Звідки Україна братиме гроші наступного року?

Наступного року Україна може опинитися у непростій фінансово-економічній ситуації. Якщо міжнародна допомога буде недостатньою, країні доведеться шукати додаткові ресурси всередині, відзначають в МВФ. Про це пише Юрій Дощатов на шпальтах РБК-Україна.

Зміна базового сценарію МВФ: війна завершиться у 2025 році

Раніше негативний сценарій для України у МВФ вважали малоймовірним, але тепер саме він став основним у меморандумі про співпрацю з фондом. Нова оцінка прогнозує завершення війни у 2025 році, що знижує очікування щодо зростання ВВП наступного року до скромних 1%, тоді як на 2025 рік прогнозують навіть спад на 2,5%. Інфляція може досягти 12% у 2024 році з поступовим зниженням до 10% у 2025-му та 8% у 2026-му, при цьому бюджет на 2025 рік уряд розробляв на основі більш оптимістичних показників.

Негативний сценарій із завершенням війни у 2026 році

Ще один, більш негативний сценарій МВФ передбачає завершення війни в середині 2026 року. У такому випадку економічне зростання буде мінімальним, а дефіцит бюджету продовжить збільшуватися в 2025 та 2026 роках. За таких умов Україні знадобиться додаткових 35,7 мільярда доларів до вже передбачених 151,4 мільярда, що створює ще більшу потребу в зовнішніх та внутрішніх надходженнях для підтримки стабільності бюджету.

Міжнародна підтримка від партнерів у 2025 році

Наступного року Україна розраховує отримати від партнерів 38,6 мільярда доларів, зокрема, від Європейського Союзу, ЄБРР і низки союзників. МВФ уже переглянув програму виділення коштів на 2025 рік, збільшивши її майже на 810 мільйонів доларів. Замість запланованих двох траншів Україна отримає чотири, що дозволить уникнути затримок у надходженні допомоги, як це сталося у 2024 році.

“МВФ адаптував графік траншів, аби забезпечити більш ритмічне надходження коштів упродовж року та уникнути тривалих перерв, що створювали ризики для стабільності,” – пояснив голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.

Він додав, що збільшення кількості траншів дає Фонду змогу посилити вимоги до України і посилити контроль за виконанням зобов’язань. Це рішення також пов’язане з корекцією графіка фінансування від інших міжнародних партнерів, що орієнтуються на прогнози МВФ.

За умови збереження складної економічної ситуації країна може розраховувати не тільки на зовнішні надходження, але й на внутрішні джерела. Це може включати перегляд податкової системи, залучення приватних інвестицій, а також активніші заходи з дерегуляції та підтримки бізнесу. Однак суттєве зростання внутрішнього фінансування, за словами експертів, вимагатиме структурних реформ і подальшого контролю за витратами бюджету, щоб запобігти зростанню боргового навантаження.

Хто буде фінансувати потреби України?

На тлі масштабних фінансових викликів, Україна активізує переговори щодо залучення зовнішнього фінансування. Серед основних гравців – країни G7 та Міжнародний валютний фонд (МВФ), які вже готові надати мільярдну допомогу. Європейський Союз близький до остаточного схвалення макрофінансової допомоги на суму до 35 мільярдів євро. Ця сума має надійти під заставу доходів від заморожених російських активів, і рішення вже пройшло етапи ухвалення в Європарламенті та Раді ЄС. Зі Сполучених Штатів також надійшла заява про можливе виділення до 20 мільярдів доларів. Паралельно Велика Британія оголосила про виділення кредиту на суму близько 3 мільярдів доларів. На черзі – позиції Японії та Канади, що завершить консолідацію фінансових зобов’язань G7.

Втім, загальний розмір фінансування обмежений майбутніми доходами від російських активів, тож Україна може розраховувати на суму до 50 мільярдів доларів, розподілених серед кредиторів. Однак для кожної з країн-партнерів плануються окремі угоди з індивідуальними умовами.

На додаток до цього в рамках програми Ukraine Facility ЄС передбачив 50 мільярдів євро підтримки до 2027 року, а США ще навесні ухвалили рішення про надання фінансової допомоги Україні на загальну суму 61 мільярд доларів.

Втім, запевнення та обіцянки про фінансову підтримку ще не є гарантією реалізації всіх планів. “Ризик, що Україна отримає менше зовнішніх коштів, ніж потрібно, все ж існує, але він знизився порівняно з минулим роком”, – зазначає голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, питання щодо 50-мільярдного кредиту за рахунок заморожених російських активів наразі на фінальному етапі.

Підвищення податків – одна із вимог кредиторів

Однак, міжнародні кредитори прагнуть, аби Україна також шукала внутрішні ресурси для покриття дефіциту бюджету. Останній меморандум МВФ відображає цю вимогу. У разі збільшення дефіциту доходів чи потреби у нових витратах, Україна розгляне підвищення податків, зокрема ставки ПДВ. “Підвищення основної ставки ПДВ – це ефективний інструмент на цьому етапі,” – відзначається у документі.

Таке підвищення може становити 2% – до 22%. Проте остаточне рішення відкладено, але якщо наступного року базовий сценарій фінансування буде порушено, збільшення ПДВ стане реальним варіантом. “Якщо подивитися реалістично, МВФ може наполягати на підвищенні ПДВ, щоб уникнути аврального перегляду ставок податку, як це сталося з військовим збором”, – коментує Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.

Меморандум також передбачає можливість часткового повернення до валютного контролю в разі негативного фінансового сценарію. Хоча фіксування курсу гривні не обговорюється, потенційно можуть бути запроваджені обмеження на купівлю валюти та виведення капіталу за кордон. Такі заходи могли б допомогти стабілізувати валютний ринок за умови зменшення зовнішньої підтримки.

Наразі ж очікування щодо надходження зовнішнього фінансування у 2024 році – оптимістичні. До кінця року Україна розраховує на понад два мільярди доларів, зокрема, на черговий транш МВФ у розмірі 1,1 мільярда доларів, який має надійти у грудні.

Оксана ЧОПАК