Глобальний борг у другому кварталі 2025 року досяг рекордного рівня $337,7 трлн, що стало наслідком пом’якшення світових фінансових умов, ослаблення долара США та більш м’якої політики основних центральних банків.
Про це йдеться у квартальному звіті Інституту міжнародних фінансів (IIF), повідомляє Reuters.
За перше пiврiччя 2025 рокy глобальний борг зріс більш ніж на $21 трлн. Найбільший приріст у доларовому еквіваленті зафіксували Китай, Франція, США, Німеччина, Великобританія та Японія. Це стaлося частково через ослаблення долара — він втратив 9,75% своєї вартості з початку року проти корзини основних торгових партнерів.
«Масштаб цього зростання можна порівняти зі сплеском у другій половині 2020 року, коли політика у відповідь на пандемію призвела до безпрецедентного накопичення глобального боргу», – зазначають у IIF.
Найбільше зростання співвідношення боргу до ВВП зафіксовано у Канаді, Китаї, Саудівській Аравії та Польщі. Водночас показники знизилися в Ірландії, Японії та Норвегії.
Загальний показник співвідношення боргу до світового виробництва повільно знижується та становить трохи більше ніж 324%. Проте в країнах із ринками, що розвиваються, цей показник сягнув нового рекорду – 242,4%. Загальний борг цих ринків у другому кварталі виріс на $3,4 трлн і перевищив $109 трлн.
IIF також відзначає підвищений тиск на ринки облігацій: у країнах з розвиненою економікою дохідність 10-річних облігацій G7 близька до максимуму з 2011 року. Крім того, ринки країн, що розвиваються, зіткнуться з рекордними погашеннями облігацій і кредитів на суму майже $3,2 трлн до кінця 2025 року.
У звіті звернули увагу на ризики для США через значну частку короткострокових запозичень – близько 20% від загального боргу та 80% випуску казначейських облігацій. Це може підсилити політичний тиск на Федеральний резерв із метою підтримки низьких ставок і загрожувати незалежності монетарної політики.
Глобальні експерти попереджають, що високий рівень боргу, особливо державного, підвищує вразливість економік перед фінансовими шоками та геополітичними ризиками.
У першому кварталі 2025 року в середньому вугільна галузь росії втрачала гроші зі швидкістю 26 млрд рублів на місяць, або 900 млн рублів на день.
Про це пише The Moscow Times із посиланням на звіт Росстату.
Згідно зі звітом, за підсумками першому кварталі цього року сальдований збиток вугільних компаній агресора досяг 79,9 млрд руб. В середньому вугільна галузь втрачала гроші зі швидкістю 26 млрд руб. на місяць, або 900 млн руб. на день. Зокрема, збитковими стали 62% підприємств, які за 3 місяці втратили 126,3 млрд руб. У плюсі залишилося менше як 40% підприємств, але їхні прибутки обвалилися втричі – до 46,4 млрд руб.
«За обсягом збитків за порівнянний період вугільна галузь побила рекорди за весь час доступної статистики Росстату», – йдеться у повідомленні.
Попередній максимум зафіксували під час пандемії в 2020 році. Тоді перший квартал вугільники завершили із сальдованими втратами на 45 млрд руб.
Джерела видання заявили, що наразі російська вугільна галузь переживає найгострішу кризу з часів 1990-х років через кілька причин:
ембарго Європейського Союзу позбавило компанії західних ринків,
світові ціни обвалилися до чотирирічних мінімумів – на 20% цього року та втричі – відносно 2022 року,
Китай, який став головним покупцем російського вугілля, минулого року скоротив імпорт на 13%.
Відтак сьогодні під загрозою банкрутства перебувають 30 вугільних компаній.
Ціни на золото вперше в історії подолали позначку $3200 за унцію. Причина — падіння долара та зростаюче занепокоєння через посилення торговельної напруженості між США та Китаєм. Про це повідомляє Reuters.
Станом на 08:01 за Гринвічем спотове золото зросло більш ніж на 1% — до $3214,92 за унцію. Раніше під час сесії було зафіксовано новий історичний максимум — $3219,84. Загалом за тиждень ціна зросла на понад 5%. Ф’ючерси на золото в США також підскочили — майже на 2%, до $3233,80.
На думку трейдерів дорогоцінних металів, ситуація на ринках посилила інтерес до золота як до захисного активу: «Ризики рецесії зростають, прибутковість облігацій також, а долар слабшає. Це підвищує привабливість золота в періоди нестабільності».
Передвиборча команда Дональда Трампа зібрала рекордні 50,5 мільйона доларів на ексклюзивному заході у Флориді.Ця сума вдвічі перевищила ту, яку чинний президент Джо Байден зміг зібрати на аналогічному заході в Нью-Йорку, повідомила 6 квітня газета The New York Post.
«Найбільший вечір збору коштів за всю історію!» – похвалився Дональд Трамп у соціальній мережі Truth Social.
Менеджер хедж-фонду Джон Полсон, який організував інавгураційну вечерю для лідерів, сказав, що приголомшлива сума свідчить про те, що республіканці об’єдналися і згуртувалися навколо Трампа.
«Сьогодні ввечері ми зібрали історичну суму в 50,5 мільйона доларів, щоб допомогти президенту Трампу переобратися на другий термін. Цей аншлаг зібрав найбільше в історії політичних пожертвувань. Така підтримка свідчить про ентузіазм щодо президента Трампа та його політики», – зазначив Полсон.
Відвідувачі заходу заплатили від 250 000 до 814 600 доларів з людини за гала-вечерю в його особняку на атлантичному узбережжі вартістю 110 мільйонів доларів. Серед гостей заходу були колишні суперники Трампа в передвиборчих перегонах.
Опитування показують, що Дональд Трамп лідирує на національному рівні, випереджаючи Джо Байдена, і його перевага зростає. До речі, більшість американців узагалі не хотіли повторення президентських виборів 2020 року, а 48% виборців-демократів ще в лютому, згідно з опитуванням Rasmussen Reports, заявили, що воліли б іншого кандидата на заміну Байдену. Крім того, 47% сказали, що вони, «ймовірно, замінять його до листопадових виборів», а 22% – «дуже ймовірно».
Укрзалізниця у березні перевезла рекордні за час повномасштабного вторгнення росії обсяги вантажів.
Про це повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков у Facebook.
Так, минулого місяця УЗ перевезла 16 млн тонн вантажів. Це на третину більше, ніж у березні 2023 року і на 10% більше за показники лютого 2024-го.
Кубраков уточнив, що експортні перевезення склали половину від загальних обсягів – 8 млн тонн (з них 3,2 млн тонн – зернові вантажі).
«Виросли і внутрішні перевезення. У березні було перевезено 7 млн тонн, що на 11% більше березня 2023 року. Імпортні перевезення зросли на 65% до березня 2023 року й становили 808,3 тис. тонн», – додав міністр.
Міжнародні резерви України зросли до 35,9 млрд дол. США за підсумками квітня, оновивши одинадцятирічний максимум, повідомили у Національному банку України.
„Станом на 1 травня 2023 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили 35 943,2 млн дол. США. Такий обсяг резервів є рекордним за останні 11 років (більший обсяг від вищезазначеного було зафіксовано в серпні 2011 року) „, – повідомили у НБУ.
Як повідомляється, у квітні резерви зросли на 13% „завдяки надходженням від міжнародних партнерів на тлі подальшого зниження обсягів чистого продажу валюти Нацбанком та помірних боргових виплат країни в іноземній валюті”.
Як вказано, поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,7 місяця майбутнього імпорту.
У НБУ вказали, що на валютні рахунки уряду в Національному банку у квітні надійшло 5,85 млрд дол. При цьому уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 446 млн дол.
Також зазначається, що у квітні 2023 року Нацбанк продав на валютному ринку 1,37 млрд дол. та викупив до резервів – 3,7 млн дол. Чистий продаж валюти НБУ минулого місяця знизився порівняно з березнем 2023 року на 298,5 млн дол. – до 1,37 млрд дол.
„Обсяги інтервенцій НБУ з продажу іноземної валюти на валютному ринку України знижуються четвертий місяць поспіль”, – вказали у Нацбанку.
Таку динаміку у квітні у НБУ пояснили як галузевими чинниками (зменшення імпорту енергоресурсів, збільшення продажу валюти для проведення посівної, певна активізація роботи гірничо-металургійних підприємств), так і подальшим обмеженням непродуктивного відпливу капіталу з України. „Крім того, послідовна монетарна політика НБУ, спрямована на підвищення привабливості гривневих активів, та відмова від прямого фінансування дефіциту бюджету в 2023 році сприяли стабілізації курсових очікувань”, – додали у регуляторі.
Згідно з нещодавно опублікованими фінансовими результатами автовиробника, 2022 рік у Ferrari виявився фантастичним.
Бренд встановив новий рекорд продажів, поставивши 13 221 автомобіль в порівнянні з 11 155 моделями в 2021 році. Чистий прибуток також досяг нового максимуму в 939 млн євро, тоді як минулого року цей показник становив 833 млн євро.
Європейський, близькосхідний та африканський ринки виявилися найбільшими для концерну у 2022 році. Бренд поставив туди 5958 автомобілів в порівнянні з 5492 минулого року. Продажі в Америці склали 3447 екземплярів порівняно з 2831 у 2021 році. Покупці в Китаї, Гонконгу та Тайвані придбали 1552 автомобілі порівняно з 899 у попередній період. Решта ринку Азіатсько-Тихоокеанського регіону (APAC) купила 2264 машини бренду в порівнянні з 1933 в 2021 році.
Загальний дохід компанії 2022-го склав 5,098 млрд євро, що на 19% перевищує показники попереднього року.
За перші вісім місяців року 51 мільйон тонн вантажів прибуло або вийшло з румунських портів, – пише портал maszol.ro із посиланням на Ziarul Financiar. За даними Національного управління морськими портами (CNAPM), це значно перевищує минулорічний показник, чому неабияк сприяє війна, що вирує в Україні.
„За аналогічний період минулого року товарообіг склав сорок п’ять мільйонів тонн, із них 16,2 мільйона тонн зерна. За перші вісім місяців вантажообіг зріс на тринадцять відсотків, з чого можна зробити висновок, що цьогорічний вантажообіг може досягти сімдесяти мільйонів тонн, а це означало б новий рекорд для румунських морських портів”, – каже Флорін Візан, генеральний директор CNAPM.
Зернові становили 33,3 відсотка обсягу вантажів, що пройшли через порти, сира нафта — 12,5 відсотка, нафтопродукти і залізна руда — по 9 відсотків, добрива — 5,8 відсотка.
Десять відсотків обсягу вантажів надійшли до румунських портів з України та Республіки Молдова. Це 5,1 млн тонн, з яких основну частину, 3,7 млн тонн, становило зерно. Тим часом більша частина українського зерна продовжувала прибувати до третіх країн, а близько 300 тис. тонн досі чекають у силосах на відвантаження.
Лівія збільшила видобуток нафти до понад мільйона барелів на добу, що є важливою віхою для північноафриканської країни, яка з середини квітня скоротила видобуток більш ніж удвічі.
Країна – член ОПЕК, де знаходяться найбільші в Африці запаси сирої нафти, збільшила видобуток до понад мільйон барелів на добу, зазначив Мохамед Оун, міністр, відповідальний за нафтові справи, а потім додав, що це пов’язано з угодою, укладеною тиждень тому.
Лівія видобувала понад 1 мільйон 100 тисяч барелів нафти до початку російсько-української війни, але пізніше в країні спалахнули заворушення. Це сталося після того, як у лютому парламент призначив нового прем’єр-міністра Фатхі Башаги, але підтримуваний ООН тимчасовий прем’єр Абдул Хамід Дбейба і не думав іти у відставку
Зараз державою на заході керує Абдул Хамід Дбейба, а на сході – Фатхі Башагха, який заявляє, що він є законним прем’єр-міністром, передає інформаційний портал Bloomberg.
Протестувальники вимагали відставки тимчасового виконувача обов’язків прем’єр-міністра і звільнення голови Національної нафтової компанії за перерахування 6 мільярдів доларів центральному банку країни.
Через заворушення видобуток упав до 560 тисяч барелів на день. Крім того, вплинула на ситуацію й відсутність інвестицій в необхідну інфраструктуру.
Однак, згідно з останньою угодою, родовища та експортні термінали, які не діяли з квітня, будуть знову відкриті. На думку експертів, збільшення видобутку може принести полегшення нафтовим ринкам і стримати високу інфляцію в усьому світі.
Головою правління державної нафтової компанії уряд призначив Фархата Бенгдари. Він пообіцяв незабаром підняти видобуток до нормального рівня в 1,2–1,3 млн барелів на добу. Раніше компанію очолював Мустафа Саналла, який часто конфліктував з міністерством нафти, тому енергетичні об’єкти Лівії протягом останнього десятиліття були в країні в центрі конфліктів. Різні групи знову і знову зупиняли видобуток нафти, наполягаючи на виконанні своїх політичних та економічних вимог.