В Україні введуть базовий дохід: хто зможе отримати гроші

В Україні розпочався експериментальний проект із заміни десятків видів соціальних виплат на одну – базову соціальну допомогу.

РБК-Україна з посиланням на постанову уряду від 25 березня 2025 р. № 371 пояснює, хто і скільки зможе отримувати, а також як це працює в інших країнах.

Постановою передбачено, що в разі місячного доходу нижче 4500 гривень людині з бюджету будуть доплачувати необхідну суму.

Як заявила міністр соціальної політики Оксана Жолнович, з наступного року базова соціальна допомога може замінити усі види соціальних допомог.

З 1 липня 2025 року участь можуть брати люди, які вже отримують:

• допомогу малозабезпеченим сім’ям,
• допомогу одиноким матерям на дітей,
• допомогу на дітей у багатодітних сім’ях,
• тимчасову допомогу дітям, батьки яких не платять аліменти, не можуть утримувати дитину або їх місце проживання невідоме.

З 1 жовтня 2025 року подати заявку зможуть також інші особи та сім’ї, якщо вони відповідають встановленим умовам і критеріям.

Згідно постановою уряду, учасниками проєкту можуть бути:

• громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні;
• ті, кого в Україні визнано біженцями або такими, що потребують додаткового захисту.

Не можуть брати участь особи, які перебувають:

• на тимчасово окупованих Росією територіях, включених до офіційного переліку, для яких не встановлено дату завершення окупації;
• за кордоном.

Допомога призначається на сім’ю та виплачується одному її члену – уповноваженому представнику – на 6 місяців з можливістю автоматичного продовження. Може розподілятися між повнолітніми членами сім’ї.

До складу сім’ї входять:

• подружжя;
• діти до 18 років та студенти до 23 років;
• повнолітні діти з інвалідністю (І-ІІ гр.);
• непрацездатні батьки, які живуть разом;
• особи, що доглядають осіб з інвалідністю або осіб 80+;
• чоловік і жінка, які мають спільних дітей, але не перебувають у шлюбі.

Не включаються:

• особи на повному держутриманні;
• зниклі безвісти, у полоні, за кордоном;
• ті, хто визнані відсутніми або зниклими за особливих обставин.

Допомога не надається, якщо:

• працездатні особи (18-60 років) не працювали, не навчалися, не служили або не шукали роботу понад 3 місяці (є винятки: догляд за дітьми, інвалідами, пенсійний вік без стажу тощо);
• сім’я здійснила значні витрати за останній рік (понад 100 тис. грн) на нерухомість, валюту, дорогі покупки, інвестування, допомогу третім особам;
• на рахунках або в облігаціях сім’ї понад 100 тис. грн;
• є друга квартира або будинок (є винятки – зруйноване житло, сирітське житло тощо);
• є більше одного авто, яке молодше 15 років (крім пільгових випадків).

Допомогу можуть отримати:

• переселенці без сплаченого ЄСВ;
• особи, що повернулися з-за кордону після тривалого перебування;
• якщо в сім’ї кілька непрацюючих – вони мають бути зареєстровані в центрі зайнятості.

Подати заяву можна:

• через застосунок “Дія”;
• особисто в органах Пенсійного фонду.

Потрібно дві заяви: про намір і про призначення допомоги. Через “Дію” – тільки повнолітній представник сім’ї з українським документом.

Визначається як різниця між базовим рівнем та доходами сім’ї.

• Базовий розмір: 4500 грн на особу.
• Для першого члена сім’ї (представника) – 100%, для інших – 70%.
• Діти та особи з інвалідністю – 100%.

Особи без права на пенсію – пропорційно стажу:

• до 10 років – 53%;
• 10-20 років – 62%;
• 20-30 років – 70%;
• 30+ років – 88%.

У 2024 році Міністерством соціальної політики були підготовлені проєкти змін до законів щодо надання базової соціальної допомоги та соціальних стипендій та відмови від прожиткового мінімуму при встановленні розмірів виплат.

Як зазначається в пояснювальній записці, показник прожиткового мінімуму на законодавчому рівні втратив свою первинну сутність як критерій, що визначає ризик потрапляння громадян за межу бідності, і став розрахунковим показником, до якого прив’язано все більше різних виплат, доплат та значної кількості невластивих системі соціальної підтримки показників.

Наразі в законодавстві до прожиткового мінімуму прив’язано понад 180 різноманітних видів виплат, значна частина з яких не має відношення до прожиткового мінімуму як до критерію бідності.

У багатьох випадках розмір соціальних допомог залежить не від того, чи загальні доходи родини є нижчими за показник прожиткового мінімуму, а просто визначаються як певний коефіцієнт (як менше, так і вище 100 % прожиткового мінімуму).

Така ситуація унеможливлює використання прожиткового мінімуму за його основним призначенням, – ефективного визначення ризику потрапляння українців за межу бідності, і відповідно – швидкого реагування держави на такий ризик.

“Адже підвищення законодавчо встановленого прожиткового мінімуму автоматично призводить до необхідності перерахунку і всіх невластивих показників, що, своєю чергою, призводить до значного фіскального тиску на бюджет”, – йдеться в документі.