В Україні існує реальний ризик перебоїв з хлібом, оскільки у червні та липні основні виробники хліба працювали на межі збитків або без прибутку.
Про це повідомив президент Всеукраїнської асоціації пекарів і директор компанії “Київ Хліб” Юрій Дученко, пише Мінфін.
Юрій Дученко повідомив, що ціни на борошно зросли на 50% за останні кілька місяців, і продовжують зростати. Вартість борошна піднялася з 10 тисяч до 15 тисяч гривень за тонну і може досягти 16−16,2 тисяч до листопада. Оскільки борошно складає близько 40% собівартості хліба, а інша сировина, електроенергія, логістика та пакування також подорожчали, необхідно підвищити ціни на хліб на 15−20%. Без цього багато хлібозаводів можуть зупинитися, що призведе до перебоїв з постачанням хліба. Деякі підприємства вже працюють в одну зміну або перебувають на межі зупинки.
За його словами, ціни на борошно зросли через обмежену пропозицію зерна другого класу, яке потрібне для випічки хліба, а також через те, що продавці затримують зерно в очікуванні кращих цін. Борошномели також витрачають більше через перебої з електроенергією, хоча у хлібозаводів критичної інфраструктури вони були незначними.
Він зазначив, що пекарі не можуть підняти ціни на хліб відповідно до зростання витрат, що призводить до фінансових труднощів і проблем з виконанням контрактів.
Українців попередили, що хліб найближчим часом може подорожчати. Виробники очікують, що ціни можуть зрости на 30%.
Про це заявив президент „Всеукраїнської асоціації пекарів” Юрій Дученко в коментарі AgroPortal. Він пояснив, що відключення електроенергії для хлібної галузі в Україні призводять до виробництва неякісної продукції та виходу з ладу обладнання, що зумовлює зростання цін на хліб.
Більшість підприємств хлібної галузі мають статус критичної інфраструктури, і за законом не повинні бути відключені від електромереж. Однак, на практиці, підприємства регулярно відключають від електроенергії. Ті, хто має можливість, переходять на електрогенератори, що насамперед впливає на стабільність роботи та ціноутворення.
Юрій Дученко наголосив, що хлібна галузь споживає відносно невелику кількість електроенергії. „Аварійні відключення та відключення поза графіком призводять до виробництва бракованої продукції та виходу з ладу обладнання. Не всі заводи можуть працювати на генераторах, а ті, що можуть, повинні бути заздалегідь попереджені, щоб планово переключити виробництво на аварійну роботу на 2-3 години, не більше”, – пояснив він.
Ситуація вже призвела до дефіциту потужностей, оскільки деякі заводи не можуть відновити обладнання внаслідок блекаутів. „Не розумію, як ми будемо працювати до нового врожаю. Нам терміново потрібно говорити з усіма учасниками процесу, під егідою профільного міністерства підписувати меморандум з аграріями та експортерами, адже борошномели на сьогодні вже не можуть знайти зерна, щоб сформувати помольні партії”, – додав Дученко.
При цьому, навіть графіки відключень не підходять для хлібної галузі, оскільки це перериває технологічний цикл. За словами експерта, якщо відключення триває дві години, то графік випуску хліба та хлібобулочних виробів зміщується на вісім годин.
Крім того, ще однією проблемою для хлібної галузі є бронювання. Через відсутність людей деякі підприємства змінюють графік роботи, скорочують обсяги та асортимент виробництва. „Документи подаються, але через навіть пунктуаційну помилку вони можуть бути повернуті без роз’яснення. Готується знову пакет документів. Процес займає від тижня до місяця. За цей час людина може бути мобілізована”, – пояснив Дученко.
Зростання цін на хліб також пов’язане зі збільшенням вартості борошна. „Саме борошно піднялося в ціні на 25-30%”, – додав Юрій Дученко.
До кінця поточного року ціни на хліб та хлібобулочні вироби в Україні підвищиться. Про це попередив президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко в коментарі «Delo.ua».
За його словами, подорожчання почнеться вже в жовтні і складе приблизно 5%. Згідно зі статистикою за липень цього року, середні ціни на найбільш популярні хлібобулочні вироби складають:
хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку – 41,9 грн (в Києві – 62,6 грн);
«Головними проблемами українських пекарів є з збереження високих цін на пшеницю 2-го класу, яка використовується для випікання хліба, а також недостатня її кількість на внутрішньому ринку. Наразі вже можна говорити, що до кінця сезону хлібопекарська галузь може недоотримати майже 1 млн тон пшениці 2-го класу», – підкреслив Дученко.
Експерт додав, що на ціну хліба і хлібобулочних виробів впливатиме подорожчання енергоносіїв та пального. Крім того, на сьогодні зарплати пекаріі низькі, тому вкрай важливе їх підвищення, що дозволить зберегти кадровий потенціал хлібопекарської галузі.
На думку Юрія Дученко, всі ці фактори стануть причиною для росту цін на хліб та хлібобулочні вироби в межах 5-10% до кінця року.
Експерти
стверджують, що цьогорічна погода нашкодить врожаю зернових культур. Слабкі
морози та відсутність снігу негативно впливають на посіви озимих. А нашій
країні в останні роки щастило з зерновими. Їхнє виробництво давало до 20% ВВП і
до 40% валютної виручки. Але тепер все може змінитися. І
винна у цьому аномальна зима.
Згідно з офіційними даними
Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Україна замикає
десятку найбільших країн-виробників пшениці, на частку яких припадає майже 70%
світового валового збору, загальний обсяг якого становить приблизно 750 млн
тонн на рік.
До відома, 95% врожаю зернових
припадає на озимі культури, для яких дуже важлива «подушка безпеки» у вигляді
снігу (рятує паростки від морозів) і супутня йому волога.
Але метеорологічна зима
2019/2020 (це коли в період трьох місяців встановлюється стійка від’ємна
температура) так і не наступила. Середня температура по країні склала близько
+2 градуси. Одним словом, морозу не було. Не було і снігу.
Насправді, проблеми
почалися ще восени – з другої
половини серпня і майже до листопада в Україні було мало дощів. В результаті виникли проблеми з посівом
озимих культур і їх вегетацією: в більшості областей країни була ґрунтова
посуха. Пшеницю і ячмінь сіяли в майже суху землю, особливо в центральних і
південних областях. Найгірші умови були на Черкащині та в Одеській області –
там ґрунтова посуха охоплювала 60-80% посівних
площ.
Треба відзначити, що основний хлібний
пояс України – це Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Херсонська
та Черкаська області. І там на початок зими під озимими
культурами спостерігалося найгірше за останні 10 років зволоження ґрунту.
Надії аграріїв на те, що
ось прийде зима, а разом з нею і довгоочікувана волога у вигляді снігу, не
виправдалися – з грудня
по березень в Україні спостерігалася аномально тепла погода. Озимим
ще пощастило, що протягом календарної зими не було особливих морозів – інакше потенційний урожай просто б вимерз за
відсутності снігу.
Ще наприкінці лютого заступник
міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький
заявив, що міністерство прогнозує урожай зернових і зернобобових культур у 2020
році до 70 млн тонн. Однак вже 10 березня його оптимізм був суттєво
скоригований. Валовий збір зернових в цьому році може знизитися в
порівнянні з 2019-м на 15%, а урожай пшениці зменшиться до приблизно 23 млн
тонн – це мінус
20%. У поточному сезоні, по прогнозах
Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, Україна
може експортувати 52-55 млн тонн зерна і це буде рекордом. Але в наступному сезоні через менший
врожай поставки можуть скоротитися до 40-45 млн тонн.
Тут треба зазначити, що
рекордний експорт вже не означає рекордну валютну виручку: на ціни зернових
вплинули коронавірус і котирування нафти. Якщо в лютому зернотрейдери давали
прогноз, згідно з яким тонна пшениці в березні і квітні коштуватиме $210-215,
то зараз ціни впали на $10 – падіння досить серйозне. А світові прогнози на
ціни нового врожаю зараз знаходяться на рівні $187 за тонну.
