За статистикою, населення Китаю скорочується третій рік поспіль. У 2024 році було зареєстровано всього 9,54 млн народжень.
Вперше за три десятиліття влада Китай запроваджує податок на додану вартість на контрацептиви та засоби захисту, зокрема презервативи. Це подається як спроба змінити тенденцію до зниження народжуваності, котра загрожує уповільненням економічного зростання. Про це пише Bloomberg.
Відповідно до нещодавно переглянутого Закону про податок на додану вартість, споживачі платитимуть збір у 13% на товари, які були звільнені від ПДВ з 1993 року. Тоді Китай проводив жорстку політику „одна сім’я – одна дитина” та активно просував контроль народжуваності.
Нинішній перегляд політики передбачає також нові форми стимулювання для майбутніх батьків – зокрема, їх звільнять від податку на послуги з догляду за дітьми, тобто на ясла та дитячі садки. Зміни набудуть чинності з січня.
За статистикою, населення Китаю скорочується третій рік поспіль. У 2024 році було зареєстровано всього 9,54 млн народжень – трохи більше половини від 18,8 млн десять років тому, коли була скасована політика „одна сім’я – одна дитина”. На 1 січня 2025 року населення Китаю становило близько 1,408 млрд осіб.
Близько 60% усіх критичних компонентів та засобів виробництва для потреб ВПК Росія отримує з Китаю. Також РФ налагодила постачання необхідних компонентів до ракет через треті країни.
Про це в телеефірі повідомив Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, передає кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запитання, як Росії, попри запроваджені санкції, вдається отримувати товари подвійного призначення, Власюк зазначив: «По-перше, вони накопичили багато до початку повномасштабного вторгнення. По-друге, є «дружній, братній» народ Китайської Народної Республіки, звідки їде, за середньою оцінкою, не менше 60% всіх критичних компонентів та засобів виробництва для потреб російського ВПК».
Власюк додав, що водночас у росіян зберігається обмежена можливість отримувати деякі компоненти з умовно партнерських країн. Так, за словами Власюка, у російській ракеті Х-101, виготовленій у жовтні цього року, було знайдено близько 125 американських компонентів з різною датою виготовлення. Ці компоненти могли потрапити до Росії через низку третіх країн.
«Ми вивчаємо, досліджуємо, фотографуємо кожну окрему мікродетальку із серійним номером, де можливо, встановлюють дату виготовлення. Плюс зчитуємо деяку доступну інформацію і передаємо цю інформацію партнерам», – додав Власюк.
За його словами, зараз необхідно більше працювати для розширення списків на заборону експорту певної продукції до Росії і до третіх країн. Також важливо посилити роботу правоохоронних органів, які викривають канали постачання.
Власюк розповів, що Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з міністром армії США Деном Дрісколлом минулого тижня передав йому документи, які свідчать про наявність американських компонентів у російських ракетах та іншій зброї.
«Робимо все можливе, щоб зменшилось, утруднювалось і робилось максимально недоступним постачання таких компонентів», – підсумував Власюк.
Прем’єр-міністр Китаю Лі Цян привітав зростання присутності італійських компаній на китайському ринку та висловив сподівання, що Італія забезпечить „чесні й недискримінаційні” умови для китайських інвесторів.
Про це він заявив після зустрічі з італійською прем’єркою Джорджею Мелоні на полях саміту G20 в Йоганнесбурзі (ПАР), пише Reuters, передає „Європейська правда”.
Прем’єр-міністр Китаю заявив, що його країна „продовжуватиме сприяти двосторонній відкритості” з Італією та підтримуватиме двостороннє співробітництво на всіх рівнях.
„Китай готовий посилити координацію та співпрацю з Італією в рамках багатосторонніх структур, таких як Організація Об’єднаних Націй та G20, і досягти ширшого консенсусу”, – наголосив він.
Наразі це найбільше відкрите родовище з 1949 року. Геологи виявили 2,59 млн тонн руди із середньою концентрацією золота 0,56 гр. на тонну. Орієнтовна вартість цього обсягу дорогоцінного металу перевищує 166 млрд євро.
Проєкт реалізувала Ляонінська геологорозвідувальна та гірничодобувна група, яка залучила близько тисячі фахівців і операторів та завершила роботи всього за 15 місяців – надзвичайно короткий термін для об’єкта такого масштабу. Міністерство назвало родовище „надвеликим” і низькосортним, зазначивши, що воно вже пройшло попередню оцінку економічної доцільності.
У 2024 році виробництво золота в Китаї становило 377,24 тонни, що на 0,56% більше, ніж роком раніше. Внутрішній попит також зростає: китайці придбали близько 1 000 тонн золота за рік, а попит на злитки та монети зріс більш ніж на 24%.
Як повідомлялося, у листопаді в Туреччині виявили родовище золота з потенційними запасами у 424 тис. унцій (приблизно 12 тонн). За поточними цінами це близько $1,7 млрд. Під час геологорозвідувальних робіт було встановлено, що у 14,9 млн тонн руди міститься золото із середнім вмістом 0,89 грама на тонну. Розвідувальне буріння в цьому районі триває, і обсяги можливих запасів золота можуть зрости.
Раніше повідомлялося, що золото обійшло євро та стало другим за обсягом активом у резервах центральних банків світу. Його частка у глобальних золотовалютних запасах за ринковою вартістю на кінець 2024 року зросла до 20%, тоді як частка євро становила 16%.
Російська економіка стає дедалі більше залежною від експорту енергоносіїв і металів, більшість яких продаються до Китаю.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
За дев’ять місяців 2025 року обсяги торгівлі між росією та Китаєм скоротилися до 163,6 млрд доларів, що на 9,4% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.
У 2025 році зменшився як експорт Китаю до рф – на 11,3% (до 73,6 млрд доларів), так і російські поставки до КНР – на 7,7% (до 90 млрд доларів).
Основним чинником падіння стало здешевлення енергоносіїв. Вартість російського енергетичного експорту до Китаю за січень-вересень знизилася на 18,9%, або на 14 млрд доларів. Експорт нафти впав на 8,1% у фізичних обсягах і на 21% у грошовому вираженні через зниження ціни на Brent.
Іншим чинником стало перенасичення російського ринку китайськими автомобілями. Після рекордних постачань у 2024 році попит скоротився більш ніж удвічі – на 56%.
Додатковий тиск спричинили логістичні збої. На китайсько-казахстанському кордоні восени утворилися черги вантажівок, а вартість перевезень із КНР до рф зросла: залізницею – на 25% (до 5 тис. доларів), автотранспортом – на 35% (до 15 тис. доларів за 20-тонну фуру). Частина морських операторів, зокрема CStar Line (ОАЕ) і STF Shipping (КНР), скоротили рейси до російських портів через фінансові обмеження.
“Залежність російської економіки від експорту енергоносіїв і металів, більшість яких продаються до Китаю, робить її дедалі вразливішою до коливань попиту на китайському ринку та посилює залежність від Пекіна”, – підсумували у розвідці.
Оремо Пекін заявив, що призупинить санкції проти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean.
Китай призупиняє на один рік дію спеціальних портових зборів для суден США одночасно з паузою Вашингтона щодо зборів, спрямованих на китайські судна. Про це повідомляє Barron`s у понеділок, 10 листопада.
Призупинення портових зборів, які застосовувалися до суден, що експлуатуються або побудовані в США та відвідували китайські порти, почалося сьогодні вдень.
Оремо Китай заявив, що призупинить санкції проти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean, одного з найбільших південнокорейських суднобудівників.
Річне призупинення заходів проти Hanwha пов’язане зі скасуванням США портових зборів, які вони стягували з суден, побудованих та експлуатованих Китаєм.
Як відомо, США та Китай, які протягом місяців ведуть торговельну та тарифну війну, нещодавно погодилися послабити деякі обмеження після зустрічі лідерів Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа в Південній Кореї.
КНР нарощує свій арсенал ядерної зброї швидше, ніж будь-яка інша країна, зазначають журналісти.
Китай за останні п’ять років стрімко наростив виробництво ракет. Супутники зафіксували масштабне розширення ракетних заводів, повідомив американський телеканал CNN.
За даними нового аналізу, заснованого на супутникових знімках, картах та урядових документах, із 2020 року країна значно розширила десятки об’єктів, пов’язаних з ракетною галуззю.
Понад 60% зі 136 відомих об’єктів, що стосуються китайських ракетних сил, показали ознаки активного будівництва або модернізації.
Мова про заводи, науково-дослідні та випробувальні центри, які сумарно збільшили свою площу більш ніж на 2 мільйони квадратних метрів між 2020 і 2025 роками.
На знімках видно нові вежі, бункери та насипи, а подекуди навіть частини ракет.
CNN дослідив 99 об’єктів, пов’язаних з виробництвом ракет у Китаї, і виявив, що 65 з них розширилися завдяки будівництву майданчиків. Також розширення за останні п’ять років зафіксували на 22 з 37 китайських військових баз.
Наприклад, у Пекіні один із заводів, який з 2020 року розширився майже на 50%, виробляє відому балістичну ракету середньої дальності DF-26 (Дунфен), яку фахівці з оборони називають “вбивцею Гуаму”.
Ракета здатна змінювати траєкторію під час польоту, що ускладнює її перехоплення, та може досягати американської бази Андерсен на острові Гуам.
Журналісти зазначають, що Китай нарощує свій арсенал ядерної зброї швидше, ніж будь-яка інша країна, щорічно збільшуючи його приблизно на 100 нових боєголовок з 2023 року.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), загальна кількість ядерних боєголовок у Китаї ще значно відстає від США та Росії, які разом становлять 90% світового арсеналу.
Аналіз CNN свідчать, що виробництво ракет у Китаї різко зросло, зокрема після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Супутникові знімки доводять, що темпи розширення об’єктів протягом 2022−2023 років подвоїлися.
Китай оголосив, що скасовує запроваджені тарифи на сільськогосподарські товари зі США після того, як Вашингтон вдвічі зменшив мита, пов’язані з фентанілом, на експорт КНР.
Китайське міністерство фінансів заявило, що з 10 листопада на американські сою, кукурудзу, пшеницю, сорго та курятину скасує всі тарифи, які КНР ввела 4 березня.
Інформаційне агентство зауважує, що такі заходи вплинули на світові ринки. Так, ф’ючерси на сою в Чикаго зросли на 1% під час азійських торгів.
„Ці кроки є частиною ширшої торговельної угоди між президентом США Дональдом Трампом та китайським лідером Сі Цзіньпіном, яка розрахована один рік і наразі стабілізувала бурхливі відносини”, – зауважує Bloomberg.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy.
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати.
Китай посилює обмеження на експорт компонентів, необхідних Україні для виробництва безпілотників. Про це в інтерв’ю УНІАН розповів військовий експерт, засновник БО «Реактивна пошта» Павло Нарожний.
За його словами, Пекін уже давно виступає за заборону постачання дронів Україні — навіть комерційних, таких як Mavic. Раніше безпілотники завозили до Польщі, де українські фахівці перепрошивали їх, щоб адаптувати до умов радіоелектронної боротьби.
«Зараз ідеться передусім про запчастини до FPV-дронів. Ми намагаємося збільшити частку вітчизняного виробництва, але більшість двигунів і батарей — китайського походження», — зазначив Нарожний.
Він наголосив, що в Україні налагоджене виробництво окремих компонентів, проте його обсяги дуже обмежені. Якщо ж постачання з Китаю припиниться повністю, це може створити серйозну загрозу для забезпечення фронту FPV-дронами.
«Не впевнений, що ЄС чи США мають виробництво таких деталей у кількостях, які нам потрібні», — додав експерт.
Нарожний також зауважив, що китайські комплектуючі значно дешевші, ніж американські чи європейські аналоги. Навіть за умови пошуку нових постачальників, вартість виробництва дронів в Україні суттєво зросте.
«Пентагон, наприклад, уклав контракт із компанією Raytheon на 5 мільярдів доларів для постачання систем Coyote. Україна ж отримала 5 мільярдів євро на дрони від партнерів, але західні аналоги набагато дорожчі», — пояснив він.
Ба більше, Нарожний вважає, що Китай навряд чи буде урізати поставки дронів і комплектуючих до них у росію.
