Пільги для побудови вітрових електростанцій

Верховна Рада працює над змінами до законодавства, які передбачають податкові пільги для стимулювання будівництва вітрових електростанцій в Україні. Про це повідомив голова комітету з питань енергетики та житлово-комунального господарства Андрій Герус у своєму Facebook, передає РБК-Україна.

Герус зазначив, що вже прийнято закон про скасування ПДВ та мита для сонячної генерації, але поки вітрова енергетика не охоплена цими пільгами. За його словами, ведеться робота над включенням і цієї галузі до відповідного списку.

Крім обладнання для сонячних електростанцій, податкові пільги також поширюються на техніку для газової генерації та системи зберігання енергії, і діятимуть вони до кінця 2025 року. Герус пояснив, що це зменшить витрати на входження в ринок, що дозволить інвесторам зекономити 10-15% залежно від типу проєкту.

Нардеп підкреслив, що заплановані податкові стимули та “зелені” аукціони Міністерства енергетики, які спрямовані на будівництво промислових електростанцій, а також заходи для підтримки невеликих електростанцій у домогосподарствах і бізнесі, сприятимуть швидшому відновленню української енергетичної системи.

“Ці заходи в комплексі допоможуть відносно швидко відбудувати українську енергетику,” — зазначив парламентарій.

Інвестори у сфері відновлюваної енергетики звернулися до першої віце-прем’єрки та міністерки економіки України Юлії Свириденко із закликом підтримати законопроєкт №11455, який пропонує податкові стимули для будівництва вітрових електростанцій.

За їхніми словами, відсутність підтримки проєктів у вітроенергетиці може призвести до уповільнення зменшення дефіциту потужності в енергосистемі та подовження часу відключень у найближчі роки.

Нагадаємо, законопроєкт №11455 від 30 липня 2024 року “Про внесення змін до розділу ХХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо сприяння відновленню інфраструктури альтернативної енергетики України” розроблено з метою прискорення розширення та відновлення енергетичної інфраструктури країни, яка зазнала руйнувань через військову агресію росії проти України, йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Як зазначає Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА), цей законопроєкт доповнює закони №3853-IX та 3854-IX, прийняті Верховною Радою 16 липня 2024 року, що передбачають тимчасове звільнення від ввізного мита та податку на додану вартість (ПДВ) операцій з імпорту деякого енергетичного обладнання, розширюючи такі ж митні пільги на ввезення вітроенергетичного обладнання в Україну.

Зокрема, законопроєкт №11455 пропонує внести зміни до статті 936 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України, включивши код УКТ ЗЕД 8502 31 00, що стосується вітрового енергетичного обладнання.

Зазначений код УКТ ЗЕД 8502 31 00 стосується ввезення комплектного обладнання для будівництва вітроелектростанцій різної потужності, включаючи перетворювачі вітрової енергії, такі як вітрові турбіни. До складу цих турбін входять вежі, гондоли, маточини, лопаті, силові модулі, системи контролю, комплекти вогнів світлового огородження та інше обладнання, необхідне для повноцінної роботи вітроелектростанцій.

Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) закликає Верховну Раду невідкладно розглянути та ухвалити законопроєкт №11455. На думку фахівців галузі, його прийняття дозволить вдосконалити чинні закони щодо митних пільг на імпорт обладнання для відновлюваної енергетики, зокрема в секторі вітроенергетики.

“Прийняття цього законопроєкту сприятиме швидшому ввезенню вітроенергетичного обладнання та прискоренню будівництва нових вітрових електростанцій, що дозволить частково компенсувати втрати генерації в енергосистемі України внаслідок військових дій”, – наголошують в УВЕА.

Крім того, вітроенергетики вважають, що тимчасове звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ на імпорт відповідного обладнання стимулюватиме збільшення потужностей малої та середньої розподіленої вітрової генерації. Це сприятиме задоволенню енергетичних потреб домогосподарств та малого і середнього бізнесу, відповідаючи державним пріоритетам у розвитку децентралізованої енергетики.

Оксана Чопак