У фонді відзначили прогрес України у виконанні структурних маяків та зобов’язань, зазначив Денис Шмигаль.
Україна та Міжнародний валютний фонд домовилися на експертному рівні про шостий перегляд програми у рамках механізму розширеного фінансування EFF. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram у вівторок 19 листопада.
За його словами, таке рішення дозволить нашій країні залучити до державного бюджету ще 1,1 млрд доларів.
„Очікуємо, що виконавча рада МВФ ухвалить відповідне рішення найближчим часом”, – написав очільник уряду.
За його даними, у фонді відзначили прогрес України у виконанні структурних маяків та зобов’язань. Також наголосили, що українська економіка продовжує демонструвати стійкість.
У свою чергу в МВФ повідомили, що місія фонду на чолі з Гевіном Греєм провела в Києві 11-18 листопада переговори з українською владою щодо шостого огляду 4-річної угоди про розширене кредитування (EFF) країни.
Місія зустрілася з Шмигалем, міністром фінансів Сергієм Марченком, головою Нацбанку Андрієм Пишним, іншими міністрами уряду, посадовими особами та представниками громадянського суспільства.
„Співробітники МВФ та українська влада досягли угоди на рівні персоналу з шостого огляду EFF. Угода підлягає затвердженню виконавчою радою МВФ, розгляд радою очікується найближчими тижнями”, – сказав Грей.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із місією Міжнародного валютного фонду, яка продовжує роботу в Києві, що, за словами прем’єра, сприяє кращому розумінню фінансових потреб країни.
Про це він повідомив у Телеграм у четвер, 14 листопада.
Глава уряду зауважив, що за результатами попереднього етапу переговорів Україна завершила п’ятий перегляд програми розширеного фінансування EFF наприкінці жовтня, виконавши всі структурні маяки для наступного етапу. Тож, з огляду на це, українська сторона очікує отримати черговий транш від МВФ у розмірі 1,1 мільярда доларів наприкінці грудня.
Під час зустрічі обговорили реалізацію реформ, закладених у меморандумі співпраці з МВФ, а також прогрес, якого досягла Україна у виконанні поставлених вимог. За словами Шмигаля, МВФ високо оцінює досягнення України на цьому шляху.
Також були порушені питання макрофінансової стабільності та необхідності зовнішнього фінансування. За словами прем’єра, уряд підготував проєкт держбюджету до другого читання і має чітке уявлення щодо покриття ключових видатків, спираючись на підтримку МВФ, Світового банку, США та ЄС, зокрема через програму Ukraine Facility та інструмент ERA.
11 листопада керівництво Міністерства фінансів України, Національного банку України та експерти Міжнародного валютного фонду розпочали обговорення щодо шостого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF).
Україну представляють на обговореннях міністр фінансів Сергій Марченко, його перший заступник Міністра фінансів Денис Улютін, заступники Юрій Драганчук, Ольга Зикова, Світлана Воробей та урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца.
За інформацією Мінфіну, місія МВФ триватиме протягом наступних днів у Києві.
До шостого перегляду Україна має виконати чотири структурні маяки:
здійснити огляд довоєнних політик та практик середньострокового бюджетного планування;
оцінити фінансові ризики для фінансової стабільності та підготувати план дій для різних сценаріїв;
оцінити фінансовий стан підприємств централізованого теплопостачання;
розробити політику управління державною власністю у державних підприємствах, політику дивідендів і стратегію приватизації.
Якщо перегляд буде успішним, Україна отримає від МВФ новий транш у розмірі $1,1 млрд.
Наразі до держскарбниці України вже надійшли шість траншів у межах програми МВФ EFF загальним обсягом близько 8,7 млрд доларів із 15,6 млрд доларів США, які передбачені програмою.
Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) починає роботу з 11 листопада. Вона працюватиме для підготовки шостого перегляду програми.
Про це член фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк в Telegram.
Як зазначив депутат, по маякам станом на зараз в України все добре, багато зробили навіть заздалегідь.
„А ось цікаво як наша влада буде пояснювати, що вже 28-мий день податковий закон не підписаний… який самі ж обіцяли партнерам ще у вересні”, – додав Железняк.
Нагадаємо, у 2024 році МВФ може виділити ще один транш Україні на 1,1 млрд доларів за результатами шостого перегляду програми на 15,6 млрд доларів на 2023-2027 роки.
Минулого тижня голова НБУ Андрій Пишний заявив, „інтенсивність взаємодії з МВФ наразі нагадує спринтерський темп на марафонській дистанції – незабаром почне працювати наступна місія”. НБУ цілком готовий до шостого перегляду програми, сказав він.
Нагадаємо, у жовтні МВФ оновив базовий та негативний сценарій для економіки України залежно від тривалості та інтенсивності війни. Згідно з базовим сценарієм, війна закінчиться наприкінці 2025 року. Раніше МВФ очікував на її закінчення наприкінці 2024 року.
Якщо виникне значний дефіцит електроенергії, пріоритет буде надано критично важливим секторам економіки.
Заступник глави місії МВФ в Україні Тревор Лессард заявив, що піковий дефіцит електроенергії в Україні протягом зими 2024-2025 років становитиме 3-4 гігават. Але він менш впливатиме на найбільш важливі сектори – охорони здоров’я, оборони тощо. Про це Лессард сказав в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
За його словами, цифра дефіциту електроенергії сильно варіюється залежно від того, наскільки холодною буде зима, від попиту, а також від того, що зараз відбувається багато монтажних та ремонтних робіт. Тож це оцінка, яка має велику волатильність.
Лессард додав, що наразі важко сказати, що цей розрив означає для української економіки. Питання не лише в тому, скільки є потужностей для генерування й скільки можна імпортувати, але й у попиті.
Представник МВФ нагадав, що влада України раніше заявляла, що якщо виникне дефіцит електроенергії, вона, ймовірно, надасть пріоритет критично важливим секторам економіки.
„Отже, хоча розрив може існувати, його вплив на ВВП може бути не таким великим, оскільки вони могли б дозувати електроенергію для найбільш важливих секторів – охорони здоров’я, оборони тощо”, – зазначив Лессард.
Представник МВФ повідомив, що зараз однією з частин рішення з точки зору спроб закрити енергетичний розрив є імпорт з Європи. Але існує технологічний ліміт на обсяг електроенергії, який Україна може імпортувати,
За його словами, найбільша технологічна потужність зараз – 2-2,1 ГВт.
„Якщо подивитися на розмір східноєвропейських економік, то 2 гігавати – це похибка округлення з точки зору їхнього енергоспоживання”, – зазначив Лессард.
Разом з тим, ці країни мають додаткові потужності, які можуть з’явитися в мережі, включаючи нове виробництво „зеленої” енергії.
„Тож будь-який імпорт має велике значення. І я гадаю, ви маєте рацію: більшість людей погодиться, що якби це було технологічно можливо, було б непогано збільшити імпорт, тому що це стабільне постачання, це безпечне постачання, на нього можна розраховувати, підключення до мережі є. Але в зимовий період важко уявити, як це вийде за рамки 2,1 ГВт – максимуму, який Україна може імпортувати з Європи”, – заявив представник МВФ.
Глобальна інфляція продовжує сповільнюватися, жорстка монетарна політика зробила свою справу, не підірвавши світової економіки, заявила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва.
Водночас вона зазначила, що „тріумфувати наразі зарано”, оскільки, хоч інфляція і сповільнюється, ціни консолідуються на нових, більш високих рівнях.
Згідно з прогнозом МВФ, який озвучила Георгієва, глобальна інфляція сповільниться з 5,7% у четвертому кварталі минулого року до 5,3% у поточному кварталі і далі до 3,5% у четвертому кварталі наступного року. При цьому в країнах із розвиненою економікою уповільнення темпів зростання споживчих цін відбуватиметься швидше.
„Тепер світ виходить на траєкторію низьких темпів зростання і високого рівня боргу, – заявила Георгієва під час виступу в п’ятницю в рамках щорічних нарад МВФ і Світового банку у Вашингтоні. – Ми прогнозуємо, що протягом наступних п’яти років світовий ВВП зростатиме млявими темпами, в середньому на 3,2% на рік”.
При цьому глобальний показник держборгу держав продовжуватиме підвищуватися, очікують у МВФ. Експерти організації бачать ризик того, що світовий держборг перевищить базовий прогноз МВФ на суму, еквівалентну 20% світового ВВП, називаючи такий сценарій „жорстким, але правдоподібним”.
„Процентні платежі поглинають дедалі вищу частку доходів бюджету, особливо в країнах із низьким доходом і країнах із ринком, що формується. Усе це на тлі накопичення потреб у витратах”, – заявила Георгієва.
До пріоритетних напрямів витрат належать витрати, пов’язані з кліматом і демографією, а в країнах із ринком, що формується, і країнах із низьким доходом – інвестиції, спрямовані на усунення відставання в економічному розвитку, зазначила вона.
За словами Георгієвої, світова торгівля більше не є тією потужною рушійною силою економічного зростання, якою була раніше.
„Відхід від глобальної економічної інтеграції, спричинений як побоюваннями, пов’язаними із національною безпекою, так і невдоволенням тих, хто через неї опинився в програші, проявляється в нестримному поширенні заходів промислової політики, торговельних бар’єрів і протекціонізму”, – сказала глава МВФ.
Вона закликала країни, які є членами МВФ, переходити до відновлення бюджетних резервів, інвестувати в реформи, що сприяють економічному зростанню, а також працювати над вирішенням глобальних проблем. Крім того, в умовах пом’якшення грошово-кредитної політики державам необхідно починати бюджетну консолідацію вже зараз, заявила Георгієва.
Черговий транш від Міжнародного валютного фонду на 1,1 млрд доларів надійшов в Україну. Кошти будуть спрямовані на покриття важливих бюджетних видатків невійськового характеру.
Про це заявив прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль.
„Цей транш ми отримали завдяки успішному п’ятому перегляду програми EFF обсягом 15,6 млрд доларів”, – написав прем’єр.
Це вже третій транш МВФ із початку року. У березні Україна отримала на 900 млн доларів у березні та 2,2 млрд доларів у липні. Загальна сума з початку року досягла 4,2 млрд доларів. Ще один транш на 1,1 млрд доларів очікується у грудні.
Нагадаємо, угода України з МВФ про програму EFF на 15,6 млрд доларів була схвалена у березні 2023 року. За програмою вже отримано шість траншів загальним обсягом близько 8,7 млрд доларів.
Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання економіки України на найближчі роки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на World Economic Outlook (жовтень 2024 року).
Очікується, що ВВП України зросте у 2024 році на 3,0%, що нижче за прогноз за квітень (3,2%).
На 2025 рік прогноз знижений до 2,5% із 6,5%.
Зростання прискориться лише у 2026 році – до 5,3% (раніше очікувалося зростання на 5,0%).
За прогнозом МВФ, світова економіка продовжить зростати на рівні 3,2% у 2024 та 2025 роках, такими ж темпами, як і у 2023 році (3,3%). Середньострокове зростання протягом п’яти років уповільниться до „посередніх” 3,1%, що значно нижче за допандемічний тренд.
Головний економіст МВФ П’єр-Олів’є Гурінша заявив, що деякі країни, включаючи США, демонструють стійкість. „Новини щодо США у певному сенсі дуже хороші”, – сказав Гурінша.
Згідно зі звітом, економіка США продовжить забезпечувати більшу частину поштовху для світового зростання до кінця поточного року та у 2025 році.
Тим не менш, у документі попереджається про наявність великої кількості ризиків, пов’язаних із збройними конфліктами, можливими новими торговими війнами та наслідками жорсткої грошово-кредитної політики, яку ФРС та інші центральні банки стримують інфляцію.
У 2025 році державний борг України вперше становитиме понад 100% валового внутрішнього продукту. Цьогоріч сума боргу буде знаходитися всього за 3-5% від цієї відмітки. При цьому в найближчі кілька років, за прогнозами, заборгованість уже не опуститься нижче 100% від ВВП.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на текст Меморандуму з МВФ.
Згідно з базовим сценарієм, державний борг України складе у поточному році 95,6% ВВП, а наступного року – 106,6%. При цьому в 2026 році заборгованість зросте ще на один відсотковий пункт, відносно 2025-го. Хоча у 2027 має скоротитися на 5 в.п. до 102,6%.
Проте, за негативного сценарію, цьогоріч держборг складе 97% ВВП. Він буде лише зростати наступними роками. Зокрема, у 2025-му боргове навантаження складе 117,5% ВВП, у 2026 – 132,1%, а в 2027 – аж 134,3% від обсягу валового внутрішнього продукту держави.
Серед головних ризиків, які можуть посилити боргове навантаження, МВФ вказує на тривалість та інтенсивність війни, у тому числі атаки на енергетичну інфраструктуру, які тягнуть за собою зниження економічного потенціалу України. Крім того, серед факторів, що негативно позначаться на боргу, називають тривале очікування фінансової підтримки від міжнародних партнерів.
„Обидва сценарії (базовий та негативний – ред.) ґрунтуються на тому, що донори виконують свої фінансові зобов’язання (у тому числі в рамках ініціативи G7). Затримки або нестача коштів можуть призвести, наприклад, до скорочення соціальних витрат або внутрішньої заборгованості, що тягне за собою значні економічні та соціальні потрясіння”, – йдеться в тексті документа.
МВФ зазначає, що Україна успішно завершила масштабну реструктуризацію державного боргу в серпні цього року на суму близько 20,5 млрд доларів (або приблизно 24 млрд доларів з урахуванням капіталізованих відсотків). Це дозволило знизити державний і гарантований борг України на 9 млрд доларів. Серед позитивних новин там також згадали запевнення G7 щодо надання 50 мільярдів доларів багаторічного фінансування України.
Міжнародний валютний фонд підкреслив, що коригування політики та глибші структурні реформи мають тривати протягом багатьох років. Хоча там додають, що деякі реформи протягом тривалого періоду можуть вплинути на соціальну напругу.
Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ заявила про готовність підвищити податок на додану вартість (ПДВ) у разі потреби. У фонді також вважають це основним ресурсом додаткових доходів бюджету.
„Ми готові оперативно вжити додаткових податкових заходів, коли виникне така необхідність” – йдеться у листі.
Як наголошується в документі, на даному етапі простір для маневру влади України в рамках поточного пакету ресурсів жорстко обмежений.
„Тому для забезпечення виконання бюджету ми реагуватимемо на дефіцит доходів або нові потреби у видатках підвищенням податків. Ми розглядаємо підвищення основної ставки ПДВ як найбільш ефективне потенційне джерело додаткових доходів на даному етапі, і це є центральним для нашого планування на випадок непередбачених обставин”, – додали в уряді України.
Крім того, експерти МВФ у своїх рекомендаціях відзначили, що бюджетний процес в Україні проходить у надзвичайно складних та невизначених обставинах.
„Нещодавній податковий пакет, хоч і забезпечує настільки необхідне збільшення доходів, залишається значно меншим за початковий проєкт, представлений до парламенту, який передбачав ширше застосування військового податку, вище оподаткування АЗС та зусилля щодо обмеження права на спрощене оподаткування”, – йдеться у меморандумі.
Поточний проєкт податкового пакету залишає менші буфери у бюджеті 2025 року для поглинання потенційних шоків, особливо після значних внутрішніх запозичень, які матимуть місце до кінця 2024 року.
„Отже, якщо виникнуть непередбачені потреби у витратах та/або доходи почнуть відставати, влада зобов’язалася запровадити додаткові податкові заходи, які дозволять зберегти дефіцит керованим та компенсувати вплив будь-якого шоку на борг. Враховуючи значні та невідкладні потреби, підвищення основної ставки ПДВ було б найбільш доцільним, оскільки воно є ефективним, має ширшу базу, яка може охопити неформальний сектор, і повністю розподіляється до загального фонду державного бюджету”, – додали експерти фонду.
Оновлений Меморандум із МВФ підписали президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. Він містить добровільні зобов’язання влади країни здійснити певні кроки.
