Що чекає на українців у 2020 році

З 1 січня 2020 року Україну чекає багато новацій, зокрема, у законодавчій сфері. Напевно, найважливішими можна назвати наступні:

Субсидії лише «живими грошима»

У 2019-му році існували три види видатків на субсидії та пільги на компослуги: субвенція на надання пільг та субсидій на придбання твердого і рідкого палива, видатки на виплату пільг і субсидій у грошовій формі та субвенція місцевим бюджетам на надання пільг і субсидій.

У 2020-му ж всі ці видатки об’єднають. Із січня українці отримуватимуть пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, купівлю твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу лише у грошовій формі.  У 2019-му році на субсидії виділили 58 млрд грн, а у 2020-му планують витратити – 47,6 млрд грн. (на 10,4 млрд менше).

Ціни на газ для населення зростуть

Новини від «Нафтогазу» є не лише для європейських споживачів, але й для українських. З 1 січня українці зможуть самі обирати постачальника газу.

Через те, що в ціну газу буде закладена вартість транспортування газу «Укртрансгазом», ціна для населення в регіонах може бути різною.

З 1 січня до 1 травня 2020 року ціна для населення, виробників тепла та інших захищених споживачів становитиме 5500 гривень. Таким чином, у порівнянні з груднем 2019 року ціна виросте на 28,6% – з 4277 до 5500 гривень. Ціна для промислових споживачів залежатиме від того, чи купуватимуть вони газ за передоплатою чи без неї. Ця ціна становитиме 5500 гривень і 6072 гривень відповідно. 

Прожитковий мінімум, мінімальні зарплати та пенсії зростуть

1 січня 2020 року прожитковий мінімум в Україні для працездатних осіб становитиме 2102 гривень на місяць. До кінця року він зросте до 2189 гривень. У 2019 році він дорівнював 1564 грн.

Мінімальна зарплата з 1 січня в Україні, відповідно до держбюджету, становитиме 4723 гривні. Це на 550 гривень більше, ніж у 2019 році. Мінімальна пенсія становитиме 1638 гривень. 

Для тих, хто живе/опинився у складних життєвих обставинах

З 1 січня починає діяти новий закон про соціальні послуги, який експерти називали реформою десятиріччя. Фахівці кажуть: йдеться не лише про надання коштів людям, які неспроможні себе забезпечувати, а про цілий комплекс заходів, спрямованих на людей, які перебувають у «складних життєвих обставинах».

А сама допомога передбачає комплекс заходів – соціальний супровід, адаптацію для дітей чи інвалідів. Затверджується послуга із надання тимчасового відпочинку для членів родини, допомоги у лікуванні, денного догляду чи інклюзивного навчання. Усі ці заходи будуть покладені на місцеві органи влади, а надавати ці послуги зможуть не лише державні, але й приватні структури.

Тарифи Укртелекому та Укрпошти зростуть

Вартість місячної абонентської плати за стаціонарний телефон для населення зросте на 10% – з 54,28 грн до 59,71 грн. Підприємства, установи та організації також платитимуть більше. Абонплата для них зросте з 59,59 грн до 65,55 грн. Крім того, «Укртелеком», який є монополістом у сфері надання послуг стаціонарного зв’язку, підвищив на 20-25 грн тарифні пакети «Домашній базовий» та «Домашній безлімітний». 

З 1 січня тарифи на послуги підвищує і «Укрпошта», яка досі намагалася перехопити клієнтів інших компаній нижчою вартістю. Відправлення листів, бандеролей та посилок зросте на 12,5%.

Штрафи для «євробляхерів» – платити чи ні?

З 1 січня власники нерозмитнених автомобілів з іноземною реєстрацією платитимуть штрафи. Тепер штрафи стануть реальними і становитимуть від 85 до 170 тис гривень. За використання «євробляхи» у комерційних цілях стягуватимуть додатково ще 34 тис гривень. Але «АвтоЄвроСила» – організація, що об’єднала власників цих авто, – доводить, що можливості уникнути штрафів все одно зберігаються. Юристи розробили навіть інструкцію – «Рятувальний Жилет», у якій пояснюють, які документи мусить мати при собі водій для того, щоб він довів, що готується до розмитнення і його не оштрафували.

Окрім того, урядовці пообіцяли, що на першому засіданні у новому році – 14 січня розглянуть два законопроєкти про спрощення процедури розмитнення та відтермінування штрафів на 180 днів. Активісти твердять, що до їх ухвалення поліція євробляхерів не штрафуватиме.

Недоторканність скасована, відповідальність – під питанням

З 1 січня набула чинності нова норма Конституції, відповідно до якої депутати Верховної Ради втрачають недоторканність. У той самий час, експерти наголошують на низці суперечностей, які після ухвалення поправок до деяких законів – на практиці ускладнять притягнення депутатів до кримінальної відповідальності. Зокрема, йдеться про надання прав генеральному прокуророві на відкриття кримінальних проваджень.

Також депутати проголосували за неможливість правоохоронців притягти депутата до відповідальності під час здійснення ним своїх повноважень, які насправді не припиняються впродовж усіх п’яти років після обрання до парламенту.

Винагорода за викриття корупціонера

З 1 січня почав діяти закон, який передбачає виплату винагороди особі, яка викрила корупціонера. Але така «премія» буде можлива лише за умови, якщо особа повідомить про корупційні дії на суму від 10 млн гривень. Тоді держава обіцяє виплату у розмірі, що с тановить 10% від суми викритого хабаря. Точний розмір визначатиме суд.

Закон передбачає, що викривачі хабарництва та корупції звільняються від юридичної відповідальності, якщо повідомлена ними інформація не підтвердиться. Повідомити про корупційний злочин можна навіть анонімно.

Антикорупціонери можуть не подавати декларації про доходи

Набувають чинності поправки до закону «Про запобігання корупції». Вони зокрема передбачають, що громадські активісти, які займаються антикорупційною діяльністю, не зобов’язані подавати декларації про доходи.

Закон звузив перелік випадків, у яких зобов’язані подавати декларації представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експерти відповідної кваліфікації, інші люди, які входять до складу конкурсних комісій, громадських рад, рад громадського контролю. У законі також уточнили терміни «члени сім’ї» та «близькі особи» для декларантів, зокрема, йдеться про цивільних чоловіків та дружин.

Генеральної прокуратури більше не буде

З Нового року Генеральна прокуратура України перетворюється на Офіс генерального прокурора України і 2 січня, після свят, почне свою роботу. Такі зміни у назві відбулися внаслідок ухвалення закону про реформу Генпрокуратури. Генпрокурор Руслан Рябошапка анонсував 200 вакансій в штаті його офісу, набір на які розпочнеться 20 січня.

Також ліквідовується Військова прокуратура, а чисельність прокурорських працівників скоротиться із 15 тисяч до 10 тисяч. Тим, хто залишиться, підвищать зарплату.

НЬЮЗМЕЙКЕР