Світовий банк оголосив про початок реалізації в Україні нової програми розвитку приватного сектору на суму 593 мільйони доларів США.
Як йдеться у повідомленні пресслужби Світового банку, ці кошти підтримають 20 тисяч малих та середніх підприємств. Завдяки цьому створять або збережуть щонайменше 40 тисяч робочих місць завдяки програмам підтримки, які запроваджені урядом України після російського вторгнення.
Програма стійкого, інклюзивного та сталого підприємництва (RISE) покращить ефективність державної підтримки підприємств з акцентом на зелену конкурентоспроможність. Відповідатиме запровадження програми міністерство економіки України.
Фінансування програми складається з 283 мільйонів доларів із трастового фонду ADVANCE Ukraine, який підтримала Японія, 300 мільйонів доларів США від Спеціальної програми Міжнародної асоціації розвитку (МАР) для відновлення України та Молдови та 10 мільйонів доларів США від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF).
Фінансування програми орієнтоване на результат, тому залежно від надходження коштів воно може бути збільшене.
Восени в Україні зростуть тарифи на електроенергію для бізнесу.
Про це повідомила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у п’ятницю, 27 вересня.
Вказано, що 1 жовтня регулятор розгляне проєкт постанови про перегляд граничних цін на ринку „на добу наперед”, внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.
„Перегляд граничних цін зумовлений необхідністю забезпечити умови для комерційного імпорту електричної енергії з країн Європи з метою покриття можливого дефіциту потужності в осінньо-зимовий період під час російських терористичних атак на енергосистему”, – йдеться у повідомленні.
Таке рішення покликане збалансувати енергосистему та забезпечити стабільне електропостачання всіх категорій споживачів
„Воно жодним чином не вплине на фіксований рівень цін на електроенергію для населення”, – запевнив регулятор.
Громадяни з понад 100 країн заснували більш ніж 3 тис. компаній в Україні за час повномасштабної війни. Про це повідомляє «Опендатабот».
Зазначається, що найчастіше відкривають бізнес громадяни Туреччини – 396 компаній або 12,9% від загальної кількості, Узбекистану – 312 бізнесів (10,1% від загальної кількості). Замикають трійку лідерів громадяни Польщі – 224 бізнеси або 7,3%.
Загалом іноземці зі 101 країни заснували 3075 компаній в Україні від початку великої війни.
Також до топ-10 також потрапили громадяни США, Казахстану, Німеччини, Азербайджану, Ізраїлю, Великої Британії та Китаю.
Зокрема, майже половину від загальної кількості компаній з іноземними власниками, зареєстрували у Києві – 1 517. У столиці найчастіше створюють бізнеси громадяни Узбекистану – 175 компаній.
Далі йде Львівщина – 460 бізнесів: тут найчастіше осідають іноземці з Польщі (105 компаній). До трійки також потрапила Одещина – 273 компанії. У цьому регіоні найчастіше створюють компанії громадяни Туреччини – 99 бізнесів.
Найбільша кількість компаній з іноземними власниками займається гуртовою торгівлею – 30,7%, операціями з нерухомим майном – 6,7% та комп’ютерним програмуванням – 5,8%.
Компанія «Тенс1ма» із статутним капіталом у 1,28 млрд грн стала найбільшим бізнесом, відкритим іноземцями з 24 лютого 2022 року. Власником бізнесу є громадянин Вірменії.
Другу позицію посідає АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юген» зі статутним капіталом у 700 млн грн. Кінцевим власником є громадянин США.
Замикає трійку лідерів компанія ТОВ «ЛФС», яку заснував громадянин Польщі. Компанія має 300 млн грн статутного капіталу.
Водночас споживання населення, критичної інфраструктури та об’єктів оборонної промисловості обмежувати не планують.
У НЕК Укренерго повідомили про застосування стабілізаційних графіків 8 серпня, з 17:00 до 22:00 для промисловості та бізнесу.Про це інформує пресслужба компанії у четвер, 8 серпня.
Повідомляється про задіяння однієї черги графіка обмеження потужності.
Причини застосування обмежень:
дефіцит потужності в системі, спричинений російськими атаками;
високий рівень споживання електроенергії через підвищення температури повітря до +30С на півдні та сході країни.
Водночас споживання населення, критичної інфраструктури та об’єктів оборонної промисловості обмежуватись не буде.
В Укренерго вкотре закликали споживати електроенергію раціонально з 16:00 до 23:00.
Президент Володимир Зеленський зустрівся з міністром з питань міжнародного співробітництва у сфері розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції Йоганом Форсселом та представниками шведського бізнесу.
Зеленський подякував Швеції, прем’єр-міністрові та всьому шведському народові за підтримку України й наших кроків до встановлення справедливого миру.
„Вдячні за всі пакети допомоги, за безпекову угоду, яку ми нещодавно підписали між нашими державами під час мого візиту до Стокгольма, а також за участь Швеції в Саміті миру й приєднання до Спільного комюніке. Це дуже важливо”, – сказав президент.
Зеленський запросив шведський уряд і бізнес узяти патронат над відбудовою одного з постраждалих регіонів України.
Також співрозмовники обговорили перспективи використання доходів від заморожених російських активів на потреби нашої держави, посилення санкцій проти держави-агресорки РФ та надання енергетичної підтримки Україні на тлі російських атак на об’єкти критичної інфраструктури.
Окрему увагу приділили перспективам розширення шведського бізнесу та залучення нових інвестицій в Україну.
Форссел підтвердив значний інтерес шведського бізнесу до здійснення інвестицій та наголосив на важливості відкриття цими днями в Києві торговельного представництва Швеції, що сприятиме подальшому виходу шведських компаній на український ринок.
Україна продовжує бути привабливою для ведення бізнесу навіть в умовах війни.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловила міністерка економічного співробітництва та розвитку Німеччини Свенья Шульце, передає „Європейська правда”.
Попри нинішню дуже складну ситуацію, Україна залишається цікавим ринком для багатьох компаній”, – заявила Шульце.
Вона пояснила, що на значній території країни й зараз можна здійснювати виробничий процес, а той факт, що Україна є кандидатом на членство в ЄС, – це „довгостроковий” аргумент для компаній.
Міністерка навела дані Німецько-української зовнішньоторговельної палати, які говорять про те, що до повномасштабного російського вторгнення в Україні працювало близько 2000 компаній з німецьким капіталом.
„Навіть після російського вторгнення майже не було компаній, які повністю припинили би свою діяльність в Україні. Вони „тримають ногу в дверях”, тому що знають, що це того варте”, – підкреслила Шульце.
Водночас вона зауважила, що приватний сектор потребує позитивного інвестиційного клімату та правової визначеності. Тому Німеччина підтримує Україну на її шляху реформ, особливо з огляду на процес вступу до ЄС. Особливо важливим, підкреслила Шульце, є боротьба з корупцією. Вона згадала доповідь Transparency International, яка констатувала прогрес у цьому питанні, попри те, що російська агресія все ще триває. Це дуже позитивний сигнал для економіки, підкреслила міністерка.
На базі її міністерства вже рік діє „Платформа для реконструкції в Україні”, яка спрямована на громадянське суспільство, приватний сектор, науку та муніципалітети в Німеччині, які хотіли б долучитися до відбудови України або вже роблять це. До цього часу понад 600 організацій зареєструвалися на платформі та обмінюються ідеями.
Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) розпочинає нову грантову програму для українського бізнесу, розмір гранта на екомодернізацію – до 1 млн євро.
Зазначається, що програму розроблено GIZ за дорученням Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), представленої Федеральним міністерством довкілля, охорони природи, ядерної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини.
«До участі запрошують підприємства, які хочуть реалізувати проєкти з екомодернізації власного виробництва. А також відповідні проєкти, реалізацію яких було розпочато до цього, але зупинено з об’єктивних причин, та якщо підприємства не мають можливості завершити їх власним коштом», – ідеться у повідомленні.
Грантова підтримка передбачатиме співфінансування декількох проєктів із впровадження бізнесом найкращих доступних технологій та методів управління – до 1 млн євро на кожен проєкт.
Прийняття документів для конкурсного відбору вже розпочато.
Серед ключових вимог – проєкт має стосуватись установок, які підпадають під сферу дії та мають проєктну продуктивність відповідно до Директиви 2010/75/ЄС (Додаток І). Підприємство та його потужності мають бути розташовані на території України, окрім тимчасово окупованих територій та територій, де проходять активні бойові дії.
Очікується, що грантова програма Німеччини заохотить український бізнес до екомодернізації ще до повноцінного запуску в Україні реформи зменшення та контролю промислового забруднення.
З умовами участі у програмі можна ознайомитися за посиланням.
Частіше українці започатковують власну справу у Варшаві (9 406 компаній), Кракові (2 661) та Вроцлаві (2 128).
Торік українці зареєстрували в Польщі 30 325 нових компаній, що склало 10% від загальної кількості зареєстрованих за цей період індивідуальних підприємців. Про це повідомив консультаційний центр Дія.Бізнес у Варшаві, передає Укрінформ.
За 2022-2023 рік українці зареєстрували в Польщі 48 464 ФОПи. До початку повномасштабного вторгнення Росії в середньому кількість реєстрацій нових бізнесів українцями у Польщі не перевищувала 200 на місяць.
„Після початку повномасштабного вторгнення вже навесні 2022 року ця цифра сягнула близько 1 700 підприємств. У середньому, за підсумками 2022 року, кількість нових ФОПів, зареєстрованих українськими резидентами, склала 2000. А у 2023 році цей показник збільшився майже до 3000 реєстрацій на місяць”, – розповіли в центрі.
Зазначається, що частіше українці започатковують власну справу у Варшаві (9 406 компаній), Кракові (2 661) та Вроцлаві (2 128).
Кредитний ліміт для українських компаній від британської фінансової установи British International Investment (BII) у розмірі до 250 мільйонів фунтів стерлінгів стане доступним вже з квітня.
Про це йдеться у повідомленні міністерства економіки України.
„BII заявили про загальний ліміт до 250 мільйонів фунтів стерлінгів для фінансування приватного сектора в Україні. Ці кошти стануть доступні через платформу спільного інвестування (Сo-Іnvestment Platform) через залучення партнерських фінансових організацій в Україні”, – зазначили у міністерстві.
Установа British International Investment стала новим партнером України.
„Раніше BII не було на мапі міжнародних фінансових інституцій, з якими працює Україна. Радію, що відкриваємо для себе нових партнерів, а нові партнери відкривають для себе Україну”, – заявила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Під час зустрічі сторони домовились про поглиблення співпраці щодо визначення найбільш ефективного способу співпраці з іншими міжнародними фінансовими організаціями при здійсненні спільних інвестицій в Україні, посилення співпраці в рамках Платформи спільного інвестування під керівництвом ЄБРР.
Також обговорили прогрес у реалізації реформ й підтримку малого і середнього бізнесу в Україні, залучення інвестицій і розширення доступу до фінансування приватного бізнесу.
Станом на 1 січня 2024 року в Україні було зареєстровано 1,495 мільйона юридичних осіб, з найвищою діловою активністю в Києві, Дніпропетровській та Одеській областях.
Загалом в Україні на 1 січня 2024 року зареєстровано 1 млн 495 тис. юросіб. У столиці, на півдні та сході – найбільша бізнес-активність в країні, свідчать дані Державної служби статистики України.
Так, на першому місці – Київ.
Станом на 1 січня цього року у столиці зареєстровано 376,1 тис. юросіб.
На другому місці – Дніпропетровська область, з показником у 111 тис. юросіб.
Замикає трійку лідерів Одеська область, де станом на 1 січня цього року зареєстровано 93 тис. юросіб.
В середньому по Україні керівниками юридичних осіб здебільшого є чоловіки (~70% від загальної кількості), і лише третина – жінки.
На Одещині зростає бізнес-активність. За словами очільника Одеської ОВА Олега Кіпера, регіон демонструє позитивну динаміку зі збільшення кількості суб’єктів господарської діяльності – за рік показник виріс удвічі.
Очільник ОВА також відзначив, що Одещину для роботи обирає великий бізнес, що релокується з інших регіонів.
