«Податок на OLX»: кого торкнеться, скільки доведеться сплатити і як працюватиме нова модель

Верховна Рада просуває законодавчі зміни, які мають упорядкувати оподаткування доходів від онлайн-продажів на маркетплейсах і дошках оголошень — відомі в публічному полі як «податок на OLX».

Як повідомляє РБК-Україна, ідеться не про запровадження нового виду збору, а про системну звітність платформ і облік доходів продавців із подальшим оподаткуванням за чинними ставками податку на доходи фізичних осіб і військового збору. За очікуваннями уряду, які наводить РБК-Україна, реформа має дати бюджету додаткові надходження (у розрахунках на 2026 рік закладалися мільярдні суми).

Як змінюються правила для онлайн-платформ

Платформи отримають обов’язок ідентифікувати продавців, збирати мінімальний набір даних (ПІБ/назва, ІПН, контактні дані, обсяги виплат) та регулярно передавати ці відомості до податкової. Як пояснює РБК-Україна, це усуває «сіру зону», коли доходи від системних онлайн-продажів не потрапляли до звітності. Передбачений перехідний період на технічну інтеграцію: маркетплейси мають синхронізувати облік угод і підготувати кабінети для продавців, де відображатимуться зафіксовані виплати.

Хто має сплачувати і за якими ставками

Логіка проста: якщо людина системно продає товари і отримує дохід, цей дохід обкладається так само, як і в офлайні. РБК-Україна наголошує, що для фізосіб застосовуються базові ставки — 18% ПДФО + 1,5% військового збору від чистого доходу (з урахуванням документально підтверджених витрат). Якщо ж продавець працює як ФОП на спрощеній системі, діють правила єдиного податку — зазвичай 5% від виручки (або 3% + ПДВ у відповідній групі). Вибір моделі — за продавцем: зареєструвати ФОП і звітувати спрощено чи залишатися фізособою і декларувати дохід у річній декларації.

Що з разовими продажами «з рук»

Разові або епізодичні продажі власних уживаних речей не прирівнюються до підприємницької діяльності. Як уточнює РБК-Україна, податкові ризики стосуються насамперед регулярних онлайн-торгівців новими чи закупленими для перепродажу товарами. Критерії «системності» (кількість угод, сума виплат за період) закон і підзаконні акти деталізують окремо; саме ці пороги відсікають побутові одноразові угоди від комерційної діяльності.

Чи буде платформа утримувати податок автоматично

У законопроєкті, на який посилається РБК-Україна, базова модель — звітність і передання даних. Дискусійною лишається опція утримання податку платформою за продавців-фізосіб, які не мають статусу ФОП і не подають декларації: фінансово-технічна реалізація такого механізму потребує часу. Тож на старті акцент робиться на обліку виплат і доступі продавця до власних цифр для коректного декларування.

Як зміниться взаємодія з податковою

За інформацією РБК-Україна, податкова отримуватиме зведені реєстри виплат і зможе передзаповнювати частину річних декларацій фізосіб. Для продавців це означає менше ручної роботи та менше помилок. Водночас у разі розбіжностей між даними продавця та платформою працюватиме процедура уточнення: можна подати пояснення, додати документи про витрати або виправити технічні помилки.

Відповідальність і перевірки

РБК-Україна зазначає, що вводиться симетрична відповідальність: штрафи передбачені і для платформи (за несвоєчасну/некоректну передачу даних), і для продавця (за неподання декларації або заниження бази). Перші місяці заплановані з акцентом на роз’яснення і добровільне врегулювання — ідеться про «м’який запуск», аби уникнути масових спорів.

Коли запрацює

За оцінкою РБК-Україна, норми мають запрацювати після короткого перехідного періоду, синхронізованого з бюджетним роком, щоби бізнес і платформи встигли адаптувати інтеграції та договори з продавцями. Уряд у своїх розрахунках очікує перші відчутні надходження вже наступного року після старту повної звітності.

Що це означає для продавця на практиці

По-перше, ідентифікація: платформи попросять актуальний ІПН і мінімальний пакет даних. По-друге, вибір моделі: ФОП із єдиним податком чи фізособа з річною декларацією (для системних продажів). По-третє, облік: зберігати підтвердження закупівель/витрат, аби зменшити базу ПДФО. По-четверте, моніторинг кабінету на платформі та в податковій: звіряти суми виплат, аби уникнути розбіжностей.

Подібні моделі давно діють у ЄС і США: онлайн-майданчики збирають і передають дані про виплати продавцям, а податкова автоматично співставляє їх із деклараціями. Для України це спосіб легалізувати гігову економіку, вирівняти конкурентні умови між офлайн- і онлайн-торгівлею та зменшити тиск на сумлінних платників, які сьогодні конкурують із «сірими» продавцями.

Оксана ЧОПАК