Європейський Союз розглядає можливість тимчасового замороження цінового обмеження на російську нафту на тлі війни на Близькому Сході.
Про це агентству Bloomberg повідомили джерела, обізнані з ситуацією, пише „Європейська правда”.
Минулого року ЄС затвердив динамічний механізм, щоб гарантувати, що ціновий ліміт автоматично встановлюється кожні шість місяців на 15% нижче середньої ринкової ціни на російську нафту марки Urals. Поточний ціновий поріг становить 44,1 долара за барель, і його перегляд заплановано на кінець літа.
Згідно з цим лімітом, європейським компаніям заборонено надавати такі послуги, як страхування та транспортування нафти, яка продається за ціну, вищу встановленого порогу.
Ціни на нафту стрімко зросли внаслідок війни в Ірані та фактичного закриття Ормузької протоки. Під час наступного перегляду цінового обмеження в липні рівень, ймовірно, зросте щонайменше до 65 доларів, що перевищує попередній поріг у 60 доларів, встановлений спільно G7, повідомили джерела на умовах анонімності.
Замороження дозволить зберегти ціновий ліміт на поточному рівні.
Інші варіанти, що розглядаються, включають призупинення динамічного та автоматичного підвищення до кінця року з огляду на виняткові обставини на Близькому Сході або обмеження будь-якого підвищення до 60 доларів відповідно до рівня G7, зазначили джерела.
Цей крок стане частиною останнього пакету санкцій ЄС, 21-го за рахунком з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. ЄС має намір остаточно узгодити та офіційно запропонувати пакет нових заходів на початку червня. Посли держав-членів ЄС були проінформовані про ці плани минулого тижня.
Україна разом з кількома десятками країн розгортає виробництво дронів за кордоном. Серед партнерів – Норвегія, Нідерланди, Румунія, Німеччина та інші.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна „”Дрон-дипломатія”. Як Україна запускає експорт зброї через Drone Deals та що це дасть”
Схема співпраці з Європою чітко поділена: українська сторона приносить бойовий досвід, готовий продукт і швидке оновлення технологій. Європейський партнер – гроші, виробничі потужності, сертифікацію та доступ до власних ринків.
„Іде процес, можна сказати, об’єднання, де до України ставляться не як до ресурсної бази, а як до рівноцінного партнера, а подекуди навіть до партнера, у котрого є більше досвіду і можливостей”, – описує ситуацію експерт у сфері дронів і робототехніки Валерій Яковенко.
Паралельно у червні минулого року з’явилася ініціатива Build with Ukraine. Вона передбачає відкриття виробничих ліній на території союзників – там, де немає загрози обстрілів.
Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко виділяє кілька ключових напрямів.
„Перший – Німеччина. Це один із найбільш практичних треків саме по спільному виробництву. Дуже активні і наші північні партнери: Данія, Фінляндія, Норвегія, частково Латвія. Також я б назвав Велику Британію. Там співпраця також вийшла на рівень виробничих потужностей і довгострокових програм”, – зазначає він.
Серед конкретних прикладів:
Culver Aerospace і Copenhagen Global A/S – виробнича кооперація в галузі безпілотників;
TENCORE і фінська INSTA – наземна роботизована платформа TerMIT;
Remtecnology і фінська New Paakkola – наземна роботизована платформа LEGIT.
Київ і Осло запускають перше спільне виробництво українських безпілотників на норвезькій території. Йдеться про кілька тисяч дронів для Сил оборони України.
З Нідерландами вже є домовленість про спільний випуск дронів, а також ширшу взаємодію – по ракетах, засобах радіоелектронної боротьби та інших оборонних технологіях.
Румунія підписала з Україною заяву про намір виробляти українські оборонні системи, зокрема дрони, на своїй території. Там планується розгорнути складання безпілотників від „Диких Шершнів” та ряду інших компаній.
„З Францією трек більше політико-промисловий: є рамка для розвитку спільного виробництва і глибшої оборонно-промислової співпраці”, – додає Федірко.
На рівні Євросоюзу діє програма SAFE – вона дає змогу залучати українські оборонні підприємства до ланцюгів постачання та спільних закупівель ЄС.
„Drone Deals, інші формати спільного виробництва, в тому числі в рамках програми SAFE і інших моделей, дозволяють будувати довгострокові стратегічні партнерства”, – каже віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
Британський уряд запропонував ЄС повне впровадження правил, аналогічних до єдиного внутрішнього ринку Європейського Союзу, у двосторонньому товарообігу, однак, згідно з одностайними повідомленнями британської суспільної медіакомпанії BBC та інших британських ЗМІ від суботи, Європейська комісія поки що не виявляє ентузіазму щодо цієї пропозиції.
За словами промислових джерел, які надали коментарі BBC та добре обізнані з деталями пропозиції, справа застрягла через скептичне ставлення ЄС.
За даними дипломатичних джерел лондонської ділової газети Financial Times, брюссельська комісія відхилила британську ініціативу, однак пропозиція може знову потрапити до порядку денного двостороннього саміту між Великою Британією та ЄС, запланованого на середину липня, як можливий напрямок майбутніх переговорів.
За словами представників ЄС, які дали коментарі газеті, Європейська комісія показала британську пропозицію лише кільком країнам-членам, і ті також висловили заперечення проти неї.
За словами одного з джерел в ЄС, на яке посилається Financial Times, серед висловлених занепокоєнь є те, що на основі цієї пропозиції Велика Британія може опинитися у вигіднішому торговому становищі на ринку ЄС, ніж країни-члени Союзу. Адже в лондонському проєкті не передбачено приведення регулювання торгівлі послугами у відповідність до системи правил внутрішнього ринку ЄС, і це, таким чином, порушувало б питання конкурентоспроможності, «тобто вирівнювало б правила гри».
Велика Британія вийшла з Європейського Союзу 31 січня 2020 року, а потім, після 11-місячного перехідного періоду, вийшла і з єдиного внутрішнього ринку та митного союзу ЄС. Адже тодішній британський уряд із Консервативної партії не бажав виконувати ті умови (насамперед право громадян Європейського Союзу на вільне проживання та працевлаштування у Великій Британії), які нерозривно пов’язані з цими двома інтеграційними утвореннями.
Уряд Лейбористської партії, що перебуває при владі з часу парламентських виборів у липні 2024 року, також неодноразово заявляв, що не має наміру повертати Велику Британію до Європейського Союзу.
Водночас у правлячій Лейбористській партії дедалі частіше лунають заклики про те, що Велика Британія має повернутися до ЄС.
Ексміністр охорони здоров’я Вес Стрітінг, який претендує на посаду прем’єр-міністра Кіра Стармера, на нещодавньому відкритті процедури зміни керівництва, спрямованої на усунення глави уряду, назвав вихід з ЄС (Brexit) «катастрофічною помилкою» і заявив, що Велика Британія «одного дня» повинна повернутися до Європейського Союзу.
Незадовго до цього Садік Хан, мер Лондона від Лейбористської партії, в інтерв’ю заявив, що наступна передвиборча програма Лейбористської партії має містити питання про повторне приєднання Великої Британії до Європейського Союзу.
Європейська Комісія не виключає можливість фінансування українського оборонного сектору за рахунок кредиту від Євросоюзу, що був наданий під залог заморожених російських акцій (Ukraine Support Loan). Але тільки за умови погодження з МВФ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар прес-служби Єврокомісії у відповідь на запит видання.
„Компонент бюджетної підтримки допоможе підтримувати надання основних державних послуг і залишається непов’язаним та не призначеним для якихось конкретних витрат. Він спрямований на покриття нагальних фінансових потреб України”, – йдеться у поясненнях ЄК.
Разом з тим, хоча у відповіді Єврокомісії не йдеться про заборону на використання європейських коштів на зарплати українським військовим, там підкреслено, що насамперед Україна для цього має знайти внутрішні ресурси.
„Суттєві зміни в планах державних видатків (наприклад, збільшення видатків на персонал у сфері оборони), що виходять за рамки узгодженої бюджетної траєкторії за програмою МВФ і бюджетом на 2026 рік, повинні супроводжуватися додатковими ресурсами, насамперед завдяки збільшенню внутрішніх доходів бюджету”, – ідеться в коментарі.
Водночас з відповіді Єврокомісії слідує, що якщо збільшення виплат військовим буде враховане в дефіциті держбюджету після перегляду документа Верховною Радою та обговорення з МВФ, то кредит потенційно може бути використаний на ці цілі, оскільки Україна за умовами кредиту сама визначає статті покриття дефіциту.
Загалом 90 млрд євро кредитних коштів від ЄС будуть надані за двома різними каналами. Кожен з них має власні правила використання:
30 млрд євро – на бюджетну підтримку. Оскільки цей напрямок є „непов’язаним” (untied) і не має конкретного цільового призначення, Україна може використовувати ці гроші для покриття термінових потреб бюджету, зокрема для виплати заробітних плат працівникам цивільної сфери (медикам, вчителям тощо), щоб забезпечити роботу основних державних служб.
60 млрд євро – на інвестиції в оборонну промисловість (Defense leg). Саме щодо цієї, більшої частини кредиту, діє жорстка та безкомпромісна заборона. Як наголосили в ЄК, цей компонент призначений виключно для фінансування закупівель оборонної продукції в українських та європейських виробників і за жодних умов не може спрямовуватися на військові видатки, такі як зарплати військовослужбовців.
Україна з минулого року намагалася домовитися з Єврокомісією про фінансування зарплат військовослужбовцям за рахунок кредиту ЄС. У ЗМІ навіть з’являлася інформація про узгодження цього питання.
На початку травня джерела РБК-Україна, знайомі з результатами переговорів, говорили, що ЄС зайняла в цьому питанні досить жорстку позицію і не дає згоди використовувати кошти кредиту на виплати військовим.
Водночас фінансування цивільних видатків та зарплат бюджетників через транш бюджетної підтримки у 30 млрд євро залишається абсолютно легітимним інструментом для покриття поточного дефіциту.
„Напрямок бюджетної підтримки допоможе підтримувати надання основних державних послуг. Він не прив’язаний до будь-яких конкретних витрат, а призначений для покриття термінових фінансових потреб України. Важливо, щоб бюджетна траєкторія України залишалася відповідно до зобов’язань за програмою МВФ, зокрема щодо забезпечення стійкості державного боргу”, – зазначили у відповіді Єврокомісії на запит РБК-Україна.
Фінансування буде йти через програми Ukraine Facility і Macro-Financial Assistance (MFA).
У рамках Ukraine Facility за рахунок кредитних коштів забезпечуватиметься підтримка галузей подвійного призначення – з цивільним та оборонним застосуванням.
До них належать виробництво безпілотників нового покоління, передові навігаційні та комунікаційні системи, авіаційні та космічні технології, а також ключові металургійні потужності.
„Ці галузі відіграватимуть важливу роль у підтримці майбутньої економіки України та її довгострокової стійкості”, – зазначили в ЄК.
Оборонний напрямок USL (Ukraine Financing Strategy) призначений для фінансування закупівель оборонної продукції в української промисловості, а також у виробників з ЄС і країн Європейської економічної зони та Європейської асоціації вільної торгівлі, а за наявності обґрунтування – і з інших третіх країн.
„Цей компонент не може фінансувати військові витрати, такі як зарплати військовослужбовців”, – резюмували в Єврокомісії.
Раніше, 18 травня, цей документ офіційно погодили країни-члени ЄС у профільному комітеті.
Угода визначає основні параметри фінансової підтримки, зокрема, орієнтовні розміри траншів та умови для їхнього виділення. Серед головних вимог до України — дотримання демократичних механізмів, верховенства права, повага до прав людини й активна боротьба з корупцією.
Окрім цього, документ містить чіткий перелік реформ, які Київ має виконати перед кожною виплатою. Відповідно до правил надання кредиту, ці умови орієнтовані на фінансову сферу та розділені на три напрями:
збільшення надходжень до бюджету (зокрема, кроки до оподаткування доходів від цифрових платформ);
ефективність державних витрат (розробка галузевих стратегій для державних інвестицій);
управління державними фінансами (оновлення Митного кодексу України).
Тепер Україна має підписати і ратифікувати угоду. Щойно документ набуде чинності, Єврокомісія оперативно виділить перший транш макрофінансової допомоги у розмірі 3,2 мільярда євро. Цю суму планують надати у другому кварталі цього року, якщо Україна виконає відповідні умови.
До речі, кошти кредиту від ЄС на 90 млрд євро наша держава не має права взяти на виплату зарплат військовослужбовцям. Ці витрати Україна може покривати лише за свій рахунок.
Єврокомісія прокоментувала журналістам, що питання про збільшення виплат військовим можуть винести за потреби на затвердження Верховною Радою. При цьому потрібно буде внести зміни до бюджету і обговорити це з МВФ у контексті чинної кредитної програми.
Євросоюз готується затвердити умови кредиту Україні у розмірі 90 млрд євро вже в понеділок, 18 травня, що наблизить отримання першого траншу на суму понад 9 млрд євро у червні.
Після завершення внутрішніх процедур Євросоюз остаточно затвердить кредит Україні після узгодження Києвом та Брюсселем деталей погашення боргу за рахунок репарацій від РФ.
Якщо Москва відмовиться виплачувати репарації після війни, лідери європейських країн застережуть собі право використовувати для погашення кредиту заморожені російські активи.
Кошти підуть на зміцнення української оборони – зокрема, на закупівлю безпілотників на суму 5,9 млрд євро. Потім Єврокомісія перерахує Україні 3,2 млрд євро, які спрямують на покриття бюджетних витрат, зокрема й виплату зарплат військовим.
Politico пише, що, попри недавній прогрес, ЄС розуміє потребу Києва у більшій кількості грошей у 2027 році. Проте їхнє залучення може бути проблематичним, якщо країни-члени не захочуть брати на себе додаткові спільні борги.
„Члени ЄС та європейські фінансові інститути надали Україні загалом 200,6 млрд євро.
Таким чином, ЄС є найбільшим і найстабільнішим фінансовим партнером України”, – зазначив представник Єврокомісії.
В Україні встановлено найнижчу мінімальну зарплату серед усіх європейських країн – 8,6 тис. грн, що становить близько 173 євро. Середня заробітна плата, за даними Держстату, складає 30,3 тис. грн, а „мінімалка” відповідає лише близько 28,4% цього показника. Для порівняння, навіть у сусідній Молдові мінімальна зарплата вдвічі вища – 319 євро.
Видання OBOZ.UA повідомляє про підготовку урядом нового проєкту Трудового кодексу, який однак не вирішує проблему низького рівня мінімальної оплати праці. „Достатній” рівень „мінімалки” – близько 40% середньої зарплати. В Європейському Союзі діє директива EU 2022/2041, що закликає країни встановлювати мінімальну зарплату на рівні до 60% від середньої, аби забезпечити гідний рівень життя для громадян. Для України цей показник зараз є значно нижчим від рекомендованого рівня.
Заступниця Міністра економіки Дарина Марчак розповіла, що уряд прагне підвищити „мінімалку” до 50% середньої зарплати, однак цей стандарт ще не закладено в нинішній проєкт Трудового кодексу. За її словами, хоча в законопроєкті передбачено механізм залежності мінімальної зарплати від середньої по країні, конкретний відсоток і терміни реалізації залишаються відкритими для подальшого обговорення з бізнесом та іншими сторонами.
Наразі Україна значно поступається іншим європейським країнам за рівнем мінімальної зарплати. Ось як виглядають дані Євростату (у євро):
Україна – 173 євро
Молдова – 319 євро
Албанія – 517 євро
Північна Македонія – 586 євро
Болгарія – 620 євро
Туреччина – 654 євро
Чорногорія – 670 євро
Сербія – 744 євро
Латвія – 780 євро
Румунія – 795 євро
Угорщина – 838 євро
Естонія – 886 євро
Словаччина – 915 євро
Чехія – 924 євро
Мальта – 994 євро
Греція – 1027 євро
Хорватія – 1050 євро
США – 1070 євро
Португалія – 1073 євро
Кіпр – 1088 євро
Польща – 1139 євро
Литва – 1153 євро
Словенія – 1278 євро
Іспанія – 1381 євро
Франція – 1823 євро
Бельгія – 2112 євро
Нідерланди – 2295 євро
Німеччина – 2343 євро
Ірландія – 2391 євро
Люксембург – 2704 євро
Як зазначає видання, якби Україна встановила „мінімалку” хоча б на рівні 40% середньої зарплати, вона б складала близько 12,2 тис. грн. А підвищення до рекомендованих ЄС 60% означало б мінімальну оплату праці на рівні приблизно 18,2 тис. грн.
Однак зауважується, що більшість країн ЄС поки не досягли рівня в 60%. Згідно з найсвіжішими даними від Євростату за 2024 рік, співвідношення між мінімальною та медіанною зарплатами в ЄС коливається від 44% в Естонії до 69% у Португалії. Восьми країнам вдалося перевищити показник у 60%: Португалії, Польщі, Франції, Словенії, Румунії, Греції, Нідерландам та Люксембургу.
Європейські країни продовжують нарощувати інвестиції у сферу електромобілів, попри сповільнення ринку та пом’якшення екологічних вимог. Як повідомляє Reuters, країни Європейської економічної зони та Швейцарія вже залучили майже €200 млрд у розвиток екосистеми електрокарів.
Згідно з дослідженням аналітичної групи New Automotive, близько €109 млрд припадає на виробництво акумуляторів та ланцюги постачання, ще €60 млрд – на випуск електромобілів. Окремо від €23 до €46 млрд інвестовано у зарядну інфраструктуру, де вже встановлено понад мільйон публічних зарядних станцій.
Аналітики зазначають, що Європа намагається зменшити залежність від Китаю, який, за даними International Energy Agency, у 2025 році забезпечував понад 80% світового виробництва акумуляторів.
Найбільшим центром електромобільної індустрії в Європі залишається Німеччина – на неї припадає майже чверть усіх інвестицій у сектор. Саме тут активно розширюють виробництво як місцеві автовиробники, так і міжнародні компанії, що спеціалізуються на батареях.
У E-Mobility Europe підрахували, що вже реалізовані проєкти створили понад 150 тисяч робочих місць, а якщо всі анонсовані ініціативи буде завершено, ця цифра може зрости ще на 300 тисяч.
Втім, експерти попереджають, що без державної підтримки Європі буде складно конкурувати на глобальному ринку. Серед ключових проблем називають високі ціни на енергію, необхідність субсидій та захисту внутрішнього виробництва. Попри це, інвестиції у сектор продовжують надходити. На думку аналітиків, цьому сприяють зростання цін на нафту та поява більшої кількості доступних моделей електромобілів.
Європейський Союз може направити Україні перший транш із кредитного пакета на 90 мільярдів євро вже наступного тижня.
Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марти Кос під час пресконференції та Reuters.
За її словами, у Брюсселі розраховують здійснити перші виплати вже наступного тижня. Кос зазначила, що все, що стосується України, є відповідальністю Єврокомісії.
„Ми рухаємося у правильному напрямку, і я сподіваюся, що вже наступного тижня зможемо надіслати перші платежі”, – наголосила єврокомісарка.
Вона повідомила, що фінансування допоможе Україні захищати не тільки власну територію, а й європейські цінності. Водночас отримання коштів пов’язане з продовженням реформ, які Київ, за оцінкою ЄС, наразі виконує.
„Я хотіла б сказати, що ці кошти зупинять війну. Проте, на жаль, не можу цього стверджувати. Але ці гроші дадуть Україні можливість захищати не лише свою державу, а й Європу та європейські цінності”, – підкреслила єврокомісарка.
Водночас вона не вказала, яким саме буде обсяг першого траншу.
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що вимоги щодо податкової реформи та мобілізації внутрішніх доходів обговорюють у межах умов надання Україні макрофінансової допомоги.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-конференцію Ради з економічних і фінансових питань ЄС.
У Європейському Союзі розглядають можливість включення податкової реформи до переліку вимог для отримання Україною наступних траншів у рамках кредитної програми обсягом 90 млрд євро.
Йдеться про частину макрофінансової підтримки, яка прив’язана до виконання певних економічних умов.
За словами представників ЄС, одним із ключових елементів обговорення залишається посилення внутрішньої бюджетної стійкості України.
Зокрема, акцент робиться на реформуванні податкової системи та підвищенні ефективності мобілізації внутрішніх доходів держави.
Водночас у Брюсселі зазначають, що консультації з українською стороною тривають на просунутій стадії.
Конкретні параметри та механізми майбутніх змін поки що не узгоджені та залишаються предметом обговорення між сторонами.
Єврокомісар Валдіс Домбровскіс наголосив, що не може розкривати деталі переговорного процесу, однак підтвердив, що податкова реформа і питання внутрішніх доходів є частиною загального пакета вимог.
„Так, щодо першого питання: зараз ми все ще перебуваємо на просунутій стадії переговорів з українською владою щодо умов, які лежать в основі нашої програми макрофінансової допомоги. Я не можу зараз вдаватися в деталі цих переговорів, але мобілізація внутрішніх доходів є важливою частиною обговорень, як і податкова реформа. Однак конкретні механізми та елементи все ще перебувають у стадії обговорення”.
