Європейський інвестиційний банк надає Україні 300 млн євро на відновлення енергетики та критичної інфраструктури.
Відповідні угоди підписали в Брюсселі під час зустрічі з президенткою ЄІБ Надією Кальвіно, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
100 млн євро банк надасть на інвестиції в централізоване опалення, покращення енергоефективності, закупівлю необхідного обладнання, зокрема установок для виробництва електроенергії або тепла.
100 млн євро на реалізацію проєктів, спрямованих на покращення водопостачання та водовідведення.
100 млн євро отримаємо на відновлення об’єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, а також на модернізацію основних соціальних послуг у сферах освіти, охорони здоров’я та житловому секторі.
“Під час зустрічі обговорили з Надією Кальвіно реалізацію спільних проєктів та започаткування нових, зокрема у сфері транспорту, соціальної інфраструктури, енергоефективності та енергетики. Від початку повномасштабного вторгнення росії ЄІБ мобілізував понад 2 млрд євро екстреного фінансування. Вдячні банку за активну підтримку України та за внесок у нашу стійкість”, – повідомив Шмигаль.
Про це було оголошено під час його зустрічі в Брюсселі з комісаром ЄС з питань економіки та продуктивності Валдісом Домбровскісом.
„Це третій транш в межах ініціативи G7, забезпечений доходами від заморожених російських активів. Кошти спрямуємо на пріоритетні видатки держбюджету”, – зазначив прем’єр.
За словами Шмигаля, Україна наполягає на повній конфіскації заморожених російських суверенних активів для фінансування відбудови країни.
„Обговорили з паном Домбровскісом також макроекономічну ситуацію, хід реформ та процес відбудови України. Дякуємо партнерам за підтримку економіки та швидкого відновлення нашої держави”, – додав він.
Брюссель повинен мати замінник американським Visa, Mastercard, PayPal та китайському Alipay. Про всяк випадок.
Глава Європейського центрального банку Крістін Лагард закликає Європейський Союз створити власну платіжну інфраструктуру, яка могла б стати альтернативою домінуванню американських і китайських гігантів, таких як Visa, Mastercard, PayPal та Alipay. Про це вона заявила в інтерв’ю ірландському радіо Newstalk.
„Коли ви розраховуєтеся карткою чи телефоном, навіть у Європі, ви користуєтеся неєвропейськими системами. Вся інфраструктура платежів – або зі США, або з Китаю. Ми маємо змінити це”, – наголосила Лагард.
За словами очільниці ЄЦБ, Євросоюзу необхідно посилити контроль над цифровими розрахунками, щоб зберігати стратегічну автономію не лише у фінансовій сфері, але й у сфері торгівлі та оборони.
Лагард зазначила, що, незважаючи на те, що американські та китайські системи працюють відповідно до правил ЄС, вона все ще вважає, що Брюссель повинен „переконатись, що є європейська пропозиція” – про всяк випадок. „Ніколи не знаєш”, – сказала вона.
Брюссель відхилив заявку на фінансування на початку березня, зазначає прикордонна служба Литви.
Європейський Союз відмовив Литві та Естонії у фінансуванні запропонованого ними проєкту „стіни безпілотників” для захисту своїх кордонів. Про це розповіло міністерство внутрішніх справ Литви, повідомляє місцевий мовник LRT.
Естонські та литовські прикордонні служби подали спільну заявку на фінансування ЄС для розробки „стіни безпілотників” подовж кордону, але проєкт відмовилися фінансувати.
„Естонія була основним заявником, а Литва – партнером”, – розповіли в міноборони Литви.
Прикордонна служба Литви своєю чергою повідомила, що Брюссель відхилив заявку на фінансування на початку березня.
ЄС готує митні контрзаходи проти США на $28 мільярдів через торгову ескалацію з боку адміністрації Дональда Трампа, пише Reuters.
Країни Європейського Союзу готуються до введення першого пакета заходів – йдеться про запровадження мит на американський імпорт на суму до $28 мільярдів: від бурбону до зубної нитки.
Рішення можуть ухвалити вже найближчими днями. Його мета — демонстрація єдності країн блоку на тлі ескалації торгового конфлікту, який, за побоюваннями аналітиків, може перерости у глобальну торгову війну з наслідками для економік усього світу.
Із 3 квітня США ввели 25% мита на імпорт сталі, алюмінію, автомобілів з ЄС, а також збільшують тарифи майже на всю іншу продукцію. Загалом нові мита охоплюють приблизно 70% експорту з Європи до США на загальну суму понад $580 мільярдів.
Єврокомісія вже склала перелік американських товарів, на які будуть накладені дзеркальні мита. До списку входять м’ясо, крупи, вино, деревина, одяг, а також жувальна гумка, пилососи, туалетний папір і навіть зубна нитка.
Особливу увагу викликала ідея запровадити 50% тариф на бурбон — що викликало відповідну погрозу Трампа про 200% мито на європейські алкогольні напої.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що рішення США про запровадження універсальних тарифів, оголошене президентом Дональдом Трампом, завдає шкоди як бізнесу, так і споживачам у всьому світі, й особливо — трансатлантичним економічним відносинам. Європейська комісія вже завершує розробку першого пакету контрзаходів у відповідь на мита на сталь, а також готується до додаткових дій, якщо переговори зі США зазнають краху.
Виступ Урсули фон дер Ляєн транслювався на її сторінці в соцмережі Х.
“Витрати на ведення бізнесу зі Сполученими Штатами різко зростуть, і більше того, здається, що всі торгові партнери США постраждали,” — заявила фон дер Ляєн.
Вона нагадала, що протягом останніх 80 років торгівля між ЄС та США створила мільйони робочих місць та сприяла економічному зростанню.
Водночас вона погодилася з критикою Трампа щодо недоліків глобальної торгівельної системи, але наголосила, що тарифи не можуть бути єдиним засобом розв’язання проблем.
“З самого початку ми завжди були готові вести переговори зі Сполученими Штатами, щоб усунути залишкові бар’єри для трансатлантичної торгівлі. Водночас ми готові відповісти”, — заявила вона.
Європейська комісія вже завершує розробку першого пакету контрзаходів у відповідь на тарифи на сталь, а також готується до додаткових дій, якщо переговори зі США зазнають краху.
Фон дер Ляєн наголосила, що ЄС уважно стежитиме за непрямими наслідками тарифів, зокрема за ризиками демпінгу й перенасичення європейського ринку через перенаправлені поставки.
“Ми завжди будемо відстоювати Європу, її інтереси й цінності”, — сказала вона.
За словами президентки ЄК, ще не пізно розв’язати проблеми шляхом переговорів.
” Ось чому наш комісар з питань торгівлі Марош Шефчович постійно співпрацює зі своїми американськими колегами. Ми будемо працювати над зменшенням бар’єрів, а не над їх підвищенням”, — сказала фон дер Ляєн.
За її словами, ЄС повинен підготуватися до впливу, який ці мита неминуче матимуть, але „Європа має все необхідне, щоб пройти через шторм”.
„Європа має найбільший єдиний ринок у світі, 450 млн споживачів. І Європа буде на боці тих, хто постраждав безпосередньо. Ми вже оголосили про нові заходи підтримки сталеливарного та автомобільного секторів. Минулого тижня ми обмежили кількість сталі, яку можна імпортувати до Європи без мита. Це дасть більше простору для цих стратегічних галузей”, — сказала резидентка ЄК.
Тепер, за словами фон дер Ляєн, ЄС проведе стратегічний діалог із металургійною, автомобільною та фармацевтичною галузями, а згодом і з іншими.
„Європа виступає разом за бізнес, громадян і всіх європейців, і ми продовжуватимемо будувати мости з усіма тими, хто, як і ми, дбає про справедливу та засновану на правилах торгівлю як основу для спільного процвітання”, — сказала вона.
Торгівельна війна президента Сполучених Штатів Америки (США) Дональда Трампа може мати наслідки для західної підтримки України з боку Заходу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.
Як пояснив Гетманцев, мито у 10% не матиме великого негативного ефекту для України враховуючи невелику частину товарного експорту до Штатів. У тому ж числі він поставив під сумнів те, чи варто Києву відповідати Вашингтон дзеркальною реакцією.
Водночас він зауважив, що торгівельна війна істотно вплине на економічних й торгівельних партнерів України.
„Вони (партнери України, – ред.) будуть уповільнюватись. Отже, генерувати менше грошей, що зменшуватиме можливості допомоги нам. При цьому, уряди країн-партнерів вимушені будуть вмикати протекціонізм і не тільки щодо американських товарів. І ці протекціоністські заходи вже набагато істотніше вдарять по нас„, – додав він.
Європейська комісія у вівторок, 1 квітня, перерахувала Україні черговий транш у межах програми Ukraine Facility.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, пише „Європейська правда”.
Єврокомісія перерахувала Україні 3,5 млрд євро в межах Ukraine Facility. Шмигаль зазначив, що ці кошти допоможуть країні надалі підтримувати макроекономічну стабільність.
„Єврокомісія відзначила відданість нашої країни впровадженню реформ на шляху до повноправного членства в ЄС”, – зазначив він.
Прем’єр зазначив, що загальна фінансова допомога в межах механізму Ukraine Facility вже досягла 19,6 млрд євро.
Міністерка економіки Юлія Свириденко Україна розповіла, що з отриманих 3,5 млрд євро: 3,1 млрд – пільгові кредити, 400 млн – грантові кошти. Ці кошти допоможуть покрити важливі та пріоритетні бюджетні видатки.
За її словами, фінансування надійшло після виконання Україною всіх вимог Плану України на четвертий квартал 2024 року. Загалом це 13 індикаторів – гармонізація українського законодавства з європейськими нормами, посилення цифрової трансформації, енергетичної незалежності.
„Сумарно за минулий рік ми виконали 36 індикаторів. Вперше в історії України виконано всі визначені на рік індикатори програми реформ. На цей рік наша мета ще амбітніша – виконати 56”, – додала вона.
Якщо Вашингтон не відмовиться від нових митних бар’єрів, Брюссель готовий відповісти без компромісів.
Європейський Союз може обмежити доступ американських товарів та компаній до свого ринку у відповідь на запроваджені мита. Брюссель розглядає жорсткі заходи, включаючи заборону на участь американських компаній у тендерах та фінансованих ЄС проєктах.Про це повідомляєEl Paísу понеділок, 31 березня.
Європейська комісія готується до рішучих дій після того, як адміністрація Дональда Трампа анонсувала нові митні тарифи, що набудуть чинності 2 квітня. Вашингтон називає їх „взаємними”, проте в ЄС вважають, що вони суттєво порушують торговельний баланс.
Обсяг щорічної торгівлі між США та ЄС сягає 900 млрд євро, і Європа має позитивне сальдо в 235,5 млрд євро. Нові мита можуть завдати суттєвого удару по економічних зв’язках між двома сторонами Атлантики.
У Брюсселі розглядають кілька варіантів реакції:
запровадження відповідних тарифів на американську продукцію,
обмеження доступу США до європейських фінансових ринків,
заборону американським компаніям брати участь у держзамовленнях ЄС.
Попри жорстку риторику, у деяких європейських столицях, зокрема у Франції, Італії та Ірландії, закликають до обережності, щоб уникнути відкритої торговельної війни.
ЄС намагається зберегти діалог зі США, пропонуючи певні поступки – наприклад, зниження мит на промислові товари та збільшення імпорту американського скрапленого газу. Проте якщо Вашингтон не відмовиться від нових митних бар’єрів, Брюссель готовий відповісти без компромісів.
Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен заявив, що ЄС очікує скорочення імпорту сільськогосподарської продукції з України після перегляду умов торгівлі.
Про це Гансен заявив в інтервʼю агентству AFP у пʼятницю.
За словами єврокомісара, Брюссель прагне „знайти нову угоду” для торгівлі з Україною до того, як у червні закінчиться термін дії нинішніх заходів з часткової її лібералізації.
„Обговорення мають бути швидкими. Європейський Союз готовий до переговорів, і це має відбутися в найближчі тижні. Імпортні квоти не залишаться такими ж, як під час цієї тимчасової лібералізації. Тож, дійсно, імпорту буде менше”, – додав він.
За словами Гансена, країни ЄС не підтримують продовження нинішніх умов торгівлі з Україною, оскільки вони „спричинили проблеми, особливо в деяких країнах-членах”.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році ЄС скасував тарифи на українську продукцію на знак підтримки. Але європейські фермери висловили протест через те, що дешевші товари з України шкодять їм.
