МВФ: «Конфлікт на Близькому Сході може прискорити інфляцію в Європі»

Виступаючи на конференції в Брюсселі, присвяченій можливості технічної рецесії в єврозоні, директор Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду заявив, що це малоймовірно.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) попереджає, що війна між ХАМАС та Ізраїлем розпалює інфляцію, в той час як центральні банки продовжують боротися, щоб зупинити її. Про це заявив директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер на пресконференції в Брюсселі, коли представник Євроньюзу запитав його про потенційний вплив війни на економіку, в тому числі на європейські ціни на нафту і газ.

7 листопада ціна на нафту марки Brent впала на 3,05% до 82 доларів за барель, а ціна на американську нафту впала на 3,17% – до 78 доларів за барель, що значно нижче рівня 100 доларів у лютому та березні 2022 року, після початку війни в Україні.

Початковий вплив на ціни на нафту вже повністю відійшов на другий план. Ціни на природний газ зросли на 10 відсотків. Щодо ситуації з цінами, конфлікт поки що мав обмежений вплив на європейські економіки, а подальший вплив залежатиме від тривалості та інтенсивності конфлікту на Близькому Сході

Альфред Каммер, директор Європейського департаменту МВФ, виступаючи на зустрічі в Брюсселі, присвяченій можливості технічної рецесії в єврозоні, заявив, що прогноз МВФ – не про той ризик, якого варто боятися.

У 2023 році очікується стійке зростання, а в 2024 році – помірне відновлення.

Директор – розпорядник МВФ також зазначив, що економічне зростання стримується, серед іншого, геоекономічною фрагментацією та високими цінами на енергоносії.

“Ці фактори посилюють перешкоди у вигляді низьких темпів зростання продуктивності та старіння робочої сили. Зелений і цифровий перехід створить додаткові виклики”, – заявив Каммер, також у контексті свого прогнозу для європейських регіональних економік після публікації МВФ у середу.

Регіональні економічні перспективи в Європі

Згідно зі звітом МВФ, очікується, що інфляція в Європі поступово знижуватиметься. У розвинених європейських країнах економіки, орієнтовані на сферу послуг, відновлюються швидше, ніж економіки з відносно більшими виробничими секторами, які стикаються з падінням зовнішнього попиту і тому є більш вразливими до високих цін на енергоносії.

Європейські країни з ринковою економікою, що розвивається, повинні побачити незначне відновлення у 2024 році, але ступінь цього відновлення буде відрізнятися від країни до країни залежно від енергоємності виробництва, орієнтації сектору послуг і, особливо для найбільш східних країн, ступеня перебоїв у торгівлі з Росією.

У звіті прогнозується помірна фіскальна консолідація у 2023 році, яка прискориться у 2024 році.

“У той час, як сильна економіка США створює важливе підґрунтя для глобального попиту, слабша активність Китаю, подальші шоки цін на сировинні товари та реалізація ризиків для фінансової стабільності є важливими факторами, що знижують темпи зростання”, – таким є витяг із прогнозу МВФ.

У звіті МВФ зазначається, що більш жорстка монетарна політика призвела до підвищення вартості запозичень і послабила баланси домогосподарств і корпорацій. Хоча буферні запаси капіталу банків є достатніми, за несприятливого сценарію вони можуть викликати напругу. Прогнозоване відновлення реальних доходів і “все ще сильні ринки праці” сповільнять темпи дезінфляції. Очікується, що більшість країн не досягнуть своїх інфляційних цілей до 2025 року.

 Джерело