Розвиток сільського господарства в Україні стримують мінні поля

Наземні міни мають значний вплив на продовольчу безпеку, а також уповільнюють відновлення сільського господарства. Третина загальної земельної площі України, можливо, замінована, а розмінування є тривалим і дорогим процесом – але ця загроза неминуча.

Близько 174 тисячі квадратних кілометрів класифікуються як потенційно забруднені мінами. Ніхто точно не знає, яка частина цієї території насправді замінована, але потрібно дослідити територію, перш ніж її можна буде знову використовувати для сільського господарства.

Проблема не обмежується зонами бойових дій на сході та півдні, але все більше зачіпає центральні регіони, особливо у відвойованих або звільнених зонах.

У довоєнні роки Україна була одним із провідних світових експортерів сільськогосподарської продукції. Однак здатність вирощувати зернові, соняшник, кукурудзу та інші основні культури є не лише виробничим питанням, а й має стратегічне значення для глобальних продовольчих ланцюгів. У процесі відновлення український уряд та його міжнародні партнери зосереджуються насамперед на сільськогосподарських галузях.

Мета полягає в тому, щоб повернути щонайменше 80 відсотків забруднених земель в економіку протягом наступних десяти років.

Роботи вже тривають

До кінця минулого року українські державні та приватні організації, що займаються розмінуванням, зокрема служби з надзвичайних ситуацій, поліція, національна гвардія та прикордонники, очистили від різних вибухонебезпечних предметів близько 35 000 квадратних кілометрів землі.

До весни 2025 року понад 1 000 гектарів по всій країні можна було повернути до використання, і ці території одразу ж засіяли зерновими та картоплею.

У вересні 2024 року українська держава розпочала програму підтримки гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель, одну з найскладніших підпрограм відновлення. Програма пропонує фермерам на вибір два варіанти компенсації: 100 відсотків для попередньої реєстрації та 80 відсотків для подальшої реєстрації. Щоб забезпечити прозорість фінансування, держава зберігатиме кошти на ескроу-рахунках, а до виконання робіт будуть допущені лише компанії, відібрані за результатами офіційного тендеру.

Окрім коштів державного бюджету, український уряд також прагне мобілізувати зовнішні кошти та кошти Співтовариства. У бюджеті на 2025 рік на гуманітарне розмінування передбачено 2,5 мільярда гривень, але цього недостатньо. Крім того, через офіційну платформу збору коштів Uinited24 вже зібрано 200 мільйонів гривень на закупівлю піротехніки, важкої техніки, засобів захисту та логістичної підтримки.

Міжнародні донори також роблять свій внесок у цей сегмент відновлювальних робіт. Італійська агенція розвитку AICS, наприклад, виділила 6 мільйонів євро на проєкти з розмінування, зокрема в Харківській області.

Вартість розмінування є значною: за міжнародними оцінками, очищення одного гектара може коштувати до 50 000 доларів США.

Ця сума є обтяжливою навіть для середніх підприємств і практично недосяжною для дрібних фермерських господарств. Звідси випливає, що ні українська держава, ні сільськогосподарські оператори не можуть взяти на себе весь тягар самотужки – можлива тільки ключова роль комбінованої моделі фінансування.

Джерело:  (vg.hu)