Щоденно росія атакує українську цивільну інфраструктуру, в тому числі й медичну, а також цілеспрямовано б’є по мирних містах й тероризує громадян. Системно ворог руйнує лікарні, поліклініки, амбулаторії, пологові, створюючи додаткове навантаження на медичну систему.
Однак, попри це, відновлення медичної інфраструктури є одним із пріоритетів для держави. Роботи з відновлення тривають вже понад два з половиною роки, аби забезпечити безперешкодний доступ українців до якісної медичної допомоги, якої вони потребують. Так, у різних областях України повністю або частково вже відновлені 887 об’єктів медзакладів. З них 537 об’єктів відновлені повністю та ще 350 — частково. Це медичні заклади на деокупованих територіях, а також ті, які зазнали незначних ушкоджень: вибиття вікон, знищення покрівлі, пошкодження фасаду тощо. Найбільше обʼєктів відновлено в Миколаївській, Дніпропетровській, Київській, Харківській та Чернігівській областях.
За час повномасштабної війни ворог пошкодив 1673 обʼєкти медзакладів та ще 223 з них зруйнував повністю. Найбільших втрат зазнали лікарні на Харківщині, Донеччині, Миколаївщині, Київщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині, Херсонщині та Запоріжжі. Отримати вичерпну інформацію щодо ступеня руйнування лікарень на тимчасово окупованих територіях наразі неможливо. Крім того, від початку війни росія пошкодила 226 автівок екстреної медичної допомоги, знищила 263 та захопила 125 автівок «екстренки».
Із 1 січня 2020 року всі медичні заклади України мають перейти на нову систему охорони здоров’я. Нагадаємо, реформа первинної ланки медицини розпочалася ще у 2018 році. Наразі черга – «вторинки».
Тут варто розрізняти «первинку» (сімейні
лікарі, педіатри, терапевти), де реформа почалася й триває, і «вторинку» (вузькі
фахівці, лікарні), яку ще навіть не чіпали.
Що буде із зарплатами лікарів, куди підуть
найперше гроші, чи буде скорочення лікарень, за що пацієнту доведеться платити,
а що йому покриє держава – ми дізнавалися в очільниці департаменту охорони
здоров’я Закарпатської ОДА Єлизавети Біров.
– Реформа у всіх регіонах України проходить згідно з однаковим планом і в однаковому темпі, – наголосила пані Єлизавета. – Практично по всій Україні первинна галузь медицини фінансується з НСЗУ залежно від того, скільки пацієнтів уклало договори зі своїми сімейними лікарями. У нас із НСЗУ укладений договір із 21 центром первинної медичної (медико-санітарної) допомоги. Тепер із другої половини грудня первинка починає укладати договори на 2020 рік.
Що стосується «вторинки», то у цій сфері
тільки розпочинається реформа.
Загалом модель буде така. Є сімейний лікар.
Від нього буде направлення. З ним пацієнт іде в лікарню чи поліклініку. На
вході буде знак, чи є договір із Національною службою здоров’я. Якщо є, ми
побачимо перелік послуг, які зможемо отримати в цій лікарні за кошти НСЗУ. Якщо
йтимемо до лікаря через направлення, послуга буде безоплатною. Якщо хочемо
направити себе самі – будемо платити лікарні чи поліклініці самотужки.
Зміни в системі охорони здоров’я тривають, і
вони незворотні. Наскільки швидко увійдуть у реформу та надаватимуть якісні
послуги пацієнтам спеціалізовані заклади – залежить від місцевої влади. У
Програмі медичних гарантій – 2020 визначено пріоритетні напрями, за які
спеціалізовані заклади отримуватимуть від НСЗУ підвищений тариф. Але для цього
лікарні мають відповідати чітким вимогам. Завдання місцевої влади – зокрема,
визначити ті послуги, які потрібні громаді, та вкладати кошти саме у такі
заклади, які можуть їх надати. Зробити такі лікарні привабливими і для
пацієнтів, і для медиків.
Єлизавета Біров зазначила: на останній нараді
в МОЗ директор департаменту договірної роботи НСЗУ Андрій Віленський наголосив,
що державної субвенції на фінансування закладів спеціалізованої медичної
допомоги з 2-го кварталу 2020 року не передбачено. Щоб отримувати державні
кошти, всі заклади повинні підписати договір із Національною службою здоров’я
України. Місцева влада має сприяти цьому, щоб сформувати спроможну мережу
ефективних закладів охорони здоров’я.
Коментуючи останні події щодо Іршавської районної
лікарні, Єлизавета Біров пояснила, що жоден медичний заклад не буде закрито.
– Усі лікарні на Закарпатті будуть збережені.
Фінансування не залежить від таблички на закладі – лікарня буде фінансуватися,
виходячи з наданих послуг. Але якісно надати послугу – це тільки одна частина
роботи. Потрібно ще своєчасно, в повному обсязі й правильно подати цю послугу в
НСЗУ. Керівникам закладів та лікарям треба переживати за інші речі. Наприклад,
на Дніпропетровщині вже понад 1500 лікарів зареєструвалися в НСЗУ на
онлайнтренінг по медичному кодуванню, у нас – лише 84! Більшість наших медпрацівників
навіть не усвідомлюють, що кошти, які вони отримають чи не отримають, залежать
від того, наскільки правильно вони будуть кодувати діагнози своїх пацієнтів, –
зазначила Є. Біров.
Національна служба здоров’я України вже
підготувала 27 пакетів медичних послуг. Медзаклад може підписати договір на
кожну з цих послуг і отримати за неї кошти, але тільки за умови, що лікарня
відповідатиме вимогам НСЗУ – фахові кадри, відповідне обладнання тощо. Держава
буде оплачувати тільки ту послугу, яка надається якісно і відповідно до високих
вимог сучасних медпротоколів.
Оплата медичних послуг у рамках договору з
НСЗУ за Програмою медичних гарантій буде здійснюватися виключно за дотримання
таких умов: автономізація закладу, наявність ліцензії на медичну практику та
роботу з наркотичними речовинами, комп’ютеризація – кожне робоче місце має бути
забезпечено комп’ютером та підключено до електронної системи охорони здоров’я,
укладення договору з Національною службою здоров’я України (з урахуванням вимог
до персоналу та обладнання).
Варто зазначити, що без необхідного
обладнання пакет послуг купити неможливо. До прикладу, не зможе НСЗУ купити
послуги з лікування інсульту в лікарні, яка не має томографа. Утім поки що
невідомо, чи будуть виділятися кошти для купівлі та оновлення застарілого
обладнання у медзакладах Закарпаття.
– Як важко починало Закарпаття медреформу на
первинному рівні, так і реформа на «вторинці» починається досить неспокійно. Я
думаю, це викликано тим, що керівники й інші медичні працівники не зовсім
володіють усією інформацією. Варто дослухатися до того, що говорить МОЗ та
Національна служба здоров’я. Лікар або керівник повинен хоча б раз на день
зайти на сайт НСЗУ і МОЗ України, аби бути в темі, що у нас відбувається в
галузі. Це дозволить уникнути хибних інтерпретацій, – додала Єлизавета Біров.
Вона також повідомила, що загалом в області
вже створено 22 обласні комунальні підприємства і 12 районних. Лише два
медзаклади на Тячівщині поки не змінили свого статусу через низку об’єктивних
причин.
– На сьогодні в області залишилися дві
лікарні, які ще не перетворилися на КНП. Це Солотвинська обласна алергологічна
лікарня і Дубівська районна лікарня. Якщо у Дубовому просто трохи відстали у
темпі від інших, то у Солотвині є певні питання щодо передачі майна. Ці
проблеми зараз вирішуються, – наголосила очільниця департаменту охорони
здоров’я.
Також Єлизавета Біров пояснила, що є низка
закладів, які мають високий ризик отримати кошти в неповному обсязі: це
шкірвендиспансери, наркодиспансери, стоматполіклініки, поліклінічні відділення,
госпіталі ветеранів війни, психіатричні відділення тощо. Аби зменшити ризики
недофінансування, їм потрібно більш інтенсивно працювати в підготовчий період.
Це питання обговорювалось і в МОЗ. Відтак, депутати місцевих рад та громад
повинні потурбуватися щоб створити фінансову «подушку безпеки», аби з 1 квітня
ці та інші медичні установи продовжували безперебійно працювати.
Тим часом у Міністерстві охорони здоров’я
зазначають, що реформа вторинної ланки медицини займе більше часу, буде
складніше. Можливо, не рік, а кілька. Але лікарні, які будуть найбільше
готовими, відчують результат швидше. Тож закликають медиків зосередитись на
підготовці до реформи і у повній бойовій готовності рухатися вперед до змін.
