На скільки успішно Україна виконує меморандум МВФ?

Президент Володимир Зеленський підписав закон про реформування Бюро економічної безпеки (БЕБ), що є одним із ключових кроків для виконання зобов’язань України перед МВФ. Ця інформація оприлюднена у картці закону №10439 на офіційному сайті Верховної Ради.

Заступник голови податкового комітету Ради Ярослав Железняк зазначив, що таким чином виконано один із важливих дедлайнів в рамках співпраці з МВФ та Ukraine Facility.

Закон про перезавантаження БЕБ підписано в останній момент

Нагадаємо, що 20 червня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №10439 про перезавантаження БЕБ. Закон було погоджено з міжнародними партнерами, що додало додаткової ваги цьому рішенню.

Законом передбачено, що вибір нового керівника БЕБ здійснюватиметься комісією з шести членів, половину з яких складатимуть міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Крім того, співробітники Бюро підлягатимуть обов’язковій переатестації, яку також проводитиме комісія з рівною кількістю представників від нового директора БЕБ і міжнародних партнерів, орієнтуючись на пропозиції українського бізнесу.

Упродовж наступних трьох років працюватимуть кадрові комісії з однаковим складом: шестеро членів від БЕБ і стільки ж від міжнародних партнерів. Також закон встановлює обов’язкове проходження психофізіологічного тестування з використанням поліграфа перед призначенням на посаду в БЕБ, що сприяє підвищенню надійності та прозорості.

Україна виконала 23 із 37 маяків програми МВФ

Пізно вночі з 28 на 29 червня Міжнародний валютний фонд оприлюднив оновлений меморандум з Україною, від виконання якого залежатиме подальша підтримка України. Про це йдеться у документі МВФ.

Загалом Україна вже виконала 23 з 37 основних “маяків”, зокрема реформи та зміни у законодавстві. Як зазначає народний депутат і перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, під час оновленого перегляду були три ключові “маяки”:

– Розробити концептуальну записку щодо програми “5-7-9” — виконано;

– Одноосібний розгляд справ ВАКС — виконано із запізненням;

– Проаналізувати заборгованість і оцінити фінансовий стан підприємств теплокомуненерго — перенесено на кінець жовтня.

Найближчою вимогою було перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ), що Україна мала зробити до кінця червня. Увечері 28 червня Президент Володимир Зеленський підписав закон про перезавантаження БЕБ, таким чином виконавши дедлайн. Про це пише Економічна правда.

Які реформи будуть наступними?

Україні залишається виконати 15 вимог, зокрема:

– Розробити методологію оцінки ефективності податкових пільг, включаючи їх вартість для бюджету, до кінця вересня;

– Визначити основні державні компанії, які серйозно постраждали від війни, і підготувати огляд потенційних витрат, до кінця вересня;

– Завершити зовнішній аудит ефективності НАБУ за участю трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом і опублікувати звіт, до кінця вересня;

– За підтримки МВФ провести діагностичний огляд до-воєнної політики та практики середньострокового бюджетного планування, порівнюючи їх з найкращими практиками, до кінця жовтня;

– Розробити політику державної власності на державні підприємства, дивідендну політику та стратегію приватизації, до кінця жовтня;

– Внести зміни до Кримінального процесуального кодексу, що дозволять Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі керувати запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу, а також раціоналізувати наслідки спливу строків досудового розслідування, до кінця жовтня;

– Ухвалити зміни до Митного кодексу, до кінця жовтня;

– Проаналізувати заборгованість і оцінити фінансовий стан підприємств централізованого теплопостачання, до кінця жовтня;

– На основі результатів дорожньої карти з розроблення процедур УГВ прийняти урядову постанову, що забезпечить чіткий зв’язок між середньостроковим терміном служби та капітальними витратами, включаючи пріоритети реконструкції, а також визначить роль Мінфіну як “воротаря”, до кінця грудня;

– Продовжити передачу державних банків в управління Мінфіну, забезпечивши, що нові державні банки не будуть рекапіталізовані за рахунок державних коштів;

– Підготувати концепцію оздоровлення банків у консультаціях з працівниками ФГВФО та МВФ, до кінця грудня;

– Впровадити методологію оцінки наглядових ризиків для визначення пріоритетів наглядової діяльності, до кінця грудня;

– Створити новий суд, який розглядатиме адміністративні справи проти державних органів, до кінця грудня.

Рішення про виділення коштів Україні ухвалено

Рада директорів МВФ завершила четвертий перегляд програми розширеного фінансування для України (EFF), ухваливши рішення про виділення Україні близько 2,2 млрд доларів для бюджетної підтримки. Про це повідомив МВФ у своїй заяві.

“Незважаючи на складні умови, показники України в рамках програми EFF залишаються високими. Всі критерії ефективності на кінець березня були досягнуті, а всі структурні маяки на кінець червня виконані вчасно або з невеликим запізненням. Українська економіка продовжує залишатися стійкою, хоча перспективи залишаються надзвичайно невизначеними. Стійкий імпульс реформ та своєчасне надання зовнішньої підтримки необхідні для збереження макроекономічної стабільності, відновлення фіскальної та боргової стійкості, а також посилення інституційних реформ для прокладання шляху до вступу до ЄС”, – зазначили в МВФ.

Із зазначеним траншем в 2,2 млрд доларів загальний обсяг виплат в рамках програми досягне близько 7,6 млрд доларів. Програму EFF для України терміном на 48 місяців з правом доступу до 11,6 млрд СПЗ (еквівалент 15,6 млрд доларів США) було затверджено 31 березня 2023 року, нагадали в МВФ.

У перспективі очікується уповільнення темпів відновлення, особливо з огляду на атаки на енергетичну інфраструктуру України та високі ризики, пов’язані з надзвичайною невизначеністю через війну. Пильність до цих ризиків необхідна для своєчасного реагування на шоки, якщо вони виникнуть”, – зазначено в заяві.

“Фіскальна політика на решту 2024 року, а також підготовка бюджету на 2025 рік мають бути підкріплені зусиллями з мобілізації доходів, узгодженими з Національною стратегією доходів. Слід уникати заходів, які розмивають податкову базу, і посилити податкове та митне адміністрування разом з БЕБ. Подальше вдосконалення середньострокового бюджетування, управління фіскальними ризиками, прозорістю та управління державними інвестиціями сприятиме досягненню цих цілей.

Послідовні реформи, спрямовані на посилення боротьби з корупцією та системи управління, включаючи забезпечення ефективності антикорупційних інституцій, залишаються важливими для стримування фіскальних ризиків, забезпечення довіри донорів, прискорення зростання та підтримки шляху до вступу в ЄС”, – додали в МВФ.

Оксана Чопак