Зберігається позитивний ризик щодо відносно швидкого досягнення справедливого миру для України зусиллями міжнародної спільноти, що суттєво поліпшить перспективи відновлення економіки.
Про це йдеться в „Інфляційному звіті за квітень 2025 року” Нацбанку.
Нацбанк не дає прогнозів щодо тривалості війни, проте оцінює ризики для економіки. Ризики для прогнозу НБУ знову включають шанси швидкого завершення бойових дій. Порівняно з макропрогнозом за січень вони не змінилися – менш ніж 15%.
НБУ припускає поступову нормалізацію безпекових умов на прогнозному горизонті. Перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком прогнозу.
Нацбанк зазначає, що основним припущенням цього макропрогнозу є поступова нормалізація економічної діяльності впродовж наступних років.
Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування передусім залежатиме від характеру й тривалості війни, а також результатів зусиль із забезпечення справедливого та тривалого миру в Україні.
Війна, що триває, генерує ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв, що обмежує можливості швидкого економічного зростання. Воєнні ризики для України також посилюються зростанням геополітичної напруженості у світі.
Водночас зберігається і позитивний ризик щодо відносно швидкого досягнення справедливого миру для України зусиллями міжнародної спільноти, що суттєво поліпшить перспективи відновлення економіки. Припускається суттєве зменшення дефіциту бюджету на прогнозному горизонті
– йдеться в документі НБУ.
В НБУ зауважують, що ризики збільшення потреб на підтримку обороноздатності залишаються значними НБУ зберіг прогноз дефіциту бюджету на 2025 рік на рівні 19% ВВП (без урахування грантів у доходах), що буде профінансовано насамперед за рахунок зовнішньої допомоги.
Видатки бюджету залишатимуться значними і в наступні роки, оскільки зберігатиметься необхідність підтримки обороноздатності та відбудови, а також дотримання соціальних зобов’язань держави. Водночас нормалізація роботи економіки, скорочення окремих статей видатків і відповідне зниження потреб у зовнішньому фінансуванні сприятимуть скороченню дефіциту бюджету до близько 7% ВВП у 2027 році
– інформує Нацбанк.
Однак, як вказують в НБУ залишається високим ризик виникнення додаткових фінансових потреб сектору оборони або пов’язаних із відновленням критичної інфраструктури. Їх фінансування з урахуванням номінального зростання економіки може частково бути профінансовано збільшеними доходами бюджету.
Однак цілком імовірним є сценарій, коли дефіцит бюджету відносно ВВП збережеться на рівні попереднього року. Значна частина додаткових видатків для забезпечення потреб сектору оборони, імовірно, спрямовуватиметься на імпортні товари, що розширюватиме торговельний дефіцит. НБУ компенсуватиме вищий імпорт валютними інтервенціями. У результаті міжнародні резерви будуть нижчими, проте залишатимуться достатніми для забезпечення стійкості валютного ринку
– зазначається в документі.
НБУ повідомляє, що з огляду на високу імовірність реалізації такого сценарію, рекордний обсяг міжнародних резервів, який закладено в прогноз за базовим сценарієм, не має вважатися надмірним та створювати підґрунтя для невиправданого оптимізму в ухваленні рішень з економічної політики.
В умовах спрямування більшої частини видатків на імпорт зростання дефіциту не дасть суттєвого поштовху економічному зростанню. Вплив на інфляцію також буде незначним.
Вищі бюджетні видатки можуть бути профінансовані за рахунок використання буфера міжнародної допомоги, створення якого очікується у 2025 році. Цей буфер може бути використаний як у разі збільшення потреб оборони у 2025 році, так і для фінансування додаткового дефіциту бюджету наступних років.
– вказується у документі.
„Збільшення бюджетного дефіциту у 2025 році зменшить перехідні залишки коштів уряду на наступний рік, які передбачені в базовому сценарії, що потребуватиме збільшення залучень у наступні роки. Очікується, що уряд здійснюватиме пошук додаткових джерел фінансування шляхом мобілізації внутрішніх ресурсів або ж зовнішньої допомоги без звернення до емісійного фінансування дефіциту бюджету”, – йдеться в документі.
Кабінет міністрів затвердив нову уніфіковану методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Відповідна постанова була ухвалена під час засідання уряду.
Як йдеться у пояснювальній записці до постанови, в Україні склалися три методики грошової оцінки – для земель населених пунктів, земель несільськогосподарського призначення та земель сільськогосподарського призначення. Ухвалена постанова затверджує уніфіковану методику.
„Уніфікований підхід передбачає визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки як добутку площі земельної ділянки на норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі, а також п’яти коефіцієнтів, що характеризують регіональні та зональні фактори місцеположення земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки, належність земельної ділянки до певної категорії земель, а також індексацію нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки”, – йдеться у пояснювальній записці.
Запуск ринку землі в Україні
1 липня в Україні офіційно стартував ринок сільськогосподарських земель.
До 2024 року купувати сільськогосподарську землю можуть тільки фізособи-громадяни України з обмеженням в 100 гектарів.
Закон про ринок землі забороняє купівлю землі іноземцями, в тому числі – громадянами країни-агресора. Питання продажу землі особам без українського громадянства та іноземцям може вирішуватися тільки на загальнонаціональному референдумі.
