Україна продовжує нарощувати експорт замороженої малини та ожини в сезоні 2024/2025 років. У період з липня по вересень обсяги поставок досягли рекордних 28 тисяч тонн.
Про це повідомляє EastFruit.
Таким чином експорт зріс відразу на 36% у порівнянні з періодом 2023 року та на 45% порівняно з 2022 роком.
Основним ринком збуту української замороженої малини залишається Польща, але її частка зменшується.
Україна поступово виходить напряму на ринки Німеччини та Франції, а частка Німеччини цього сезону перевищила 20%.
Крім того, перші партії української замороженої малини вже відправлено до США та Канади.
Навіть Сербія, світовий лідер з експорту малини, у вересні закупила значну партію української продукції для подальшого реекспорту.
За 10 із половиною місяців 2024 року експорт товарів з України у грошовому еквіваленті перевищив показник усього минулого року.
Німецький експорт озброєнь наближається до нового рекорду.
Про це повідомляє ntv.
З 1 січня по 15 жовтня цього року було видано 4 163 експортні ліцензії на зброю та військову техніку на суму 10,9 мільярда євро, повідомило Міністерство економіки.
Це означає, що лише 1,3 мільярда євро не вистачає до минулорічної рекордної суми у 12,2 мільярда євро.
Дві третини цьогорічної суми, 7,2 мільярда євро, припадає на військове озброєння.
Зростання значною мірою пов’язане з експортом озброєнь в Україну для оборонної боротьби з росією. У першій половині 2024 року для України було схвалено військове обладнання на суму 4,9 мільярда євро.
У жовтні 2024 року Україна встановила річний рекорд з експорту товарів, поставивши продукції на $3,8 млрд, що на 18,7% більше за вересневі показники. Зростання відбулося передусім завдяки збільшенню експорту агропродукції та ефективній роботі морського коридору.
Про це повідомила перша віцепрем’єрка, міністерка економіки Юлія Свириденко.
Загальний експорт з початку року досяг $34,6 млрд.
„Враховуючи поточну динаміку експорту товарів, ми з певною обережністю можемо прогнозувати, що цьогорічний експорт у грошовому еквіваленті перевищить торішні показники. У 2023 році був на рівні $36,2 млрд”, – вказала Свириденко.
Фізичні обсяги експорту за десять місяців 2024 року (110 млн тонн) вже перевищили показник за весь 2023 рік (100 млн тонн).
Головні експортні товари України у жовтні 2024 року за вартістю:
соняшникова олія ($447,2 млн);
кукурудза ($363,6 млн);
пшениця ($318,2 млн);
соєві боби ($260 млн);
ріпак ($239,2 млн);
залізна руда ($166,8 млн).
Найбільше експорту йде до Польщі, Німеччини, Іспанії, Італії та Туреччини. До ЄС загалом експортовано товарів на $2,38 млрд (+15,8% порівняно з вереснем).
З 1 липня Україна експортувала 11,739 млн тонн зернових, що на 58,2% більше, ніж торік. Експорт включає 6,798 млн тонн пшениці, 1,551 млн тонн ячменю та 3,120 млн тонн кукурудзи.
З початку нового маркетингового року, який розпочався 1 липня, Україна відправила на експорт вже 11,7 млн тонн зерна. Про це свідчать дані Мінагрополітики.
За наведеними даними, станом на 11 жовтня, у 2024/25 маркетинговому році Україна експортувала 11,739 млн тонн зернових і зернобобових культур. Це на 58,2% більше, ніж на аналогічну дату 2023/24 МР.
При цьому у жовтні експортовано вже 1,291 млн тонн зерна, що майже удвічі більше, ніж за той же період торік.
Україна за дев’ять місяців цього року експортувала 92,54 тисячі тонн молочних продуктів на суму 224,7 млн доларів. «Слово і діло» пропонує подивитися, скільки молока та вершків Україна експортує до країн Європейського союзу та як змінювалась частка нашої країни в європейському імпорті.
Для дослідження ми брали період із 2014 року. Цифри за обсягом та вартістю включають молоко, також вершки неконцентровані без цукру та концентровані з цукром.
Довгий період частка українського молока та вершків в імпорті Європейського союзу не перевищувала й одного відсотка.
У 2014 році країни Євросоюзу купили 677,4 тис. тонн молока та вершків і лише 0,003% або 0,02 тис. тонн продукції було з України (її вартість становила 0,04 млн євро). У 2015 році Україна зовсім не експортувала молоко та вершки до ЄС.
У 2016 році країни ЄС імпортували 704,4 тис. тонн молока та вершків, у тому числі 0,4 тис. тонн з України (0,06%) на суму 0,6 млн євро.
У 2017 році частка українського молока та вершків у ЄС зросла до 0,1% – 0,9 тис. тонн на суму 1,9 млн євро.
У 2018 році Україна експортувала до ЄС 2 тис. тонн молока та вершків (це 0,2% у загальному обсязі) на суму 4,3 млн євро.
В 2019 році країни Євросоюзу імпортували 918,2 тис. тонн цієї молочної продукції, 2,3 тис. були українського виробництва (0,3%). За українську продукцію країни ЄС заплатили 3,8 млн євро.
У 2020 році Україна експортувала до ЄС 0,8 тис. тонн молока та вершків (0,1% із загального європейського імпорту) на суму 1,6 млн євро.
У 2021 році експорт зріс до 2,1 тис. тонн (0,3% у загальному обсязі) на суму 5,4 млн євро.
У 2022 та 2023 році частка українського молока та вершків зросла до 1,5%. В 2022 році Євросоюз імпортував 766,7 тис. тонн, у тому числі 11,2 тис. з України (на суму 39,2 млн євро), у 2023 році – 833,9 тис. тонн, у тому числі 12,7 тис. з України (на 29,4 млн).
Путін заявив, що Москві слід розглянути можливість обмеження експорту урану, титану та нікелю у відповідь на західні санкції.
Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що зауваження Путіна до міністрів уряду спричинили зростання цін на нікель і призвели до зростання акцій уранодобувних компаній.
Він сказав, що такі обмеження також можуть бути введені для інших товарів, і додав, що Росія є великим виробником природного газу, алмазів і золота.
Але він зазначив, що заходи не повинні бути прийняті завтра, і не повинні завдати шкоди самій росії.
„Подивіться, будь ласка, на деякі види товарів, які ми поставляємо на світовий ринок… Можливо, варто подумати про певні обмеження – уран, титан, нікель”, – сказав він прем’єр-міністру Михайлу Мішустіну.
Експортерів Закарпаття запрошують на безоплатний інтенсив Export Academy 2024, яку організував Офіс з розвитку підприємництва та експорту у співпраці з Visionest Insistute (Естонія).
Export Academy 2024 — інтенсивна освітня програма для українських малих та середніх підприємств, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність або є експортерами-початківцями й шукають нові ринки. За результатами навчання учасники створюють експортний план з виходу на вибраний ринок.
Export Academy 2024 – це можливість для розвитку експорту:
практичне навчання та створення експортного плану для виходу на міжнародні ринки
систематизація наявного практичного досвіду в експорті
отримання практичних інструментів для планування виходу на нові ринки
На учасників очікує:
7 навчальних модулів
відеоуроки
теоретичні матеріали та практичні інструменти
додаткова література для самостійного вивчення
виконання практичних домашніх завдань
письмовий зворотний зв’язок за результатами домашнього завдання
сесії зворотного зв’язку з тренерами програми
доступ до віртуального навчального центру
нетворкінг для налагодження довготривалих ефективних відносин, розвитку бізнесу, пошуку нових клієнтів та створення експортних партнерств
сертифікація після успішного завершення навчання
Навчальна програма розрахована на:
експортних менеджерів, керівників компаній та інших осіб, які відповідають за зовнішньоекономічну діяльність
представників компаній, що планують розпочати або розширити експортну діяльність або мають початковий досвід експорту та є чинними експортерами з-поміж малого й середнього бізнесу всіх галузей виробництва.
Навчання проходитиме з жовтня до грудня 2024 року.
Реєстрацію на навчання відкрито до 23 вересня (11:00) 2024 року за посиланням.
Навчання на програмі безоплатне. Перед реєстрацією просимо детально ознайомитись з умовами участі.
Програма «Export Academy 2024» розроблена Visionest Institute (Естонія) у співпраці з Офісом з розвитку підприємництва та експорту в межах національного проєкту Дія.Бізнес. Програму фінансує The Estonian Centre for International Development (ESTDEV).
Про це повідомляє Закарпатська обласна військова адміністрація.
Україна має намір відновити експорт електроенергії під час пікових годин роботи відновлюваних джерел енергії.
Про це йдеться в повідомленні «Укренерго».
Зазначається, що з 24 серпня в Україні почала спадати спека, що призвело до суттєвого зниження споживання електроенергії. Крім того, після планового ремонту в енергосистему повернувся один з енергоблоків атомної електростанції. Це створило профіцит потужності в українській енергосистемі під час денних годин, коли сонячні електростанції працюють на повну потужність.
Для забезпечення стабільної роботи енергосистеми необхідно зберігати баланс між виробництвом і споживанням електроенергії. Існують два способи подолання профіциту: обмеження генерації на сонячних електростанціях або відновлення експорту електроенергії в денні години.
З огляду на економічну недоцільність обмеження роботи СЕС, з 25 серпня Україна планує відновити експорт електроенергії до сусідніх країн. Уже завтра, 25 серпня, буде проведений аукціон на доступ до міждержавних перетинів у напрямках Румунії, Угорщини та Молдови, що дозволить уникнути обмежень для українських виробників електроенергії.
Експорт електроенергії здійснюватиметься лише в періоди профіциту, коли сонячні електростанції активно працюють. У години пікового споживання, коли потужностей в енергосистемі недостатньо, експорт припинятиметься.
Українські експортери у першому півріччі 2024 року наростили фізичні обсяги продажів своїх товарів на 35%. Це стало можливим завдяки відкриттю морського коридору в Чорному морі.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомляє РБК-Україна з посиланням на його заяву під час засідання уряду.
„Ми вийшли на довоєнні показники експорту”, – сказав він.
Як зазначив прем’єр, з першого дня свого вторгнення Росія робила все, аби українські порти на Чорному морі були заблоковані.
„Таким чином ворог тиснув на економіку України, й одночасно тиснув на наших союзників, створюючи загрози для світової продовольчої безпеки”, – додав він.
Шмигаль зазначив, що однією з найбільших перемог для України торік стало відкриття Українського морського коридору.
За його словами, минув рівно рік, і сьогодні можна оцінити надзвичайно важливі результати для нашої країни.
„Більш ніж 2300 суден зайшло в чорноморські порти України за цей рік. Вантажообіг склав більш ніж 64 млн тонн. Майже 44 млн тонн зернових було експортовано з України. Все це мало позитивний вплив на різні галузі нашої економіки та на економіку загалом”, – розповів прем’єр.
Черговий сезон розпродажу завершився збором пшениці й приніс Україні дивовижні показники. Судячи з цифр, попередні запаси в країні вичерпані.
Усе продається
У 2023/24 фінансовому році, який завершився 30 червня, Україна експортувала 57,5 млн тонн зернових та олійних культур. Це майже неймовірний результат з огляду на те, що в передвоєнні роки країна експортувала в середньому 60 млн тонн. Хоча були й пікові періоди, зокрема 2018/19, коли Україна продала за кордон 74 млн тонн зернових та інших культур.
Проте посівні площі та посіви найважливіших культур (кукурудзи, пшениці, соняшнику та ячменю) у 2023 році були на 20–40% меншими, ніж до війни. Істотний приріст продемонстрували лише певні олійні культури. Гарні показники експорту означають, що вдалося збути майже все. Урожай, загальна вага якого становила 83 млн тонн, був майже повністю використаний/проданий.
Хороший результат цього року пояснюється тим, що судна могли майже безперешкодно виходити з глибоководних портів Одеси, а розроблена з міжнародними партнерами система страхування виявилася достатньою гарантією для покупців. Завдяки цьому держава отримала від торгівлі сільськогосподарською продукцією майже 11 млрд доларів.
Найбільший клієнт – Іспанія
Урожай кукурудзи сягнув 29,6 млн тонн, тоді як її експорт – 29,3 млн тонн. Це принесло дохід у 4,7 млрд доларів. Лише Іспанія придбала понад 6 млн тонн, Китай – 4,8 млн тонн, Єгипет – 3,9 млн тонн. До топ-10 увійшли й такі країни ЄС, як Італія (2,75 млн тонн), Нідерланди (2,5 млн тонн), Португалія та Німеччина.
У 2023 році в Україні зібрали 22 млн тонн пшениці та експортували 18,4 млн тонн на суму 3 млрд доларів. Третина експорту була спрямована в Іспанію – майже 6 млн тонн. Єгипет придбав 1,7 млн тонн, Індонезія – 1,5 млн. На ринок Італії потрапило 677 тис. тонн пшениці.
Експорт насіння соняшнику становив лише 300 тис. тонн при врожаї в 14,2 млн тонн. Тому обсяги переробки зросли до 13,5 млн тонн.
Торік було зібрано 5,8 млн тонн ячменю, з яких 2,5 млн тонн відправлено на експорт. Основним покупцем став Китай (702 тис. тонн), другою – Іспанія (460 тис. тонн).
Минулого року було зібрано 4,5 млн тонн ріпаку, експортовано – 3,7 млн тонн на 1,4 млрд доларів. Найбільший покупець – Німеччина (1,2 млн тонн). Чимало ріпаку придбала Румунія (600 тис. тонн). Дещо менші обсяги потрапили до Нідерландів (420 тис. тонн), Бельгії (380 тис. тонн) та Франції (260 тис. тонн).
Із 4,9 мільйона тонн урожаю сої на зовнішні ринки потрапили майже 3 млн тонн на суму 1,1 млрд доларів. Тільки Єгипет купив майже мільйон тонн. Важливими партнерами були також Туреччина (674 тис. тонн), Німеччина (235 тис. тонн), Нідерланди та Румунія (близько 200 тис. тонн кожна). Угорщина, яка придбала 70 тис. тонн бобових, стала 8-м найбільшим покупцем сої в України.
