Економічний приріст Закарпаття дещо скоротився після прийняття закону про мобілізацію, однак це не завадило виконати план першого півріччя і акумулювати до обласного бюджету і гаманців територіальних громад 4 млрд 750 млн грн. Перевиконання місцевих бюджетів загалом становить 3,3%. ПДФО від військових, яке ще минулого року спрямовувалося до обласної казни, цьогоріч відраховується у державний бюджет. Таким чином на потреби оборони країни область перенаправила майже 600 мільйонів, а загальна цифра видатків становила 1 млрд 300 мільйонів.
Майже 4 млрд 757 млн грн – сума, яку на сьогодні акумулювали 65 бюджетів Закарпаття. Середнє перевиконання плану склало +3,3%. Тобто додатково надійшло до планових показників 150 млн грн. Відхилення до фактичних надходжень за 2023 рік становить – 11,2 %, тобто – 598 млн грн (тут включено військовий ПДФО). Утім відхилення до фактичних надходжень за 2023 рік у співставних умовах +27,6%, +1028, 9 млн грн.
Про це під час брифінгу про фінансово-економічну ситуацію розповів Василь Іванчо, заступник голови Закарпатської ОВА.
– Фінансово-економічна ситуація в області у другому кварталі цього року трохи пригальмувалася. Можливо це пов’язано із прийняттям закону щодо мобілізації. Варто розуміти, що закон напряму корелюється із економічними показниками, як країни, так і області. Так, є позитивна динаміка на Закарпатті, але вона, на жаль, втратила ті темпи, які ми мали у першому кварталі цього року, – зауважив Василь Іванчо.
Варто зазначити, що до обласного бюджету надійшло 711,4 млн грн. План перевиконаний на +3% (21 млн грн). Відхилення до фактичних надходжень за 2023 рік становить 13, 5% (– 111, 4 млн грн). У порівнянні у співставних умовах + 38, 4% (додатково надійшло до обласного бюджету 197, 5 млн грн).
Основним джерелом надходжень до місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб – 2, 7 млрд грн (58,3%). Також найбільшу питому вагу мають єдиний податок – 685 млн грн (14,4%), акцизний – 350 млн грн (7,4%). Найбільше надходжень забезпечили Ужгородський (32,7%) та Мукачівський (20,5%) райони.
Серед п’ятірки найкращих територіальних громад у яких темп росту фактичних надходжень загального фонду до відповідного періоду минулого року у співставних умовах вище, ніж середній по області. На першому місці – Баранинська тг, далі йде Кам’янська, Дубівська, Кольчинська та Ставненська.
Топ 5 місцевих бюджетів, які спрямували на оборону та безпеку найбільше коштів у загальному обсязі по області. На першому місці Мукачівська тг (176,9 млн грн), обласний бюджет (87, 4 млн грн), Ужгородська тг (75,8 млн грн), Оноківська тг (72,6 млн грн), Чопська тг (50,1 млн грн).
Масовані обстріли енергетичної інфраструктури, а особливо об’єктів генерації за останній період, спричинили доволі складну ситуацію в українській енергетиці. Зокрема, це ускладнило регулювання балансу електричної енергії, розповів на брифінгу генеральний директор ПрАТ «Закарпаттяобленерго» Олександр Білак.
За його словами, у зв’язку з такою ситуацією у країні збільшують можливості імпорту електроенергії, триває відновлення пошкоджених об’єктів. Також на процесі балансування позначаються планові ремонтні роботи, які тривають в енергетичній сфері в межах підготовки до опалювального сезону.
«Балансувати електричну енергію вдається шляхом застосування погодинних графіків вимкнень електроенергії та зниження навантаження на енергосистему в пікові години», – прокоментував генеральний директор ПрАТ «Закарпаттяобленерго».
За його словами, аварійні вимкнення протягом останнього періоду в області не застосовували. Однак у спекотні дні, коли навантаження на енергосистему стрімко зростає, відключення можуть бути більш тривалими.
Загалом ситуація в енергетичній сфері контрольована, проте вимушені вимкнення електроенергії негативно вливають і на промислових, і на побутових споживачів. Саме тому велику увагу приділяють підтримці громадян та бізнесу.
Закарпаття ж зараз запроваджує комплексну програму децентралізованої генерації, розповів директор департаменту економічного та регіонального розвитку ОВА Тарас Триндяк. Передбачається, що до неї увійдуть проєкти з розвитку вітро- та гідрогенерації, встановлення сонячних електростанцій на підприємствах і в домогосподарствах, газопоршневих станцій тощо.
Тарас Триндяк зауважив, що не менш важливо стимулювати підприємців і громадян використовувати альтернативні джерела енергії. З цією метою на державному та регіональному рівнях діє низка програм підтримки.
Зокрема, на купівлю та встановлення електрогенераційних установок бізнес у межах розширеної програми «Доступні кредити 5-7-9» може отримати кредити до 150 млн грн терміном на 10 років. Процентна ставка – від 5 до 9%. Є окреме рішення й для підприємств, вартість проєктів власної генерації яких перевищує 150 млн грн. Щоб отримати пільгове кредитування, потрібно звертатися до банків-партнерів державної програми «Доступні кредити 5-7-9».
Населення зможе отримати безвідсоткові кредити до 480 тисяч грн терміном на 10 років на встановлення сонячних або вітрових електростанцій. Ця програма в Україні стартує з 20 липня.
На Закарпатті вже другий рік діє регіональна програма «Energy Help», за якою бізнес отримує часткове відшкодування вартості придбаних альтернативних джерел енергії (генераторів, зарядних станцій, сонячних електростанцій, інверторів тощо). З моменту запуску ініціативи підприємцям компенсували понад 26 млн грн. Сума відшкодування не може перевищувати 300 тис. грн, а подати заявку для участі в програмі можна на порталі «Допомога Закарпаття».
Тарас Триндяк додав, що зараз обговорюють можливість розширити регіональну програму «Власний дім», щоб громадяни отримували кредити на встановлення сонячних станцій. Попередньо термін кредитування становитиме до 5 років під 7% річних.
Також на Закарпатті громадянам, які власним коштом встановили сонячні електростанції, планують надавати одноразову компенсацію з обласного бюджету в розмірі 20 тис. грн.
Про це повідомляє Закарпатська обласна військова адміністрація.
Економічно-фінансові показники Закарпаття за три місяці 2024-го дають змогу робити оптимістичні прогнози, розповідають у Закарпатській обласній військовій адміністрації. Приріст надходжень до бюджету краю в порівнянні з першим кварталом минулого року вже становить 30 відсотків. Це, на думку спеціалістів, дасть змогу місцевій казні компенсувати втрачені більш ніж 2 мільярди гривень надходжень від військового ПДФО.
З початку року в Україні зросли два ключові показники – прожитковий мінімум та мінімальна зарплата, які впливають на виплати, що їх здійснює Пенсійний фонд України. Про це 23 січня під час брифінгу повідомила Анастасія Пентек, начальниця Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
– Так, розмір мінімальної зарплати протягом року зміниться двічі. З 1 січня вона зросла на 400 грн і становить 7100 грн, а з 1 квітня буде 8000 грн. Законом про Держбюджет-2024 з 1 січня установлено й нові розміри прожиткового мінімуму. Зокрема розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, збільшився до 2361 грн (минулого року – 2093, ріст – 268 грн), прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць підвищився до 2920 грн (минулого року – 2589, ріст – 331 грн). Зокрема у зв’язку зі збільшенням розміру мінімальної зарплати з 1 січня відбувся перерахунок пенсій непрацюючим особам, які досягли віку 65 років та мають повний страховий стаж – 30 років жінки і 35 років чоловіки. Мінімальний розмір пенсій таких пенсіонерів з 1 січня становить не менше 40% мінімальної зарплати – 2840 грн (7100 грн х 40%), що більше на 160 грн порівняно з 2023 роком (2680 грн). Автоматичний перерахунок провели для 34297 пенсіонерів Закарпаття. Середній розмір підвищення – 453 гривні, – розповіла Анастасія Пентек.
Перерахунок пенсій торкнувся й тих громадян, які мають звання Почесного донора України. Ця категорія пенсіонерів отримає надбавку до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, який з 1 січня становить 2920 грн. Відповідно, надбавка буде 292 грн (у 2023 році – 258,9 грн). При зміні прожиткового мінімуму надбавка збільшується на різницю між старою виплатою (до підвищення) та новою (після підвищення).
На Закарпатті надбавку до пенсії отримують 1376 Почесних донорів України.
Крім того, з 1 січня збільшився розмір щомісячної грошової виплати особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, а також члени сімей загиблих (померлих) громадян з їхнього числа.
Відповідно до Закону України «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян», це особи, яким, починаючи з 2014 року:
• присвоєно звання Героя України із врученням ордена «Золота Зірка»;
• або які є повними кавалерами орденів Богдана Хмельницького, «За мужність» або княгині Ольги;
• члени сімей загиблих, яких посмертно нагороджено вищезазначеними орденами.
На Закарпатті одноразову грошову виплату, розмір якої залежить від розміру мінімальної зарплати, отримує 21 особа: шість Героїв України, яким вручено орден «Золота Зірка»; дві особи, які є повними кавалерами ордена Богдана Хмельницького; дві особи, які є повними кавалерами ордена «За мужність»; 11 членів сімей загиблих/померлих громадян, нагороджених відповідними орденами.
Варто наголосити: згідно з пунктом 8 Прикінцевих положень Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік», установлено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, установленого на 1 січня, проводиться з 1 березня разом зі щорічною індексацією пенсій.
Однак у разі первинного призначення пенсії з 1 січня при її обчисленні застосовується новий розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного станом на 1 січня 2024 року (2361 грн).
Щодо виходу на пенсію за віком у 2024 році, то з 1 січня змінилися вимоги до страхового стажу, який дає право призначити пенсію за віком.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у 2024-му для виходу на пенсію в 60 років треба не менше 31 року стажу; для виходу на пенсію в 63 роки – не менше 21 року стажу; для виходу на пенсію в 65 років – від 15 до 21 року стажу.
Якщо ж у людини менше 15 років стажу, то у віці 65 років вона буде мати право на отримання державної соціальної допомоги замість пенсійних виплат. Вимоги до стажу будуть збільшуватися щороку на рік до 2028-го (щоб вийти на пенсію за віком у 2028-му, потрібно буде мати не менше ніж 35 років страхового стажу).
Минулоріч на Закарпатті почав працювати всеукраїнський ІТ-кластер. Через війну в область евакуювалися безліч представників сфери інформаційних технологій з різних регіонів країни. Тож виник запит на створення подібного об’єднання.
Навесні представники Закарпатського ІТ-кластера взяли участь у Global Tech Conference ICT Spring 2023 у Люксембурзі. Детальніше про цей захід вони розповіли під час брифінгу.
– Компанії, які були релоковані на Закарпаття були представлені на цій виставці. Ми змогли гідно представити Україну на цьому заході. Зараз вже бачимо співпрацю з Арно Люме, членом правління Люксембурзько-Української Торгової Палати, який погодився приїхати до нас і продовжити співпрацю із Закарпатським ІТ-кластером, – зазначив Олександр Пацкан, заступник голови Закарпатської ОВА.
У свою чергу Арно Люме підтвердив, що Закарпатський ІТ-кластер дуже достойно представив себе на цьому заході.
– Мені приємно бути в самому серці ІТ-кластера і побачити цю робочу атмосферу. Я побачив багато сильних українських ІТ-компаній. Тож думаю, як результат, у майбутньому, буде співпраця та різні міжнародні проекти. Я буду наголошувати на розширеній співпраці між Люксембургом та Україною. На виставці були представлені 7 українських ІТ-компаній із різними стартапами, – зазначив Арно Люме, член правління Люксембурзько-Української Торгової Палати.
Варто зазначити, що на цьому заході у Люксембурзі українські ІТ-компанії представляло Закарпаття. Це були три компанії Simcord, PettersonApps, LPTec. Такі заходи як Global Tech Conference ICT Spring 2023 у Люксембурзі дають можливість знайти нові зв’язки в Європі та напрацювати нове бачення, яке буде корисне для ІТ-компаній.
За останніми даними, до Закарпатського IT-кластера входять 11 компаній-засновників та близько 50 різних компаній, а також біля 200 ФОПів.
Перед завершенням поточного року служби та відомства традиційно подають звіти щодо проробленої роботи та своєї діяльності. Так, у будівлі Закарпатської ОДА провели брифінг, тематикою якого стала діяльність управління туризму та курортів за 2021 рік.
Згідно моніторингу мережа оздоровчих, рекреаційних та туристичних об’єктів області нараховує 511 об’єктів, серед яких 23 – оздоровчих, 126 – рекреаційних, 362 – туристичних. Відтак, одночасно в області можна розмістити понад 26 тисяч туристів.
Цікаво, що протягом січня – листопада 2021 року до місцевих бюджетів Закарпатської області сплачено 11 млн 69 тис грн туристичного збору, що на 78,3% більше аналогічного періоду минулого року. Найбільші суми надійшли до бюджетів територіальних громад с. Поляна, с. Баранинці, м. Ужгород, с. Косонь, с. Пилипець, смт. Ясіня, м. Мукачево.
Маріанна Готра, начальниця управління туризму та курортів ОДА розповіла, що управлінням було визначено п’ять пріоритетних напрямків роботи, які закладені у Програмі розвитку туризму та курортів у Закарпатській області на 2021 – 2023 роки. Перш за все це розвиток туристичної та транспортної інфраструктури області, популяризація туристичного потенціалу Закарпаття та співфінансування проєктів регіонального розвитку у туристичній галузі.
Протягом року було промарковано відрізок туристичного маршруту – пункт пропуску «Малий Березний – Убля – Великий Березний» протяжністю 7 км. Це початок Закарпатського туристичного шляху, який є частиною міжнародного туристичного шляху. Крім того, в рамках європейського проєкту встановлено 50 нових дорожніх знаків.
Найбільше коштів було виділено на популяризацію туристичного потенціалу Закарпаття, адже без такої роботи залучити туристів буде неможливо. Експерти управління брали участь не тільки в українських, а й міжнародних виставках та форумах презентуючи наш край та його крафтових виробників. Для цього було випущено ряд сувенірної продукції та туристичних посібників, які надрукували одразу кількома мовами.
Начальниця відділу маркетингу туристичної діяльності Іванна Попенко зазначила, що серед пріоритетних напрямків розвитку туризму вагоме місце займає безпека туристів, адже це найважливіша складова усіх подорожей. Саме тому маркування туристичних маршрутів продовжиться й надалі, адже наразі в області зареєстровано понад 160 таких маршрутів, з яких 10 тематичних, 70 – районних, 30 – обласних. Крім того 50 туристичних маршрутів належать до національно-природних парків, які знаходяться на території Закарпаття.
Банки працюють над випуском фізичних карток у рамках «єПідтримки», які також можна буде використати для купівлі ліків.
На спільному брифінгу Мінцифри, Мінекономіки та Міністерства культури та інформаційної політики було повідомлено про заплановане розширення програми допомоги «єПідтримка».
«На першому етапі ми реалізовуємо програму виключно через «Дію». Думаю, що у другому-третьому кварталі ми зможемо зробити так, щоб українцям зручно було подавати заявки і в офлайн-режимі. Програма буде діяти впродовж наступного року», – повідомила Міністр економіки України Юлія Свириденко.
Окрім того, Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що передбачається в подальшому приєднання більшої кількості банків до програми, ніж доступно зараз.
«Деякі банки почнуть видавати пластикові картки до кінця цього року. Потрібно слідкувати за анонсами. Прогнозуємо, що у наступному році таких банків буде більшість. І вони створюватимуть не тільки віртуальні картки, якими можна оплачувати онлайн або смартфоном через Google Pay чи Apple Pay, а також пластикові картки», – пояснив Федоров.
Тобто, для зручності можна буде отримати як віртуальну картку, так і фізичну.
Також у міністра Мінцифри запитали, як планується забезпечити можливість купувати ліки, чи можна це робити офлайн.
Він повідомив, що точно можна буде купувати ліки у фізичних аптеках. Щодо онлайн-купівель, то зараз ще працюють над мінімізацією зловживань. Загалом, для людей старшого віку планують зробити цю програму більш доступною.
