В Україні розробили модель енергетичної стійкості, що складається з чотирьох рівнів і має забезпечити більшу автономність та захищеність енергосистеми в умовах криз.
Про це заявив міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на форумі «Архітектура безпеки».
За словами урядовця, держава, яка в умовах кризи не контролює власне енергопостачання, втрачає можливість ухвалювати автономні рішення, навіть за формального збереження суверенітету. Нова модель передбачає створення розгалуженої системи «енергетичних сот», де кожен елемент є автономним, але водночас інтегрованим у загальну структуру. Це має мінімізувати ризики каскадних відключень у разі пошкодження окремих частин системи.
Енергетична стійкість поділяється на чотири рівні:
перший рівень – державний, який відповідає за базову генерацію, атомну енергетику, магістральні мережі, диспетчеризацію, баланс системи та стратегічні резерви;
другий рівень передбачає регіональну енергетичну автономність із власними генерувальними потужностями, запасами обладнання, логістикою та сценаріями роботи в умовах дефіциту. При цьому межі таких регіонів можуть не збігатися з адміністративним поділом областей;
третій рівень – громади, які мають забезпечувати функціонування критичної інфраструктури, зокрема лікарень, водоканалів, теплокомуненерго та освітніх закладів, завдяки локальній автономності;
четвертий рівень охоплює бізнес, підприємства, індустріальні парки, ОСББ та енергетичних агрегаторів, які мають стати активними учасниками енергосистеми. Йдеться про здатність виробляти, накопичувати та повертати електроенергію в мережу.
Шмигаль наголосив, що це фактично впровадження принципу субсидіарності в енергетиці, коли кожен рівень виконує ті функції, які може робити найефективніше. За його словами, громади та бізнес повинні брати на себе частину завдань, які не потребують централізованого управління.
Україна сподівається, що після відновлення транзиту нафти по нафтопроводу „Дружба” може поновитися імпорт нафтопродуктів з Угорщини, зокрема дизеля. І ціна на нього знизиться.
Про це заявив міністр енергетики України Денис Шмигаль журналістам після засідання Ukraine Energy Coordination Group у Києві.
„Вважаю, що труба, яка є між Угорщиною і Україною має використовуватися, тим більше, що зараз є проблематика на ринку пального. Тому це допоможе нам отримати додаткові об’єми, можливо здешевити дизельні ресурси завдяки роботи трубопровідного транспорт”, – сказав Шмигаль.
Він зазначив, що уряд не веде перемовини стосовно імпорту пального – це питання компаній.
Але при цьому, міністр підкреслив, що питання подальшого імпорту пального „буде пропрацьовано” з „Укртранснафтою” і угорською компанією MOL.
Варто зазначити, що Україна переважно купує в Угорщини дизельне пальне. Постачання здійснювалося переважно залізницею і нафтопродуктопроводом.
Угорщина і Словаччина мають виключення з заборони імпорту трубопровідной нафти з росії. Але нафтопродуки з цієї нафти обидві країни можуть використовувати лише для власним потреб і імпорту виключно в Україну.
Україна планує збільшити потужність атомної генерації до 25 ГВт до 2050 року.
Про це заявив міністр енергетики Денис Шмигаль під час зустрічі з наглядовою радою «Енергоатому».
За його словами, хочуть, зокрема, добудувати два енергоблоки на Хмельницькій АЕС.
«Одне з ключових завдань – нарощування потужностей атомної генерації, яка буде основою нової енергетичної архітектури України. Наша амбіція – 25 ГВт номінальної потужності атомної генерації до 2050 року. На порядку денному – завершення будівництва 3-го та 4-го блоків на Хмельницькій АЕС. У перспективі – зведення 5-го і 6-го енергоблоків ХАЕС», – сказав Шмигаль.
Міністр додав, що Україна прагне побудувати повний вертикально інтегрований цикл: від видобутку урану та виробництва власного ядерного палива до зберігання відпрацьованих відходів. Важливим етапом цього процесу стане приєднання підприємства «СхідГЗК» до «Енергоатому», відповідний законопроєкт уже перебуває у Верховній Раді.
Також під час зустрічі обговорили фінансовий стан Укренерго і проведення аудиту її діяльності.
Міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що українська енергосистема вистояла після масованих атак росії, але тепер країна має подолати шість ключових викликів у сфері енергетики.
Про це він заявив під час виступу у Верховній Раді, передає кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо.
За словами міністра, від початку повномасштабного вторгнення росія завдала майже 6 тис. ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Лише протягом минулого року і цієї зими ворог випустив понад 700 ракет і більш як 20 тис. дронів, спрямованих передусім на енергетичні об’єкти.
„Від початку опалювального сезону було пошкоджено понад 9 гігават генерації та десятки об’єктів розподілу, – зазначив Шмигаль. – Але ми витримали, вистояли, енергосистема залишилась цілісною. Дякую за це українському війську, дякую за це українським енергетикам”.
Очільник Міненерго зазначив, що першим викликом для галузі є ситуація на світовому паливному ринку, яка загострюється через війну на Близькому Сході.
За його словами, Україна імпортує понад 85% пального, тому коливання на світових ринках безпосередньо впливають і на внутрішню ситуацію. Водночас уряд працює над тим, щоб уникнути дефіциту пального.
„Наше першочергове завдання – Міністерство енергетики забезпечить наявність ресурсу, не допустити повторення ситуації весни 2022 року. Пріоритети розставлені чітко. Перший пріоритет – це сили оборони оборони. Запасів дизелю і авіагасу достатньо. Закупівлі тривають. Переговори з партнерами про додаткове постачання розпочато”, – додав він.
Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що на відновлення та модернізацію енергосектору України упродовж 10 років потрібно понад 90 мільярдів доларів.
Шмигаль наголосив, що майже 80% від загальної суми потреб – 71 мільярд доларів – необхідні для відновлення та модернізації генеруючих потужностей.
Інші потреби розподіляються так:
6,4 мільярда доларів – для відновлення теплового господарства;
5,2 мільярда доларів – на відбудову газотранспортної інфраструктури;
4,6 мільярда доларів – нафтова галузь, включно з переробкою.
„За даними RDNA5, лише для швидкого відновлення енергетики у 2026 році необхідно $4,9 млрд”, – наголосив Шмигаль.
Прем’єр також повідомив, що Україна спільно зі Світовим банком розпочинає роботу над оновленою Енергетичною стратегією.
Документ має визначити нове бачення розвитку сектору, а також міститиме детальну дорожню карту відновлення й модернізації енергетичної системи.
Робота над п’ятою оцінкою завданих збитків і потреб у відновленні України стартувала в листопаді 2025 року. Вона охоплює період із 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2025 року.
Оцінювання проводять Група Світового банку, Уряд України, Європейська комісія, Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні партнери.
Франція надасть грантову фінансову підтримку на суму €71 мільйон, з яких €64 мільйони підуть на потреби енергетики.
Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив власній кореспондентці Укрінформу, коментуючи підсумки свого візиту до Парижа.
„Ми домовилися, що Франція надасть грантову фінансову підтримку в розмірі €71 мільйон, серед них €64 мільйони енергетичному сектору України”, – зазначив Шмигаль.
Він додав, що запросив міністра економіки, фінансів та промисловості, енергетики та цифрового суверенітету Франції Ролана Лескюра до Києва на відзначення 40 річниці Чорнобильської катастрофи.
Як повідомляв Укрінформ, Франція надасть грантову фінансову підтримку в розмірі €71 мільйон, частина якої буде спрямована на енергетичний сектор України. Про це домовилися під час зустрічі перший-віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль з міністром економіки, фінансів та промисловості, енергетики та цифрового суверенітету Франції Роланом Лескюром.
Сторони також підписали документ щодо співпраці у сфері ядерної енергетики.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль і його американський колега Кріс Райт під час зустрічі домовилися працювати над майбутньою Energy Deal.
Про це Шмигаль повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
Як зазначив він, планується співпраця між Україною та США, зокрема, за такими напрямами:
постачання американського скрапленого природного газу. Найефективнішим інструментом для цього є вертикальний газовий коридор – уже наявний маршрут, пропускна спроможність якого може бути додатково розширена;
використання української газотранспортної системи та підземних сховищ газу. Стратегічне партнерство в цій сфері може забезпечити Сполученим Штатам додаткові можливості для постачання скрапленого природного газу до регіону, особливо з огляду на очікувану поетапну відмову від російського газу;
ядерна енергетика. Співпраця із США в ядерному секторі має для України стратегічне значення, особливо у сфері впровадження передових американських технологій. Україна зацікавлена в рішеннях американського ядерного сектору.
Україна ініціює створення єдиної архітектури координації для захисту та відновлення енергосистеми — Energy Task Force. Нова структура матиме три рівні управління та дозволить швидше реагувати на російські атаки.
Про це заявив міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на заходах Міжнародне енергетичне агентство в Парижі.
За словами міністра, протягом останніх двох місяців Росія суттєво наростила інтенсивність ударів, випускаючи тисячі дронів і ракет по підстанціях та лініях електропередачі. В умовах постійних атак Україна пропонує міжнародним партнерам інтегровану систему координації, щоб запобігти гуманітарній катастрофі та забезпечити стабільність енергопостачання.
Три рівні Energy Task Force:
Стратегічний рівень — формування довгострокової політики захисту енергетичної інфраструктури та координація міжнародної допомоги.
Оперативний рівень — швидке ухвалення рішень щодо відновлення пошкоджених об’єктів і перерозподілу ресурсів.
Технічний рівень — безпосередня взаємодія енергетичних компаній, інженерів і міжнародних експертів для проведення ремонтів і модернізації систем.
За словами Шмигаля, створення Energy Task Force дозволить систематизувати підтримку партнерів, прискорити постачання обладнання та підвищити стійкість української енергосистеми до подальших атак.
Підвищення граничних цін на спотовому ринку електроенергії дало змогу залучити додатково близько 1 ГВт імпортної потужності та спрямувати вивільнений ресурс на потреби населення.
Про це 13 лютого повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль, пише РБК-Україна з посиланням на Forbes.
За його словами, після рішення НКРЕКП щодо підвищення прайс-кепів імпорт електроенергії суттєво зріс.
Орієнтовно 1 ГВт потужності наразі покриває потреби бізнесу, що дозволяє зменшити навантаження на внутрішню генерацію та забезпечити додаткові обсяги електроенергії для побутових споживачів.
Міністр наголосив, що одним із ключових завдань перегляду прайс-кепів було саме збільшення доступного ресурсу для населення. Завдяки імпорту вдалося скоротити обмеження електропостачання на 1-1,5 черги.
Норвегія підписала новий внесок у 86,4 млн євро до Фонду підтримки енергетики України.
Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.
„Норвегія посилює підтримку енергетичної безпеки України. Норвегія підписала новий внесок 86,4 млн євро до Фонду підтримки енергетики України, довівши загальний обсяг підтримки до 163,6 млн євро”, – зазначив міністр.
За словами Шмигаля, ці кошти допоможуть відновити критично важливі енергетичні обʼєкти, пошкоджені внаслідок російських атак, і підтримати Україну під час суворої зими.
Також міністр енергетики розповів, що загалом через Фонд мобілізовано понад 1,7 млрд євро від 36 донорів і забезпечено постачання критичного обладнання по всій Україні.
„Фонд, який адмініструє Секретаріат Енергетичного Співтовариства, залишається надійним механізмом швидкої та прозорої допомоги”, – додав Шмигаль.
