Вільнюський офіс Міжнародної організації міграції (МОМ) зазначив, що наразі кількість прибулих до країни українських біженців зменшилась, але Литва щотижня приймає по кілька десятків українців.
„І їм, безумовно, потрібна, насамперед, фінансова допомога. Тому ми забезпечимо вразливим біженцям від війни одноразові виплати на найнеобхідніші витрати”, – заявив глава МОМ у Литві Ейтвідас Бінгяліс.
Підтримку буде надано громадянам України або третіх країн, які вперше прибули до Литви з України і перетнули зовнішній кордон Європейського Союзу не раніше 40 календарних днів тому.
Допомогу нададуть самотнім батькам або опікунам, які прибули з однією дитиною або кількома до 18 років, сім’ям із трьома і більше дітьми до 18 років, сім’ям із дитиною з обмеженими можливостями до 18 років (підтримку нададуть дітям і дорослим), вагітним жінкам, особам 60 років і старшим, а також особам з обмеженими можливостями.
Внаслідок повномасштабного вторгнення рф у 2022 році мільйони українців змушені були шукати безпечного притулку за межами країни.
Чимало з цих людей є працездатними та високо кваліфікованими спеціалістами в різних галузях. Проте не всім вдалося знайти гідну роботу на новому місці.
ЄС зацікавлений у дешевій робочій силі
Станом на березень 2024 року, за межами України перебувало 4,9 мільйона українців у зв’язку з війною, згідно з дослідженням Центру економічної стратегії. Близько 4,3 мільйона мають статус тимчасового захисту в країнах ЄС. Найбільше біженців у Німеччині (1,3 млн), Польщі (951 600) та Чехії (381 200).
Європейські країни зацікавлені в тому, щоб працездатні українці залишалися на їхніх ринках праці. Міністерка з економічного співробітництва та розвитку ФРН Свенья Шульце зазначила, що Німеччина не заохочуватиме українських біженців до повернення. Канцлер Німеччини Олаф Шольц на саміті в Брюсселі заявив, що вимагатиме від ЄС більше коштів на утримання українських біженців. Польща та Чехія також підтримали його звернення.
Чехія, з 1 червня запустила програму допомоги біженцям у поверненні до України, яка триватиме до листопада і охопить понад 400 осіб. Тим, хто бажає повернутися, придбають квитки на автобуси або організують медичний транспорт. Однак, ця кількість є незначною порівняно з числом українців, які наразі перебувають у Чехії.
Про скрутне життя українських біженців у Нідерландах пише Алік Сахно на шпальтах видання РБК-Україна. У даний момент у країні проживає понад сто тисяч українців, з яких 83 тисячі розміщені у муніципальних притулках. Заповненість притулків для екстреного розміщення досягла 99,3%. Проте, кількість українців, які шукають притулку в Нідерландах, зросла цього року. Серед новоприбулих є й ті, хто переїхав з інших країн ЄС.
Українські біженці в Нідерландах, які не можуть працевлаштуватися, мають право на безоплатне проживання в гуртожитках і щомісячну допомогу в розмірі 260 євро.
Середня зарплата українця в Нідерландах становить 1 104 євро, як показує дослідження міграційної платформи EWL. Близько 25% мігрантів отримують від 1 000 до 1 499 євро, а чверть заробляє менше ніж 500 євро.
Половина українців готові повернутися додому
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, оприлюдненим у травні, лише половина українців, які наразі проживають у цих трьох країнах, готові повернутися додому. Вони вимагають задовільну безпекову ситуацію, функціонуючу інфраструктуру, наявне житло та завершення широкомасштабної війни.
Нестача робочої сили знижує ВВП
Неповернення громадян значно вплине на українську економіку, яка може втрачати від 2,7% до 6,9% ВВП щорічно, як зазначено в звіті Центру економічної стратегії за вересень 2023 року. The Wall Street Journal повідомляє, що нестача всього 100 тисяч працівників зменшує ВВП України на 0,5%.
„Протягом наступного десятиліття Україні доведеться залучити ще 4,5 мільйона працівників на ринок праці. З наближенням до епохи повоєнної відбудови потреба в робочій силі лише зростатиме”, – заявляли у Міністерстві економіки України.
Forbes.ua повідомляє, що у будівельній галузі дефіцит кадрів сягає 40%, і українські забудовники вже почали використовувати робітників з країн Глобального Півдня.
Яким буде населення України через 10 років?
Згідно з оцінками директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, до 2033 року в Україні в межах кордонів 1991 року проживатимуть не більше 35 мільйонів громадян. Цей прогноз вважається оптимістичним.
Елла Лібанова зазначила: „Давайте забудемо, що у нас було 52 мільйони українців. Такої кількості більше не буде. Навіть за найбільш оптимістичним сценарієм в 2033 році нас буде 35 мільйонів, і це прогнози для України в межах кордонів 1991 року. Це означає, що незалежно від того, чи повернемо ми всіх наших мігрантів або залучимо нових з інших країн, населення України все одно скоротиться.”
Для підтримки чисельності населення на рівні 30 мільйонів необхідно щорічно залучати близько 300 тисяч мігрантів. Це, у свою чергу, постане питання інтеграції цих людей у суспільство. Елла Лібанова пояснила: „Якщо ми не зможемо забезпечити себе необхідною робочою силою, нам доведеться запрошувати працівників з інших країн. Ймовірно, це будуть люди з менш розвинених країн. Зазвичай так відбувається. Однак, якщо в Україні будуть привабливі стартові умови, то можуть приїхати поляки, люди з країн Балтії, а також з Центральної та Західної Європи – це абсолютно можливо.”
Заміна мобілізованих громадян іноземною робочою силою є звичною практикою в періоди великих війн. Наприклад, у кінці Першої світової війни до роботи в тилу Франції залучали сотні тисяч іноземних робітників.
Після завершення активної фази війни та початку демобілізації багато військових повернеться з фронту. Важливо, щоб держава проводила грамотну політику щодо їхньої реабілітації та інтеграції до суспільства. Це дозволить повернути героїв до звичайного життя та стане значним поштовхом для економічного зростання.
Влада Ірландії ухвалила рішення скоротити соціальні виплати українським біженцям, які проживають у місцях, що фінансуються державою, і в центрах для прибулих.
Ірландія зменшить виплати до 38,8 євро із 220 євро після аналогічного скорочення для нових біженців з України, які прибули до країни протягом останніх місяців.
Міністр фінансів Майкл МакГрат уточнив, що зміни торкнуться близько третини з 86 000 осіб, які втекли від російського вторгнення та залишилися в Ірландії.
Зазначається також, що Ірландія має один із найвищих показників кількості українських біженців при власному населенні в 5,3 мільйона осіб, а скорочення соціальних виплат розкритикували організації, які підтримують біженців.
Українські біженці мають до 1 травня подати декларації про доходи у Державну податкову службу України, зокрема отримані за кордоном. Для контролю за сплатою податків відбуватиметься обмін інформацією між Україною та 110 іноземними податковими адміністраціями.
Про це повідомляє видання “Главком”.
Від 1 липня 2023 року українські банки почали збирати інформацію про своїх клієнтів-нерезидентів в стандарті CRS (Common Reporting Standart) з метою інформування податкової та подальшого обміну цими даними з іншими державами. Так само інші країни проводять збір інформації у разі наявності рахунків українських резидентів.Перший автоматичний обмін інформацією щодо фінансових рахунків за міжнародним стандартом звітності відбудеться у вересні 2024 року.
Перший автоматичний обмін інформацією щодо фінансових рахунків за міжнародним стандартом звітності відбудеться у вересні 2024 року.
Згідно із законом про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо імплементації цього міжнародного стандарту, країни обміняються даними за друге півріччя 2023 року. Це буде перший звітний період, а в подальшому звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.
Обмін інформацією торкнеться даних про власників рахунків нерезидентів, які перебувають у відповідній підзвітній державі.
Задекларувати свої доходи, зокрема отриману за кордоном соціальну допомогу зобов’язані навіть біженці пенсійного віку. Соцдопомога не підлягає оподаткуванню, але неподача декларації може призвести до штрафу (340 грн.) у разі відмови від декларування.
Не будуть оподатковуватися в Україні кошти у закордонних банках українців, які не перевищують $250 тис. Більша сума стане приводом для “листів щастя” від податкової.
Ба більше, якщо, наприклад, соціальна служба Німеччини дізнається про наявність коштів у біженців в українських чи німецьких банках, доведеться як мінімум повернути усю отриману за два роки соціальну допомогу. Окрім того, буде необхідно повернути оплачену вартість житла та медичної страховки (а це вже близько 20 тисяч євро на одну людину).
У разі ігнорування цієї вимоги може настати відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років за німецькими законами.
В угорській столиці Будапешті продовжили безкоштовний проїзд для біженців з України до 30 вересня 2024 року.
Про це повідомили у Будапештському транспортному центрі.
Водночас з 1 квітня можливість безкоштовного проїзду для українських біженців не поширюватиметься на деякі приміські автобуси та електричку HÉV в межах Будапешта.
Для того, що скористатися безплатним проїздом, необхідно пред’явити один із українських документів, за яким можна ідентифікувати особу:
паспорт;
посвідка на проживання;
студентський квиток іноземних студентів, які навчаються в Україні;
будь-який інший документ з українською адреси проживання для інших іноземних громадян.
Із цими документами можна безкоштовно їздити усім транспортом Будапешта, крім: експресу 100E до аеропорту, фунікулера до Будайської фортеці, екскурсійних рейсів та катерів.
Починаючи з квітня 2023 року загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів. Зокрема, щомісячні витрати українців на особисті цілі перевищують 1 млрд доларів.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна „Скільки і на що витрачають українські біженці за кордоном, і до чого тут „картковий туризм”.
Як витрачали українці за кордоном від початку війни
Статистика Національного банку України дозволяє відслідкувати, як змінились об’єми і структура витрат українців за кордоном від початку повномасштабної війни.
Довідково. Статистика НБУ не „розрізняє” витрати українців, які перебували за кордоном до початку великої війни, і тих, хто виїхав вже після повномасштабного вторгнення росії в Україну. І мова йде виключно про операції за банківськими картками.
У січні 2022 року, напередодні великої війни, українці за кордоном витратили 698 млн доларів. Левову частину цих коштів, а саме 509 млн доларів, Національний банк ідентифікує як кошти, витрачені на ділові поїздки. І лише 189 млн доларів були витрачені на особисті цілі.
Аналогічною ситуація зберігалась у лютому 2022-го. З витрачених українцями за кордоном 812 млн доларів – 545 млн були потрачені на ділові поїздки і лише 267 млн – на особисті цілі.
Але ситуація кардинально змінилась у березні. Загальний об’єм витрат українців за кордоном різко (вдвічі) збільшився – до 1,627 млрд доларів. При цьому частка витрат на ділові поїздки зменшилась порівняно з „мирними” місяцями – до 408 млн доларів. А частка особистих витрат виросла майже вп’ятеро – до 1,219 млрд доларів.
У травні загальні витрати українців за кордоном сягнули вже 1,927 млрд доларів. З них 1,503 млрд – на особисті цілі.
До лютого 2023 року щомісячні загальні витрати українців за кордоном тримались на позначках приблизно від 1,8 до 2 млрд доларів, перетнувши межу в два мільярди у січні 2023-го. При цьому витрати на особисті цілі тримались в діапазоні від 1,4 до 1,6 млрд доларів щомісяця.
Картина витрат змінилася у березні 2023-го. Після майже 2 млрд доларів загальних витрат у лютому – у березні об’єм витрат знизився до близько 1,6 млрд. А починаючи з квітня загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів.
Аналогічна тенденція спостерігається з витратами на особисті цілі – починаючи з квітня 2023-го вони ледь перевищують 1 млрд доларів щомісяця.
Bild повідомляє, що у Німеччині працюють 25% українських біженців.
Для порівняння: у Данії – 78%, у Чехії – 66%, у Польщі – 65%, Швеції та Великій Британії – по 56%, Нідерландах – 50%.
Законодавчі вимоги фактично однакові в усіх країнах ЄС, але фінансово існують великі відмінності. Експерти вважають, що ФРН надає такі умови, які не мотивують українців працювати.
Німеччина платить допомогу 563 євро, ще до 471 євро на дитину та покриває житло та додаткові витрати.
Чехія – 200 євро екстреної допомоги та ще 130 євро за п’ять місяців. Медична страховка та витрати на проживання у гуртожитку покриваються лише протягом обмеженого періоду часу.
Польща – 66 євро одноразової виплати та дитяча допомога 110 євро на місяць. А за чотири місяці потрібно ще й оплатити половину вартості колективного проживання.
Таким чином, Польський державний економічний інститут очікує, що вже у 2023 році українські біженці матимуть більше податкових надходжень, ніж витрат.
Ще один фактор – 72% українців у Німеччині мають вищу освіту та вважаються надкваліфікованими. Але процедура підтвердження освіти є дуже довгою.
В Італії та Словаччині лікарям та фармацевтам дозволили працювати у системі охорони здоров’я ще з березня 2022 року. Хоча найчастіше їм не вистачає мовних навичок.
Поступове повернення мігрантів в Україну очікується разом зі зниженням безпекових ризиків із 2025 року. Проте затяжний характер війни посилює ризики неповернення значної частини громадян.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України (січень 2024 року).
Як зазначається в огляді, за оцінкою ООН, кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 млн осіб на кінець 2023 рокую. За оцінкою НБУ, рік кількість збільшилася приблизно на 200 тис. осіб за рік.
НБУ прогнозує, що у 2024 році з огляду на збереження високих безпекових ризиків очікується продовження відпливу мігрантів, хоча і незначне (близько 100 тис. осіб за підсумками року).
Після зниження безпекових ризиків у 2025 році в Україну повернеться орієнтовно 400 тис. осіб. „Відбудова житла, інфраструктури та збільшення кількості робочих місць унаслідок зростання економіки України зумовлять активніше повернення у 2026 році – близько 800 тис. осіб”, – йдеться в огляді.
Водночас, як зазначають в НБУ, ті, хто краще адаптувався в країнах-реципієнтах, можуть відмовитися від повернення на батьківщину або відкласти повернення. Крім того, посилюються ризики повільнішого повернення мігрантів на тлі затяжного характеру війни, високої інтенсивності бойових дій, обстрілів цивільної інфраструктури.
„Після завершення війни еміграційні процеси можуть посилитися через об’єднання родин за кордоном після зняття обмежень на виїзд чоловіків або на тлі все ще складної економічної ситуації. Це додатково послаблюватиме як відновлення внутрішнього попиту внаслідок зменшення кількості потенційних споживачів, так і пропозиції робочої сили. Посилюватимуться й диспропорції на ринку праці, що тиснутиме в бік збільшення затрат бізнесу на зарплати з відповідним їх перенесенням на ціни, що, однак, частково компенсуватиметься слабшим попитом”, – йдеться у звіті НБУ.
За даними Агентства ООН у справах біженців станом на 31 грудня 2023 року було зафіксовано в усьому світі 6,357 млн біженців з України (5,954 млн біженців зафіксовано в Європі і 0,404 млн за межами Європи).
Міжнародний валютний фонд очікує, що близько 2 млн українських біженців назавжди залишаться за кордоном після закінчення війни з Росією.
Минулого року Національний банк України очікував початок повернення українських мігрантів з-за кордону у 2024 році. Наразі цього не фіксується, навпаки, є певний відтік.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг, який транслювався на Youtube.
„Прогноз 2024 року досить обережно ставиться до повернення міграційного потоку в Україну. У першу чергу через безпекові ризики. Але суттєвішого впливу завдає на сьогоднішній день фактор асиміляції, пристосування наших громадян до того життя, яке вони починають вибудовувати за кордоном”, – сказав він.
Крім того, заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук повідомив, що ризики, пов’язані з війною, посилилися.
„На цей рік ми очікуємо незначне, але збільшення чисельності наших мігрантів. І вже наступного року по мірі реалізації зниження безпекових ризиків ми очікуємо повернення близько 400 тисяч осіб”, – сказав він.
Ніколайчук зазначив, що НБУ оцінює відплив валюти (за даними платіжного балансу за статтею подорожі) на українських мігрантів за кордоном у 2022 році на рівні 20 млрд доларів на рік, у 2023 році – 18 млрд доларів, у 2024 році – 13 млрд доларів. Зниження пов’язане з тим, що українці стають податковими резидентами країн ЄС.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій повідомив, що щоденні витрати українців за кордоном через картки українських банків з квітня минулого року перебувать на рівні 35 млн доларів.
На покриття витрат, що виникають у муніципальної влади Латвії у зв’язку з прийомом та підтримкою біженців з України, уряд на період до літа 2024 року виділив 15 617 075 євро.
Про це повідомляє Міністерство з охорони навколишнього середовища та регіонального розвитку (VARAM).
Так, наказом Кабінету Міністрів Латвії передбачено покриття таких витрат:
на забезпечення розселення та харчування (для надання первинної допомоги та виплат компенсацій фізичним і юридичним особам за розміщення українських біженців і покращення муніципальних приміщень для них);
на забезпечення соціальної підтримки;
на забезпечення освіти;
на підтримку заявок щодо послуг управління;
на забезпечення діяльності пунктів координації об’єднаної державної та муніципальної допомоги в період до червня цього року.
У розпорядженні VARAM буде не більш ніж 15 617 075 євро, щоб раз на місяць компенсувати самоврядуванням відповідні витрати. Раніше Мінрегіонів відповідно до рекомендацій Мінфіну вже перерахувало самоврядуванням 28 551 627,50 за січень-листопад 2023 року.
