З 1 липня Італія офіційно перейняла від Великої Британії головування у Талліннському механізмі – міжнародній ініціативі, що координує підтримку України у сфері кібербезпеки.
Протягом наступних шести місяців італійський уряд профінансує нові проєкти з кіберзахисту України на 1 млн євро. Загальний внесок Італії до Талліннського механізму становитиме 2 млн євро.
Серед ключових напрямів роботи під час головування Італії:
посилення кіберзахисту державних органів на національному та регіональному рівнях;
захист об’єктів критичної інфраструктури;
розвиток комплексної кіберстійкості;
професійна підготовка українських фахівців із кібербезпеки.
У Мінцифри наголошують, що ці кроки допоможуть ефективніше координувати міжнародну допомогу та зміцнити захист українського цифрового простору.
Заступник міністра цифрової трансформації з питань кібербезпеки Віталій Балашов зазначив, що російська кіберагресія є складовою ширшої війни проти європейської безпеки, а Талліннський механізм перетворює міжнародну підтримку на конкретні інструменти для захисту державних сервісів і критичної інфраструктури.
Водночас Велика Британія, яка очолювала ініціативу раніше, профінансувала низку проєктів для Міністерства закордонних справ, Держспецзв’язку та Державної прикордонної служби України.
Також спільно з Нідерландами та Чехією реалізується міжнародний проєкт технічної допомоги CYFER, у межах якого вже запущено сім ініціатив Талліннського механізму.
Окрему увагу Італія приділяє підтримці українських регіонів. Зокрема, майже 900 тис. євро спрямовано на модернізацію кіберінфраструктури та створення захищеної мережі в Тернопільській області. Ще понад 570 тис. євро виділено на створення безпечної інформаційно-аналітичної системи в Одеській області.
Крім того, італійські партнери профінансували аналітичний огляд Національної системи кібербезпеки України-2025 та підтримали участь молодіжної збірної України у змаганнях European Cybersecurity Challenge.
Талліннський механізм створили у грудні 2023 року для координації міжнародної допомоги Україні у сфері кібербезпеки. До нього входять 14 країн-партнерів, а Європейський Союз, НАТО та Світовий банк беруть участь у роботі механізму як офіційні спостерігачі.
Морська вода просочується в найдовшу річку Італії По, оскільки під час екстремальної спеки її русло починає висихати, що завдає удару по сільськогосподарському регіону, де виробляють молоко для сиру Пармезан.
Про це повідомляє AFP.
Рівень води в річці По ще ніколи не опускався так низько на початку року, що викликає побоювання щодо руйнівної посухи в липні в цьому куточку північної Італії.
За даними міжрегіонального річкового агентства Aipo, рівень води в річці По різко впав за лічені дні, опустившись нижче 300 кубічних метрів на секунду, тоді як у червні середній показник становив близько 1 500.
“Вона ще ніколи не спадала так швидко і так рано”, – зазначив Стефано Кальдероні з Італійської асоціації зрошення (Anbi).
Піщані мілини множаться, глибина місцями зменшується до ледь одного метра, а ті нечисленні рибалки, що залишилися на річці, страждають від спеки.
“Раніше ми пропливали ліворуч; тепер прохід – праворуч від піщаної мілини, і він дуже-дуже вузький”, – сказала Даніела Куогі, геодезистка агентства Aipo.
Численні альпійські озера, що живлять долину По, досі заповнені приблизно на 60 відсотків. Однак фермери інтенсивно забирають воду з водойм для зрошення полів, висушених спекою.
Цієї зими йшли дощі, але гірський сніг, який раніше поповнював озера, вже розтанув через зміни клімату.
“Ми ще не опинилися в ситуації посухи, але за таких темпів запасів води вистачить менше ніж на три тижні”, – зазначив Даміано Ді Сіміне, експерт екологічної організації Legambiente.
Останній раз посуха вразила долину По у 2022 році – але лише наприкінці липня.
Далі за течією, біля гирла річки, ситуація вже є серйозною: морська вода проникла приблизно на 20 кілометрів вгору за течією. Солона вода починає забруднювати сільськогосподарські угіддя.
У річці встановлено бар’єри для зупинки морської води, але вони працюють лише за умови достатньої сили течії.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що країна може продовжити дію знижених ставок акцизного збору на пальне після 1 травня в рамках заходів, спрямованих на допомогу сім’ям та підприємствам у боротьбі зі стрімким зростанням цін на енергоносії.
Про це вона сказала журналістам у вівторок, 28 квітня, після засідання уряду, цитує Reuters, передає “Європейська правда”.
Мелоні заявила, що уряд виділив майже 1 млрд євро на продовження та посилення деяких податкових пільг, покликаних заохотити роботодавців наймати персонал.
“Ми розглядаємо можливість подальшого продовження, яке, можливо, буде коротшим за попередні”, – сказала вона.
Мелоні зазначила, що нове зниження, яке зараз обговорюється, може мати більший вплив на дизельне паливо, ніж на бензин.
Італія, яка значною мірою залежить від імпортної енергії, є особливо вразливою до перебоїв у постачанні, спричинених конфліктом США та Ізраїлю з Іраном.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні у понеділок, 27 квітня, закликав Європейську комісію надати країнам-членам ЄС такі ж бюджетні пільги для пом’якшення наслідків стрімкого зростання цін на енергоносії, які наразі передбачені для видатків на оборону.
Про це він заявив під час спілкування із журналістами в італійському місті Пістоя, цитує Reuters, пише “Європейська правда”.
Згідно з так званою “національною застережною клаузулою” (NEC), Європейський Союз дозволяє країнам перевищувати ліміти дефіциту ЄС або для збільшення видатків на оборону, або для подолання винятково несприятливих економічних обставин.
Таяні закликав Єврокомісію надати країнам-членам ЄС такі ж бюджетні пільги для пом’якшення наслідків стрімкого зростання цін на енергоносії.
“Так само як ЄС вчинив із витратами на оборону, те саме можна зробити з витратами на енергетику”, – вважає він.
Також італійський міністр заявив, що те, що Італія витратила близько 1 млрд євро на зниження акцизних зборів на пальне до 1 травня – це “короткострокові заходи, а не довгострокові, які постійно збільшують борг Італії”.
Віцепрем’єр-міністр Італії Маттео Сальвіні виступає за відновлення закупівлі газу в росії, щоб запобігти можливому енергетичному колапсу. У своїй заяві, опублікованій італійською економічною газетою Il Sole 24 ORE, він зазначив: замість економічних обмежень слід розширювати джерела постачання.
«Замість того щоб закривати школи та заводи, треба знову купувати газ з усього світу, зокрема з росії, адже ми не воюємо з нею», – заявив політик.
Як відомо, через енергетичні потрясіння, спричинені війною в Ірані, Європа значно збільшила імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ). У першому кварталі цього року ЄС прийняв 69 із 71 вантажу, поставленого в межах сибірського проєкту «Ямал СПГ», тобто 97% від загального обсягу поставок.
Ситуацію ускладнює те, що іранські удари знищили 17% експорту скрапленого газу з Катару. Унаслідок цих атак європейські ціни на газ підскочили на 35%.
У Києві відбувся захід, присвячений початку реалізації фінансованої Італією програми підтримки вразливих категорій населення в регіонах України, які найбільше постраждали від війни.
«Програма обсягом 45 млн євро передбачає реалізацію понад 20 проєктів у сфері соціального захисту та гуманітарної підтримки. Ініціатива охоплює, зокрема, грошову допомогу вразливим категоріям населення, розвиток соціальних послуг, психосоціальну та медичну підтримку, а також облаштування місць тимчасового проживання», – йдеться у повідомленні.
Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін подякував італійській стороні за підтримку та зосередив увагу на важливості уникнути дублювання використання ресурсів для їх ефективного розподілу.
«Для нас важливо, щоб міжнародна підтримка працювала як частина спільної системи допомоги. Ми послідовно переходимо від фрагментованої моделі соціального захисту, побудованої за статусами, до системи, що ґрунтується на реальних потребах людини. Саме тому для нас принципово, щоб партнери координували допомогу з національною політикою та максимально використовували державні механізми», – зазначив Улютін.
Нинішня програма вартістю 45 млн євро є одним із найбільших гуманітарних внесків Італії за кордоном і буде зосереджена насамперед на підтримці регіонів, наближених до лінії фронту, які зазнають найбільшого впливу війни.
Відповідний декрет уряду передбачає зниження акцизів на бензин та дизель на 25 євроцентів за літр терміном 20 днів, а також на 12 євроцентів для скрапленого газу.
Очікується, що це рішення вплине на роздрібні ціни та дозволить частково компенсувати подорожчання, спричинене кризою на Близькому Сході. В уряді не виключають продовження цих заходів, якщо ситуація не стабілізується.
Крім зниження акцизів, передбачено податкові пільги для окремих секторів. Зокрема, автоперевізники отримають податковий кредит на закупівлю дизельного пального, а рибальські підприємства – компенсацію в розмірі 20% витрат на пальне протягом березня-травня.
Також влада посилює контроль за ціноутворенням. Паливні компанії зобов’яжуть щодня подавати дані про рекомендовані ціни, а за порушення передбачено фінансові санкції.
Сторони обговорили зміцнення українського ОПК, зокрема розвиток спроможностей ППО для захисту міст.
Секретар Ради національної безпеки та оброни України Рустем Умєров і голова фракції Слуга народу Давид Арахамія провели зустріч з міністром оборони Італії Гвідо Крозетто, дипломатичним радником голови Ради міністрів Італії Фабріціо Саджо та представниками італійських безпекових структур. Про це повідомив Умєров у Telegram у четвер, 19 лютого.
“Обговорили оборонну, енергетичну та економічну підтримку України, а також синхронізували позиції щодо подальших кроків співпраці”, – написав він.
Також окремо відбулися зустрічі з керівництвом найбільших оборонних компаній. “Говорили про зміцнення українського ОПК, зокрема розвиток спроможностей ППО для захисту наших міст”, – додав Умєров.
За кілька днів до церемонії відкриття Олімпійських Ігор-2026 генеральний директор оргкомітету Андреа Варньє офіційно визнав: бюджет заходу значно перевищив початкові розрахунки, а фінансова ситуація залишалася критичною протягом усього підготовчого циклу.
Про це повідомляє Reuters.
Основні фінансові показники
Якщо у 2019 році під час подання заявки операційні витрати оцінювалися в 1,3 мільярда доларів, то станом на лютий 2026 року ця цифра зросла до понад 1,7 мільярда доларів. Проте це лише верхівка айсберга, адже загальний бюджет разом з інфраструктурними проєктами сягнув позначки у 5,2 мільярда євро.
Левову частку фінансування, близько 3,5 мільярда євро, склали державні кошти Італії. Уряд Ломбардії та Венето був змушений постійно дотувати будівництво, оскільки вартість матеріалів та енергоносіїв стрімко зростала. Найбільш суперечливим об’єктом став санно-бобслейний центр у Кортіні-д’Ампеццо. Попри протести МОК, який рекомендував використовувати існуючі траси в Австрії, Швейцарії чи навіть США для економії коштів, Італія витратила понад 120 мільйонів євро на зведення власного об’єкта.
Оргкомітет опинився в режимі надзвичайної ситуації, намагаючись завершити хокейні арени та медіацентри в умовах дефіциту ліквідності та жорсткого тиску з боку підрядників. Хоча італійська влада очікує економічного ефекту в 5,3 мільярда євро за рахунок туризму, критики вказували на те, що багато інфраструктурних об’єктів не будуть готові до старту Ігор.
Інші ризики
Окрім фінансового тягаря, організатори зіткнулися з труднощами в управлінні турніром. Олімпіада-2026 є найбільш територіально роз’єднаною в історії: змагання розкидані на площі 22 тисячі квадратних кілометрів між Міланом, Кортіною та Антгольцом. Це спричинило логістичний колапс: деякі ключові транспортні вузли та канатні дороги не встигли добудувати, що змушує фанатів годинами пересуватися гірськими серпантинами. Ситуацію ускладнюють кліматичні зміни – аномально теплі температури на низьких висотах змушують організаторів використовувати тисячі тонн штучного снігу, що потребує додаткових витрат енергії та води. Через поспіх та економію глядачі зіткнулися з дефіцитом житла, ціни на яке в Альпах злетіли уп’ятеро, що ставить під загрозу комфорт вболівальників та загальну атмосферу свята.
Італія доставила в Україну промислові котли та електрогенератори, щоб допомогти вирішити енергетичну кризу, спричинену навмисними атаками Росії на цивільну інфраструктуру.
Про це йдеться у повідомленні уряду Італії, передає “Європейська правда”.
Зазначається, що відповідне зобов’язання прем’єр-міністерка Джорджа Мелоні взяла на себе перед президентом Володимиром Зеленським під час їхньої зустрічі в кулуарах Європейської ради в жовтні 2025 року.
“Сьогодні (28 січня) було доставлено першу партію з 78 промислових котлів, а ще 300 буде доставлено в найближчі тижні, загальна теплова потужність яких становитиме приблизно 900 МВт. Котли призначені для пошкоджених міських мереж, лікарень та основних служб”, – йдеться у повідомленні.
Ця гуманітарна ініціатива італійського уряду забезпечить достатню теплову потужність для приблизно 90 000 будинків або міста з населенням близько 250 000 жителів.
Одночасно Італія запустила програму з відправки середніх і великих генераторів. Ці генератори будуть підтримувати лікарні, водопровідні системи та критичну інфраструктуру в разі відключення електроенергії.
“Ці урядові ініціативи доповнюють похвальні приватні ініціативи, які зараз реалізуються з метою відправки генераторів в Україну”, – йдеться у повідомленні.
