Міністр сільського господарства і продовольства Болгарії Георгій Тахов звернувся до Європейської комісії з проханням „вжити захисних заходів” проти імпорту меду з України до країни.
Про це повідомили на сайті відомства, передає „Європейська правда”.
Як зазначається, це сталося під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства, що відбулося в Брюсселі.
Як розповіли у відомстві, Тахов заявив, що імпорт українського меду перешкоджає збуту продукції місцевого виробництва.
Він зауважив, що значні обсяги українського меду за дуже низькими цінами, що надходять на європейський ринок, „чинять великий тиск на ціни болгарського меду”.
„Додатково до багатьох проблем, з якими стикається сектор, за останні три роки він також зіткнувся з конкуренцією з боку імпорту з України. Кількість меду, імпортованого з України в нашу країну, зросла на понад 30% з січня по жовтень 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року”, – зазначив він.
Тахов вважає, що високий рівень імпорту з України „ставить виробників у Болгарії у складну ситуацію”. Заклик Болгарії підтримала також і Румунія.
Він також згадав і про ринок яєць. За його словами, у цій сфері продовжують спостерігатися перебої внаслідок різкого збільшення імпорту з України.
Повідомляється також, що у Брюсселі Тахов зустрівся з міністром аграрної політики та продовольства України Віталієм Ковалем.
Болгарський урядовець зазначив, що останніми роками ситуація на ринку сільськогосподарської продукції в ЄС, особливо в прикордонних з Україною країнах, характеризується високим рівнем невизначеності та нестабільності.
За його словами, це створює напругу серед виробників і негативно впливає на сектор загалом.
„Пошук довгострокового рішення є ключовим для досягнення стабільності та передбачуваності в секторі. Це рішення має бути збалансованим і відображати інтереси всіх сторін”, – переконаний Тахов.
За 10 місяців 2024 року Україна імпортувала 3,3 тис. тонн живої свійської птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок. Це на 2,9% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
У грошовому еквіваленті імпорт живої свійської птиці у січні-жовтні цього року сягнув $64 млн – на 9% більше, ніж за 10 місяців 2023 року.
Найбільшими постачальниками живої птиці до України протягом січня-жовтня 2024 року були Угорщина (28,3%), Німеччина (26,2%) та Польща (22,7%).
Цієї зими європейські системні оператори збільшать потужності експорту електроенергії в Україну та Молдову, повідомила ENTSO-E, організація європейських операторів системи передачі електроенергії.
Із червня 2024 року низка електростанцій в Україні були зруйновані, тому взимку в країні очікується значний дефіцит електроенергії. Оператори систем передачі (TSO) Європи провели оцінку того, що вони можуть зробити, щоб забезпечити більші потужності експорту електроенергії, зберігаючи при цьому стабільність та експлуатаційну безпеку енергетичної системи.
Рішення було знайдене
Результати розрахунків дозволяють операторам ГТС протягом зими збільшити ліміт експортної потужності в Україну та Молдову до 2100 мегават (МВт). Це означає зростання на 400 МВт порівняно з попередніми показниками. Значне збільшення потужностей експорту електроенергії є ще одним свідченням міцної підтримки та солідарності європейської спільноти операторів систем передачі електроенергії з народами України та Молдови, ідеться в заяві ENTSO-E.
Збільшення ліміту експортної потужності до 2100 МВт почнеться 1 грудня 2024 року.
З березня 2025-го оператори систем передачі щомісяця переглядатимуть ліміт торгової потужності між ЄС та Україною й Молдовою.
Київ платить за електроенергію наперед
Хоча напрямок імпорту електроенергії в Україну час від часу змінюється, найбільший його обсяг зазвичай надходить з Угорщини. Так буде й тепер. «Україна в скрутному становищі. Вона радо приймає електроенергію звідусіль і платить чесно, наперед. Більшість електроенергії все ще йде з Угорщини, необхідні технічні умови для цього вже створені», – повідомляють джерела на ринку.
Експорт з Угорщини сприяє не тільки постачанню електроенергії в Україну та діяльності залучених трейдерів, але й збереженню балансу внутрішньої електроенергетичної системи та пом’якшенню коливань на ринку електроенергії.
Надійде десять мільйонів євро
НЕК «Укренерго» отримала 10 мільйонів євро гранту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), повідомила компанія у Facebook. Ці гроші підуть на покриття критично важливих операційних витрат та підтримку ліквідності. Угода була досягнута минулого тижня.
ЄБРР є надійним партнером «Укренерго», який надає значну підтримку під час війни, зазначає українська компанія. Попередні банківські гранти та кредити допомогли відновити мережу електропередачі й закупити дороге обладнання, зокрема трансформатори, а також зберегти ліквідність компанії в складних умовах.
Крім того, ЄБРР фінансує роботи із захисту на ключових підстанціях в Україні.
Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу звернувся до Єврокомісії з проханням заборонити імпорт у країну продукції птахівництва з України. Каже, що зробив це на прохання румунських виробників.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на румунське Міністерство сільського господарства
Зазначається, що Барбу вже підтримав пропозицію Болгарії на засіданні Ради Євросоюзу 23 вересня.
„Існує необхідність втручання Європейської комісії щодо українського імпорту яєць та м’яса птиці, враховуючи, що наші фермери підпорядковуються певним умовам щодо птахівництва, які тягнуть за собою набагато вищі витрати, ніж у фермерів за межами Європейського Союзу”, – стверджує румунський міністр.
Він додав, що Бухарест очікує швидких рішень від Брюсселя, але в разі необхідності готовий застосувати механізм ліцензування імпорту, „який ми вже успішно застосували у випадку імпорту зернових, цукру та борошна”.
Узимку енергосистему України буде підтримувати імпорт електроенергії. Він був «практично нульовий» усю минулу зиму.
Про це сказав керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький в інтерв’ю BBC News Україна.
«У нас відключень минулої зими не було, але часто доводилося залучати аварійну допомогу нам як оператору з європейських країн. Це вже інструмент, так би мовити, останньої надії», — сказав Кудрицький.
Він пояснив, що лише кілька місяців тому оновлений склад регулятора ухвалив необхідні зміни для того, щоб лібералізувати ціни на українському ринку й дозволити імпорту електроенергії заходити в країну.
«Цей імпорт, ця спроможність не заповнюється на 100%. Але взимку в нас точно буде досить суттєва підтримка з боку європейських країн», — сказав Кудрицький.
У першій половині 2024 року в Україні спостерігається значне зростання імпорту легкових автомобілів — на третину більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Згідно з інформацією від пресслужби „Укравтопром”, з січня по червень в Україну ввезли 167,6 тисячі легкових автомобілів, як нових, так і вживаних. Це на 33% більше у порівнянні з першою половиною 2023 року.
Вартість імпортованих автомобілів за цей період склала близько 2,3 мільярда доларів, що є на 40% більше в порівнянні з минулим роком.
За сім місяців 2024 року в Україну імпортовано 228 319 автомобілів, що на 14,2% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли було ввезено 199 980 авто, згідно з даними Міністерства внутрішніх справ, на які посилається Опендатабот. З початку року 71% від загальної кількості ввезених автомобілів становлять вживані.
Середній вік імпортованих вживаних транспортних засобів складає дев’ять років, причому 42% з них мають вік 10 років або більше.
Найбільше нових автомобілів зареєстровано в Києві — 13,7% від загальної кількості, слідом ідуть Львівська область (10,2%) та Одеська область (7,4%).
Найбільші постачальники легкових автомобілів до України:
1. Німеччина – 33,074 одиниць
2. США – 27,649 одиниць
3. Японія – 18,099 одиниць
4. Китай – 17,715 одиниць
5. Корея – 8,703 одиниць
6. Франція – 8,284 одиниць
7. Словаччина – 7,814 одиниць
8. Мексика – 7,767 одиниць
9. Велика Британія – 6,978 одиниць
10. Чехія – 6,825 одиниць
З початку року українці витратили більше 67,4 мільярда гривень на купівлю нових легкових автомобілів, що на 19% перевищує витрати за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє „Укравтопром”.
Попитом серед українців продовжують користуватися марки Volkswagen (25 498 автомобілів або 11,2%), Renault (17 479 автомобілів або 7,7%) і Audi (13 173 автомобілів або 5,8%).
Бензинові автомобілі залишаються найбільш популярними, становлячи майже половину від усіх імпортованих у цьому році. Автомобілі на дизельному паливі складають 27,5% від загальної кількості імпортованих машин.
Незважаючи на те, що імпорт електрокарів зріс у 1,8 рази порівняно з минулим роком, їх частка у загальному обсязі ввезених автомобілів становить лише 13,1%.
Найпопулярніші марки автомобілів, які завезли з початку року
З початку року на придбання нових легкових автомобілів українці витратили понад 67,4 млрд грн, приблизно половина цієї суми була витрачена на авто лише п’яти марок. Лідером за обсягом продажів є марка TOYOTA, дилери якої отримали 10,4 млрд грн. На другому місці BMW з обсягом продажів понад 8,6 млрд грн. Третє місце займає VOLKSWAGEN, на нові автомобілі якого українці витратили понад 4,9 млрд грн. MERCEDES-BENZ на четвертому місці з близько 4,9 млрд грн, а п’ятірку лідерів замикає RENAULT з 3,6 млрд грн.
До ТОП-10 марок, на нові автомобілі яких українці витрачали кошти в цьому році, також входять LEXUS, AUDI, LAND ROVER, SKODA і PORSCHE.
Скільки авто завезли минулого року?
Нагадаємо, У 2023 році в Україні було реалізовано 60 862 нових легкових автомобілів на суму понад 105,5 млрд грн, що в 1,6 раза більше, ніж у 2022 році.
В першому кварталі 2024 року в Україні зареєстрували 16 660 нових легкових автомобілів, що на 49% перевищує показники аналогічного періоду минулого року.
У 2023 році в Україну було імпортовано майже 400 000 транспортних засобів, згідно з даними Міністерства внутрішніх справ, які наводить «Опендатбот». Це найменший показник за останні три роки, і він на 29,5% менший порівняно з 2022 роком, коли в Україну ввезли 534 863 транспортні засоби.
Загалом за минулий рік було імпортовано 377 063 транспортних засоби, що на 48,8% менше, ніж у 2021 році, коли в країну ввезли 735 956 транспортних засобів.
Липень 2024 року став активним для ринку: зареєстровано понад 6400 нових легкових авто, що на 20% більше, ніж у липні минулого року. У порівнянні з червнем, споживча активність зросла на 24%. Підвищення активності пояснюється бажанням українців придбати автомобілі до введення нового військового збору в розмірі 15%, щоб уникнути додаткових витрат.
Міністерство енергетики сподівається, що на осінь Україна зможе імпортувати більшу кількість електроенергії.
Про це заявила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук в ефірі телемарафону.
„Дуже сподіваємося, що на осінь ми вже матимемо збільшені потужності, щоб ми могли імпортувати більше електроенергії. Бо це суттєвий інструмент балансування нашої енергосистеми у тому числі”, – зазначила вона.
Гринчук пояснила, що міністерство постійно працює над тим, щоб збільшувати саме цю технічну можливість отримання електроенергії від країн-сусідів.
„Необхідно розуміти, що будь-яке виробництво електроенергії в інших країнах все одно впиратиметься у технічну спроможність пропуску цієї електроенергії”, – пояснила вона.
Заступниця міністра також відзначила, що ситуація в енергосистемі України продовжує бути складною, і у ній зараз зафіксовано високий дефіцит.
У неділю, 14 липня, Україна планує залучати аварійну допомогу з енергосистеми Польщі та Словаччини.
Про це повідомляє Міністерство енергетики України.
В Україні станом на ранок неділі, 14 липня, через бойові дії і технічні порушення внаслідок спеки знеструмлені 490 населених пунктів. Енергетики заживили 4 264 споживачів, які були знеструмлені внаслідок бойових дій.
Ситуація в енергосистемі України ускладнюється значною спекою. У західному регіоні через це виникали пожежі на енергетичних обʼєктах. Також уночі відключилася високовольтна підстанція. Це призвело до знеструмлення повітряної лінії, що з’єднує енергосистеми України і Молдови. Через спеку на території підстанції виникла пожежа, яку ліквідували.
У Дніпропетровській області через бойові дії вимикалася повітряна лінія електропередач, що призвело до знеструмлення підстанції та побутових споживачів. Пізніше лінію повторно відключили через пожежу, що спричинило знеструмлення побутових споживачів та промислового підприємства, а також порушення технологічного процесу.
У Київській області через пошкодження на ділянці, яка проходить територією Білорусі, двічі відключалась високовольтна повітряна лінія.
У Чернігівській області короткочасно відключалася повітряна лінія, що призвело до знеструмлення підстанції, побутових споживачів та місцевої промисловості.
У Житомирській області з технологічних причин вимикалась високовольтна повітряна лінія, що призвело до знеструмлення кількох підстанцій, побутових споживачів, місцевої промисловості, а також об’єкта відновлюваного джерела енергії.
У Дніпропетровській області через технологічні порушення вимикалося обладнання на підстанції, що призвело до знеструмлення побутових споживачів і водоканалу.
Увечері на Житомирщині відключалася високовольтна повітряна лінія, що призвело до знеструмлення кількох підстанцій та побутових споживачів.
У Міненерго підкреслили, що минулої доби для часткового покриття дефіциту потужностей в енергосистемі Україна додатково залучала аварійну допомогу з енергосистеми Польщі, і додали, що „сьогодні планується – з Польщі та Словаччини”.
ЄС з 2 липня задіяв механізм захисних мит щодо нових найменувань українських товарів – яєць та цукру.
Про це повідомив Генеральний директорат сільського господарства та сільського розвитку Єврокомісії, повідомляє „Європейська правда”.
Попри твердження українського уряду, що ЄС не має таких планів найближчим часом, з 2 липня Євросоюз відновив тарифні квоти на імпорт яєць та цукру з України.
ЄС навесні створив механізм запобіжників для обмеження вільної торгівлі з Україною. У червні цей механізм був задіяний уперше і поширився лише на одне найменування імпорту – український овес, а тепер під його дію потрапили ще два найменування.
Новий механізм запобіжників передбачає, що так зване „екстрене гальмо” для семи сільськогосподарських товарів автоматично спрацьовує, якщо обсяги імпорту досягнули середньорічного обсягу імпорту, зафіксованого в період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року.
Для яєць та цукру цей середній показник становить 23 188,96 тонни та 262 652,68 тонни відповідно.
Оскільки імпорт яєць та цукру з України з початку 2024 року вже перевищує обсяги, встановлені тарифною квотою, додатковий імпорт продовжуватиметься за митами режиму найбільшого сприяння.
У січні-квітні 2024 року Україна імпортувала 946 тонн свинини, що в 3,8 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
У грошовому еквіваленті імпорт за чотири місяці цього року скоротився втричі проти показника за такий самий період 2023 року і склав $2,4 млн.
У січні-квітні цього року свинину ввозили переважно з Канади (46,2%), Данії (26,9%) та Польщі (9,6%).
На думку аналітиків асоціації «Свинарі України» (АСУ), новини щодо розблокування кордонів, найімовірніше, не матимуть істотного впливу на активність імпортерів м’яса та ситуацію на ринку свинини.
«Основним драйвером для пожвавлення зовнішніх постачів завжди є економічний. Так, у квітні ціни на свинину в країнах ЄС, які є основними постачальниками цього м’яса, були відносно стабільними. В Україні ж позитивна динаміка була малопомітною: середня ціна в квітні лише незначно вища за березневу, ‒ зазначили в АСУ. ‒ Тож цінова привабливість європейського м’яса не зросла, а представники українських м’ясопереробних підприємств не скаржаться на брак сировини».
За зміни цінової кон’юнктури імпортна активність може пожвавитися, проте навряд чи істотно вплине на загальну ситуацію, вважають в АСУ, адже питома вага імпортної свинини в загальній ємності ринку ‒ близько 1%.
Експорт свинини в січні-квітні цього року, як порівняти з аналогічним періодом 2023 року, зріс у 4,5 раза, сягнувши 724 тонн.
У грошовому еквіваленті виторг від зовнішньої торгівлі свининою за чотири місяці 2024 року зріс учетверо, як порівняти з аналогічним періодом 2023 року, – до $1,8 млн.
У січні-квітні цього року свинину постачали переважно до ОАЕ (84,7%), Бахрейну (7,6%) і Кореї (3,7%).
