Що не так у новому скандальному законі про податкові правила (адмістрування податків)?

Депутати ухвалили скандальний закон про вдосконалення адміністрування податків – №1210. Що в ньому не влаштовує підприємців?

Сучасна Верховна Рада підтримала курс попередньої влади в податковій сфері. «Слуги народу» вирішили не проводити радикальну податкову реформу «під ялинку», а обмежилися змінами щодо податкового адміністрування та запровадили контроль за іноземними операціями, інформує Економічна правда.

Про що саме йдеться?

30 серпня 2019 року, на другий день роботи Верховної Ради, на розгляді у депутатів з’явився проект закону №1210 про вдосконалення адміністрування податків. З його появою стало зрозуміло, що всі очікування пережити податкові зміни в мирі і злагоді зійшли нанівець.

Проєкт закону одразу став скандальним і спровокував масові протести.

Через шалений резонанс та натиск бізнес-спільноти депутати дали задню, а голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев («Слуга народу») перед остаточним ухваленням документа пообіцяв внести в нього низку компромісних поправок.

16 січня депутати схвалили документ з їх врахуванням. Від багатьох фіскальних та жорстких норм депутати відмовилися, що знизило градус напруги, але не до нуля.

Проте ухвалений закон все одно не влаштовує бізнес. Що саме не влаштовує підприємців і яких змін їм чекати незабаром?

Що змінює закон?

По-перше, з 2021 року запроваджуються правила BAPS – Base Erosion and Profit Shifting. Вони покликані протидіяти виведенню податків за кордон і розмиванню податкової бази.

Вводиться також контроль за фінансовими операціями КІК — контрольованих іноземних компаній. Це фірми зареєстровані за кордоном, але контролюються резидентами України.

Ця норма не влаштовує підприємців. Бізнес бачить у ній можливості для зловживань з боку податкової.

По-друге, податкова контролюватиме сплату і частини чистого прибутку, і дивідендів державних підприємств. Досі дивіденди контролювало Мінекономіки.

По-третє, збільшуються ліміти для ФОП. Для першої, другої і третьої груп фізосіб-підприємців ліміти річного доходу для роботи на спрощеній системі оподаткування збільшуються до 1 млн грн, 5 млн грн та 7 млн грн на рік відповідно.

Одна з причин такого перегляду – збільшення розміру мінімальної зарплати у 3,4 разу за останні чотири роки та підвищення податку для третьої групи. Здавалося б, це зміна на краще, але вона теж спричинила критику з боку бізнесу.

По-четверте, з’являється визначення електронних сигарет та прописуються ставки їх оподаткування. Досі електронні сигарети в Україні були поза законом.

По-п’яте, вартість основних засобів підвищується з 6 тис грн до 20 тис грн. Зміна стосується ведення податкового обліку. За Податковим кодексом, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів.

По-шосте, підвищуються ставки ренти на залізну руду з 8% до 12% та 11%. Ставка визначатиметься залежно від того, чи перевищує середня вартість руди 70 дол за індексом IODEX 62% FE CFR China. Зросла також ставка на марганцеву руду — до 6,25%.

По-сьоме, уточнюються терміни подачі податкової декларації. Якщо платник податків ліквідується чи реорганізується, то податкова декларація може подаватися за період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації. Штрафи за несвоєчасне подання податкової декларації зменшуються.

По-восьме, підвищуються штрафи за несвоєчасну сплату узгодженої суми податків. Тепер вони становитимуть 10% та 20% суми погашеного податкового боргу залежно від терміну прострочки — більше чи менше 30 днів. Вводяться штрафи за навмисні дії, які призвели до несвоєчасної сплати узгодженої суми податків.

По-дев’яте, ліквідація скандальних «соєвих правок». У грудні 2017 року Верховна Рада скасувала відшкодування ПДВ на сою та насіння свиріпи з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року, ріпаку — з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року. Ці норми призводили до втрат малого та середнього бізнесу. Президент Володимир Зеленський закликав уряд та Верховну Раду скасувати ці правки.

По-десяте, полегшуються умови подання звітності для платників податку на прибуток. Якщо досі раз на рік її могли подавати платники з доходом не більше 20 млн грн, то тепер цією преференцією можуть користуватися платники з доходом не більше 40 млн грн. Компанії з більшим доходом звітуватимуть щокварталу.

Гіркий післясмак

Європейська бізнес-асоціація, Американська торгова палата, Спілка українських підприємців та Рада підприємців при уряді наполягають на відкликанні проєкту або виправленні проблемних норм ще до підписання документа президентом.

Бізнес тривожить розширення поняття ділової мети. Воно, на думку підприємців, розширює можливості податківців довільно трактувати ділову мету операції.

Крім того, підприємці скаржаться на розширення податкової бази, підвищення окремих штрафів, нові ризики у відносинах з податковою службою.

Одразу після ухвалення законопроєкту у Верховній Раді з’явилася постанова про скасування результатів голосування за нього. Її автори – депутати з «Європейської солідарності» Ніна Южаніна, Софія Федина та Олексій Гончаренко.

Причини, на які вони посилаються – проєкт був схвалений з порушенням регламенту. Документ містив 2 196 поправок, текст порівняльної таблиці охоплював 1 095 сторінок, що потребує додаткового часу для розгляду пропозицій, вважають депутати.

А Данило Гетманцев зі свого боку зазначив наступне: «Я вважаю, що законопроект №1210 – це чудовий компроміс з бізнесом та громадськістю. Це дуже своєчасний документ. Більше в ньому шукати компроміси немає в чому, якщо, звісно, не ставити собі за мету вихолостити ідею протидії ухиленню від сплати податків великим бізнесом».

НЬЮЗМЕЙКЕР