Дрова дорожчають, попит зростає

Цієї зими українцям знову доведеться рахувати не лише кіловати, а й складометри. Опалювальний сезон обіцяє бути одним із найскладніших, і на фоні атак на газову інфраструктуру дедалі більше людей дивляться в бік твердого біопалива. Як змінилися ціни на дрова, що відбувається з пелетами й брикетами та яке паливо підходить для різних систем опалення?

За оцінкою Біоенергетичної асоціації України, на яку посилається видання, напередодні опалювального сезону 2025 року дрова подорожчали приблизно на 20%. Експерт Асоціації Євген Олійник радить не відкладати купівлю до останнього моменту, а запасатися паливом одразу після завершення сезону, коли ціна нижча і є час висушити деревину.

Які бувають дрова і чому важлива вологість

Євген Олійник у коментарі РБК-Україна нагадує: дрова відрізняються не лише породою, а й теплотою згоряння. За твердістю деревину ділять на твердолистяні та м’яколистяні породи. До твердих, які дають більше енергії під час спалювання, він відносить дуб, бук, граб, ясен, клен, акацію та інші подібні породи. М’яколистяні – це сосна, осика, тополя, липа, верба, вільха, береза. Вони швидше згорають і виділяють менше тепла.

Окремий акцент експерт робить на вологості. Свіжозрубана деревина може мати до половини вологи у своїй масі, через що погано горить, димить та значну частину енергії витрачає на випаровування води. Для побутового використання, за його словами, вологість не повинна перевищувати приблизно 35%.

Щоб дрова горіли ефективно, їх потрібно підсушити. У природних умовах це займає від пів року до року, тоді вологість знижується до рівня близько 20–30 відсотків. Олійник зазначає, що найбільше тепла дають спеціально висушені дрова, які проходять термічну обробку в сушильних камерах. Він радить купувати дрова завчасно, зберігати їх під накриттям, колоти великі поліна для швидшого висихання та не тримати деревину в сирих приміщеннях.

Скільки сьогодні коштують дрова

Офіційно дрова можна придбати через державний онлайн-магазин «ДроваЄ» або безпосередньо у філіях державного підприємства «Ліси України». За даними, на які посилається РБК-Україна, ціна кубометра деревини, що реалізується лісгоспами, коливається приблизно від 700 гривень до понад 3 тисяч гривень, залежно від породи та регіону. Найчастіше мова йде про діапазон від однієї до двох тисяч гривень за кубометр.

Ці суми стосуються неколотих дров і не включають вартість доставки. Євген Олійник звертає увагу, що ціна, вказана на сайті, не враховує ні транспортування, ні колку, ні пакування, і іноді витрати на доставку можуть зрівнятися з вартістю самого палива.

Лісгоспи переважно продають свіжозрублену деревину. Приватні компанії, за словами експерта, зазвичай закуповують її навесні, сушать, колють, пакують у мішки або на піддони, і вже такий підготовлений продукт продають кінцевому споживачу. Це забезпечує вищу якість, але й ціна відповідно зростає — інколи удвічі порівняно з базовою вартістю деревини від лісгоспу.

В інтернет-магазинах, на які посилається РБК-Україна, дрова пропонують у середньому від 1800 до 2300 гривень за кубометр, на інших торговельних платформах – у межах приблизно 2500–3100 гривень. Окремою позицією йдуть колоті дрова в ящиках, де ціна за 2,1 складометра (а це близько 0,7 кубометра колотих дров) коливається орієнтовно від 5400 до 6900 гривень.

Пелети: більше енергії та автоматизація

Альтернативою дровам, про яку детально розповідається в матеріалі, є пелети – дрібні гранули, що виготовляються з відходів деревини або аграрного виробництва. Менеджер компанії Heathub, що спеціалізується на продажу опалювальних систем, пояснює, що для їх виробництва використовують тирсу, лушпиння соняшника, солому та інші рослинні залишки.

За його словами, пелети мають значно більшу теплотворність: у порівнянні зі звичайною деревиною вони дають приблизно у два з половиною рази більше енергії. Крім того, пелетні котли можна автоматизувати. Представник Heathub розповідає, що відповідні котли обладнуються пальниками, здатними працювати автономно до тижня без додаткового втручання: пелети завантажуються в бункер, котел підтримує потрібну температуру, а власнику залишається лише періодично очищувати камеру згоряння від попелу.

Щодо вартості, на ринку спостерігається широкий розбіг цін. Середня ціна, яку наводить менеджер, знаходиться в діапазоні від приблизно 6 до 10 тисяч гривень за тонну. На окремих сайтах, за даними РБК-Україна, вартість може сягати 14–15 тисяч гривень. Деревні пелети зазвичай дорожчі, оскільки мають вищий коефіцієнт корисної дії. Пелети з лушпиння соняшника дешевші, але менш енергоефективні.

Паливні брикети: «покращені дрова» з різною формою

Ще один вид твердого біопалива, — паливні брикети. Представник компанії Heathub пояснює, що це спресовані відходи деревообробки – насамперед тирса, яка під великим тиском перетворюється на щільні блоки. Вони мають більшу щільність, горять довше, але котел на брикетах не може працювати так само автоматично, як у випадку з пелетами.

Перевагою брикетів фахівець називає тривалість горіння. Якщо дрова, за його словами, згорають у середньому за чотири години, то брикети здатні підтримувати тепло до восьми годин, хоча й з дещо нижчою температурою. Такий тип палива зручний для невеликих котлів або камінів, де важливо, щоб жар тримався довше. Їх середня ціна, за даними онлайн-майданчиків, — близько 12 500 гривень за тонну.

Що обрати для різних котлів і будинків

Дрова залишаються базовим варіантом для класичних печей і простих твердопаливних котлів. Євген Олійник називає їх традиційним паливом для печей, грубок і звичайних котлів, підкреслюючи їхню доступність і відносно низьку ціну. Недолік очевидний – таким системам потрібна постійна увага: коли дрова згоряють, їх треба підкладати вручну.

Пелети експерт радить розглядати насамперед тим, хто має сучасні котли з автоматичною подачею. У такому разі котел сам подає гранули, підтримує необхідну температуру протягом доби й потребує мінімального обслуговування. Якщо ж пелети спробувати використовувати у старому звичайному котлі, вони, за словами фахівця, перетворюються на дороге і незручне паливо, яке доведеться підкидати як вугілля. Брикети він називає «покращеними дровами»: вони довше горять і дають вищу температуру, але й коштують дорожче.

Окремо варто зауважити щодо залежності сучасних пелетних котлів від електропостачання. Автоматична система подачі не працює без живлення, тож у нинішніх умовах перебої електроенергії можуть просто зупинити роботу такого котла. Для сільської місцевості та приватних будинків Євген Олійник радить орієнтуватися на класичні твердопаливні котли або грубки, які не потребують електрики. Саме їх він називає найбільш надійним варіантом для умов, у яких зараз живуть українські домогосподарства.

Оксана ЧОПАК