Бізнес на генераторах: як країна підлаштовується під тривалі відключення світла

Надзвичайний стан в енергетиці, запроваджений у середині січня, перетворив генератори з «плану Б» на основне джерело живлення для тисяч магазинів, аптек, АЗС і відділень банків. У матеріалі Дмитра Сидорова для РБК-Україна бізнес описує дуже схожу картину: електростанцій без ушкоджень вже не лишилося, енергетики не встигають між обстрілами, аварійні відключення затягуються, а генератори змушені працювати по 10 і більше годин на добу, хоча на такий режим вони просто не розраховані.

Генератори, які мають «відпочивати», а працюють без перерв

У «Першій київській сервісній компанії», що обслуговує генератори, пояснили просту технічну річ: побутові бензинові агрегати потужністю до 5 кВт мають працювати приблизно чотири години, а потім не менш як годину відпочивати. Дизельні великі установки можуть тягнути довше, але їм так само потрібні паузи, інакше перегрів і поломка лише питання часу.

Через тривалі відключення бізнес намагається будувати графіки роботи навколо цих «вікон». Аптеки, супермаркети й великі мережі у коментарях виданню фактично визнають: щоб зберегти обладнання, вони вимушено зачиняються на технічні перерви для зупинки генератора й дозаправки.

Аптеки: світло є, але інтернет підводить

Мережа аптек «Доброго дня» розповіла журналістам, що їхні генератори працюють по 4–6 годин, після чого заклад на 15–20 хвилин зачиняється: агрегат має «охолонути». Коли світло від генератора є, клієнти можуть оплачувати покупки карткою, користуватися всіма сервісами, але в моменти поганого інтернет-з’єднання мережа не може приймати онлайн-замовлення із сайту та сервісу Tabletki.ua.

В аптеках «Бажаємо здоров’я» дотримуються схожої практики: щоб уникнути перегріву, генератори періодично зупиняють, і на цей час аптека не працює. У мережі «Подорожник», «Бам» та «Ощад» генератори тримають відділення «на ходу» до шести годин поспіль, але на гарячій лінії прямо радять все одно брати із собою готівку: навіть коли є світло, платіжні сервіси можуть «падати» через зв’язок. Оплатити замовлення наперед можна й через мобільний додаток, а потім забрати його у відділенні.

Супермаркети й «резервні потужності»

У найбільшій продуктовій мережі «АТБ» РБК-Україна пояснили, що всі магазини оснащені генераторами й працюють за єдиною схемою: шість годин на резервному живленні, потім закриття приблизно на годину для дозаправки та технічної паузи. Щоб зменшити ризик поломок, компанія використовує преміальне дизельне пальне, яке не замерзає на морозі, має пересувні генератори для оперативної заміни й власну сервісну команду.

Голова Асоціації ритейлерів Андрій Жук у коментарі журналістам говорить, що мережі свідомо нарощують «резервні потужності» – тримають додаткові установки на випадок виходу з ладу основних. У «Ашані» кожен магазин має не лише основний генератор, а й альтернативний меншої потужності. Директор з продажів «Auchan Україна» Айк Манукян пояснює, що ці додаткові агрегати дозволяють підтримувати критичні процеси навіть у випадку, коли головна станція зупинилася. На касах встановлено джерела безперебійного живлення, тож у момент перемикання клієнти можуть розрахуватися як карткою, так і готівкою.

Окремий блок – пункти незламності в торгівельних мережах. Після заклику уряду бізнесу відкривати такі локації, їх облаштували, зокрема, у магазинах «Ашан», VARUS, столичному ЦУМі, мережі «Епіцентр». Там можна зігрітися, підзарядити телефон, скористатися Wi-Fi і випити гарячий напій. У VARUS, за словами представників компанії, є свій резервний фонд генераторів; пріоритет у споживанні електроенергії віддають холодильному обладнанню, морозильні камери додатково утеплили.

У «Сільпо» журналістам РБК-Україна підтвердили, що окреме обладнання вже виходило з ладу, але масового закриття магазинів немає. Там визнають можливість тимчасових перебоїв сервісу й паралельно намагаються «розморозити запаси»: активніше продають заморожену продукцію зі знижками 15–45%.

McDonald’s, «Епіцентр» і пункти обігріву

У «Епіцентрах» майже всюди є можливість підзарядити гаджети чи пауербанки, торгові центри працюють у звичному режимі, без переходу на цілодобову роботу, попри те що уряд дозволив бізнесу з пунктами незламності працювати 24/7. У компанії пояснюють: магазини можуть зупинитися лише на кілька хвилин під час переключення з мережі на генератор або навпаки, тривалих простоїв не фіксують.

У ресторанах McDonald’s, як розповіли в пресслужбі «МакДональдз Україна», відвідувачі можуть не лише поїсти, а й зігрітися та підзарядити пристрої. Понад 95% закладів оснащено генераторами, хоча в окремих ресторанах трапляються проблеми з водопостачанням. Додатковим обмеженням залишаються повітряні тривоги: під час сигналу мережа не працює, це корпоративний стандарт безпеки.

Пошта: офлайн-додаток проти паперових відомостей

«Нова пошта» знайшла спосіб працювати навіть тоді, коли в відділенні немає ані світла, ані живлення для генератора. На гарячій лінії компанії розповіли про внутрішній мобільний додаток «Авіс»: співробітник бачить у ньому статус оплати відправлення й може видати посилку чи лист без доступу до стаціонарної системи. Якщо клієнт хоче щось відправити, оплату можна провести в застосунку «Нової пошти» або оформити доставку за рахунок отримувача – тоді відділення прийме посилку через свій мобільний інструмент.

В «Укрпошті» ситуація інша. У її мобільному додатку поки немає можливості оплатити відправлення, тож за посилки доведеться платити у відділенні — і це має зробити або відправник, або отримувач. У компанії пояснили, що функція онлайн-оплати перебуває на фінальній стадії впровадження. Якщо ж у відділенні немає світла і не працює генератор, розрахунок можливий лише готівкою, а оформлення й видача відправлень переходять на паперові відомості. На гарячій лінії прямо радять мати з собою і готівку, і паперовий паспорт: не всі відділення обладнані генераторами, а ті, що змушені працювати на резервному живленні постійно, періодично зупиняються для технічної паузи.

Банки й мережа Power Banking

Ще взимку 2022–2023 років банки разом із НБУ запустили мережу Power banking — понад 2400 відділень із резервним живленням, які мають працювати навіть у разі повного блекауту. Заступник виконавчого директора Національної асоціації банків України Дмитро Глінський в коментарі РБК-Україна говорить, що зараз банки мають кількарівневі системи резервного живлення й не припиняють роботу. Проблеми можуть виникати з безготівковими розрахунками — усе залежить від доступності інтернету в точці продажу.

У «ПриватБанку» пояснили, що під час роботи відділення на генераторі доступний весь спектр послуг. Якщо генератор зупиняють для дозаправки, менеджери переходять на автономні планшети, а банк забезпечує інтернет-покриття. В «Ощадбанку» також говорять про безперебійну роботу тих відділень, де є генератори, а у «Райффайзен Банку» додають: найчастішою причиною зупинки роботи стають повітряні тривоги, а не проблеми з електрикою.

АЗС і електрокари: паливо є, зарядки – ні

Директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн зазначив у розмові з РБК-Україна, що досвід перших місяців повномасштабної війни змусив мережі АЗС серйозно інвестувати в автономність: багато станцій мають генератори, підмінний фонд обладнання і персонал для його обслуговування та ремонту. Мережа ОККО, наприклад, на своїй карті окремо позначає АЗС із генератором, Starlink та додатковими сервісами.

Водночас електрозарядні станції при АЗС до генераторів не підключають. Як підтвердили в компаніях WOG та SOCAR, за потужністю такі зарядки надто «важкі», тому під час відключень вони просто не працюють: купити паливо чи каву можна, а зарядити електрокар — ні. Окремі випадки виходу з ладу генераторів на АЗС, за словами співрозмовників журналістів, вирішували оперативно.

Скільки коштує година на генераторі й хто за це платить

Робота на генераторі — це не лише про шум і запах дизелю, а й про гроші. Сергій Куюн оцінює вартість кіловат-години з генератора в приблизно 25–28 гривень, Асоціація ритейлерів говорить про діапазон 25–40 гривень. Для порівняння, за підрахунками аналітикині ExPro Consulting Дар’ї Орлової, електроенергія з мережі для середнього бізнесу в Києві у січні коштує близько 11,4–11,9 гривні за кіловат-годину. Тобто генераторна електрика вдвічі-тричі дорожча.

Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран пояснює РБК-Україна, що кафе, невеликі магазини й торгові центри змушені витягувати частину коштів з обороту й замість розвитку купувати акумулятори та генератори. За його оцінкою, година роботи супермаркету площею 1,5–2 тисячі квадратних метрів на генераторі в минулому сезоні обходилася приблизно у 5 тисяч гривень. У підсумку ці витрати неминуче потрапляють у торгову націнку — а отже, оплачують їх уже покупці.

При цьому самі паливні запаси, за словами Куюна, поки не проблема: масове використання генераторів додало до попиту на нафтопродукти приблизно 10%, але можливості для імпорту в країну наразі перекривають цей попит із запасом.

Чому готівка знову стає важливою

У фінальній частині матеріалу Дмитро Сидоров підсумовує сигнал від бізнесу дуже просто. Навіть там, де є генератор і умовно «світло є завжди», окремі сервіси в будь-який момент можуть стати недоступними — насамперед безготівкові розрахунки, які залежать від мобільного зв’язку та інтернету. «Укрпошта» та аптечні мережі відкрито радять клієнтам мати запас паперових грошей, а у випадку з державною поштою ще й паперовий паспорт.

Рекомендації тут виглядають досить прагматичною: планувати покупки наперед, максимально користуватися онлайн-сервісами, поки є зв’язок, і тримати у гаманці готівку на «той самий» момент, коли генератору треба відпочити, інтернет «завис», а послуги все одно треба отримати.

Оксана ЧОПАК