Українські виробники та механізм CBAM: потрібна відстрочка або внутрішнє оподаткування викидів

Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM – Carbon Border Adjustment Mechanism) офіційно почав діяти з 1 жовтня 2023 року, хоча до 1 січня 2026 року триває перехідний період. Протягом цього часу компанії повинні подавати звітність про викиди CO₂, але поки не зобов’язані сплачувати податки за вуглецевий слід своєї продукції.

Попри це, український бізнес уже зіткнувся з проблемами, зокрема через невизначеність, відсутність чітких правил та недостатність даних.

Про це заявив генеральний директор ПрАТ “Стальканат” Сергій Лавриненко, передає РБК-Україна з посиланням на GMK Center.

За словами Лавриненка, основні виклики для українських експортерів:

• Невизначеність еталонних значень викидів CO₂ у ЄС
• Непередбачуваність динаміки вартості CBAM-сертифікатів
• Можливе розширення переліку товарів, що підпадатимуть під CBAM
• Неясність щодо політики США та Великої Британії, які розробляють власні CBAM-аналогічні механізми

Металургія під ударом

Для металопереробників CBAM може стати особливо небезпечним. Українська металургія – це вертикально-інтегрована галузь, яка залежить від постачання сировини. За словами Лавриненка, виробники не впевнені, чи зможуть великі металургійні підприємства вижити після повного впровадження CBAM.

Це може суттєво вдарити по всьому ланцюжку виробництва — від видобутку руди до постачання готової продукції.

Український бізнес уже навчився заповнювати звітність CBAM, однак майбутнє залишається невизначеним. Потрібні чіткі правила гри, адаптація виробничих процесів та державна підтримка, щоб уникнути втрати конкурентоспроможності української продукції на європейському ринку.

Українські металовиробники просять домовлятися про відстрочку

Генеральний директор ПрАТ “Стальканат” Сергій Лавриненко наголосив, що українська влада повинна працювати над виключенням України з-під дії CBAM або ж як мінімум досягти угоди з ЄС, яка гарантуватиме стабільні та прогнозовані умови для українського бізнесу на наступні 10-15 років.

Видання Politico раніше зазначало, що Європа, з одного боку, фінансово підтримує Україну, а з іншого – вводить CBAM, через що український бізнес щороку може втрачати 1,4 млрд євро.

Цих збитків можна уникнути, якщо терміново розпочати переговори з ЄС і домогтися хоча б відстрочення CBAM для України на період війни.

Без рішучих дій CBAM може стати серйозним викликом для української економіки та ще більше ускладнити вихід українських компаній на європейські ринки.

За викиди доведеться платити всім

Нагадаємо, що Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) — це новий інструмент ЄС, який запроваджує вуглецевий податок на імпорт товарів з країн, де екологічні стандарти менш жорсткі, ніж у Євросоюзі. Його мета — зрівняти умови для європейських виробників (які сплачують за викиди CO₂ у рамках Системи торгівлі викидами ЄС, EU ETS) та іноземних експортерів, які раніше не несли таких витрат. CBAM охоплює сталь, залізо, цемент, алюміній, добрива, водень та електроенергію, а згодом може поширитися на інші товари. До 2026 року компанії зобов’язані лише звітувати про викиди CO₂, а після цього почнуть платити за них.

З 1 січня 2026 року імпортери в ЄС повинні будуть купувати CBAM-сертифікати, що відповідатимуть обсягу викидів CO₂ під час виробництва товарів. Ціна цих сертифікатів буде прив’язана до вартості квот на викиди в ЄС (EU ETS), яка коливається, але нині становить 50-100 євро за тонну CO₂. Наприклад, якщо при виробництві 1 тонни сталі утворюється 2 тонни CO₂, то імпортеру доведеться сплатити 100-200 євро додаткового податку. Якщо країна-експортер уже має власний податок на викиди, його можуть частково або повністю зарахувати, зменшуючи суму CBAM.

Оксана Чопак