Понад третина виділених коштів, а саме 400 млн крон, будуть спрямовані на навчальне та тренувальне обладнання.
Данія виділить Україні 1,1 млрд крон (171 млн доларів) на підсилення обороноздатності, зокрема на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Про це повідомляє прессдужба Міноборони країни.
За словами міністра оборони Троельса Лунда Поульсена, пакет включає фінансування ініціатив на всіх рівнях оборони, від морського забезпечення до освітніх і тренувальних заходів для армійців.
„Ініціативи допоможуть зміцнити бойовий потенціал України”, – зазначив він.
Частину коштів, близько 400 млн крон, передбачено на забезпечення навчального та тренувального обладнання для українських сил. Додатково фінансуються заходи в морській сфері та обслуговування танків, а також підтримка у сфері реабілітації та постачання пального в межах програм НАТО.
Загалом 27-й пакет допомоги Данії містить пожертви на майже 2,7 млрд крон у 2025-2028 роках. Ще 1,6 млрд крон, серед іншого, підуть на безпілотники, боєприпаси та ракети, закуплені через українську оборонну промисловість – пакет було презентовано 26 вересня 2025 року.
З 2022 року Данія ухвалила рішення про військову підтримку України на приблизно 70,3 млрд крон через Фонд допомоги Україні.
Українські оборонні компанії запускатимуть нові спільні виробничі проєкти на території Данії.
Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль, пише „Європейська правда”.
Як зазначається, запуск українськими оборонними компаніями нові спільні виробничі проєкти на території Данії, передбачено Меморандумом про взаєморозуміння.
Цей Меморандум Шмигаль підписав 6 жовтня разом із данськими колегами – міністром оборони Троельсом Лундом Поульсеном, міністром промисловості, бізнесу та фінансових справ Мортеном Бьодсковом та Міністром закордонних справ Ларсом Льоке Расмуссеном.
Меморандум передбачає започаткування українськими оборонними компаніями виробництва на території Данії, створення спільних потужностей, обмін технологіями та залучення фінансування ЄС для реалізації спільних проєктів.
Сторони домовилися продовжити активні консультації та підтримувати контакти для реалізації досягнутих домовленостей.
Генеральна директорка данської компанії TermaA/SГенрієтта Холлберг Тюгесен повідомила про відкриття представництва в Україні. Про це вона сказала на зустрічі в Міноборони, що була присвячена зміцненню авіаційних спроможностей ЗСУ, передає пресслужба МО.
Під час переговорів сторони зосередилися на ключових напрямках співпраці, зокрема: досвіді та перспективах інтеграції обладнання виробництва TermaA/Sв наявний парк літаків Повітряних сил ЗСУ; удосконаленні авіаційних систем та засобів виявлення, попередження і протидії із застосуванням рішень данської компанії.
Під час обговорення керівництву TermaA/ розглянути можливість участі в перспективних проєктах вітчизняного військового та цивільного літакобудування.
Сторони домовилися продовжити активні консультації та підтримувати контакти для реалізації досягнутих домовленостей.
Данія у 2025-2028 роках виділить 375 млн доларів на відновлення України за програмою Ukraine Transition Program.
Про це повідомляє у Telegram Міністерство розвитку громад та територій України.
„Україна та Данія запустили нову програму Ukraine Transition Program на 2025–2028 роки з бюджетом 2,8 мільярда данських крон (375 млн доларів) „, – йдеться у повідомленні.
Нова програма спрямована на відновлення критичної інфраструктури, гуманітарну допомогу, підтримку ветеранів і внутрішньо переміщених осіб, розвиток бізнесу, зелений перехід в енергетиці та транспорті, а також продовження реформ.
„Ми з Данією вже маємо позитивний досвід співпраці у Миколаєві. Сьогодні цей формат виходить на національний рівень. І я впевнений, що у найближчі три роки мільйони українців отримають відчутний результат”, – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України і міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, близько 60% усього бюджету буде спрямовано на Миколаїв та Миколаївську область. У березні 2023 року було укладено меморандум про партнерство між Данією та Миколаївщиною.
Відтоді данська сторона допомогла відновити систему водопостачання, підтримує модернізацію тепла й енергетики, співпрацює з громадами та місцевою владою.
Решта 40% коштів буде спрямована на інші регіони України, які постраждали від війни. Йдеться про відновлення лікарень і шкіл, модернізацію енергомереж і водопостачання, підтримку ВПО у громадах по всій країні.
Глава держави очікує, що інші країни теж будуть спільно з Україною створювати заводи для виробництва озброєння.
України Володимир Зеленський повідомив про спільне будівництво нового заводу в Данії з метою подальшого виробництва ракет і дронів. Про це глава держави сказав під час пресконференції з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен.
„В Данії будується новий завод з виробництва ракет і дронів. Дякую Метте за вашу підтримку”, – повідомив Зеленський.Президент України розповів про домовленість, що Латвія, Литва та інші держави підуть цим шляхом і будуть будувати разом з Україною заводи.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Данія стане першою країною, з якою Київ розпочне спільне оборонне виробництво, зокрема далекобійних безпілотників і ракет.
Про це він повідомив після зустрічі з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен у Гаазі.
Сторони обговорили зміцнення оборонного співробітництва, допомогу українським військовим, а також плани Данії під час головування в Раді Європейського Союзу, яке стартує 1 липня.
Особливу увагу було приділено виробництву озброєння як в Україні, так і на території Данії. Зеленський окремо відзначив ефективність данської моделі оборонного партнерства, додавши, що цього року Копенгаген виділить 1,26 мільярда євро на розвиток українського виробництва безпілотників великої дальності.
«Дякуємо за оборонну та політичну підтримку, за прихисток для наших громадян. Ми дуже розраховуємо на ваше лідерство під час головування в ЄС», – наголосив український лідер.
У свою чергу, Фредеріксен запевнила, що Данія продовжить підтримувати Україну, підкресливши важливість координації зусиль для досягнення максимальних результатів під час головування країни в Раді ЄС.
Данія ухвалила рішення про термінове придбання трьох наземних систем протиповітряної оборони вартістю понад 6 млрд крон.
Про це повідомляє офіційний вебсайт Міністерства оборони Данії.
Як повідомили у Міністерстві оборони Данії, закупівлю профінансують через так званий Фонд прискорення. Нові комплекси мають бути готові до використання вже у 2026 році.
Поточна ситуація у сфері безпеки змушує нас терміново закуповувати потужності для збройних сил, і наземна протиповітряна оборона є тут абсолютним пріоритетом. Я дуже задоволений, що ми тепер можемо розпочати впровадження цієї здатності, яка має ключове значення для захисту населення, критичної інфраструктури та наших військ
– сказав Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен.
Для реалізації плану Данія отримає три системи: одну від німецької компанії Diehl Defence, одну від французької MBDA France, а також одну – в лізинг від норвезької Kongsberg Defence & Aerospace.
Ми отримали пропозиції від десяти постачальників, включно з тими з Німеччини, Франції, Італії, Туреччини, Ізраїлю та Норвегії. Придбання у Diehl Defence та MBDA France зміцнить європейську оборонну промисловість
– зазначили у відомстві.
Також наголошується, що Фонд прискорення (Accelerationsfonden) покриє не лише витрати на самі системи, але й на забезпечення персоналом, навчання та логістику.
Фінансування та вибір постачальників відповідають рамкам оборонної угоди 2024–2033 років. Постійне рішення щодо формування інтегрованої наземної ППО буде ухвалено пізніше.
Парламент Данії ухвалив закон, відповідно до якого пенсійний вік у країні має сягнути позначки у 70 років – це найвищий показник серед усіх держав Європи.
Як пише BBC, з 2006 року час виходу на пенсію у Данії прив’язаний до показник середньої тривалості життя. При цьому застосовується принцип фіксованого автоматичного підвищення: зараз пенсійний вік складає 67 років, проте у 2030-ому він зросте до 68, а у 2035-ому – до 69.
Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен планує відмовитися від такого графіку і переглядати песнійний вік у „ручному режимі”.
Закон щодо планки у 70 років буде поширюватися лише на тих людей, які народилися після 31 грудня 1970 року. Таким чином за новими правилами виходити на пенсію будуть аж у 2040 році.
Інноваційний фонд зосередиться на підтримці технологій, які швидко розвиваються, зокрема в галузі безпілотників, що має великий вплив на сучасну війну.
Уряд Данії оголосив про надання 300 мільйонів данських крон (40 мільйонів євро) для створення інноваційного фонду, який буде спрямований на технологічний розвиток України на полі бою. Про це повідомляє пресслужба Міноброни Данії у п’ятницю, 28 березня.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен акцентував важливість цієї допомоги, зазначивши, що нові технології в таких сферах, як електронна війна та безпілотники, можуть істотно покращити ситуацію на фронті. Це дозволить Україні протистояти значній матеріальній і людській перевазі Росії на полі бою.
Поульсен також висловив захоплення від того, як Україна зуміла швидко налагодити виробництво зброї, і наголосив на важливості продовження співпраці між Данією та Україною для посилення оборонних можливостей.
Інноваційний фонд зосередиться на підтримці технологій, які швидко розвиваються, зокрема в галузі безпілотників, що має великий вплив на сучасну війну.
Уряд Данії анонсував запровадження нової програми, згідно з якою нададуть 130 мільйонів євро на виготовлення зброї для України.
Про це повідомила перша віцепрем’єрка — міністерка економіки Юлія Свириденко.
Згідно з новою програмою, держава компенсує до 70% інвестицій данських компаній в українські оборонні підприємства. Мова йде про 1 мільярд данських крон, що становить приблизно 130 мільйонів євро.
«Для данських виробників це можливість залучити український досвід, інновації й можливості тестування озброєння в реальних бойових умовах», – зазначила Свириденко.
