Російська економіка не витримає тиску західних санкцій й тривалих боїв з українською армією – її чекає крах.
Такий результат для путінської „економічної машини” передрік Михайло Задорнов в інтерв’ю Forbes. Він був одним з останніх міністрів фінансів рф Уряду Бориса Єльцина (обіймав посаду під час дефолту в 1998 році), а також свого часу очолював два найбільших держбанки росії.
Задорнов зазначив, що наразі бюджет рф виділяє на армію приблизно 4% від свого ВВП, проте в порівнянні з витратами Вашингтона на свій оборонний сектор – це всього лише одна десята від військового бюджету США.
„А якщо ми складемо ресурси тих країн, які починають поставки озброєнь на користь України, і сумарний обсяг ресурсів, які вони можуть задіяти при затягуванні конфлікту, то, повірте, можна скласти в стовпчик, це абсолютно непорівнянні величини”, – заявив він.
Колишній міністр вважає, що для росіян створюють ілюзію щодо спроможності рф самостійно виготовляти ті чи інші продукти Заходу. Задорнов каже, що всі спроби росії ізолювати економіку й працювати на внутрішній ринок – зазнають „фіаско”.
„Те, що ми можемо зробити все самі навіть якийсь час, – це звичайно ілюзія абсолютно або якесь політичне гасло”, – говорить він.
Задорнов спрогнозував стагнацію для росії в критичних важливих галузях розвитку. Зокрема, видобутку нафти, хімічній промисловості та лісовому господарстві.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Без швидких дій міжнародного співтовариства економіка Афганістану рухається назустріч повному краху, попереджають фахівці. Економіка країни, що базується на готівці, зазнала труднощів ще до недавнього захоплення влади талібами, а раптовий поворот ісламського руху поставив фінанси країни в невизначене становище – фінансові активи держави та центрального банку були заморожені, банки закриті, а життєво необхідна іноземна допомога зупинена.
Мало хто вірить, що жорсткі лідери «Талібану» зможуть урятувати економіку Афганістану, якій залишилося до повного краху кілька тижнів або не більше кількох місяців. Про це свідчить, зокрема, і те, що (як оголосила в понеділок у Facebook Афганська банківська асоціація) таліби призначили Хаджі Мохаммада Ідріса виконуючим обов’язки голови Центрального банку. Колишній заступник міністра фінансів Гюль Махудуд Сабіт каже, що ніколи навіть не чув про таку людину, повідомив портал NBC News.
«Ця особа є членом економічного комітету «Талібану». Він був учителем у [релігійній школі] у Пакистані й приїхав звідти, тож це все, що ми знаємо про нього, і тепер він керує Центральним банком. Імовірно, у нього взагалі немає досвіду», – заявив Сабіт, який тепер живе в Каліфорнії, США.
На думку фінансових експертів з Афганістану, це ще одна ознака того, що без подальшого втручання міжнародного співтовариства економіка країни може постраждати навіть більше, ніж за останні тижні. Незабаром після краху уряду президента Асрафа Гані, що сталося 15 серпня, торгівля в Афганістані національною валютою сповільнилася й ослабилася майже на 8% щодо долара США. Однак із 17 серпня місцева валюта була відносно стабільною, імовірно, тому що її практично заморозили – тепер майже неможливо ввезти гроші в країну або вивезти з неї. Оскільки державним службовцям не платять, а банки не працюють, навіть повсякденна торгівля є надзвичайно проблематичною.
У вівторок Світовий банк заявив, що призупинив виплати, тобто передачу Афганістану грошей, призначених для допомоги та проєктів розвитку, через побоювання у зв’язку із тамтешньою нестабільністю.
«Ми глибоко стурбовані ситуацією в Афганістані та її впливом на перспективи розвитку країни, особливо для жінок», – заявила речниця Світового банку Марсела Санчес-Бендер. Вона не захотіла відповідати на запитання про умови продовження виплат. Згідно з даними вебсайту Світового банку, він уже припиняв свою діяльність в Афганістані в 1992–2002 роках. Із 2002-го організація перерахувала загалом понад 5,3 мільярда доларів на проєкти розвитку та надзвичайної відбудови.
Економіка Афганістану практично повністю тримається на готівці. Вважається, що лише 10% жителів країни мають банківський рахунок. Крім того, за даними Світового банку, економіку значною мірою підтримувала іноземна допомога.
«Невизначеність щодо рівня та тривалості міжнародної допомоги у сфері безпеки й результатів можливої мирної угоди з талібами ще більше підірвала довіру, що призвело до подальшого зниження інвестицій та «втечі» капіталу», – ідеться у квітневому звіті Світового банку. «Іноземна фінансова допомога штучно збільшила внутрішню купівельну спроможність. Штучно в тому сенсі, що вона не супроводжувалася зростанням внутрішньої продуктивності», – написала організація в нещодавньому аналізі, опублікованому в неділю.
З часу падіння Кабула надзвичайно важко ввезти гроші в країну або вивезти з неї. Дві компанії, через які люди зазвичай надсилали гроші, Western Union та MoneyGram, припинили свою діяльність в Афганістані. Повідомляється, що багатовікова мережа міжособистісної торгівлі грошима Hawalas також майже повністю закрилася.
«Думаю, ми бачимо, що контроль над капіталом існує, і якщо хтось хоче торгувати з афганцями, йому це не вдасться», – каже Едвард Мойя, старший аналітик ринку Oanda торгової компанії «Форекс».
У більш широкому плані «Талібан» не був визнаний легітимним урядом Афганістану, а це означає, що його представники не матимуть доступу до багатомільярдних резервних фондів (в основному в Сполучених Штатах) чи так званого спеціального права на позику розміром 450 мільйонів доларів, яку Афганістан мав отримати в понеділок.
Колишній німецький дипломат та чиновник ООН Ганс-Якоб Шиндлер, що мав справу з санкціями проти талібів, вважає найближче майбутнє Афганістану економічно жахливим. За його словами, якщо не відбудеться суттєвих змін, до краху економіки залишилося «кілька тижнів або місяців». «За винятком наркообігу, дрібного видобутку копалин і виробництва, без фінансового вливу американців та інших організацій в Афганістані мало що відбулося», – підбив підсумки Шиндлер. Хоча в пакистанських ЗМІ ходили чутки, що сухопутні кордони між двома країнами були знову відкриті, Шиндлер заявив, що така транскордонна торгівля не принесе ніяких істотних змін для афганського народу.
