За рік Україна провела 51 аукціон для гуманітарного розмінування 9,6 тис. га

У 2024 році в Україні провели 51 аукціон на гуманітарне розмінування земель, загальна площа яких становить 9,6 тис. гектарів.

Про це заявив директор Центру гуманітарного розмінування Володимир Байда під час виступу на публічній панелі.

За його даними, за результатами торгів було визначено 32 переможці, а 31 договір вже підписано. Ці заходи дозволили значно прискорити процес очищення земель від вибухонебезпечних предметів, особливо сільськогосподарських територій, що мають стратегічне значення для економіки країни.

Цього року в Україні запрацював ринок гуманітарного розмінування, який створив умови для співпраці між операторами, державою та аграріями. Володимир Байда зазначив, що для підтримки аграрного сектору розроблено систему компенсації вартості розмінування: кошти перераховуються на ескроу-рахунки і виплачуються після підтвердження очищення земель.

У межах гуманітарного розмінування в Україні запроваджено систему компенсації для аграріїв, чиї землі були заміновані. Гроші перераховуються на ескроу-рахунки і виплачуються після підтвердження очищення території оператором гуманітарного розмінування. Наразі подано 195 заявок на компенсацію розмінування земель загальною площею 30 тисяч гектарів.

Серед нововведень – можливість малим операторам брати участь у закупівлях для ділянок менше 50 га, що дозволить збільшити кількість залучених до ринку.

Байда підкреслив, що розвиток ринку гуманітарного розмінування став однією з головних цілей 2024 року. За словами Байди, ринок надав можливість малим операторам брати участь у тендерах на розмінування ділянок площею менш як 50 гектарів. Наразі в Україні працюють 69 сертифікованих операторів, і ще 30-35 проходять сертифікацію.

Одним із ключових досягнень року стала взаємодія з аналітичною платформою Palantir, яка дозволяє автоматизувати аналіз даних і пріоритизувати розмінування. Також створюється єдиний реєстр забруднених територій, що об’єднає всі джерела інформації про замінування.

«З наступного року, коли ми запустимо роботу з аналітичною платформою Palantir, ми матимемо вже систему автоматичної пріоритизації. Наразі пріоритетність отримують оператори від держави, але якщо казати про ринок компенсації аграрних земель, то тут якраз в чому саме цікавинка цього ринку, те, що тут не треба чекати пріоритетизації. Тут аграрій через державний аграрний реєстр подає заявку. Ми її розглядаємо, перевіряємо, чи вона (земля — Ред.) справді замінована, перевіряємо з Держагеокадастром, з податковою службою по санкційним спискам відносно власників і після цього видаємо на торги», — розповів Володимир Байда.

На наступний рік Центр гуманітарного розмінування планує розширити масштаби роботи, збільшити фінансування та залучити більше міжнародної допомоги. Пріоритетом залишаються сільськогосподарські землі, але також будуть приділяти увагу громадам, інфраструктурним об’єктам, водним і лісовим територіям.

«Ми створили прозорі механізми для функціонування ринку гуманітарного розмінування і працюємо над збільшенням ефективності. Але попереду ще багато роботи», — підсумував Володимир Байда.

Він також наголосив на важливості залучення ветеранів та цивільних до гуманітарного розмінування. Програма ваучерів у розмірі 30,000 грн дозволяє пройти навчання і стати демінером. Байда підкреслив, що професія стає дедалі популярнішою, і навіть жінки активно залучаються до роботи завдяки своїй уважності та відповідальності.

Джерело