В Україні запроваджують економічні паспорти. Що це таке і для кого?
Про ведення економічних паспортів українців у своєму відеозверненні заявив Володимир Зеленський 19 березня. Завдяки таким паспортам українські діти отримуватимуть відсоток з видобутку надр, а з настанням повноліття зможуть використати кошти на здобуття вищої освіти в Україні, передає DW.
Введення економічного паспорта українців було однією з обіцянок президента, а відповідний законопроект зареєстрували в січні.
Хто отримає економічні паспорти?
У тексті закону йдеться зокрема про те, що отримають такі паспорти діти народжені з 1 січня 2021р. та які проживатимуть безперервно на території України протягом 18 років, аж до свого повноліття. Кошти будуть накопичуватися на їх на персональних депозитних рахунках у банку.
Мета законопроекту “Про економічний паспорт українця” полягає в тому, щоб покращити рівень життя українців, зменшити відтік громадян за кордоном та зберегти генофонд країни.
Після ухвалення цього закону, Кабмін створить “Фонд майбутнього”, на якому буде акумулюватися 1% з реалізації державою всіх природних надр, що видобуваються на території України. Через 18 років, з 2039р. кошти будуть рівномірно розподілятися між власниками рахунків після досягнення ними повноліття. Такі виплати не потрібно буде повертати, це буде безповоротна фінансова допомога.
Згідно з поданим законопроектом, до функцій Фонду входитимуть накопичення, зберігання та рівномірний розподіл коштів, а також їх виплата повнолітнім громадянам України.
З яких джерел поповнюватимуть Фонд майбутнього?
Бюджет такого фонду формуватиметься за рахунок державних коштів у розмірі 1% від суми реалізації всіх корисних копалин, коштів, які фонд отримає у вигляді грантів або залучить будь-який інший спосіб, не заборонений законодавством.
Кабінет міністрів також може поповнювати статутний капітал фонду або надавати йому фінансування з держбюджету чи навіть збільшувати розмір відсотку з реалізації корисних копалин за згодою Верховної ради.
На чиї плечі ляже сплата відсотку з видобутку копалин?
Весь законопроект, автором якого є нардеп Дмитро Костюк, помістився лише на трьох сторінках, та ставить більше запитань, ніж дає відповідей. Фінансовий експерт Андрій Блінов уже назвав обіцянку президента про запровадження такого паспорту передвиборчим популізмом, йдеться у матеріалі «Слово і діло».
А юрист Андрій Вігірінський зауважує, що наразі невідомо, хто буде платником 1% на користь фонду, за якими цінами буде відраховуватися цей відсоток, з урахуванням ПДВ та ренти чи без них? У законопроекті цього не вказано, а тому виникає питання адміністрування цього податку, – на чиї плечі ляже його сплата.
Щодо можливості додаткової державної підтримки фонду за рахунок бюджетних коштів, то Андрій Віргінський посилається на те, що бюджет України є дефіцитним, а дотування можливо, якщо в бюджеті будуть зайві кошти. Однак і в цьому разі надлишкові кошти імовірно підуть на підвищення соціальних виплат, а не на поповнення Фонду.
Також у законопроекті не зрозуміло, якому з міністерств буде підпорядковуватися фонд. Вказано лише, що його функції – це накопичення та зберігання коштів. Однак експерт скептично зазначає, що таким чином кошти лежатимуть мертвим тягарем, якщо у фонду не буде можливості їх інвестувати, приміром в облігації внутрішньої державної позики.
За словами юриста, країни-експортери вуглеводнів, такі як Емірати, Росія, Норвегія, Саудівська Аравія, Ірак мають схожі фонди національного добробуту. Однак в Україні зовсім інша ситуація, оскільки нам не вистачає нафти і газу, ми їх імпортуємо. Серед корисних копалин, які видобуваються в Україні, – це пісок, щебінь, бурштин, ніколь. Щодо видобутку вугілля, то тут державні вугільні підприємства продають його собі в збиток, а держава їх дотує.
Зменшаться прибутки інвесторів чи збільшаться видатки українців?
За словами експерта, всі копалини що видобуваються в Україні, продаються і споживаються в межах нашої країни, тобто фактично споживаються населенням. Якщо створюють новий податок на щось, то тим самим збільшать видатки українців.
“При введенні такого паспорту йдеться фактично про збільшення податкового навантаження, особливо в частині корисних копалин. У цій сфері ми очікуємо на інвесторів, які вкладаються у газо- та нафтовидобуток, а тому це дурість, адже збільшує витрати інвестора та зменшує його прибуток” – сказав Віргінський в інтерв’ю Слово і Діло.
Також Андрій Віргінський висловив припущення, що законопроект не підтримають і його буде відкликано.
Оксана ЧОПАК
Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.
Підписатися