Україна і Хорватія обговорили питання зміцнення співпраці між двома країнами у сфері енергетики.
Про це йшлося на зустрічі заступника міністра енергетики України Романа Андарака з послом Хорватії Аніцею Джамич, повідомляє „Європейська правда”.
Хорватська сторона підтвердила готовність надавати подальшу підтримку Україні, особливо для підготовки до осінньо-зимового періоду.
„Надане обладнання є першочерговою потребою, особливо у прифронтових регіонах, де ворог знищив значну частину енергетичних потужностей. Підтримка партнерів у розбудові невеликих об’єктів розподіленої генерації для нас надзвичайно важлива”, – наголосив заступник міністра енергетики.
Аніца Джамич заявила, що Хорватія розгляне можливість надання Україні додаткового генерувального обладнання.
Також розглядалася участь Хорватії у Фонді підтримки енергетики України, підтримка сімей енергетиків, які постраждали внаслідок російської агресії, та обмін досвідом у переговорному процесі щодо вступу України до ЄС.
Загреб запропонував Києву використовувати хорватські порти на Дунаї та Адріатичному морі.
Хорватія розглядає можливість збільшення транспортних потужностей для експорту українського зерна через свою територію, адже, наприклад, пропускна здатність порту Вуковар у східній частині країни є обмеженою, повідомив журналістам у середу міністр морського транспорту та інфраструктури Олег Бутковіч.
Після того як наприкінці липня росія офіційно вийшла із зернової угоди, Загреб запропонував Києву використовувати хорватські порти на Дунаї та Адріатичному морі.
Міністр підкреслив, що наразі вивчаються можливості збільшення експорту зерна з України.
«Збільшити потужності – у наших інтересах. Ми можемо це зробити, ми зробимо все можливе для цього, але сьогодні я не можу сказати, про яку кількість ідеться», – сказав урядовець.
Буткович зазначив, що в понеділок зустрінеться з віцепрем’єр-міністром України та міністром інфраструктури, щоб обговорити деталі.
Хорватія буде продовжувати надавати Україні всебічну допомогу та зробить внесок у пів мільйона євро в пакет широкої допомоги НАТО для України, що наразі погоджується союзниками по Альянсу.
Про це сьогодні перед початком пленарне засідання в рамках другого дня зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО заявив міністр закордонних справ Хорватії Гордан Грлич-Радман (Gordan Grlić-Radman), повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Україна знаходиться у самому центрі уваги під час цієї міністерської зустрічі. Я задоволений тим, що вчора ми провели сесію в форматі Комісії НАТО-Україна, вперше з 2017 року. Під час сесії сьогодні, вже разом з Фінляндією та за участі Швеції, ми обговоримо ґрунтовну та довгострокову підтримку для України. Це передбачає фінансові зобов’язання в рамках широкого пакету допомоги, для якого Хорватія надасть пів мільйона євро», – сказав хорватський урядовець.
Він нагадав, що Хорватія вже надає Україні значну гуманітарну допомогу та забезпечує прихисток для тисяч українців, що рятуються від війни. За словами міністра, Хорватія також готова поділитися з Україною власним досвідом подолання наслідків війни, що відбувалася на її території, включаючи розробку проєктів психологічної підтримки ветеранам та програм розмінування.
«Ми також обговоримо ключові рішення майбутнього саміту в Вільнюсі, особливо ті, що стосуються входження України та прийому до НАТО вже запрошених країн. Ми також обговоримо майбутні інвестиції (в оборону – ред.) та поглиблення співробітництва з партнерами, що поділяють наші цінності», – додав Грлич-Радман.
Окрім розвитку інфраструктури, російсько-українська війна відіграла важливу роль і в зростанні трафіку на Адріатиці. Cеред пасажирських перевезень лідирує Спліт.
Більшість суден були пасажирськими й перевезли майже 34 мільйони людей. У 2022-му порт Спліт обслужив рекордний пасажиропотік – 4,1 мільйона пасажирів, що на 14,5% більше, ніж за попередній рік. Другим за завантаженістю портом був Задар, який пропустив 2,5 мільйона пасажирів, що на 15,7% більше, ніж у 2021-му. Пасажиропотік в обох портах в основному складається з туристів, які відвідують Далматинський архіпелаг. Саме з цих міст відправляється більшість поромів. Тому не дивно, що Рієка (Rijeka), найбільший порт країни без поромного сполучення, минулого року обслужив лише 110 тисяч пасажирів, не потрапивши навіть до топ-10. Чого не можна сказати про вантажні перевезення.
СПГ, нафта та зерно
У 2022-му Рієка пропустила 16 мільйонів тонн вантажів, що на 6,3% більше, ніж попереднього року. Основна частина вантажопотоку – близько 8 мільйонів тонн – пройшла через термінали порту на острові Крк, де розвантажується скраплений природний газ (СПГ), а також стають на якір танкери з нафтою. Крім того, значно збільшився, приблизно на 3%, обсяг сухих сипучих вантажів – до 5,6 мільйона тонн.
Водночас обсяг контейнерних вантажів зменшився: у 2022 році в Рієці обслужили тільки 2,4 мільйона тонн контейнерів.
Але не лише в північноадріатичному логістичному вузлі спостерігається зростання вантажопотоку. Подібна тенденція характерна й для півдня, де порт Плоче, який в останні роки приймав у середньому 3 мільйони тонн вантажів, у 2022-му збільшив вантажообіг на 17,3%. За даними газети Novi List, російсько-українська війна стала причиною значного збільшення вантажопотоку, оскільки зріс попит на нафтогазові потужності кримського терміналу, побудованого кілька років тому, а Рієка стала основним експортним маршрутом для українського зерна.
Ситуація в річкових портах не райдужна
Незважаючи на те, що через Хорватію пролягає один із найважливіших річкових шляхів Європи – Дунай, прісноводне судноплавство в країні не дуже розвинене. Два з чотирьох річкових портів розташовані на Саві та по одному – на Драві й Дунаї. Ті, що на Саві, традиційно пропускають найменше вантажів, і минулий рік не став винятком: загалом було оброблено 54 тисячі тонн вантажів, що приблизно відповідає середньому показнику за багато років. Однак для Есека 2022-й виявився дуже поганим. Через низький рівень води в Драві порт був недоступний усе літо й пропустив лише 120 тисяч тонн зерна. Це на 41% менше, ніж у 2021-му.
Єдиний надійний річковий пункт навантаження в країні, який працює без проблем цілий рік, знаходиться у Вуковарі.
Як і раніше, минулого року через дунайський порт було перевезено 1,6 мільйона тонн вантажів, 90% з яких – на експорт.
Введення євро є одночасно благом і прокляттям для хорватів. З одного боку, спільна європейська валюта більш стійка до негативних міжнародних впливів, ніж куна, тому ризик інфляції також менший. З іншого боку, ціни автоматично почали наближатися до західноєвропейських, що зробило певні товари недоступними для багатьох хорватів.
«Не, знаю, хто підняв ціни. Це неправильно, адже і досі все було дорого», – скаржаться покупці.
Більшість продавців визнають, що не хочуть програвати і реагують підвищенням.
«Ми, швидше, округлили ціни. Щось здорожчало, щось подешевшало. Багато людей досі не можуть думати в євро», – каже один із підприємців.
Інший стверджує, що ціни навіть не піднімали, просто конвертували, а людям чомусь здається, що це більше.
За словами очільника Хорватської торгово-промислової палати, певне підвищення цін було очікуваним, але багато хто підняв їх нераціонально.
«Була урядова рекомендація, як заокруглювати ціни, але багато хто це навіть переграв», – пояснив Далібор Кратохвіл.
Зараз сотні інспекторів перевіряють магазини, щоб з’ясувати, хто зловживає можливістю, яку дає округлення в євро. У Хорватії в листопаді інфляція вже становила 13,5%, а в січні може навіть подвоїтися.
Demonstrations in front of the government headquarters in Buenos Aires and several cities in Argentina yesterday against the rising cost of living, the government and the agreement reached with the IMF. Inflation exceeds 60% in the country. pic.twitter.com/uZTXKBoLcK
Хорватія планує спрямувати майже 3 млн євро на придбання для потреб України розмінувальних машин.
Про це йшлося на зустрічі заступниці міністра внутрішніх справ України Мері Акопян з послом Хорватії в Україні Аніцею Джамич, повідомила пресслужба МВС.
На зустрічі йшлося про можливості Хорватії щодо сприяння в укомплектуванні критично важливих пунктів незламності, розгортанні додаткових локацій гуманітарної підтримки українців та у заходах з розмінування на деокупованих територіях.
Джамич запевнила у готовності хорватської сторони сприяти Україні у процесах гуманітарного розмінування звільнених територій шляхом надання ДСНС спеціалізованих машин механічного розмінування та іншого піротехнічного обладнання.
З цією метою хорватська сторона планує спрямувати майже 3 млн євро на придбання для потреб України розмінувальних машин.
Суперяхта „Royal Romance”, що належить Віктору Медведчуку, буде продана на аукціоні після її арешту в Хорватії раніше цього року, повідомляє The Guardian.
Як зазначає британське видання з посиланням на заяву української влади, хорватський суд постановив, що 92,5-метрова яхта Медведчука має бути передана українському Агентству з розшуку та менеджменту активів, яке заявило, що її буде продано на аукціоні.
АРМА повідомила, що її представники в межах робочого відрядження до Хорватії 13-22 листопада здійснили огляд арештованої яхти, що належить „членам сім’ї народного депутата й одного з лідерів забороненої в Україні політичної сили”.
АРМА розшукало зазначений актив у межах кримінального провадження та в подальшому, після накладення арешту, „отримало елітне майно для збереження економічної вартості шляхом реалізації на торгах”, йдеться в повідомленні агентства.
Оскільки здійснення заходів з передачі в управління АРМА яхти, згідно рішення Окружного суду міста Спліт Республіки Хорватія, покладено на Адміністрацію морського порту міста Спліт, співробітники Національного агентства провели ряд зустрічей та переговорів з представниками порту, місцевих правоохоронних органів та Міністерства юстиції Хорватії.
У підсумку фахівцям АРМА вдалося провести візуальний огляд активу та здійснити його фотофіксацію у місті Трогір.
Передана в управління АРМА 92-метрова яхта „Royal Romance”належить до найбільших яхт у світі.
Агентство зазначає, що її орієнтовна вартість, за інформацією з відкритих джерел, становить близько 8 мільярдів гривень (на момент випуску). „The Guardian” пише, що суперяхта коштує 200 мільйонів доларів США (163 мільйони фунтів стерлінгів).
Судно має габарити 29 метрів заввишки, складається з 6-ти поверхів та обладнане 2 ліфтами. Серед іншого, на яхті розміщено 4 палуби, кінотеатр, спортзал, басейн, спа-зона та косметологічний кабінет, а також близько 50 кімнат різного призначення.
The Guardian зазначає, що продаж яхти Медведчука буде першим таким продажем від імені українського народу після того, як західні уряди наклали обмеження на активи сотень олігархів після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
У Хорватії, яка менш ніж через чотири місяці має приєднатися до єврозони, з понеділка почали дублювати ціни в місцевій валюті – хорватській куні – та євро.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Net.hr.
Відповідно до нових правил, підприємства та інші платники податків повинні надавати клієнтам інформацію про ціну або вартість товару й послуги в кунах і євро. Така інформація повинна бути „явно видною, легко читатися, бути зрозумілою” і висловленою в такий спосіб, щоб клієнт міг легко зрозуміти, чого саме вона стосується.
Крім того, у місцях реалізації товарів і послуг (наприклад, у магазинах) повинен відображатися фіксований обмінний курс – він становить 7,53450 куни до одного євро. Це ж правило поширюється не лише на цінники, а й на рекламу в ЗМІ та онлайн, а також документацію про виплату заробітної платні.
Закон про перехід Хорватії на євро був схвалений парламентом у травні й офіційно набув чинності в середині липня. Він буде діяти до 31 грудня 2023 року, коли в країні завершиться період переходу на євро і виведення куни з обігу.
Дефіцит робочої сили в Хорватії настільки великий, що в деяких частинах країни врожай яблук цього року може опинитися під загрозою, оскільки немає кому збирати плоди. Роботодавці намагаються вирішити проблему за допомогою іноземних гастарбайтерів.
У Хорватії нестача робочої сили є величезним головним болем для роботодавців на національному рівні. Найгірша ситуація в будівництві та туризмі, адже працівників також у цій сфері дуже мало.
Останній факт створює найбільшу проблему в сільському господарстві, тому в цьому секторі фермери механізують усі робочі процеси наскільки можуть. Незважаючи на це, все одно буває, що деякі плоди залишаються на деревах, оскільки їх немає кому зривати. Ситуація зараз найбільше впливає на тих, хто вирощує яблука, оскільки використання людської праці є неминучим у цій галузі. Плантатори спочатку намагалися виправити ситуацію, працевлаштовуючи пенсіонерів, але цього виявилося недостатньо, тому тепер вони завозять працівників із Далекого Сходу. Доля хорватських яблук, вирощених приблизно на 5000 гектарах, викликає сумніви, незважаючи на те, що в країну прибуло 4000 непальців, аби врятувати ситуацію цього сезону, оскільки сільському господарству, за оцінками фахівців, не вистачає 30 000 сезонних працівників.
Ситуації не сприяє той факт, що погодинна оплата в адріатичній країні дуже низька. Збирач яблук заробляє в середньому 22 куни, або приблизно 120 гривень. Частково цим можна пояснити той факт, що через величезний дефіцит робочої сили у Хорватії зареєстровано понад 109 тисяч безробітних.
У країні працює багато іноземців
До прибуття робітників із Далекого Сходу до Хорватії приїжджали в основному робітники з балканських держав. Більшість із них – вихідці з Боснії та Герцеговини, вони були зайняті в основному в індустрії готельно-ресторанного бізнесу, але в країні також працює багато албанців (переважно з Косова) та македонців. Згідно з даними Управління праці Хорватії, кількість іноземних спеціалістів і найманих робітників, які працюють у країні, наразі становить близько 90 000 осіб, але в майбутньому їхня кількість, безумовно, зросте.
Особливо варто взяти до уваги той факт, що Хорватія потребує більшої кількості кваліфікованих, досвідчених працівників, оскільки значна кількість із них покинула країну останніми роками та влаштувалася на роботу в Німеччину чи Австрію в обмін на вищу зарплату.
