НБУ затвердив
і сьогодні оприлюднив нове «Положення про здійснення банками
фінансового моніторингу» (Постанова
правління НБУ від 19 травня 2020 року). Положення розроблене у зв’язку
з уведенням у дію 28 квітня 2020 року нових вимог законодавства з питань
фінансового моніторингу. Про це повідомляє пресслужба Нацбанку України.
Зокрема, на офіційному сайті
повідомляється наступне: «Національний банк як і обіцяв, надав всім банкам
достатньо часу для налаштування свої процесів та процедур з фінмоніторингу. Банки
зможуть це зробити до кінця 2020 року. Банки застосовуватимуть нові вимоги: для нових клієнтів – із дати набрання чинності законом (із 28 квітня); для
існуючих клієнтів – під час планової перевірки їх даних (процедура KYC – «Знай свого клієнта»).
Уведення дистанційної
ідентифікації
Головна перевага нового
закону – дистанційна ідентифікація та верифікація клієнта. Відтепер для
відкриття рахунку в новому банку візит до відділення або особиста зустріч із
представником банку непотрібна.
Національний банк затвердив повноцінні та спрощені моделі (у разі дотримання лімітів) дистанційної ідентифікації,
про які повідомляв раніше. Повноцінні моделі: BankID НБУ, кваліфікований електронний підпис (КЕП),
відеотрансляція.
Спрощені моделі: BankID НБУ; КЕП; платіж із власного рахунку на окремий рахунок
банку; зчитування даних із чипа біометричного документа (закордонного паспорта
чи паспорта у форматі ID-картки); верифікація даних із бюро кредитних історій.
Як відбуватиметься
відеоверифікація на практиці?
Фактично працівник банку може за
допомогою відеозв’язку поспілкуватися з клієнтом та перевірити в нього
документи: для паспортів нового зразка (біометричний паспорт або ID-картка) – банк дистанційно зчитуватиме дані з чипу та
перевірятиме відповідність обличчя. Інший спосіб – візуальна оцінка документа,
захисних елементів та логічна перевірка даних; для паспортів старого зразка («книжечки»)
– банк візуально оцінюватиме документ, перевірятиме відповідність обличчя та
проводитиме додаткову перевірку за допомогою: BankID НБУ; КЕП; додаткових документів; звірка даних із
інформацією з бюро кредитних історій.
Оновлено вимоги до
виявлення кінцевих бенефіціарних власників
Банки піж час ідентифікації та
верифікації юридичних осіб повинні розуміти, хто є кінцевим бенефіціарним
власником підприємства. Раніше банки для цього
використовували переважно тільки інформацію з Єдиного реєстру юридичних
осіб, фізосіб – підприємців та громадських формувань. Відтепер банки повинні
використовувати інформацію не тільки з цього реєстру, а й з інших джерел.
Нові підходи в роботі банків щодо
політично-значущих осіб, членів їх сімей та пов’язаних осіб (PEPs)
Під час обслуговування PEPs із категорії національних публічних діячів необхідно
застосувати ризик-орієнтований підхід. Водночас піж час
обслуговування осіб із цієї категорії не обов’язково відносити до високої
категорії ризику. Все залежить від посади особи, розміру та виду банківських
послуг та продуктів, які вони отримують. Наприклад, під час обслуговування PEPs
у межах зарплатного проєкту від банку не вимагається класифікувати клієнта як
високоризикового. Проте банки обов’язково мають відносити PEPs із категорії
іноземних та міжнародних публічних діячів до категорії високоризикових, як і
раніше.
Установлено перелік
заходів щодо іноземних фінансових установ – кореспондентів
Для іноземних фінустанов
під час встановлення кореспондентських відносин з українськими банками в
Україні визначено такі ж вимоги, як і міжнародними фінустановами до українських
банків. Відтепер цей перелік заходів деталізовано, а українські стандарти
відповідають міжнародним вимогам.
Деталізовані правила щодо
переказу коштів
Національний банк надав
деталізований опис технічних налаштувань під час проведення грошових переказів.
Йдеться виключно про технологічні процедури та застосування ризик-орієнтованого
підходу під час моніторингу переказів коштів.
Запроваджено процедуру
інформування про порушення фінмоніторингу (whistle-blowing)
Національний банк
запровадив міжнародну практику інформування про порушення фінмоніторингу. Банки
мають створити анонімні канали інформування про порушення. Цією процедурою може
скористатися будь-який працівник, який виявив порушення, і має повідомити
відповідального працівника банку за фінмоніторинг або керівника банку про
нього. Таку процедуру запровадить і Національний банк. Цим каналом можуть
скористатися не тільки працівники банків, а й треті особи.
Інші концептуальні зміни нового «Положення»:
затверджено три моделі визначення відповідального працівника за
фінмоніторинг; установлено порядок замороження/ розмороження активів осіб із
списку терористів; встановлено базовий перелік критеріїв ризику та індикаторів
підозрілості фінансових операцій; запроваджено інструмент покладання. Банки
зможуть використовувати результати ідентифікації та верифікації від
зобов’язаних третіх осіб та доручати цю функцію агентам; надано ознаки неналежної
системи управління ризиками банку».
Ці дві потужні фінансові установи традиційно роблять
економічні прогнози як регіонального так і глобального масштабу. Зокрема, вони
роблять традиційні прогнози і для української економіки. У обидвох «банках»
вказують на те, що економічні показники нашої держави значно «відкореговані»
пандемією коронавірусу та карантином. Тож, давайте розберемося детальніше.
Європейський банк реконструкції і
розвитку (ЄБРР) допускає V-подібний сценарій для української економіки зі швидким відновленням в
2021-му на 5% після цьогорічного спаду на 4,5%, повідомляє finance.ua.
Такий прогноз банк
опублікував у регіональному звіті сьогодні, 13 травня. «Наш базовий сценарій передбачає поступове
ослаблення заходів зі стримування і повернення до нормального життя в другій
половині року, з деяким стійким негативним впливом на сукупний попит, зокрема в
секторах послуг – як туризм і готельний бізнес», – заявив регіональний
економіст ЄБРР і екс-глава Центробанку Македонії Дімітар Богов.
Варто зазначити, що в
листопаді 2019 року банк прогнозував зростання української економіки в цьому
році на 3,5%. «(Новий)
сценарій узгоджується з V-подібним відновленням, і, швидше за все, за спадом в
2020 році піде порівняно швидке відновлення в 2021-му», – зазначив економіст.
В цілому, за
оцінками ЄБРР, ВВП країн регіону його діяльності може
скоротитися цього року в середньому на 3,5% через вплив коронавірусу, проте в
2021 році можливе зростання на 4,8%.
За прогнозом ЄБРР,
економіка України повернеться до зростання в кінці третього кварталу 2020 року.
Однак спиратися на ці очікування складно через безпрецедентну невизначеність. «Якщо соціальне дистанціювання буде
підтримуватися довше, ніж передбачалося, рецесія може бути набагато глибшою, і
знадобляться роки, щоб знову вийти на показники ВВП на душу населення 2019 року», – йдеться у звіті ЄБРР.
У Світовому банку прогнозують падіння української
економіки на 3,5%. Рівень держборгу експерти Світового банку прогнозують на
рівні 59% ВВП, тоді як в 2019 році цей показник склав 51% ВВП.
Світовий банк прогнозує зниження
економіки України в 2020 році на 3,5% валового внутрішнього продукту (ВВП) з
подальшим зростанням в 3% ВВП в 2021 році. Про це свідчать дані квітневого
прогнозу цієї фінансової установи.
Відповідно до огляду, Світовий банк
також прогнозує зростання інфляції в цьому році до 8,9%, тоді як дефіцит
бюджету складе 4,9% ВВП, дефіцит поточного рахунку – 2,7% ВВП.
При цьому, аналітики вважають, що
рівень державного боргу України зросте до 59% ВВП, тоді як в 2019 році цей
показник склав 51% ВВП. У звіті наголошується, що вплив кризи на економіку в
2020 році залежить від тривалості кризи в сфері охорони здоров’я.
Нагадуємо, що Україна, крім активного
продовження переговорів про відкриття нової програми розширеного фінансування
EFF, веде з МВФ також консультації про можливе отримання фінансування в рамках
заявленого Фондом на 50 млрд доларів механізму невідкладної фінансової допомоги
для країн з низьким рівнем доходів і економік, що розвиваються, які страждають
від ефекту пандемії коронавірусу.
Від 1 січня 2021 року працівник самостійно обиратиме банк для виплати заробітної плати.
Це відбудеться завдяки запровадженню в Україні міжнародного стандарту рахунків IBAN, повідомили у пресслужбі Нацбанку.
„Працівник, а не роботодавець, має самостійно обирати банк, що обслуговуватиме його рахунок. Таке право передбачене законодавством про оплату праці і ми хочемо, щоб воно дійсно реалізовувалося на практиці. Адже це стимулюватиме банки до конкуренції, сприятиме підвищенню рівня обслуговування клієнтів та розширення спектру банківських послуг”, – сказав заступник голови Національного банку Сергій Холод.
До 2021 року банки та роботодавці отримають час доопрацювати свої автоматизовані системи та програмно-технічні комплекси.
„Після запровадження в Україні міжнародного номера банківського рахунку роботодавець отримав змогу формувати відомість на зарахування заробітної плати працівникам із зазначенням номера рахунку працівника за стандартом IBAN, зокрема рахунку, який працівник самостійно відкрив у банку за власним вибором”, – йдеться у повідомленні.
Кілька днів
тому, 22 березня 2020 року Національний банк України (НБУ) звернувся до
комерційних банків з листом щодо режиму роботи банківських установ у період дії
посилених заходів протидії розповсюдженню коронавірусної інфекції.
Отже, що змінилося після цього листа? Якщо
одним реченням – менше діючих відділень, більше послуг
онлайн, відсутність штрафів за кредитами та перебої з доларами – так банки
працюватимуть в карантин.
А якщо детальніше, то слід
відмітити, що сьогодні банки – одні з небагатьох
установ, які продовжують працювати не зважаючи на карантин. Однак пандемія
коронавірусу радикально змінила і ринок фінансових послуг в Україні: менше відділень, більше заходів
безпеки, а з іншого боку – менше санкцій за невчасний платіж за кредитом.
Але, у зв’язку з обмеженнями
громадського транспорту, роботи підприємств та установ та з метою збереження
безперебійного обслуговування клієнтів НБУ зобов’язав банківські установи забезпечити
безперебійну роботу дистанційних каналів обслуговування та контакт-центрів; забезпечити
безперебійне підкріплення готівкою банкоматів, інкасацію виручки торгівельних
мереж та прийняття і обробку карток усіх емітентів у банкоматах та POS-терміналах; зменшити кількість контактів клієнтів банків
з працівниками відділень, запобігати скупченню людей у відділеннях.
З цією метою банки можуть також
змінювати режим роботи відділень, кількість і перелік операцій у конкретних
відділеннях. В першу чергу, банки мають забезпечити свою
присутність у «спальних районах», щоб клієнти не були змушені пересуватись
містом. Також рекомендовано встановлювати різний час для прийому відвідувачів
похилого віку та інших клієнтів.
Національний банк України у цьому випадку рекомендує:
визначати перелік опорних відділень, які
працюватимуть під час карантину та закривати не ключові відділення з
урахуванням необхідності безперебійного обслуговування клієнтів;
організувати обслуговування клієнтів з
урахуванням рекомендацій МОЗ, щоб не допускати перебування людей в одному
приміщенні;
передбачити у відділеннях банку перерви
для провітрювання, дезінфекції та вологого прибирання;
забезпечити працівників засобами
індивідуального захисту;
максимально забезпечити прийом
кореспонденції в електронному вигляді.
Крім цього, банки
мають посилити комунікацію з клієнтами всіма можливими каналами, включаючи СМС-повідомлення
та інформувати про режим роботи відділень, необхідність максимального
переведення роботи в режим он-лайн тощо.
Також, НБУ зобов’язав банки
проінформувати клієнтів про дію наступних українських законів – №530-IX та №533 – IX. До них внесено зміни у питанні запобігання поширенню COVID-19,
а саме на період дії карантину.
За наявності у клієнта банку симптомів
коронавірусної інфекції SARS- CoV-2 банк має право відмовити в обслуговуванні такого
клієнта у відділенні банку. З цією метою банкам також рекомендовано використовувати
дистанційні засоби вимірювання температури тіла при вході відвідувачів до
приміщень банку.
„Доступні кредити 5-7-9%” : 11 українських банків подали заявки на участь в програмі Кабміну для малого і середнього бізнесу.
Про це йдеться у звіті щодо виконання програми діяльності
Кабміну.
Відповідно до звіту, заявки подали „ПУМБ”, „Райффайзен Банк Аваль”, „ОТП Банк”, „Кредитвест Банк”, „Альфа-банк”, банк „Альянс” „Правекс Банк”, „Міжнародний інвестиційний банк” (МІБ), банк „Львів”, „Кредобанк” та банк „Восток”.
Зазначається, що протягом першого
тижня зі старту програми (3-7 лютого 2020 року) Фонд розвитку
підприємництва уклав угоди про співпрацю з чотирма держбанками:
„Ощадбанком”, „Укргазбанком”, „Приватбанком” і
„Укрексімбанком”.
„Станом на 7 лютого 2020 року в рамках реалізації програми” Доступні кредити 5-7-9%
АТ „Ощадбанк” видав 1 кредит і на розгляді – близько 100 заявок.
„АБ” Укргазбанк” видав 13 кредитів і 172 заявки знаходяться на розгляді в фінустанови.
„Приватбанку” на розгляді – 1220 заявок.
АТ „Укрексімбанк” – 10 заявок”, – йдеться у звіті.
Смартфон сьогодні став
відмінним інструментом в найрізноманітніших цілях. Ми можемо використовувати
його не тільки як засіб зв’язку, а й як іграшку, інструмент для бізнесу, джерело
інформації. І, саме тому зовсім не дивно, що планування нашого бюджету і
розподіл витрат ми так само можемо довірити смартфону.
Так от, які жі
онлайн-послуги з планування родинного бюджету пропонують українські банки? Відповідь
на це актуальне питання для кожної української сім’ї спробувало дати інформаційне
видання Європейська правда. Так, ЄП дослідила банківські установи з найбільшою
кількістю активних карток.
Накопичувати онлайн
Відвідувати відділення
банку для оформлення депозиту вже не потрібно. Це можна зробити онлайн на сайті
фінансової установи або в мобільному додатку.
Наприклад, у системі «Ощад 24/7» можна підключити послугу «Мобільні
заощадження», що передбачає вільне поповнення та зняття коштів без обмеження
суми, 9% річних на залишок у гривні.
У Приватбанку є послуга «Скарбничка»,
яка допомагає накопичувати. Клієнт може самостійно налаштувати умови
накопичення у «Приват24. Ця послуга допомагає клієнту непомітно для себе
економити і накопичувати резерв.
Деякі банки вдаються до
нестандартних прийомів. Наприклад, Монобанк у 2018 році пропонував «спортивний»
бонус до депозиту. Зараз цієї пропозиції нема. Клієнти, які щодня пробігали або
проходили понад 10 тис кроків, отримували додатковий відсоток до ставки. Не
виконати цю умову можна було лише тричі за термін дії депозиту.
Зараз установа пропонує
стандартний депозит та IRON (з преміальною карткою) – 16,5% річних у гривні
строком на рік.
Екстрені гроші завжди
поруч
Для термінових ситуацій,
коли можуть знадобитися гроші, існує послуга овердрафт. У дослівному перекладі
це означає «перевитрата». Тобто клієнт може витратити більше коштів, ніж є у
нього на рахунку.
На відміну від звичайного
кредиту, овердрафт гаситься автоматично й повністю. Щойно на рахунок надходять
гроші, банк насамперед списує всю суму овердрафту.
Умови цього виду позики у
різних банках різні.
В Ощадбанку процентні
ставки встановлюються залежно від строку кредитування та обсягу співпраці з
клієнтом за іншими продуктами.
У ПУМБ послуга «Вільні
гроші» пропонується лише клієнтам із зарплатними картками та депозитами у цьому
банку.
У Приватбанку овердрафт
доступний навіть у «Приват24» для бізнесу за ставкою від 19% річних.
Іноді банки вмикають
овердрафт на зарплатних картках автоматично, але це обов’язково повинно бути
прописано в договорі на обслуговування картки. Принципові противники життя в
борг можуть попросити банк відключити овердрафт або встановити нульовий ліміт
за ним.
Інший нюанс – технічний
овердрафт: клієнт може вийти в мінус за кредитною чи розрахунковою картками.
Таке іноді відбувається через особливості роботи платіжних систем, помилки
банку або забудькуватість клієнта.
Найчастіше банки дають
час, як правило, місяць, щоб погасити борг, і тільки після цього починають
нараховувати на цей борг відсотки і штрафи.
Безготівкова розстрочка
Щоб купити телевізор або
диван на виплат, теж не знадобиться нічого, крім мобільного додатку від банку
на смартфоні.
У Приватбанку є дві
розстрочки: послуга називається «Оплата частинами» та «Миттєва розстрочка» і
може бути використана на придбання товарів у популярних роздрібних мережах.
У Монобанку також дві
розстрочки. Перша – «Перевести у розстрочку» поширюється на будь-яку
витрату за карткою. Вартість товару розбивається на кілька рівних
частин. Сума розстрочки для клієнта залежить від кредитного ліміту на його
картці.
За користування позикою
треба платити 1,9% вартості покупки на місяць. Є також безкоштовна
розстрочка «Покупка
частинами»,
яка діє у рамках ліміту та лише у деяких магазинах – воні вказані на сайті
банку.
У «Райффайзен банк аваль» послуга надається клієнтам, що мають у
банку зарплатні проєкти або оформили одну з кредитних карток. Відсоток і термін
погашення залежать від суми. Наприклад, 5 тис грн позики треба погашати
шістьома платежами по 933 грн, тож плата за користування позиченими грошима
становитиме 598 грн за весь період або 2% від суми на місяць.
Розділення карток
Тепер однією карткою
можуть користуватися кілька людей. Раніше чоловіку та дружині потрібно було
робити окремі пластикові картки. Якщо гроші на одному з рахунків скінчилися,
доводилося робити переказ з іншого та втрачати на комісії.
Тепер один член родини
може користуватися фізичною карткою, інший – мобільним додатком. Для цього на
смартфоні потрібно встановити сервіси Apple Pay або Google Pay. Вони
використовують зашифровану інформацію – так звані токени. Процес створення
таких копій називають токенізацією.
«Клонування» карток робить операції з токенізованими картками
безпечними. Зараз близько 22% активних карток є безконтактними та
токенізованими. За 2019 рік їх стало більше на 70% – 6,7 млн штук та 1,9 млн
штук відповідно.
Такі можливості доступні
усім згаданим у статті банкам. Цікаво, що одну картку можна додати на кілька
пристроїв, приміром, на телефон і на смарт-годинник.
Автоматизовані платежі
Банки та платіжні системи
пропонують чат-боти та автоматизовані платежі. Переказ через чат-бота –
можливість заплатити за товари та послуги за допомогою чатів у Telegramабо
Viber. Чудовий спосіб для тих, хто часто користується месенджерами.
Існує також спільний проект Portmone та Visa для переказів грошей через Viber: потрібно буде просканувати QR-код та додати свою картку Visa. Доступні перекази з картки на картку та з
картки на номер телефону.
Автоматизовані платежі –
за комунальні послуги або дитсадок – налаштовуються у мобільних додатках
банків. Послуга безкоштовна і звільняє клієнта від щоденної рутини. Комісія за
самі платежі залишається.
У різних банках ця послуга реалізована
по-різному.
Монобанк дозволяє
встановлювати нагадування про платежі.
У Приватбанку можна
вибрати один з двох видів послуги «Регулярні
платежі».
Для погашення кредиту, поповнення мобільного або оплати інтернету підходить
регулярний платіж з фіксованою сумою, а для сплати за комунальні послуги –
регулярний платіж за надісланими рахунками від постачальника послуг.
Для кожної операції в «Ощад
24/7» можна створити періодичний платіж і протягом визначеного клієнтом періоду
він буде здійснюватися автоматично.
ПУМБ дозволяє створити
календар автоматичних сплат рахунків. У Райффайзен банку аваль можна зберегти
шаблони платежів та встановити нагадування. На сайті Альфа-банку не вдалося
знайти інформацію про таку послугу, натомість пропонується платити за
комунальні послуги без комісії.
НЬЮЗМЕЙКЕР
[type] => post
[excerpt] => Смартфон сьогодні став відмінним інструментом в найрізноманітніших цілях. Ми можемо використовувати його не тільки як засіб зв’язку, а й як іграшку, інструмент для бізнесу, джерело інформації. І, саме тому зовсім не дивно, що планування нашого бюд...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1579803480
[modified] => 1579796442
)
[title] => Як заощадити за допомогою смартфону: корисні поради найбільших українських банків
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=1201&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 1201
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 1202
[image] => Array
(
[id] => 1202
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/4-1-1.jpg
[original_lng] => 133248
[original_w] => 1024
[original_h] => 536
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/4-1-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/4-1-1-300x157.jpg
[width] => 300
[height] => 157
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/4-1-1-768x402.jpg
[width] => 768
[height] => 402
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/4-1-1.jpg
[width] => 1024
[height] => 536
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/4-1-1.jpg
[width] => 1024
[height] => 536
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/4-1-1.jpg
[width] => 1024
[height] => 536
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/4-1-1.jpg
[width] => 1024
[height] => 536
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1579789243:8
[_thumbnail_id] => 1202
[_edit_last] => 8
[views_count] => 4953
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 45
[1] => 51
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Думки
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 201
[1] => 684
[2] => 685
)
[tags_name] => Array
(
[0] => bank
[1] => заощадити
[2] => Поради
)
)
[6] => Array
(
[id] => 805
[content] =>
Українці зможуть купувати валюту онлайн у небанківських установах, які перейдуть під нагляд НБУ із середини 2020 року.
Зміни набудуть чинності після імплементації закону про спліт, зазначив регулятор. Після запуску можливості купувати валюту онлайн у банків, до 7% операцій готівкового ринку перейшли в інтернет і це не викликало тиск на ринок валют, уточнив НБУ.
«Обсяги купівлі і продажу валюти онлайн фізичними особами у минулому році були майже рівними — по 1 млрд доларів США», — повідомляють у Нацбанку.
«Це послаблення значно спростило життя українцям, усунувши необхідність йти до банківської каси чи вуличного обмінника для придбання валюти», – резюмував Національний банк.
Нагадаємо, 7 лютого 2019 року набув чинності закон «Про валюту і валютні операції», прийнятий Верховною Радою в червні. Він запровадив низку змін, спрямованих на лібералізацію валютного ринку. Серед перших кроків – дозвіл на придбання населенням валюти онлайн в межах еквівалента 150 тис. грн на добу, скасування валютного нагляду над операціями на суму до 150 тис. грн (потенційно ліміт можуть підвищити до 300 тис. грн) і розширення граничного терміну розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами з 180 до 365 днів. Загалом документ скасовує понад 20 валютних обмежень для бізнесу та громадян.
Крім цього, Нацбанк дозволив придбання валюти за кредитні кошти. Тепер клієнти можуть купити валюту онлайн не тільки за рахунок грошей на картах, але і за рахунок кредитного ліміту.
