Чеська компанія STV GROUP передала Україні чек на 765 тисяч євро для закупівлі протитанкових гранатометів RPG-7.
Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України в Telegram.
Передача чека відбулася 14 листопада в посольстві України у Чехії.
«14 листопада в посольстві України в Чехії відбулась передача символічного чека на протитанкові гранатомети RPG-7 для Сил оборони України на суму 765 000 євро (20 мільйонів чеських крон) компанією STV GROUP», – йдеться у повідомленні.
У МЗС наголосили, що RPG-7 є зброєю, яка довела свою високу ефективність у бойових умовах.
«Передача цієї військової допомоги є ще одним прикладом солідарності та підтримки наших чеських друзів. Переконаний, що ці гранатомети в руках наших героїчних військових відіграють значну роль в обороні від агресора», – наголосив посол Василь Зварич.
Країна випередила всіх міжнародних партнерів за обсягом наданої допомоги Україні відносно ВВП.
Польща від початку російського вторгнення у 2022 році стала лідером серед союзників за обсягом військової та гуманітарної допомоги наданої Україні щодо свого ВВП. Про це у суботу, 9 листопада, йдеться на сайті президента Польщі.
Загальна сума допомоги Варшави Києву становить 3,23 мільярда євро, що складає 4,91% від польського ВВП. З цієї суми 0,71% було витрачено на підтримку України, а 4,2% – на допомогу українським біженцям.
Таким чином, Польща випередила Естонію, яка до цього часу лідирувала за розміром допомоги щодо ВВП.
Вказується, що Польща також стала провідним постачальником важкої техніки для України. Вона передала понад 1000 одиниць техніки, зокрема 350 з майже 800 танків, що надійшли в Україну, були надані Польщею.
“Ці постачання значно перевищують допомогу від інших великих союзників, таких як США, Велика Британія, Німеччина, Швеція, Норвегія та Іспанія. Зокрема, Польща відправила 14 танків Leopard 2A4, 60 танків PT-91, а також 280 одиниць старішої техніки Т72 (T72M, T72M1, T72M1R). Також було передано 250 бойових машин піхоти БМП-1, 100 бронетранспортерів КТО Росомаха, дев’ять розвідувальних машин БРДМ-2, більш як сто самохідних артилерійських установок і понад 30 реактивних систем залпового вогню БМ-21 Град”, – акцентували у Варшаві.
Також Українські Повітряні сили отримали від Польщі 14 літаків МіГ-29 і 12 вертольотів Мі-24.
До того ж Польща передала десятки безпілотників для розвідки, сотні безпілотників-камікадзе, зенітні і протиракетні комплекси, а також більше ніж 100 мільйонів боєприпасів різних типів і 20 000 комплектів Starlink.
У звіті також зазначено, що у Польщі наразі проживають близько 980 000 українців. У 2022 році на їх утримання було витрачено 1,13 мільярда євро, а у 2023 році – 580 мільйонів євро.
До пакета увійшли ракети Stinger; боєприпаси для HIMARS; боєприпаси калібру 155 мм та 105 мм; радари; ракети TOW; протитанкові системи Javelin і AT-4; бронемашини HMMWV.
Сполучені Штати Америки 9 серпня оголосили новий пакет військової допомоги для України на 125 млн доларів. Про це повідомила пресслужба Міноборони США.
До нового пакета увійшли:
ракети Stinger;
боєприпаси для HIMARS;
артилерійські боєприпаси калібру 155 мм та 105 мм;
багатофункціональні радари;
протитанкові ракети TOW;
протитанкові системи Javelin і AT-4;
неназвана кількість броньованих машин HMMWV;
боєприпаси до стрілецької зброї;
підривне обладнання та боєприпаси;
обладнання для захисту критичної інфраструктури;
запчастини та допоміжне обладнання.
Востаннє США виділяли військову допомогу для України 29 липня. Пакет допомоги був на суму 200 млн.доларів.Тоді США надали Україні озброєння у рамках двох пакетів військової допомоги. Туди, зокрема, увійшли ракети для реактивних систем залпового вогню HIMARS.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Кабінет міністрів Німеччини планує схвалити бюджет на 2025 рік після місяців суперечок, сподіваючись, що сильне економічне піднесення допоможе йому скоротити розрив у 17 млрд євро між прогнозованими видатками та доходами.
Про це повідомляє Reuters.
Найбільша економіка єврозони уникла рецесії на початку року, але зростання виявилося повільнішим, ніж очікувалося, і уряд Німеччини, як і Великобританії та Франції, щосили намагається закрити бюджетну діру.
Бюджет наступного року буде менш щедрим для України: уряд скоротить військову допомогу країні до 4 млрд євро із приблизно 8 млрд євро у 2024 році, йдеться у проекті бюджету, з яким ознайомилося агентство Reuters.
Бюджет на 2025 рік містить середньострокове фінансове планування до 2028 року, коли має закінчитися спеціальний фонд збройних сил, необхідний для досягнення мінімальних цілей витрат НАТО.
Через кілька днів після вторгнення росії в Україну в 2022 році канцлер Олаф Шольц оголосив про „Zeitenwende” (німецькою „історичний поворотний момент”), що передбачає створення спеціального фонду у розмірі 100 млрд євро для модернізації армії та досягнення контрольного показника НАТО з витрат на оборону, еквівалентному 2% від валового внутрішнього продукту.
У 2028 році в регулярному бюджеті буде дефіцит у розмірі 39 млрд євро, а для досягнення мети НАТО без спеціального фонду буде потрібно 28 млрд євро, повідомили джерела в міністерстві фінансів. За даними джерел, у 2026 та 2027 роках буде дефіцит фінансування у розмірі 13 млрд євро.
Проблеми коаліції
Складання бюджету на 2025 рік та середньострокової фінансової дорожньої карти до 2028 року було складним, оскільки міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер зажадав періоду фіскальної консолідації після більш високих витрат під час пандемії COVID-19 та нещодавньої енергетичної кризи.
Крім того, за даними міністерства фінансів, нові правила Європейського союзу ще більше обмежують бюджетний потенціал Німеччини, вимагаючи суворіших коригувань, ніж передбачені національними правилами.
„Я очікую, що кожна держава-член дотримуватиметься наших фіскальних правил, – заявив Лінднер у понеділок перед зустріччю міністрів фінансів ЄС. – У наших спільних інтересах підтримуватиме стійкість нашого державного боргу”.
За рік до федеральних виборів досягнення угоди щодо бюджету та довгоочікуваного пакету заходів щодо стимулювання економіки стало серйозним випробуванням для коаліції, яку часто звинувачують у тому, що її гальмують внутрішні розбіжності.
На європейських виборах у червні правлячі партії у коаліційному уряді Німеччини виступили невдало: украй права партія „Альтернатива для Німеччини” посіла друге місце після консерваторів.
Президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що країна погодила виділення щонайменше 0,25% свого ВВП на підтримку безпеки й оборони України.
Про це він написав у соцмережі Х.
„Сьогодні на засіданні Державної ради оборони ми домовилися про виділення щонайменше 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України. Литва буде продовжувати твердо стояти до перемоги. Ми завжди будемо підтримувати свободу”, – йдеться в повідомленні.
Видання LRT повідомило, що головний радник президента з національної безпеки Кястутіс Будріс після засідання ДСО пояснив журналістам, що схвалили виділення впродовж наступних трьох років щорічної підтримки Литви для військових і безпекових потреб, що має становити щонайменше 0,25% від ВВП, або скільки б це дорівнювало в сьогоднішніх цифрах – 190 млн євро на рік”.
„Уся військова підтримка, яку буде виділено з цієї запланованої суми, буде як летальною, так і нелетальною, як прямою, яку ми безпосередньо передаємо українській стороні, так і опосередкованою, через нашу участь у різних фондах або коаліціях із розбудови її потужностей”, – сказав він.
Будріс нагадав, що рік тому рада затвердила трирічний план підтримки України, де було передбачено, що Україні в найближчі три роки буде виділено військової допомоги на суму у 200 млн євро.
„Ми бачимо, що ситуація змінилася. Амбіції та можливості Литви, а також потреби України зросли, і наша підтримка вже перевищила очікувані цифри”, – пояснив він таке рішення.
Міністр оборони Лаурінас Кащюнас заявив, що в принципі можна й потроїти кошти, передбачені в плані підтримки України рік тому. Він зазначив, що 0,25% ВВП обрано як відправну точку, оскільки, якби всі країни НАТО виділили таку суму, це компенсувало б ресурси, що виділяються росією на війну.
„Можу з упевненістю сказати, що ми перевищимо ці відсотки”, – сказав Кащюнас.
За словами міністра, основу поставок Литви в Україну складають бронетранспортери М113, литовські безпілотники, засоби розмінування та радари ППО.
Зазначається, що Державна рада з оборони Литви складається з президента, прем’єр-міністра, спікера Сейму, міністра оборони і командувача армією. Вона розглядає і координує найважливіші питання державної оборони.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
