Дефолту не буде. Про що домовилась Україна з приватними кредиторами

Україна домовилась з приватними тримачами суверенних єврооблігацій на понад 20 млрд доларів про реструктуризацію боргу, тим самим значно зменшивши тиск на видатки державного бюджету найближчими роками.

Про що конкретно домовились сторони в рамках угоди про реструктуризацію – читайте в огляді журналістки РБК-Україна Катерини Мартинчук.

22 липня Україна оприлюднила заяву на Лондонській фондовій біржі, в якій повідомила, що в результаті закритих зустрічей з 12 по 19 липня з Комітетом власників єврооблігацій України було досягнуто принципових домовленостей щодо реструктуризації суверенних боргових цінних паперів, випущених на міжнародних ринках капіталу, на суму 23,4 млрд доларів.

Міжнародний валютний фонд підтвердив, що угода відповідає цілям боргової стійкості в рамках Програми розширеного фінансування України (EFF). Угоду схвалила також Група кредиторів України.

Основні умови реструктуризації боргу

Україна домовилася з кредиторами про реструктуризацію боргу, що дозволить зекономити 11,4 мільярда доларів на обслуговуванні боргу протягом наступних трьох років та 22,75 мільярда доларів до 2033 року. Існуючі єврооблігації будуть обміняні на нові з номінальним зниженням вартості боргу на 37%.

Перші виплати по нових облігаціях відбудуться у 2029 році, а основна сума боргу, яка мала бути виплачена до 2029 року, тепер буде розподілена на більш тривалий період. Нові облігації матимуть різні купонні ставки, починаючи від 1,75% до 7,75% залежно від року виплати. Це зменшить фінансове навантаження на бюджет України та дозволить спрямувати вивільнені кошти на оборону та соціальні потреби.

Ці умови відповідають пропозиціям кредиторів, сформульованим під час першого раунду переговорів, але включають також деякі елементи з початкової пропозиції Міністерства фінансів.

Старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович зазначає: “Домовленість щодо реструктуризації боргу є ближчою до пропозицій кредиторів, ніж до початкової пропозиції Мінфіну. Міністерство пропонувало списати 25%, а 35% боргу зробити умовним боргом, тобто він міг бути виплачений лише у разі досягнення певних показників доходу бюджету. У оновленій пропозиції лише 12% поточного боргу перетворюється на умовний борг, а 23% суми боргу обмінюється на звичайні облігації, але без купонних виплат у найближчі роки”.

Важливо зазначити, що домовленості передбачають виплату комісії за згоду на попередню реструктуризацію у 2022 році та відстрочений платіж за 2021 рік.

Передбачений умовами процес реструктуризації не потребує проведення зборів та голосування власників єврооблігацій. Фактично голосування відбуватиметься через приєднання чи неприєднання тримачів єврооблігацій до домовленостей. Тож сторони можуть вкластися до 10 серпня, щоб оприлюднити пропозицію обміну, отримати заявки власників на обмін та провести заміну всіх єврооблігацій згідно з оприлюдненими умовами, пояснює Тарас Котович.

Навіщо Україні потрібна реструктуризація боргу

Важливо, що МВФ підтримує процес реструктуризації. Це забезпечує стабільність українського боргу, що відкриває можливості для подальшого фінансування.

“Відповідно, задоволеним залишився Міжнародний валютний фонд, який фактично ініціював цю реструктуризацію. Україна, український борг залишається з точки зору МВФ стабільний. Це означає, що МВФ може надавати нам фінансування і закликати інших міжнародних кредиторів також фінансувати Україну,” – зазначає керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Як пояснює фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, реструктуризація дозволяє Україні виграти час на вирішення важливих питань, таких як фінансування армії та відновлення країни.

“На найближчі п’ять років це питання не буде гостро стояти, але потім все одно доведеться платити борги. Проте завдяки цим домовленостям у нас є час на спонсорування армії та відновлення країни”, – аргументує співрозмовник РБК-Україна.

Джерело