Протести в Казахстані і плани центробанку США підкосили біткоїн

За перший тиждень нового року курс біткоїна різко впав. Лише на початку цього тижня він коштував 47 000 доларів, а вже наприкінці – 42 000 доларів.

Аналітики кажуть, що чергова різка зміна курсу віртуальної валюти пов’язана із двома факторами.

По-перше, йдеться про плани Федерального резерву США підвищити облікову ставку.

У такий спосіб американський центробанк намагається впоратися із інфляцією у США, що за минулий рік сягнула найвищого рівня за майже 40 років.

Із інформації після засідання керівництва цього органу стало відомо, що підняття ставки може відбутися значно раніше, ніж очікували.

Це означає, що інвестори, які нині тримають активи у біткоїнах, можуть замінити їх на долари, як більш надійне вкладення, адже традиційні інвестори і надалі вважають криптовалюти ризикованими активами.

Другою причиною називають останні події в Казахстані. Саме там відбувається значна частина світового “майнінгу” біткоїнів.

Вважають, що на Казахстан припадає до п’ятої частини “майнінгу” криптовалюти. Це пояснюється відносною дешевизною електрики в цій країні.

Але на початку цього тижня в Казахстані спалахнули масові протести, під час яких на тривалий час в багатьох містах вимикався інтернет і не було зв’язку.

На такому рівні як зараз – близько 42 000 доларів – курс біткоїна востаннє був у вересні 2020. Ще восени минулого року він коштував понад 60 тисяч доларів.

Інші криптовалюти також втратили в ціні. Наприклад, вартість етеріуму впала з 3 800 до 3 200 доларів.

 BBC