Повноцінна відбудова країни після завершення війни вимагатиме не лише інвестицій, а й кадрового ресурсу — сильного, кваліфікованого та адаптованого до нових викликів. Уже зараз в Україні формується нова структура попиту на робочу силу, яка, за прогнозами, збережеться і в післявоєнний період.
За даними Державної служби зайнятості, у першому півріччі 2025 року найбільша кількість вакансій спостерігається у сферах обслуговування, виробництва, освіти, медицини та побутових послуг. Водночас країна відчуває гострий дефіцит спеціалістів із вищою освітою, робітників із професійною підготовкою, а також персоналу зі специфічними технічними навичками. Попит на них лише зростатиме, передає РБК Україна.
Новий запит — фахівці для відновлення
Будівельна галузь стане одним із флагманів післявоєнної трансформації. Роботодавці вже зараз формують запити на працівників широкого профілю — від мулярів і малярів до теслярів, штукатурів та зварювальників. Такі спеціалісти будуть затребувані для відновлення житлового фонду, шкіл, лікарень та інфраструктури.
Схожа ситуація в енергетиці. Знищення об’єктів критичної інфраструктури формує запит на інженерів, електромонтерів, проєктантів, хіміків і фахівців з альтернативної енергетики. Відновлення енергосистеми країни — одна з першочергових задач.
Не менш актуальним є розвиток військово-промислового комплексу. Україна поступово формує власну оборонну індустрію, тож зростає потреба в інженерах, технологах, конструкторах, логістах і економістах — особливо на підприємствах, які співпрацюють із міжнародними партнерами.
Армія, медицина й безпека
Збройні Сили залишаться одним з найбільших роботодавців. Навіть після завершення активних бойових дій країні потрібна буде стійка система безпеки — зокрема, на деокупованих територіях. Це вимагає підготовки нових офіцерів, інструкторів, техніків та логістичних фахівців. Підготовка таких кадрів стане тривалішою, а вимоги — вищими.
Сектор охорони здоров’я також входить до критичних. Найбільший дефіцит спостерігається серед хірургів, кардіологів, фізіотерапевтів і реабілітологів. Українська медицина перебуває під подвійним тиском — через постійну потребу в лікуванні поранених і зростанням попиту на послуги реабілітації. Її кадрове посилення — питання стійкості системи охорони здоров’я.
Водночас потреба в правоохоронцях, слідчих, прокурорах та працівниках антикорупційних органів зростатиме. Відновлення законності, контроль над правопорядком і безпекою в регіонах, що постраждали від війни, вимагають посилення персоналу на всіх рівнях.
Технології та ментальне здоров’я — базові елементи відновлення
Стабільний попит зберігається на ІТ-фахівців. Програмісти, аналітики, фахівці з кіберзахисту, архітектори цифрової інфраструктури стануть ключовими у побудові безпечної інформаційної системи країни. У новій економіці Україна робить ставку на цифровізацію, а отже — дефіцит фахівців у цій сфері не зникне найближчим часом.
Окрема категорія — психологи, психотерапевти, кризові консультанти. Післявоєнний період буде позначений масштабними психологічними наслідками: ПТСР, втратами, депресією та соціальними кризами. Кваліфіковані спеціалісти з ментального здоров’я стануть необхідними у громадах, закладах охорони здоров’я, освітніх установах і ветеранських центрах.
Не менш важлива роль належатиме освітянам: учителям, майстрам виробничого навчання, методистам. Саме вони забезпечуватимуть підготовку нових фахівців, здатних працювати в умовах післявоєнної економіки.
Що з зарплатами
Згідно з дослідженням ринку праці 2024–2025 років, середня зарплата в Україні перевищила 23 тис. гривень. Однак очікування безробітних значно нижчі. Найбільша частка респондентів орієнтується на дохід у межах 8–12 тис. грн, близько чверті розраховують на 12–16 тис. грн, а понад 20 тис. грн хочуть отримувати лише 20% опитаних.
Ці розбіжності свідчать не лише про нерівномірність зарплатних очікувань, а й про те, що український ринок праці перебуває в стані дисбалансу. Роботодавці продовжують стикатися з дефіцитом кадрів — 31,7% компаній заявили про труднощі у підборі персоналу у 2024 році.
Серед причин — мобілізація працівників (25,5%), завищені зарплатні очікування кандидатів (14,7%) та брак кваліфікації (14,2%). Водночас галузі, що найменше скаржаться на кадровий дефіцит, — ІТ, наука й нерухомість.
Опитування, проведене Державною службою зайнятості серед понад 54 тисяч підприємств, засвідчило, що найбільша проблема — це нестача фахівців зі спеціалізованою освітою. Саме такі професії, як-от інженери, медики, вчителі, будівельники й технічні працівники, стануть основою нової економіки.
Що далі?
Згідно з оцінками Національного банку, у 2025 році номінальна зарплата зросте на 17,7%, а реальна — на 3,9%. При цьому вже помітне уповільнення очікувань щодо росту витрат на оплату праці: у другому кварталі 2025 року лише 52% компаній планують підвищення зарплат, тоді як на початку року таких було понад 60%.
Після перемоги Україна отримає не лише шанс на відновлення, а й можливість повністю перезавантажити ринок праці. Виграють ті, хто зможе підлаштуватися під нову структуру попиту: навчитися, перекваліфікуватися і зайняти професійні ніші, які стають стратегічними для держави.
