Із транспортуванням азербайджанського газу через Україну є певні проблеми

Президент України Зеленський запропонував, щоб замість транзиту газу з росії, який припинився 1 січня 2025 року, через Україну йшов газ з Азербайджану.

У зв’язку з цим Туреччина насторожено дивиться на можливу нову главу у відносинах з ЄС. Адже через Туреччину в Західну Європу йдуть усі газопроводи, які ведуть з Азербайджану на Захід.

Пропозиція Зеленського може стати вигідною США

Президенту Трампу і нафтогазовій промисловості США може бути вигідною пропозиція Зеленського, оскільки не тільки ускладнить імпорт російського газу в Західну Європу, але й може завдати шкоди іншим конкурентам американського природного газу (напр. мова йде про північноафриканських виробників). Збиття азербайджанського цивільного пасажирського літака поблизу Актау, Казахстан, спричинило серйозну політичну напругу між Москвою та Баку, відтак покращення шансів Азербайджану стати постачальником газу до ЄС можуть бути ще кращими.

Шлях через Україну – значний об’їзд

Водночас виникає чимало питань, адже Україна не має прямого трубопроводу для реалізації цієї ініціативи.

В даний час найкоротший шлях природного газу з Азербайджану до Західної Європи пропонується двома напрямками. Жоден навіть не наближений до України.

Перший — маршрут Південний Кавказ — Туреччина — Болгарія — Сербія — Угорщина — Баумгартен (Австрія).

Другий веде до Західної Європи через трубопровід Азербайджан – Південний Кавказ – Туреччина – Греція – Албанія – Адріатичне море – Італія.

Якби хотіли прокласти шлях азербайджанського газу через Україну по закритих ще з радянських часів газопроводах «Дружба» і «Союз», довелося б вибрати гілку, що веде через Болгарію. Щоб відправити азербайджанський газ через Молдову до Південно-Східної України – через Словаччину (можливо, Угорщину).

І виникає надзвичайно чутливе питання Придністровської Республіки Молдови. Тому що згадані вище газопроводи перетинають це сепаратистське, лояльне до Москви «утворення».

«Столиця» Тирасполь, вороже ставиться до України. Молдова намагається бути посередником, обіцяючи газову допомогу Тирасполю. Але сама Молдова страждає від гострої нестачі енергії. За кілька тижнів до нападу росії на Україну Молдова і «Газпром» підписали довгострокову угоду про постачання газу до кінця жовтня 2026 року.

Технічні бар’єри

Є й технічна проблема. Трубопровід Болгарія-Румунія-Україна-Росія був прокладений в одному напрямку, тобто компресорні станції проштовхували газ із росії на південь, до румунів і болгар. Він може стати зворотним, але це коштуватиме грошей і часу. Не кажучи вже про те, що він проходить через політично неспокійні регіони – Придністров’я та зони активних бойових дій.

Ситуація була б зовсім іншою, якби з боку Азербайджану можна було збільшити кількість газу в рази. Але для цього не створені умови для видобутку газу, не кажучи вже про його транспортування. Головна перешкода – Каспійське море.

Ось уже кілька десятиліть триває перетягування канату навколо газопроводу, який планується побудувати по дну Каспійського моря зі сходу на захід.

Він міг би пов’язати не лише основного постачальника – газові родовища Туркменістану – з Європою через Азербайджан, Грузію, Туреччину, а й економічно зв’язати інших експортерів газу Центральної Азії, перш за все, Казахстан у робочу систему проводів. Ці нафто- та газопроводи з’єднують Азербайджан з Новоросійськом у росії, Супсою в Грузії та Ерзурумом (природний газ) і Джейханом (нафта) у Туреччині.

vg.hu