Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) та Україна сформували стартовий капітал Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови в обсязі 150 млн доларів. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, уточнивши: DFC взяла інвестиційне зобов’язання на 75 млн доларів, Україна подвоює цей внесок, а «операційна робота стартувала». Про це пише Економічна правда.
Що саме профінансують
За словами Свириденко, у фокусі Фонду — енергетика, інфраструктура та сфера критичних мінералів. До кінця 2026 року планують реалізувати три перші проєкти. Прем’єр-міністерка підкреслила, що Фонд будується на принципі рівності: українська сторона бере на себе такі ж фінансові зобов’язання, як і американська. Вона назвала це рішення кроком до фінансування перших масштабних проєктів, створення сучасних виробництв, робочих місць і технологічних рішень, які посилюватимуть економіку та безпеку України. На її думку, американські інвестиції можуть стати додатковою гарантією безпеки і для України, і для американського бізнесу.
Як формувався Фонд
30 квітня Україна та США підписали угоду щодо мінералів, яка передбачає створення спільного інвестиційного фонду для роботи з українськими ресурсами. 8 травня Верховна Рада ратифікувала угоду про створення Фонду, 12 травня президент Володимир Зеленський підписав ратифікацію. 4 червня парламент остаточно ухвалив зміни до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про копалини між Україною та США; глава держави також підписав цей закон. Як зазначав торговий представник України Тарас Качка, спільний фонд матиме право інвестувати як у розвідку та розробку родовищ корисних копалин, так і в інфраструктурні проєкти.
Перші «живі» об’єкти: енергетика і мінерали
У вересні американській стороні в Україні показали перші родовища, які можуть стати стартовими проєктами для Інвестиційного фонду відбудови. Про це повідомив міністр економіки Олексій Соболев. Разом із делегацією U.S. International Development Finance Corporation він відвідав Кіровоградщину для оцінки інвестиційних можливостей у видобутку та переробці. Зокрема, оглянули Бирзулівський гірничо-збагачувальний комбінат і Лікарівське родовище — майданчики, які розглядаються для портфеля Фонду. За словами Соболєва, тут видобувають насамперед титанові руди; у перспективі можливий видобуток цирконієвих руд, а також є потенційні поклади гафнію — металу, який використовують у ядерній енергетиці та аерокосмічній галузі.
Міністр нагадав, що Україна — один із ключових постачальників титану у світі. Цей метал застосовується в оборонній, авіакосмічній та високотехнологічній промисловості та має високий попит у США, країнах ЄС і Латинської Америки. Така спеціалізація робить українські проєкти з критичних мінералів логічними кандидатами для інвестицій Фонду.
Чому акцент на рівності сторін
Свириденко окремо наголосила на принципі рівності у Фонді — симетричні зобов’язання України та США покликані забезпечити прозорість, спільну відповідальність і «довгі» інвестиційні горизонти. Уряд розглядає цей механізм як інструмент конвертації політичних домовленостей у фінансування конкретних виробництв і логістичних проектів, що пришвидшуватимуть відбудову.
Що далі?
Після оголошення про старт операцій Фонд формує перший інвестиційний портфель і проходить стандартні процедури відбору — від техніко-економічних обґрунтувань до перевірок на відповідність екологічним, соціальним і управлінським стандартам. В уряді очікують, що до кінця 2026 року три пілотні проєкти в енергетиці, інфраструктурі та критичних мінералах перейдуть у фазу реалізації. У подальшому це має залучати додатковий приватний капітал до українських секторів відновлення, де вже сьогодні існує підтверджений попит і експортний потенціал.
