В анексованому Криму спостерігається подорожчання всіх груп продуктів харчування. Місцева окупаційна влада обіцяє стабілізувати ціни, але експерти пов’язують зростання з наслідками війни в росії.
В анексованому Криму дорожчають продукти харчування, передає видання Крим.Реалії.
За даними видання, ціни зросли на всі групи товарів. Підконтрольна росії місцева влада обіцяє „стабілізувати цінову політику”.
Але експертні прогнози не втішні, оскільки причини того, що відбувається, не залежать від місцевих реалій, а пов’язані з негативними тенденціями в сусідній росії, де вже помітні прояви затяжної війни з Україною.
Три чверті третього року після початку повномасштабної війни в Україні ціни на сільськогосподарську землю продовжують зростати. Хоча цей тренд спостерігався і раніше, з 1 січня 2024 року ринок поповнився новими учасниками — юридичними особами, що надало додатковий імпульс подорожчанню.
За інформацією РБК-Україна, основний інтерес зараз концентрується на центральних регіонах країни. Зокрема, у Вінницькій та Хмельницькій областях гектар землі досягнув ціни в $3100, повідомляє Єгор Лісничий, комерційний директор компанії „Твоє Коло”.
Де найбільше купують землю?
У Concorde Capital відзначають, що найбільше угод купівлі-продажу землі фіксується в Сумській, Полтавській, Хмельницькій, Вінницькій та Чернігівській областях. При цьому, Вінниччина та Хмельниччина стали найпривабливішими для інвесторів, із цінами на рівні $1900–2100 за гектар, стверджує Володимир Радько, керівник проєкту „Kupy Pay”.
Інша ситуація складається в прикордонних зонах, таких як Сумська та Чернігівська області, де ціни продовжують знижуватись через близькість до зони бойових дій. Незважаючи на ризики, деякі інвестори готові вкладати гроші в ці ділянки, сподіваючись на підвищену віддачу після стабілізації ситуації. Наприклад, у Полтавській області після відступу лінії фронту ціна на гектар зросла з $1800 в грудні 2022 року до $2526 у грудні 2023-го, розповідає Лісничий.
Координатор земельного комітету Українського клубу аграрного бізнесу Ігор Лісецький називає найвищі цінові показники в таких регіонах, як Івано-Франківщина (111,7 тис. грн/га), Київщина (92,2 тис. грн/га) та Львівщина (91,3 тис. грн/га).
Фактичну вартість землі вказують лише в одній із пʼяти угод
Проте, офіційні дані можуть відрізнятись від реальної ринкової вартості. За словами Лісничого, реальна ціна землі може бути на 30-40% вищою. Київська школа економіки повідомляє, що фактична вартість вказується лише в 19% угод, а в інших випадках вона не відображена через недосконалість регуляторних механізмів та уникнення податкових зобов’язань. Зростання військового збору з 1,5% до 5% лише підсилює цю тенденцію, додають експерти.
Якими будуть ціни на землю протягом наступних двох років?
До кінця року навряд чи варто очікувати на різке зростання цін на землю в Україні, хоча в центральних регіонах можливе помірне підвищення на 5-10% від поточного рівня. Водночас ця динаміка може відрізнятися залежно від економічної ситуації та змін у політичній площині, зазначають експерти, опитані РБК-Україна.
У 2025 році, ймовірно, ринок землі продовжить демонструвати стабільний ріст, очікується подальше помірне зростання як цін, так і орендних ставок.
„За нашими оцінками, вартість землі в центральних регіонах може зрости на 8-10% у доларах США або на 15-20% у гривневому еквіваленті. Кількість привабливих земельних ділянок з потрібними характеристиками, найімовірніше, не збільшиться, а можливо, навіть зменшиться. Це підвищить конкуренцію за ділянки та сприятиме зростанню цін. Також ми прогнозуємо підвищення орендних ставок,” – пояснює Єгор Лісничий, один із експертів ринку.
Є кілька чинників, які вказують на потенційний ріст орендних ставок. По-перше, впровадження аукціонів на оренду державних земель сприяло прозорості на ринку та підвищило зацікавленість держави у регулярному перегляді нормативної грошової оцінки (НГО) землі. Це може вплинути на орендні договори, в яких ставки оренди прив’язані до НГО, що потенційно призведе до їх зростання.
По-друге, результати аукціонів засвідчили, що агровиробники готові платити значно вищі орендні ставки, особливо за короткостроковими договорами, де ставки можуть зрости на 20-50%.
Крім того, можливе завершення війни перемогою України може стати вирішальним фактором у стимулюванні стрімкого зростання ринку землі та підвищенні її вартості. У цьому випадку експерти не виключають кратного збільшення вартості ділянок.
На ціни також впливатиме зростання доходів від агропродукції, що може покращити фінансові показники виробників і підвищити їхній інтерес до інвестицій у землю.
Володимир Радько, керівник проєкту Concorde Capital „Kupy Pay”, зазначає, що, попри невизначеність, ситуація на ринку землі в умовах війни значною мірою залежатиме від здатності агровиробників ефективно обробляти ділянки та забезпечувати стабільний експорт продукції. На особливу увагу заслуговують і темпи розмінування сільськогосподарських земель на деокупованих територіях, що стане важливим кроком до повноцінного повернення цих земель в обробіток.
В Україні цього тижня на ринку білокачанної капусти помітне зниження цін. Це відбувається через надлишок продукції на ринку, особливо капусти середньопізніх сортів, яку можна зберігати протягом тривалого часу.
Про це повідомляють аналітики EastFruit.
Наразі в більшості фермерських господарств ще тривають збиральні роботи, що підвищує пропозицію на ринку. Попит, однак, залишається невисоким, а закупівлі переважно відбуваються дрібними партіями. Це пов’язано з обмеженим терміном зберігання капусти невисокої якості, яку наразі найчастіше пропонують аграрії.
Яка ціна капусти
Ціни наразі коливаються в межах 15-23 грн за кг (0,36-0,56 дол./кг) і вони знизились на 16% порівняно з минулим тижнем. Різниця в ціновому діапазоні пов’язана з різними характеристиками продукції за якістю: фермери продають капусту з різним ступенем придатності до зберігання.
Попри зниження, середній рівень цін на капусту все ще значно перевищує торішні показники — приблизно в 2,9 рази.
Проте, за словами експертів, ціни можуть продовжити падати через збільшення пропозиції на ринку, оскільки збір урожаю триває завдяки сприятливим погодним умовам. Це ставить аграріїв у ситуацію, коли їм доведеться поступатися ціною, якщо попит не зросте.
У 2025 році в Україні суттєво зростуть ставки акцизу на сигарети. Крім того, ставки зафіксовані не гривнях, а в євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пояснювальну записку до проєкту бюджету на 2025 рік (проєкт № 12000).
У 2025 році збільшать специфічну ставку акцизу на сигарети з фільтром та без фільтра на 23,4% – з 47 до 58 євро за 1000 штук.
Крім того, мінімальне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку зросте на 23,9% – з 63,45 до 78 євро за 1000 шт.
Крім того, з 1 жовтня 2024 року ставки будуть розраховуватися не в гривнях, а в євро.
Акциз на алкоголь та пиво залишиться без змін.
Як зазначається в документі, змінами до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби” передбачені додаткові доходи у обсязі 27,1 млрд гривень (підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби – 22,6 млрд гривень; податок на додану вартість від збільшення бази оподаткування (ставок акцизу) – 4,5 млрд гривень.).
Ціни на алкоголь та сигарети
За даними Держстату, у серпні 2024 року:
горілка подешевшала на 3,8% до 118,3 гривень за пляшку 0,5 літра,
столові вина українських марок подорожчали на 0,8% до 121,0 гривень за пляшку 0,7 літра,
пиво подешевшало на 0,3% до 31,5 гривень за пляшку 0,5 літра,
сигарети преміум-класу подорожчали на 1,5% до 108,3 гривні за пачку.
В Україні спостерігається зростання закупівельних цін вершкове масло. Це сталося через спекотну погода, а також скорочення виробництва молока та зростання цін і попиту на вершкове масло на зовнішніх ринках. Про це повідомив аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.
Аналітик зазначив, що станом на 27 серпня середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом становила 15,20 грн/кг без ПДВ, що на 1,08 грн більше ніж місяць тому.
«Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 14,00 до 16,00 грн/кг без ПДВ. Верхня межа цінового діапазону виросла на 1,40 грн за останній місяць. Нижня межа цінового діапазону виросла на 40 коп», – йдеться у повідомленні.
Так, вищий ґатунок в середньому коштував 15,20 грн/кг без ПДВ (+1,08 грн). Ціни на молоко вищого ґатунку коливаються від 14,00 до 16,00 грн/кг без ПДВ. Порівняно до результатів моніторингу другої половини липня, верхня межа цінового діапазону виросла на 1,40 грн, а нижня межа збільшилась на 40 коп.
Молоко першого ґатунку продавали по 13,97 грн/кг без ПДВ, що на 77 коп більше порівняно до ціни в другій половині липня.
«Мінімальна ціна в господарствах склала 12,65 грн/кг, а максимальна ціна – 14,50 грн/кг. За останній місяць нижня межа цінового діапазону не змінилася, а верхня межа виросла на 45 коп. Відповідно, середньозважена ціна трьох ґатунків склала 14,79 грн/кг без ПДВ, що на 98 коп. більше ніж місяць тому», – йдеться у повідомленні.
Кухалейшвілі підкреслив, що молоко-сировина продовжує дорожчати, оскільки обсяги надою скорочуються, а попит з боку молокопереробних підприємств переважає пропозицію на внутрішньому ринку.
«З кінця червня в Україні тривала сильна спека. За даними Українського гідрометеорологічного центру, до кінця другої декади серпня, на території країни переважала жарка та майже суха погода і вдень максимальна температура повітря досягала +35-38 °С. Довготривалі відключення електроенергії через ракетні удари російських окупантів по об’єктах енергетичної інфраструктури призвели до перебоїв в роботі систем вентиляції на молочно-товарних фермах. Корови отримували теплові удари, що вплинуло на скорочення продуктивності. Зокрема, масовані ракетні удари 26 серпня в 15 областях призвели до екстрених відключень електроенергії», – пояснив аналітик.
Також підвищенню закупівельних цін сприяють високі ціни на вершкове масло на експортних ринках на фоні дефіциту жирів у світі та падіння надою в Європі, США, Океанії, а також девальвація гривні.
Україна збільшує обсяги експорту вершкового масла, що сприяє росту попиту на молоко-сировину з боку переробників та підвищенню цін. Однак, попри зростання закупівельних цін, рентабельність виробництва масла в Україні покращилась. За останній місяць молоко на споті подорожчало на 1,65 грн. Оскільки спотові ціни на молоко включають вартість доставки, то ймовірно вони продовжать рухатися вгору з другої половини вересня коли очікується подорожчання логістики під впливом збільшення акцизу на імпортне паливо.
Аналітик зазначив, що на початку вересня ймовірне подальше зростання закупівельних цін на фоні високого попиту з боку переробників, нестачі молока-сировини та перспективи дорожчання логістики.
«Стабілізація цін на молоко-сировину ймовірна в четвертому кварталі. Зазвичай в період новорічних свят на молочному ринку спостерігається затишок, а попит на молоко падає. В перспективі ймовірне скорочення споживання вершкового масла та інших молочних продуктів в Україні через занадто високі ціни, що також має вплинути на попит та ціни на молоко», – йдеться у повідомленні.
Котирування ф’ючерсів на какао впали до більш ніж 4-місячних мінімумів на очікуваннях збільшення пропозиції та зниження попиту.
Про це повідомляє Bloomberg.
Найактивніший контракт впав на 4,4% до $6650 за тонну в Нью-Йорку, що є найнижчою ціною з початку березня. Цього місяця ф’ючерси впали приблизно на 13% після більш ніж удвічі на початку цього року, оскільки кінець Ель-Ніньо та потенційний перехід до Ла-Нінья можуть призвести до збільшення виробництва.
Поліпшення прогнозів на наступний сезон вплинуло на ціни, і деякі аналітики бачать, що ринок перевернеться до профіциту в майбутньому сезоні 2024-2025 після трьох років дефіциту поспіль.
Стрибок цін за місяць передусім зумовлений збільшенням тарифів на електроенергію в Україні.
Інфляція на споживчому ринку у червні прискорилася до 2,2%, порівняно із 0,6% у травні. Це найбільше зростання цін за місяць за останній рік, свідчать дані Державної служби статистики.
З початку року ціни виросли на 4,3%. У річному обчисленні інфляція за підсумками червня (порівняно з червнем минулого року) прискорилася до 4,8% із 3,3% за підсумками травня.
Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої у червні зросли на 0,5%. Найбільше (на 15,5%) подорожчали яйця.
На 3,2-0,4% зросли ціни на продукти переробки зернових, цукор, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, хліб, макаронні вироби, безалкогольні напої, рис, масло, овочі.
Водночас на 2,6-0,1% знизилися ціни на сало, молоко, м’ясо та м’ясопродукти, кисломолочну продукцію, фрукти.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби у червні підвищилися на 1,1%, у тому числі на тютюнові вироби – на 1,7%, алкогольні напої – на 0,5%.
Зростання тарифів на воду, електроенергію, газ та інші види палива на 17,4% відбулося головним чином за рахунок підвищення цін на електроенергію на 63,6%.
Ціни на транспорт зросли на 0,8% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 10%.
Нові правила, що забороняють експорт української сільськогосподарської продукції нижче офіційно встановлених мінімальних цін, почнуть діяти не раніше за серпень.
Про це заявив заступник міністра сільського господарства Михайло Соколов, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters. За його словами, новий механізм експортних цін охоплюватиме пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, соєві боби, ріпак та іншу сільськогосподарську продукцію.
Український уряд підготував розрахунки для встановлення мінімальних експортних цін на низку сільськогосподарських товарів з метою збільшення бюджетних доходів. Згідно з новими правилами, мінімально допустимі експортні ціни базуватимуться на даних Державної митної служби з урахуванням умов постачання за попередній місяць та з використанням знижки 10%.
„Я не очікую, що це відбудеться раніше серпня”, — зазначив Соколов під час онлайн-зустрічі з аналітиками та трейдерами.
У травні український парламент ухвалив поправки до закону, які впроваджують нові правила, а Соколов повідомив, що закон набуде чинності з 1 липня. Проте для запуску механізму мінімальних цін ще потрібно ухвалити низку урядових документів, але конкретної дати початку дії нових процедур поки не встановлено.
Боротьба із „чорним” експортом зерна
У травні Верховна Рада затвердила два закони, спрямовані на боротьбу з „чорним” експортом зерна та неповерненням валютної виручки. Новий закон забороняє експорт за цінами, нижчими від мінімально допустимих експортних цін. За даними Національного банку України (НБУ), станом на вересень 2023 року експортери не повернули в Україну близько 8 млрд доларів валютної виручки.
НБУ з листопада 2023 року скоротив термін повернення валютної виручки для експортерів аграрної продукції вдвічі до 90 днів, що спричинило зростання валютної виручки на сотні мільйонів доларів щомісяця.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила законопроєкти №10168-2 та №10169-2, якими внесено зміни до Податкового та Митного кодексів для вдосконалення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів. Ці документи визначають мінімальні експортні ціни на агропродукцію, зокрема на зернові та олійні культури.
Міністерство аграрної політики і продовольства України очікує, що впровадження законів створить ефективні механізми для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур. Мінімальні ціни будуть визначатися міністерством щомісяця 10 числа на основі розроблених методик.
Згідно з даними Державної митної служби, Україна в травні експортувала 5,5 млн тонн зернових, що на 2 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє Міністерство аграрної політики. За травень Україна експортувала 1,65 млн тонн пшениці, 0,2 млн тонн ячменю та 3,7 млн тонн кукурудзи. Хоча це на 12% менше порівняно з показниками попереднього місяця, воно все ж перевищує результат травня 2023 року на 2 млн тонн (зростання в річному вимірі в 1,6 раза).
У червні Міністерство аграрної політики прогнозувало, що наступного року Україна може експортувати понад 60 млн тонн зернових та олійних культур і продуктів їхньої переробки.
Зерновики проти мінімальних цін
Українська зернова асоціація (УЗА) закликає Президента та уряд призупинити впровадження механізму мінімальних експортних цін на сільськогосподарську продукцію, зазначаючи, що це негативно позначиться на здатності експортерів виконувати зобов’язання і підриває довіру міжнародних партнерів. УЗА попереджає, що нові правила ускладнять планування та фінансування експортної діяльності, а також знизять конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках.
Згідно з повідомленням УЗА, впровадження мінімальних експортних цін призведе до значного спаду експорту зерна з України та завдасть шкоди сільгосптоваровиробникам.
„Ринок зерна є висококонкурентним, а трейдери та експортери пропонують виробникам найвищу можливу ціну, що корелюється зі світовими ринковими цінами з урахуванням логістики та страхування. Заходи щодо мінімальних цін, які не відповідають світовим ціновим тенденціям, призведуть до знищення конкуренції на українському ринку зерна, його надмірної зарегульованості та створення нових широких можливостей для корупції,” — зазначають експерти. Про це йдеться у матеріалі на сайті ТД Агрохім.
УЗА вважає, що введення мінімальних експортних цін поставить під загрозу половину українського експорту, що, в умовах війни та нестачі податкових надходжень, може призвести до економічного колапсу та повного знищення здатності фінансувати армію.
„Імплементація мінімальних цін знищить систему форвардних контрактів і спричинить невизначеність на ринку щодо виконання зобов’язань та купівлі зерна. Виробники, які укладають форвардні угоди на майбутній врожай за попередньо визначеною ціною, будуть позбавлені джерел фінансування своєї діяльності, а експортери не матимуть впевненості щодо майбутніх цін та обсягів продажів. Це ускладнить планування виробництва та експорту, що призведе до неефективності та збільшення витрат,” — пояснюють в асоціації.
Форвардні контракти дозволяють експортеру заздалегідь планувати логістичні операції. Відсутність таких угод може викликати затримки та збільшення витрат, зокрема на страхування.
В УЗА підкреслюють, що окрім розподілу контрактів за періодом постачання та типом ціноутворення, існують домовленості щодо дисконтування ціни при отриманні передплат. Передплата варіюється залежно від її розміру.
„До лютого 2022 року форвардні контракти складали до 40% загального плану продажів середніх фермерів (2-10 тис. га). Відсутність форвардів у 2022 та 2023 роках суттєво вплинула на ціноутворення в Україні, коли велика пропозиція товару на спотових ринках тиснула на ціни та не давала можливості ринку стабілізуватися,” — зазначають в асоціації.
УЗА пояснює, що запровадження мінімальних експортних цін, які не відповідають світовим ціновим тенденціям, призведе до невиконання контрактів.
„Якщо мінімальна ціна в Україні перевищить контрактну ціну, експортери можуть вважати виконання контрактів невигідним та шукатимуть способи уникнути зобов’язань. Це може призвести до зриву постачань та негативних наслідків для імпортерів української продукції, підриваючи довіру до країни як надійного постачальника, що змусить імпортерів шукати альтернативні ринки,” — додають в УЗА.
Невиконання контрактів може призвести до збільшення кількості торговельних спорів та арбітражних розглядів, що спричинить додаткові витрати для обох сторін і може затягнути процеси виконання угод. Окрім того, запровадження мінімальних цін створить правову невизначеність щодо існуючих контрактів, що змусить імпортерів бути обережнішими під час укладання нових угод з українськими експортерами. Це може призвести до втрати Україною позицій на світовому ринку, а також скоротити інвестиції в агросектор та економіку країни загалом.
„УЗА наголошує, що запровадження мінімальних цін на експорт сільськогосподарської продукції вкрай негативно вплине на обсяги експорту з України та на фінансове становище сільгоспвиробників. В умовах війни, коли велика частина економіки не працює, це фактично знищить залишки економіки, що все ще приносять доходи та валютну виручку, за допомогою яких Україна може фінансувати свою армію,” — заявили в асоціації.
Укінці весни у великих українських супермаркетах змінюються ціни на овочі. Картопля, морква та цибуля значно подорожчали у травні.
Портал „Мінфін” публікує актуальні ціни на продукти, серед яких актуальна вартість тих трьох популярних овочів. Найбільше подорожчала цибуля.
Зазначається, що ціни на ці овочі протягом останніх кількох місяців помітно вагалися.
Так, у травні один кілограм моркви коштує покупцям 23,43 грн. Місяцем раніше його вартість становила 11,48. Таким чином, вартість змінилася на 11,95.
Кілограм картоплі зараз у середньому коштує 34,90 грн, а у квітні – 25,42. Різниця становила 9,48. Картопля молода коштує покупцям 37,90 грн, що на 4,57 більше, ніж місяцем раніше. Картоплю рожеву продають по 36,30 грн, а минулого місяця вона коштувала 32,68.
Цибуля ріпчаста зараз коштує 36,50 гривні, а раніше — 15,62. У період із квітня по травень ціна зросла на 21, 24. Також синя цибуля подорожчала з 95,70 до 110 грн, тобто на 15,30.
Закупівельні ціни на молоко-сировину в Україні знижуються через надлишок пропозиції та низький попит.
Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока.
Зазначається, що середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку склала 13,99 грн/кг без ПДВ. Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 13,40 до 14,60 грн/кг без ПДВ. Верхня межа цінового діапазону знизилась на 40 коп., а нижня – на 10 коп. за останній місяць.
Вищий ґатунок в середньому також коштує 13,99 грн/кг без ПДВ, а ціни коливаються від 13,40 до 13,90 грн/кг без ПДВ. Порівняно до результатів моніторингу першої половини квітня, нижня межа цінового діапазону скоротилася на 10 коп., а верхня – на 1,10 грн.
Середня ціна на молоко першого ґатунку склала 13,29 грн/кг без ПДВ. Мінімальна ціна в господарствах – 12,65 грн/кг, а максимальна ціна – 14,10 грн/кг. За останній місяць нижня межа цінового діапазону знизилась на 10 коп., а верхня – не змінилася.
Відповідно середньозважена ціна трьох ґатунків склала 13,76 грн/кг без ПДВ.
Аналітики профільної асоціації зауважують, що в травні закупівельні ціни знизились, оскільки на ринку з’явилися надлишки молока-сировини для переробки. Молоко-сировина дешевіє в Україні незважаючи на дефіцит, який існував на ринку восени та взимку, оскільки в країні зменшується споживання готової продукції і знижуються ціни на біржові товари. Найбільше подешевшав сирний продукт порівняно до 2023 та 2022 років, який переважно експортується в Казахстан. Сьогодні росія та білорусь продають сирний продукт в Казахстані за демпінговими цінами і тому українські компанії змушені також знижувати ціну на товар щоби бути конкурентноздатними на даному ринку.
Зазначається, що ціна на молоко-сировину в Україні на 21% нижче середньої європейської ціни та на 25% нижче ціни в Польщі, що створює підстави до активізації інтересу до вітчизняної молочної продукції з боку європейських покупців.
