Україна наближається до SEPA

Україна зробила ще один крок до того, щоб розраховуватись у євро так само просто, як усередині будь-якої країни ЄС. Кабінет міністрів схвалив пакет законопроєктів, які мають наблизити наше законодавство до стандартів ЄС та відкрити двері до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Про це повідомило Міністерство фінансів, на яке посилається РБК-Україна.

У відомстві цей крок називають стратегічним: йдеться не лише про технічні зміни в українських законах, а про інтеграцію до фінансового простору, що об’єднує понад пів мільярда людей і бізнес у 42 європейських державах.

Реєстр рахунків і сейфів: що саме змінюється

Одна з ключових новацій пакета стосується створення Державного реєстру рахунків і індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Як пояснили в Мінфіні, адмініструвати цей реєстр буде саме міністерство, а до нього вноситимуть лише базову інформацію: IBAN рахунку, імʼя власника та назву банку. Дані про залишки коштів, рух грошей чи вміст сейфів у цьому реєстрі зберігатися не будуть.

Доступ до відомостей матимуть тільки уповноважені державні органи, серед яких Держфінмоніторинг, АРМА, НАЗК, прокуратура, НАБУ, Бюро економічної безпеки, ДБР, Національна поліція та СБУ. Отримати інформацію можна буде лише через захищені канали і виключно в межах розслідування тяжких правопорушень. Такий підхід покликаний поєднати вимоги європейських стандартів фінансового моніторингу з гарантіями банківської таємниці для доброчесних клієнтів.

Паралельно законопроєкти передбачають запровадження окремого реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів, а також оновлення механізмів перевірки бенефіціарів юридичних осіб. Посилюються й вимоги до доброчесності власників фінансових установ: це ще один елемент у виконанні зобов’язань України перед ЄС і міжнародною групою з протидії відмиванню коштів FATF.

Більший фінмоніторинг і захист викривачів

Ще один важливий блок змін пов’язаний з протидією відмиванню доходів та фінансуванню тероризму. У Міністерстві фінансів наголошують, що українське законодавство у цій сфері має бути приведене у відповідність до норм ЄС і FATF, і схвалений урядом пакет законопроєктів якраз на це націлений.

Передбачається розширення кола суб’єктів первинного фінансового моніторингу – це означає, що більше учасників фінансового ринку будуть зобов’язані відстежувати підозрілі операції, ідентифікувати клієнтів та повідомляти про ризикові транзакції. Окремо посилюється захист викривачів у цій сфері: від того, наскільки люди, які повідомляють про порушення, почуватимуться захищеними, залежить ефективність усієї системи.

У Мінфіні звертають увагу й на те, як у часі запрацюють нові правила. Норми щодо функціонування реєстру рахунків і реєстру бенефіціарів трастів набудуть чинності тільки після вступу України до Європейського Союзу. Інші положення почнуть діяти після того, як закони будуть ухвалені парламентом та офіційно оприлюднені.

Скільки Україна може заощадити в SEPA

Міністерство фінансів уже підрахувало приблизний економічний ефект від приєднання до Єдиної зони платежів у євро. За оцінками відомства, щорічна економія на міжнародних переказах може становити від 70 до 100 мільйонів євро.

Для малих і середніх підприємств, які активно працюють із Європейським Союзом, це відчутні гроші. Мінфін наводить орієнтовну цифру: близько 120 тисяч таких компаній зможуть заощаджувати в середньому до чотирьох тисяч євро на рік кожна лише завдяки дешевшим і прозорішим платежам. Йдеться, зокрема, про зменшення банківських комісій та спрощення розрахунків у євро.

Що таке SEPA і чому це важливо для бізнесу та людей

SEPA (Single Euro Payments Area) – це спільна зона європейських платежів у євро, в межах якої немає різниці між внутрішнім і міжнародним переказом у цій валюті. Перші зміни, пов’язані із запровадженням SEPA, почали діяти ще у 2008 році. Для компаній це означає прогнозовані тарифи, єдині правила і швидші розрахунки. Для громадян – можливість робити перекази в євро до інших країн зони фактично на тих самих умовах, що і в межах власної країни.

Нагадуємо, у грудні 2024 року вже повідомлялося про прогрес України в процесі приєднання до SEPA. А восени 2025-го до цієї зони раніше за нас приєдналася Молдова: для цієї країни рішення набуло чинності 6 жовтня 2025 року. На цьому тлі рух українського уряду у бік європейської платіжної зони виглядає логічним продовженням курсу на глибшу інтеграцію з ЄС.

Знак для європейських партнерів

Схвалення урядом пакета законопроєктів, про яке у своїй публікації написала журналістка Марина Балабан на сайті РБК-Україна, у Міністерстві фінансів прямо називають «стратегічним кроком» до європейського фінансового простору. З одного боку, це технічна робота з оновлення правил фінмоніторингу, прозорості власності й реєстрів. З іншого – сигнал для європейських інституцій та бізнесу, що Україна готова жити за тими самими стандартами, за якими працює Стара Європа.

У перспективі приєднання до SEPA має полегшити життя як експортерам і імпортерам, так і звичайним людям, які отримують або відправляють перекази у євро. А нинішній урядовий пакет – це ще одна сходинка на цьому шляху, який Україна проходить паралельно з процесом вступу до Євросоюзу.

Оксана ЧОПАК