Міністр оборони Королівства Нідерланди Рубен Брекельманс під час візиту до Києва в неділю пообіцяв масштабні інвестиції на 400 мільйона євро в спільну з Україною розробку безпілотників. Він також пообіцяв поставку подальших винищувачів F‒16 найближчими місяцями. Візит міністра не анонсувався з міркувань безпеки.
«Війна з кожним днем загострюється, Україна збирає все більше бригад, які потребують підтримки та військової техніки. Ми повинні забезпечити безперервність цієї підтримки», – підкреслив Брекельманс.
За його словами, спільна розробка безпілотників поєднає українські інновації з голландським досвідом для вдосконалення технологій, які застосовуються на полі бою.
Ми зосереджуватимемося на різних типах безпілотників, окрім оборонних та оглядових, також на наступальних, оскільки Україні потрібні ці засоби проти військових об’єктів, додав міністр.
Брекельманс підкреслив, що половина запланованої до інвестування суми буде витрачена в Нідерландах, решту буде виділено Україні та іншим країнам. Нідерланди пообіцяли Києву військову допомогу на загальну суму 10 мільярдів євро, з яких наразі витратили 4 мільярди.
За підсумками суботнього візиту до Харкова Брекельманс заявив, що єдиний спосіб захистити місто – це завдавати удари по військових цілях на території Росії.
Брекельманс також повідомив, що перші F‒16, поставлені Нідерландами, вже працюють у повітряному просторі України, інші «будуть доставлені найближчими місяцями, можливо, на початку наступного року». Нідерланди пообіцяли надати загалом 24 винищувачі американського виробництва. Міністр додав, що його країна постачає запчастини, пальне та озброєння для літаків, а також намагається розширити програму підготовки українських пілотів.
Він також повідомив, що Нідерланди намагаються зібрати для України додаткову систему ППО Patriot із запчастин, закуплених у різних країнах, але у них виникли проблеми із закупівлею певних частин. Брекельманс додав, що в Україні вже використовується радіолокаційна станція Patriot, яку передали Нідерланди, і «незабаром буде доставлено три стартові майданчики».
Міністерство оборони України розробило середньострокове планування в армії для оборонних і стабілізаційних дій. Водночас держава інвестувала понад $7 млрд в оборонну індустрію.
Про це заявив очільник Міноборони Рустем Умєров на панельній дискусії в межах форуму „Україна 2024. Незалежність”.
Він розповів, що відбувалася робота для боротьби з корупцією у співпраці з антикорупційними органами, а також для закупівель та інвестування в оборонну галузь.
„Створили агенції, які працюють як у тиловому напрямку, так і в оборонних закупівлях, тобто проводять летальні і нелетальні закупівлі. Ми разом з урядом і ВР інвестували в оборонну індустрію. Наші інвестиції сягають більше 7 млрд доларів. Ці інвестиції нам забезпечили дуже величезну підтримку під час того, коли ми недоотримували міжнародну технічну допомогу. З військових технологій Міноборони інвестували в дрони, РЕБ, наземні роботизовані комплекси, створили єдиний державний реєстр призовників і системи ситуаційної обізнаності. Як ви знаєте, запустили Резерв+, Армія+, сподіваюсь, скоро з Мінветеранів і Мінцифрою створимо і Ветеран+”, – заявив Умєров.
Міністр оборони підкреслив, що наразі розроблене довгострокове планування, „щоб мати Силам безпеки і оборони Future Force – модель яка буде існувати, коли ми будемо в НАТО”. За його словами, Україна також розробила середньострокові й довгострокові плани, аби ЗСУ мали оборонні, стабілізаційні і наступальні дії.
Умєров наголосив, що Київ звертається до західних партнерів із проханням дозволити українським військовим здійснювати удари вглиб РФ далекобійною зброєю.
„Наша асиметрична відповідь ворогу – нарощувати свої військові спроможності, щоб давати відсіч на кожен обстріл і на кожну загрозу для нашої землі”, – акцентував міністр.
Іноземним інвесторам надано прямий доступ до ринкових боргових інструментів (крім державних цінних паперів), спрямованих на відбудову і відновлення України.
З 24 липня НБУ зможе відкривати та обслуговувати рахунок в цінних паперах номінального утримувача для іноземного банку. Це дасть змогу з’єднати інфраструктуру вітчизняного та міжнародного фінансових ринків для доступу іноземного капіталу в Україну, відкриє шлях для іноземних інвестицій у фінансові інструменти, випущені для відбудови держави. Йдеться, зокрема, про облігації місцевих позик, інфраструктурні облігації, облігації міжнародних фінансових організацій та про інші боргові фінансові інструменти, спрямовані на відновлення України.
Зазначається, що питання створення механізмів для прямого доступу іноземних інвесторів до ринкових боргових інструментів, крім державних цінних паперів, перебуває в фокусі програми з МВФ. Внесення змін дасть змогу забезпечити виконання положень Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ.
Президент Володимир Зеленський зустрівся з міністром з питань міжнародного співробітництва у сфері розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції Йоганом Форсселом та представниками шведського бізнесу.
Зеленський подякував Швеції, прем’єр-міністрові та всьому шведському народові за підтримку України й наших кроків до встановлення справедливого миру.
„Вдячні за всі пакети допомоги, за безпекову угоду, яку ми нещодавно підписали між нашими державами під час мого візиту до Стокгольма, а також за участь Швеції в Саміті миру й приєднання до Спільного комюніке. Це дуже важливо”, – сказав президент.
Зеленський запросив шведський уряд і бізнес узяти патронат над відбудовою одного з постраждалих регіонів України.
Також співрозмовники обговорили перспективи використання доходів від заморожених російських активів на потреби нашої держави, посилення санкцій проти держави-агресорки РФ та надання енергетичної підтримки Україні на тлі російських атак на об’єкти критичної інфраструктури.
Окрему увагу приділили перспективам розширення шведського бізнесу та залучення нових інвестицій в Україну.
Форссел підтвердив значний інтерес шведського бізнесу до здійснення інвестицій та наголосив на важливості відкриття цими днями в Києві торговельного представництва Швеції, що сприятиме подальшому виходу шведських компаній на український ринок.
Єврокомісія, зокрема, надасть Польщі 1,4 млрд євро на інвестиції в сільськогосподарський сектор. Загальні інвестиції в економіку Польщі від Євросоюзу цього разу складуть 137 млрд євро.
У Євросоюзі ухвалили правові акти, які дозволять передати Польщі додаткове фінансування.
Про це повідомляє Європейська комісія.
Сьогодні Європейська комісія ухвалила два правові акти, які відкриють Польщі доступ до фінансування ЄС на суму до 137 млрд євро, — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що ці дії пов’язані з реформами верховенства права, які ухвалила Польща, а також із нещодавніми та негайними кроками, які вона здійснила для вирішення основних завдань зі зміцнення незалежності судової системи.
У Єврокомісії уточнили, що платіжний запит Польщі також охоплює важливі кроки в реалізації 25 амбітних реформ і п’яти ключових інвестицій.
Ці заходи спрямовані на підвищення стійкості та конкурентоспроможності економіки країни, просування зеленої енергетики та переходу до цифрових технологій, а також підтримку охорони здоров’я та екологічно чистої мобільності, — заявили в ЄК.
Також Єврокомісія надасть Польщі 1,4 млрд євро на інвестиції в сільськогосподарський сектор.
Це стосуватиметься підтримки тисячі фермерів і рибалок, а також самого сектору для допомоги в розширенні та модернізації свого виробництва і виходу на нові ринки.
Впровадження валютних обмежень має негативний вплив на інвестиційний клімат України, оскільки інвестори відчувають невпевненість щодо можливості повернення своїх інвестицій та кредитів. За інформацією РБК-Україна, Ігор Тинний, співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики, зазначив, що хоча політика Національного банку України (НБУ) виправдана поточною ситуацією в країні, вона є занадто жорсткою та гальмує розвиток бізнесу. Так, неможливість виплачувати відсотки за залученими раніше кредитами та дивіденди повністю блокує можливість подальших інвестицій.
Тинний пояснив, що уряд побоюється виведення прибутків підприємцями за кордон, що може негативно вплинути на курсову стабільність. Однак він також вказав на критичну нестачу деяких типів обладнання та балансуючих потужностей в енергетиці, для яких іноземні інвестиції були б особливо важливими. Наразі інвестори не мають впевненості в поверненні позик або отриманні прибутку від своїх інвестицій, що змушує їх утримуватися від фінансування проектів в Україні.
Тинний також поділився особистим досвідом співпраці з італійськими бізнес-партнерами, яким він не може гарантувати повернення кредитів навіть у довгостроковій перспективі через існуючі безстрокові заборони на валютні операції. Це створює серйозні перешкоди для залучення іноземних інвестицій.
НБУ взяв курс на валютну лібералізацію
Незважаючи на існуючі виклики, голова Нацбанку Андрій Пишний раніше заявив про наміри НБУ просуватися шляхом валютної лібералізації. Кабінет міністрів України також звернувся до НБУ з проханням дозволити продаж валюти великим вітчизняним компаніям та холдингам для розрахунків за єврооблігаціями та з західними кредиторами, що може стати кроком до поліпшення інвестиційного клімату.
Україна стоїть на порозі валютної лібералізації, що відкриває перед міжнародними інвесторами широкі можливості для вкладення капіталу в різноманітні галузі національної економіки.
Валютні обмеження стоять на заваді інвесторам
Згідно з повідомленням РБК-Україна, на основі коментарів Кирила Криволапа, керівника „Центру економічного відновлення”, податкові надходження та збори, що надходять до державного бюджету, фінансують оборонні потреби країни. Водночас, для забезпечення стабільності та конкурентоспроможності економіки надзвичайно важливою є активність приватного сектору, який інвестує у розвиток.
Однак, зазначає Криволап, іноземні інвестори стикаються з проблемами при спробах інвестування в Україну через існуючі валютні обмеження, що перешкоджають поверненню інвестованих коштів. Він позитивно оцінює запит уряду до Національного банку України (НБУ) про дозвіл на купівлю валюти для розрахунків за кредитами, оскільки це може сприяти процесу валютної лібералізації та, як наслідок, залученню інвестицій.
Експерт наголошує на важливості цих кроків для підвищення стійкості та конкурентоспроможності української економіки на довгострокову перспективу, особливо в умовах тривалої війни. Він вважає, що інвестиції є ключовими для довготривалого розвитку.
Олексій Буряченко, виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад, також висловився про потребу в послабленні валютних обмежень, введених на початку війни. Він зазначає, що завдяки стабільності національної валюти та зростанню ВВП на 5% навіть під час воєнних дій, настав час для більш гнучкої валютної політики, яка відкриє двері для інвестицій в ті сектори економіки, що адаптувалися до нових умов і потребують фінансового вливання.
Цього тижня компанія Meta, колишня назва Facebook, зробила безпрецедентну заяву за всю 20-річну історію компанії. Марк Цукерберг, засновник і генеральний директор компанії, що стоїть за соціальною мережею, оголосив про виплату грошових коштів своїм інвесторам одночасно з випуском останнього квартального фінансового звіту компанії.
Таким чином, люди та установи, які володіють акціями Meta, нарешті – вперше в історії компанії – побачать гроші від тієї справи, у яку вони колись інвестували. Власники акцій як класу А, так і класу В можуть розраховувати на дивіденди в розмірі 50-50 центів на акцію. Цукерберг також дав зрозуміти, що це не одноразова подія, а що Meta буде виплачувати дивіденди щоквартально, залежно від поточної прибутковості. На цій новині ціна акцій компанії одразу підстрибнула на 14%, оскільки це означає, що володіння акціями тепер зможе приносити прибуток саме собою. А взагалі йдеться про 40,1 мільярда доларів виручки Meta в останньому кварталі, з яких вона отримала прибуток у розмірі 16,3 мільярда доларів. Це становить ефективну рентабельність 41%, що лише трохи краще, ніж 40% у попередньому кварталі, але майже вдвічі більше, ніж 20%, досягнуті в тому ж кварталі роком раніше.
Приватний інвестиційний підрозділ Світового банку залучив майже 1 мільярд доларів на відновлення приватного сектору України. Про це заявив керуючий директор Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Махтар Діоп, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
За його словами, близько 620 млн доларів із коштів, залучених для України — частина пакета в 2 млрд доларів, оголошеного в грудні 2022 року, — надійшли з власного балансу інвестиційного підрозділу, а ще 360 млн доларів — із зовнішнього фінансування.
«Перш за все, нам потрібно продовжувати стежити за розвитком політичної ситуації, і є деякі побоювання. Нам потрібно буде продовжувати мобілізувати більше ресурсів, щоб трохи гарантувати деякі з інвестицій, які ми робимо, тому що ми беремо багато інвестицій на свій баланс», — заявив він.
Діоп додав, що IFC схильна до ризику в Україні більше, ніж інші агентства з розвитку.
Київ розглядає питання мобілізації коштів на відновлення, оцінюваних у 400 млрд доларів, як ніколи гостро, оскільки в Європі та США з’явилися ознаки втоми від донорів.
За словами Діопа, надання гарантій, щоб дати зовнішнім інвесторам упевненість у розміщенні ресурсів, було «головним завданням», яке стоїть перед МФК у справі мобілізації подальших коштів для свого пакета підтримки.
Шмигаль та німецький міністр обговорили співпрацю у сфері модернізації українських виробництв і спільних проєктів у галузі енергетики.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обговорив із міністром економіки та захисту клімату Німеччини Робертом Габеком посилення економічного співробітництва між країнами. Про це глава Кабміну повідомив у Телеграм.
„Активізуємо інструменти експортного кредитування для спільної вигоди німецькому та українському бізнесу. Порушили також питання гарантій для німецьких інвесторів в Україні. За словами Роберта Габека, наразі до уряду ФРН надійшло 30 заявок від компаній, які хочуть інвестувати в нашу економіку”, – зазначив Шмигаль.
Сторони також обговорили співпрацю у сфері модернізації українських виробництв і спільних проєктів у галузі енергетики.
Турецька компанія Baykar, яка виробляє бойові безпілотники Bayraktar TB2, інвестує $100 мільйонів у три проєкти в Україні, зокрема в будівництво заводу з виробництва безпілотників.
Його мають завершити за півтора року.
Про це заявив генеральний директор Baykar Халюк Байрактар на Форумі оборонних індустрій в Києві.
«У нас в Україні три основні інвестиції. Одна з них — завод. Потім у нас є сервісний центр, а також головний офіс тут… Це інвестиція, яка становить близько $100 мільйонів, і процес уже пішов. Будівництво вже розпочали. На його завершення знадобиться близько півтора року. Ми плануємо, що тут працюватимуть щонайменше 300 людей. Співпраця триває», — сказав Байрактар.
Він також наголосив, що це виробництво буде самодостатнім, екологічним і взаємовигідним, оскільки Україна має унікальні технології з виробництва двигунів, а турецька сторона — безпілотники, на які встановлюють ці двигуни.
За словами Байрактара, нинішня війна стала війною безпілотних літальних апаратів, й Україна має в ній певну перевагу.
«Ми тут, щоб максимально підтримати вас. Ми поважаємо вашу боротьбу за свободу і незалежність, за збереження вашого суверенітету», — сказав Байрактар.
Він наголосив на тому, що всі донати — як від компанії Baykar, так і з України та Польщі — були використані, зокрема, на придбання радарних систем, які вже виявили тисячі цілей та принесли вагомий результат на полі бою.
