Українська гривня продовжує слабшати по відношенню до долара США. За даними Національного банку, офіційний курс долара на 16 вересня 2024 року встановлено на рівні 41,3591 гривні за 1 долар. Це вже шосте поспіль підвищення курсу.
Економісти висловлюють різні прогнози щодо подальшої динаміки курсу. Так, економіст Олег Пензин вважає, що наприкінці 2024 року курс долара досягне 42,5 гривні, а вже в грудні 2025 року може сягнути 48 гривень.
Станом на 21 серпня гривня продовжує послаблюватися на готівковому ринку й у касах банків. Чому змінився тренд і чого очікувати восени від курсу долара?
Причини подорожчання долара в Україні
Олексій Другов, професор кафедри менеджменту організації національного університету “Львівська політехніка” вважає, що головними причинами подорожчання долара є відновлення доплат військовим, блокування роботи зернового коридору, затягування військових дій та спроби спекулятивних заробітків. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, передає Еспресо.
При цьому професор зазначає, що для різкого обвалу гривні немає жодних підстав. Адже з макроекономічної точки зору, ситуація є стабільною. На міжбанку ситуація прогнозована, міжнародна фінансова допомога надходить вчасно. Олексій Другов зауважує, що зараз ми маємо справу зі зміною тренду, адже якщо раніше долар дешевшав, то тепер він почав поступово зростати у ціні.
Тим часом Нацбанк готує відмову від фіксованого курсу гривні до долара. Про це пише РБК-Україна з посиланням на НБУ. Після 18 місяців фіксованого курсу гривні до долара Національний банк готується перейти до гнучкого обмінного курсу.
В НБУ запевнили, що на перших етапах переходу будуть активно присутні на валютному ринку, щоб убезпечити його від різких коливань курсу та компенсувати дефіцит валюти на ринку.
За оцінками експертів, після переходу на гнучкий обмінний курс, за якого НБУ буде контролювати та за необхідності коригувати ситуацію на валютному ринку, курс валют не повинен суттєво змінитися.
Долар укріплюється на світовому ринку
На фоні позитивних макроекономічних даних економіки США, долар зміцнюється на світовому ринку відносно кошика із шести інших світових валют. Особливо це стосується послаблення японської ієни та китайського юаня. Останній втрачає свої позиції через уповільнення росту економіки. Про це пише Reuters.
Рубль обвалюється
В росії руль стрімко обвалився, через що було скликано термінове засідання президента. Bloomberg пише про те, що в росії наразі приділяють особливу увагу питанню посилення валютного контролю. Різке підвищення ключової ставки центробанку рф аж до 12% не врятувало ситуацію з обвалом рубля.
Як передає 24 фінанси, з початку року російський рубль втратив приблизно 25% та потрапив у трійку найслабших валют у світі серед ринків що розвиваються. Серед причин називають, зокрема, спробу заколоту Пригожина, після якого знецінення рубля значно пришвидшилося. Крім цього, на рубль тиснуть потужні санкційні обмеження, зменшення обсягів експорту газу і нафти (а отже і зменшення валютних надходжень), а також відтік капіталу з країни.
Як пише видання The Economist, рф мусить або скоротити імпорт товарів, або скоротити військові видатки. Якщо цього не зробити, то постраждає цивільна економіка, адже через інфляцію зменшиться купівельна спроможність пересічних жителів росії.
В будь якому разі, навіть використовуючи всі монетарні інструменти та кошти із фонду доробуту, рф не вдасться змінити в корені ситуацію та уникнути суттєвих збитків для економіки.
Міжнародний валютний фонд очікує, що середній офіційний курс у 2023 році становитиме 40,7 грн за долар. Це вище, ніж поточний фіксований курс НБУ на рівні 36,6 грн, але нижче від бюджетного прогнозу. Про це йдеться в World Economic Outlook МВФ за квітень 2023 року.
Міжнародний валютний фонд очікує, що середній офіційний курс у 2023 році становитиме 40,7 грн за долар.
Згідно з прогнозом МВФ, номінальний ВВП України становитиме 2023 року 6050 млрд грн, доларовий ВВП — $148,7 млрд. Таким чином, фонд виходить із розрахунків, що середній курс становитиме 40,7 грн за долар.
Зазначимо, що у держбюджеті середньорічний курс закладено на рівні 42 грн за долар.
ВВП України
МВФ прогнозує, що реальний ВВП України у 2023 році впаде на 3,0% після зниження на 30,3% у 2022 році.
Інфляція
Міжнародний валютний фонд очікує, що інфляція (грудень до грудня) уповільниться у 2023 році до 20,0% після 26,6% у 2022 році.
Безробіття
За прогнозом МВФ, безробіття в Україні скоротиться до 20,9% порівняно з 24,5% у 2022 році.
[type] => post
[excerpt] => Міжнародний валютний фонд очікує, що середній офіційний курс у 2023 році становитиме 40,7 грн за долар. Це вище, ніж поточний фіксований курс НБУ на рівні 36,6 грн, але нижче від бюджетного прогнозу. Про це йдеться в World Economic Outlook МВФ за ...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1681386660
[modified] => 1681383009
)
[title] => Курс долара 40,7 грн/$, уповільнення інфляції до 20%. Прогноз МВФ на 2023 рік
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=37011&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 37004
[uk] => 37011
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 37005
[image] => Array
(
[id] => 37005
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/fbf2e120fb7670c7982d548994098e36.jpeg
[original_lng] => 31436
[original_w] => 675
[original_h] => 450
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/fbf2e120fb7670c7982d548994098e36-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/fbf2e120fb7670c7982d548994098e36-300x200.jpeg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/fbf2e120fb7670c7982d548994098e36.jpeg
[width] => 675
[height] => 450
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/fbf2e120fb7670c7982d548994098e36.jpeg
[width] => 675
[height] => 450
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/fbf2e120fb7670c7982d548994098e36.jpeg
[width] => 675
[height] => 450
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/fbf2e120fb7670c7982d548994098e36.jpeg
[width] => 675
[height] => 450
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/fbf2e120fb7670c7982d548994098e36.jpeg
[width] => 675
[height] => 450
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1420
[_thumbnail_id] => 37005
[_edit_lock] => 1681372210:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_421bc48c8678bd73dd857e084fb350da] =>
Demonstrations in front of the government headquarters in Buenos Aires and several cities in Argentina yesterday against the rising cost of living, the government and the agreement reached with the IMF. Inflation exceeds 60% in the country. pic.twitter.com/uZTXKBoLcK
Банкіри схиляються до курсу гривні до долара протягом наступного року на рівні 42,70. Такий прогноз озвучив Національний банк України, передає РБК-Україна. Це оновлений прогноз, який аналітики опублікували у січні 2023р. У порівнянні з жовтневим прогнозом, де очікуваний курс був 43,23 грн за долар, січневий прогноз більш оптимістичний. А фінансові аналітики дають ще більш оптимістичніші прогнози та очікують курс долара до гривні на рівні 41,11. У листопаді прогноз був песимістичніший — 42,30.
Інфляція
Слідом за банкірами та фінансовими аналітиками, керівники українських підприємств також покращили свої очікування щодо рівня інфляції на наступний рік. Так, вони прогнозують зростання цін на 23,3%, пише РБК-Україна з посиланням на звіт Національного банку.
Дві третини опитаних прогнозують, що протягом наступного року підвищення цін на споживчі товари не перетне позначку в 30%. 37,6% вважають, що інфляція не перевищить 20% на наступний рік.
Серед найвагоміших чинників, які впливають на інфляцію, респонденти називають військові дії (89.2%). 65,8% опитаних вважають чинник “витрати на виробництво” таким, що істотно посилився. Водночас, менше респондентів назвали вплив курсового фактора на зміни споживчих цін.
Банкопад буде чи ні?
Національний банк України оцінює обсяги кредитів, за якими позичальники перестали платити, на рівні 60% до кінця війни.
Станом на 1 грудня 37% усіх виданих кредитів не обслуговуються. Якщо прогноз НБУ до кінця війни справдиться, то банки втратять більшу частину своїх доходів, а це може призвести до нової хвилі банкрутств, пише Ярослав Вінокуров у матеріалі Економічна правда.
Лідером за обсягом непрацюючих кредитів станом на 1 грудня 2022р. є Приватбанк. Йдеться про 188,1 млрд грн, що становить 43,8 % усіх прострочених кредитів в усіх українських банках.
За даними Concorde Capital, реальний обсяг поганих кредитів в Україні, без урахування Приватбанку, стягне 50-60%.
Асоційований експерт «CASE-Україна» Євген Дубогриз вважає, що збитки банків будуть ще більш вагомими, адже знецінилося забезпечення за кредитами. Крім цього, третину свого портфелю банки втратили 24 лютого, а через блекаут додалося ще близько 7-10 % втрат, наголошує експерт.
Востаннє банкопад в Україні відбувся у 2014-2017рр., коли з ринку вивели близько ста установ.
Головними причинами була низька якість кредитних портфелів банків та небажання проводити докапіталізацію. До 2014-го банки досить легковажно ставилися до кредитування, а практика видачі кредитів пов’язаним особам банків або з неякісними заставами була досить поширена.
Раніше Національний банк жорстко регулював у банків наявність фінансової подушки, яка б перекривала простроченні кредити. Акціонери банку були зобов’язані проводити докапіталізацію установи, в іншому разі НБУ виводив банк із ринку. Адже від прострочених кредитів банк не лише не отримує доходів, а й значно втрачає ліквідність.
Проценти по кредитам не є єдиним джерелом доходу банків. Вони можуть отримувати доходи від комісії за транзакції, курсових різниць та ОВДП. Тому стійкість кожного окремого банку в першу чергу залежить від збалансованості різних видів доходів.
На період війни Нацбанк не виводить банки з ринку через відмову від докапіталізації. Однак, він досі оцінює ліквідність та платіжну дисципліну банківських установ. За порушення цих норм, у 2022р. були виведені з ринку банк «Січ» та Мегабанк.
Що буде з кредитами після війни?
Що можуть робити банки з кредитами, які не виплачуються? Продати, реструктуризувати або списати.
Через війну, більшість прострочених кредитів не можуть бути відновленими. Якщо бізнес фізично зруйнований, то і кредит чекає списання.
Ральф де Хаас та Олександр Пивоварський з ЄБРР вважають, що позики знецінені через війну, будуть повертати шляхом конфіскації російських активів у третіх країнах.
Однак, цей процес не є простим та швидким, тому одразу після закінчення війни на більшість банків чекає докапіталізація. НБУ офіційно заявив, що після війни не каратиме банки за порушення вимог до капіталу, якщо вони викликані наслідками війни. Таким чином НБУ дає банкам більше часу для того, щоб генерувати операційний дохід та відновити капітал.
Ситуація з великою кількістю поганих кредитів може призвести до того, що банки після війни ще більше підвищать процентні ставки. А можливості банків видавати позики взагалі, найбільше залежатимуть від міжнародних інвестицій та отриманих репарацій.
На початку наступного року НБУ продовжуватиме політику фіксованого курсу. Це дозволяє робити завдяки обсягам міжнародної фінансової підтримки, яку отримує Україна.
Однак, підвищений попит на валюту все-таки зможе привести до зростання курсу на готівковому ринку. Про це говорить керівник служби продажу казначейських продуктів банку Авангард Юрій Крохмаль в коментарі РБК-Україна та зазначає, що темпи продажів валютних резервів України пришвидшились у грудні, і в січні також можуть бути високими.
Аналітик не виключає, що наприкінці року буде спостерігатися послаблення в готівковому сегменті через приток гривні. Тому долар в обмінниках дещо здорожчає.
Наступний рік буде важчим за попередній
Богдан Мірошниченко в матеріалі Економічна правда пише про те, що світова економіка у наступному році буде переживати складні часи.
2022 рік ознаменувався рекордним підвищенням цін у всьому світі за останні 40 років. Темп інфляції влітку в розвинених країнах перевищував 9%. Таке знецінення грошей було спричинено надлишковим їх друком під час ковіду, а також ускладнення ланцюгів постачань, війну в Україні та нові локдауни в Китаї.
Центробанки намагаються приборкати інфляцію
Для того, щоб взяти під контроль інфляцію, центральні банки країн були вимушені декілька разів підвищувати ключові облікові ставки протягом 2022 року. Відтак, позики стали дорожчими, люди не беруть нових кредитів, а обігова грошова маса в економіці зменшується.
У США, внаслідок підвищення ключової ставки, кількість доларів у країні зменшилася на 16,7 %. Підприємства та споживачі витрачають менше, а тому ціни опускаються. З іншого боку, бізнес втрачає клієнтів і йому важче зростати.
Таким чином, щоб приборкати інфляцію, потрібно пожертвувати економічним зростанням. Іншого способу побороти інфляцію не існує. Однак, чим більше підвищують ключову ставку, тим важче бізнесу та споживачам. Надто жорсткі кроки можуть призвести до економічного спаду, тобто рецесії.
У МВФ очікують, що за два роки вплив інфляції повернеться до нормального рівня. Так, у 2023-му її рівень становитиме 6,5 %, у 2024-му — 4,1%.
Ріст ВВП під питанням
Відтак, наслідки від підвищення облікових ставок стануть відчутними у 2023р. Ріст ВВП в США очікують на рівні лише 1%, а прогнози щодо єврозони зовсім песимістичні. У Goldman Sacks очікують падіння ВВП на 0,1%.
Дефіцит газу дасться взнаки наступного року
Головна причина — дефіцит газу, його високі ціни, через що підприємства не зможуть працювати на повну потужність. Найбільший спад очікується в Німеччині. Гірші справи лише у Великобританії, яка не встигла оговтатися від економічного шоку внаслідок Брексіту, як країну накрила інфляція та енергетична криза.
У наступному році мало хто очікує зниження цін на газ. Зараз у Європі відчувається гострий дефіцит блакитного палива, а тому країни будуть скуповувати скраплений газ на світовому ринку. Це створюватиме ажіотажний попит та підвищення цін. Експерти притримується думки, що підготовка до наступної зими буде важчою, ніж до цієї. Адже зараз ЄС має значні запаси, але до весни вони виснажаться.
На енергетику чекає новий виток інновацій
З іншого боку, такі високі ціни на блакитне паливо стимулюватимуть розвиток інновацій та залучення інвестицій в енергетику. Німеччина вже анонсувала, що до кінця наступного року побудує пʼять терміналів для скрапленого газу, а інші країни ЄС вкладають кошти у розширення газопроводів із інших країн.
Врешті-решт, під впливом енергодефіциту країни єврозони зможуть знову переглянути своє негативне ставлення до атомних електростанцій.
Банки з понеділка можуть купувати готівкову іноземну валюту за встановленим ними курсом, тоді як раніше він мав бути не нижчим від офіційного курсу Нацбанку України, що діє в день здійснення операції.
Відповідні зміни Нацбанк вніс своєю постановою №172 від 5 серпня, оприлюдненою на його сайті.
Крім того, НБУ прибрав і нижній ліміт у вигляді офіційного курсу за операціями, здійсненими з використанням електронних платіжних коштів, при списанні банками-емітентами з рахунку клієнта коштів у валюті, якщо міжбанківський переказ за такою операцією клієнта здійснюється у гривні.
Це стосується і випадку при зарахуванні на рахунок клієнта коштів у національній валюті, якщо міжбанківський переказ за такою операцією здійснюється в іноземній валюті.
Як повідомлялося, Нацбанк з 21 липня девальвував офіційний курс гривні на 25% – до 36,5686 грн/$1.
На сьогодні курс купівлі долара на готівковому ринку помітно вищий за офіційний. У більшості банків він становить 38,4-39 грн/$1, проте деякі банки декларують його на рівні офіційного – мінімально можливого до останнього часу.
Національний банк України з 21 липня підвищив офіційний курс долара до гривні на 25% до 36,5686 грн/$. До цього з 24 лютого курс був зафіксований на рівні 29,2549 грн/$.
„Такий крок дасть змогу збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни”, – йдетсья в повідомленні.
У Нацбанку наголосили, що офіційний курс гривні до долара США й надалі є фіксованим.
„Фіксація курсу гривні на рівні 29,25 грн/$ на початку війни допомогла забезпечити стабільну роботу фінансової системи. Механізм фіксації курсу є стабілізатором економіки в поточних умовах. Війна триває вже майже п’ять місяців, за які відбулися суттєві зміни в нашій та світовій економіці. В таких умовах офіційний курс гривні на рівні 24 лютого вже не відповідає реаліям та поступово втрачає роль якоря для очікувань. Ураховуючи це, Національний банк здійснює разову корекцію офіційного курсу гривні до долара США та фіксує його на рівні 36,5686 грн/$”, – пояснив голова НБУ Кирило Шевченко.
За оцінками Національного банку, корекція обмінного курсу збільшить приплив і відповідно продаж валютної виручки експортерами, мінімізує спекуліції на ринку та дасть змогу стабілізувати курс.
„Корекція офіційного курсу гривні матиме лише обмежений вплив на прискорення темпів зростання цін, зумовлене останні місяці насамперед наслідками війни для пропозиції товарів і послуг та вартості логістики, а також динамікою цін на світових товарних ринках. Натомість фіксація офіційного курсу на новому стійкішому рівні дасть змогу НБУ зберегти контроль над ціновою динамікою в Україні”, – додали в НБУ.
Після того, як близько 12:00 за Києвом євро досягнуло паритету з доларом після тривалого зниження, курс євро знову „відскочив” догори і на 14:00 вже становив 1,0026 за долар. Востаннє котирування євро та долара перебували на паритету у листопаді 2002 року.
Курс євро останні декілька тижнів знижувався відносно долара і трейдери дедалі частіше казали про неминучість паритету двох валют. Причина – зростання ризику рецесії єврозони на тлі припинення постачання газу Росією до Європи.
Обмежені поставки означатимуть можливість нормування споживання газу країнами ЄС, що матиме наслідком падіння виробництва і, відповідно, економіки в цілому. Такий економічний шок ставить Європейський центральний банк перед питанням, як посилювати монетарну політику для стримання рекордної за десятиліття інфляції в блоці, і при цьому – не штовхати і без того ослаблену економіку в бік рецесії.
Ймовірно, що різниця в процентних ставках між ЄЦБ та Федрезервом США буде збільшуватися, що спричинить більш активний перетік капіталу з ЄС. Як раніше розповідав Енді Блумфілд, керівник відділу макродосліджень у Record Currency Management, великі обсяги капіталу вже перемістилися в США.
Падіння курсу гривні до долара сталося через фінансування дефіциту держбюджету за рахунок емісії гривні Нацбанком. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук у ході презентації Звіту про фінансову стабільність.
„Протягом останніх тижнів, місяців ми бачимо посилення девальваційного тиску. Ми бачимо збільшення обсягів інтервенцій НБУ для підтримки фіксованого обмінного курсу”, – сказав він.
За його словами, „насамперед, це пов’язано зі зростанням обсягів емісійного фінансування державного бюджету, на який змушений був піти НБУ з початку війни внаслідок того дефіциту, що утворився”.
Ніколайчук нагадав, що НБУ вважає, що емісійне фінансування має відбуватися за „залишковим принципом”, а уряд та Мінфін мають використати всі наявні механізми, щоб фінансувати дефіцит бюджету за рахунок офіційних зовнішніх та внутрішніх запозичень.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
Економіка України ще не готова до повернення плаваючого курсоутворення. Для цього мають скластися певні макроекономічні причини.
Такий висновок зробили члени Комітету з монетарної політики щодо рівня облікової ставки, повідомляє пресслужба НБУ.
У НБУ констатували, що курсова стабільність є головним інструментом стримування інфляційного тиску та підтримання стійкості фінансової системи.
«Зокрема, завдяки фіксації курсу гривні для критичного імпорту інфляційний розвиток залишається контрольованим. Економіка ще не готова до повернення плаваючого курсоутворення. Для цього мають скластися відповідні макроекономічні передумови. Зокрема, має зрости здатність валютного ринку до самозбалансування. В іншому випадку корекція офіційного курсу лише створить зайві шоки для економічних агентів, погіршить очікування, змінить масштаб цін у країні на відповідний відсоток, проте тиск на гривню і на міжнародні резерви збережеться. Це, зокрема, пов’язано із поступовою заміною початкового психологічного шоку від війни економічною логікою ухвалення рішень населенням, імпортерами та експортерами», – повідомили у НБУ про результати дискусії.
Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
