцінюються на рівні 11,4 млрд. доларів.
Також однією з найбільш постраждалих сфер залишається освіта. Прямі задокументовані збитки від руйнувань закладів освіти складають 9,7 млрд доларів. Внаслідок бойових дій вже пошкоджено майже 3,4 тисячі закладів освіти. Найбільші збитки від руйнувань та пошкоджень закладів освіти — у Харківській, Донецькій, Чернігівській, Запорізькій та Київській областях.
Експерти також відмічають, що збитки завдані інфраструктурі української енергетики, за попередніми оцінками, складають 8,8 млрд доларів, з яких 638 млн доларів прямі збитки сфери від підриву ГЕС. Ще 8,7 млрд доларів складають прямі втрати аграрного сектору внаслідок війни. А сума збитків від руйнувань та пошкоджень закладів соціальної сфери, науки та охорони здоров’я, культурних споруд, спортивних об’єктів та адміністративних будівель складає близько 5,9 млрд доларів.
До наступного опалювального сезону треба посилити захист енергообʼєктів, відновити зруйновану ворогом інфраструктуру.
Про це сказав президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні. Він зазначив, що на минулому тижні є кілька важливих результатів, зокрема, робота над тим, щоб Росія понесла відповідальність за агресію.
За його словами, другий важливий результат цього тижня – це енергетика, це початок підготовки до наступного опалювального сезону. При цьому додав, що опрацьовуються всі сценарії й буде зроблено все, щоб підійти до наступної зими готовими до будь-якої загрози.
Зеленський наголосив, що за півроку енергетики, урядовці, сектор безпеки й оборони та всі причетні мають посилити захист енергообʼєктів, відновити ту інфраструктуру, яка була зруйнована російськими ударами за минулі півроку, дати більше можливостей людям у межах проекту децентралізації енергосистеми, щоб вони могли на своїй приватній території, на своїх приватних обʼєктах генерувати й постачати електрику.
„Це велика робота, вона вже почалась”, – зазначив він.
Також президент України сказав, що третім результатом тижня в сфері міжнародних відносин є, зокрема, поновлення контактів на найвищому рівні з Бразилією. Зеленський зазначив, що мав розмову також з президентом Швейцарії.
„А ще – Нідерланди, Латвія, Естонія, Європарламент та інші структури Євросоюзу. З усіма ними за тиждень є нові домовленості, новий рух до наших спільних цілей, новий потенціал співпраці”, – наголосив він.
Перший заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький зібрав фахівців дорожньої сфери, щоб обговорити можливості розбудови мережі автошляхів Закарпаття.
«Зокрема, маємо намір завершити процес передачі кількох доріг місцевого значення на баланс держави. Цей процес ми запустили ще наприкінці 2021 року», – зауважив Мирослав Білецький.
За його словами, серед пріоритетів для керівництва краю є й розвиток прикордонної інфраструктури. У зв’язку з воєнним станом, блокуванням морських портів навантаження на автомобільні пункти пропуску зросли в рази. Відповідно збільшилися показники інтенсивності руху, навантаження на дорожнє полотно.
Закарпатська ОВА спільно з дорожніми службами лобіюватиме спрямування коштів на відновлення артерій, що ведуть до державного кордону, на найвищому рівні. Не втрачає актуальності потреба розширення дороги Ужгород – Мукачево та будівництва об’їзної Мукачева.
«Ознайомився сьогодні із дуже цікавим і перспективним планом будівництва нової автостради від Берегова до Києва на засадах державно-приватного партнерства. Так, це питання кількох років, але вона дозволить інтегрувати транспортну систему Закарпаття у європейську, розширить її можливості, дасть поштовх до економічного зростання та розвитку регіону», – прокоментував Мирослав Білецький.
Про це інформує Закарпатська обласна державна адміністрація.
В Україну прибули перші вантажівки з гуманітарною допомогою Норвезького управління державних доріг.
Як повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури України, у грудні 2022 року Норвегія передала 10 мостів загальною вартістю 30 млн норвезьких крон ($3 млн).
„Норвезькі мости будуть встановлені на звільнених територіях України. Це тимчасові конструкції типу acrow / bailey, які підходять для пересування важких транспортних засобів – вантажівок з гуманітарною допомогою, карет швидкої допомоги, пожежних автомобілів, ремонтних бригад тощо”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що Норвегія стала третьою країною, яка передала Україні гуманітарну допомогу для відновлення дорожньої інфраструктури. Вже отримані тимчасові мости від Чехії та Франції.
Крім того, незабаром „Укравтодор” очікує мости від Швеції і ще одну партію чеських тимчасових переправ.
Уряд Німеччини оголосив про виділення 100 млн. євро на відновлення пошкоджень в енергетичній інфраструктурі України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Twitter посольства Німеччини в Україні.
„Сьогодні відбулася чергова масована атака Росії на громадянську енергетичну інфраструктуру України. Міжнародні партнери та Німеччина стоять пліч-о-пліч з Україною в ці темні години. Федеральне міністерство економіки та технології Німеччини відповідає на заклик, надаючи додаткові 100 млн євро для Фонду енергетичної підтримки України”, – йдеться у повідомленні посольства Німеччини в Україні.
У відомстві також зазначили, що до кінця року фонд енергетичної підтримки сумарно отримає від Німеччини 130 млн. євро фінансової допомоги.
Кошти спрямовуються через багатодонорський Трастовий фонд допомоги, відновлення, реконструкції та реформ Світового банку України (URTF).
Уряд Норвегії повідомив про підписання угоди зі Світовим банком про надання мільярда норвезьких крон (100 млн доларів) на відновлення пошкодженої внаслідок ракетних ударів РФ інфраструктури в Україні.
„Існує невідкладна необхідність відремонтувати систему електропостачання та іншу інфраструктуру в Україні після кампанії бомбардувань Росією цивільних об’єктів. Я рада, що ми підписали угоду про надання 1 мільярда норвезьких крон, щоб допомогти швидко розпочати ремонтні роботи”, – зазначила глава МЗС Норвегії Аннікен Гуйтфель документа з регіональним директором Світового банку у Східній Європі Арупом Банерджі.
Зазначається, що ці кошти Норвегії спрямовуються через багатодонорський Трастовий фонд допомоги, відновлення, реконструкції та реформ Світового банку України (URTF).
„Світовий банк використовуватиме цей фонд для продовження мобілізації кризової підтримки української влади разом із підтримкою ремонту критичної інфраструктури та більш довгострокової реконструкції”, – йдеться у прес-релізі.
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
?? announced an additional 7.5 mln CAD for demining. During the meeting in Kyiv, I thanked @melaniejoly for ?? support to ??. We discussed ??'s economic development & recovery, as well as the tightening of sanctions against rf. We appreciate the solidarity of our friends. pic.twitter.com/CGoKoAeXCr
Найбільший національний телеком-оператор Київстар перерахував перші 150 млн грн. на спеціальний рахунок державної фандрайзингової програми United-24, яка акумулює кошти на відновлення України. Загалом Київстар зобов’язався надати країні 300 млн грн. на відновлення інфраструктури зв’язку та зміцнення її кібербезпеки.
„Ми підтримуємо державу у прагненні якнайшвидше відновити і зміцнити цифрову інфраструктуру та готові бути надійним партнером й інвестором у цій справі”, — прокоментував надання допомоги Україні Олександр Комаров, президент Київстару.
За його словами, телеком-інфраструктура України внаслідок російського вторгнення зазнала серйозних руйнувань. Зокрема, інженери Київстару з лютого 2022 року здійснили понад 7 тисяч ремонтних робіт на базових станціях мережі, усунули 180 тисяч аварійних ситуацій. Відтак Україна потребує допомоги великого бізнесу для підтримки інфраструктури зв’язку.
Київстар у липні 2022 під час міжнародного форуму Ukraine Recovery Conference у швейцарському Лугано заявив про найбільший внесок від представників української телеком-індустрії на суму 300 млн грн. Відповідний Меморандум підписали президент Київстару Олександр Комаров та очільник Міністерства цифрової трансформації України Михайло Федоров. Кошти зараховують на спеціальний рахунок державної програми з відновлення України United-24.
Згідно з меморандумом між Київстаром і Мінцифри 300 млн грн. від телеком-оператора будуть спрямовані на реалізацію ключових завдань, які визначив президент Володимир Зеленський, серед яких відповідь на головні виклики у телеком-галузі — модернізація та розвиток цифрової інфраструктури України, посилення кіберзахисту та протидія кіберзагрозам, подальший розвиток нових цифрових технологій та ін.
„Цифровізація стане одним з ключових елементів для успішного відновлення країни після війни, – зазначив Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації України. – Дякуємо компанії Київстар за внесок у розвиток цифрової України. Така підтримка дозволить нам реалізувати топпроєкти з цифровізації, щоб стати ще більш технологічними, швидкими й ефективними”.
За словами урядовця, частина коштів від Київстару буде спрямована на модернізацію та розвиток державних цифрових сервісів для українців і бізнесу, зокрема держреєстрів речових прав та актів цивільного стану, запустять нові цифрові послуги у соціальній і будівельній сферах, реалізують проєкти з цифрової трансформації нотаріату (е-нотаріат) і товарно-транспортних накладних (е-ТТН), модернізацію та розвиток транспортних реєстрів МВС, що дозволить запустити цифрові послуги з реєстрації та перереєстрації авто в Дії і видачу цифрових посвідчень водія.
Для найбільшого українського оператора це не перший досвід участі у масштабних гуманітарних проєктах та ініціативах. Київстар допомагає Україні долати виклики війни. Компанія перерахувала благодійним фондам понад 104 млн грн. на гуманітарні потреби військовиків, лікарень, людей похилого віку та постраждалих від війни. Абонентам Київстар надав безоплатні сервіси на суму понад 563 млн грн. Упродовж 2022 року Київстар сплатив більш ніж 5,9 млрд грн. податків і зборів до державного бюджету, а також інвестував майже 1,7 млрд грн. у відновлення роботи та розширення мереж мобільного зв’язку в Україні.
