Протягом січня-березня 2025 року до місцевих бюджетів Закарпатської області сплачено 5 млн 489 тис. 300 грн туристичного збору, що на 34,8% відсотка більше аналогічного періоду 2024 року.
Туристичний збір, сплачений фізичними особами становить 2,9 млн грн, а збір, сплачений юридичними особами – 2,5 млн грн, повідомляє Управління туризму та курортів Закарпатської обласної військової адміністрації.
Найбільші суми туристичного збору надійшли до бюджетів територіальних громад: с. Поляна – 1 172,3 тис. грн; м. Ужгород – 909,8 тис. грн; с. Косонь – 455,6 тис. грн; с. Баранинці – 447,5 тис. грн; м. Берегове – 336,3 тис. грн; м. Мукачево – 324,0 тис. грн; с. Пилипець – 270,5 тис. грн; с. Оноківці – 232,8 тис. грн; с.Довге – 215,3 тис. грн; м. Виноградів – 165,2 тис. грн.
Про це повідомляє Управління туризму та курортів Закарпатської обласної військової адміністрації.
Уряд України не відмовляється від планів реформування спрощеної системи оподаткування. Очікується перегляд умов для фізичних осіб-підприємців (ФОП) та можливе підвищення податкового навантаження.
Як повідомляє РБК-Україна, посилаючись на звіт Міністерства фінансів щодо реалізації Національної стратегії доходів, ці зміни передбачено на етапі після виконання ключових заходів розділу 4.2.3(b) Стратегії.
Згідно з документом, реформування спрощеної системи розпочнеться після впровадження механізмів контролю за використанням фінансових даних та забезпечення податкової прозорості.
Зокрема, мова йде про розробку та реалізацію заходів, спрямованих на безпечний доступ до інформації про грошові потоки платників податків. Планується створення концепції обробки та збереження даних, що дозволить податковим органам використовувати персоніфіковану та анонімізовану інформацію про доходи підприємців.
Станом на 2024 рік цей етап стратегії ще не реалізований, що може вплинути на терміни проведення податкової реформи.
Національна стратегія доходів
У грудні 2023 року Кабінет Міністрів затвердив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки, що є частиною зобов’язань України перед МВФ.
Документ передбачає реформування системи оподаткування ФОП та запровадження диференційованої шкали ставок.
Також планується повернення до прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб, що замінить чинну з 2016 року плоску шкалу.
Операційний план Нацстратегії передбачає реалізацію 207 заходів до 2030 року, серед яких:
– 104 заходи податкового адміністрування,
– 70 заходів податкової політики,
– 21 захід митного адміністрування,
– 12 заходів митної політики.
Деякі з цих заходів є повторюваними та впроваджуватимуться поступово до 2030 року.
Реформа спрощеної системи оподаткування
Відповідно до Національної стратегії доходів, заплановані такі зміни у функціонуванні спрощеної системи оподаткування:
Протягом трирічного перехідного періоду ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи поступово зростатимуть до рівня загальної ставки податку на прибуток (18%). Після завершення цього періоду юридичним особам буде заборонено використовувати спрощену систему.
Друга та третя групи ФОП будуть об’єднані в одну, а ставки податку будуть диференційованими: мінімальна ставка для торгівлі становитиме 3%, а для деяких послуг – до 17%.
Перелік видів діяльності, дозволених для першої групи, буде переглянуто, виключивши високомаржинальні бізнеси. Фіксований податок скасують, а оподаткування здійснюватиметься з фактично отриманого доходу.
Об’єднана друга група ФОП зобов’язана використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО або програмні РРО).
Ліміт обов’язкової реєстрації платником ПДВ застосовуватиметься до всіх підприємців на спрощеній системі.
Податкову базу селянських фермерських господарств (четверта група) буде розширено.
Для виробників аграрної продукції (юридичних осіб) протягом трьох років ставки єдиного податку підвищуватимуться до рівня загальної ставки податку на прибуток.
Скасують винятки, які дозволяли підприємцям здійснювати господарську діяльність без ведення обліку та підтвердження походження товарів.
Статистика ФОП
За даними Мінфіну, на 1 січня 2025 року кількість фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування досягла 1,625 млн осіб, що на 52,5 тис. більше, ніж роком раніше.
За групами:
– Перша група – 194,9 тис. осіб (-7,4% до 2023 року), що становить 12% від загальної кількості.
– Друга група – 630,6 тис. осіб (+4,8% до 2023 року), 38,8% від загальної кількості.
– Третя група – 800,2 тис. осіб (+4,9% до 2023 року), 49,2% від загальної кількості.
– Четверта група – 0,7 тис. осіб.
Загальні податкові надходження від ФОП у 2024 році склали понад 55,1 млрд грн, що на 17,1 млрд грн більше, ніж у 2023 році.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про підвищення акцизів на тютюнові вироби. Сигарети продовжать дорожчати, як це було всі останні роки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проект №11090 на сайті Верховної Ради.
Відповідно до закону, буде збільшено специфічну ставку акцизу на сигарети з фільтром і без фільтра на 23,4% – з 47 до 58 євро за 1000 штук.
Мінімальне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку зросте на 23,9% – з 63,45 до 78 євро за 1000 шт.
Експерти прогнозують подорожчання сигарет тими самими темпами, як усі останні роки. Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай зазначив: „Бачу несуться якісь зовсім дивні цифри, і ніхто їх не перевіряє, тому напишу. Сигарети наступного року через підвищення акцизів подорожчають не на 40 гривень за пачку, а на 20-25 (з урахуванням ПДВ)”.
За даними Держстату, у 2024 році сигарети преміум-класу подорожчали на 23,4% (на 22,5 гривень) до 118,7 гривень за пачку. У 2023 році сигарети преміум-класу подорожчали на 16,4% до 96,2 гривень за пачку. У 2022 році сигарети преміум-класу подорожчали на 23,4% до 82,6 гривень за пачку.
Сигарети займають 3,9% у споживчих витратах українців. На алкоголь українці витрачають 4,0%. Мінімальні ціни на алкоголь майже не підвищувалися з 2018 року, у зв’язку з чим ціни на нього майже не зростають.
Як зазначили у пресслужбі Мінфіну, з 2018 року в Україні працює план підвищення акцизу на тютюнові вироби на 20% щорічно. Цей план має у 2025 році забезпечити виконання вимог директиви ЄС щодо мінімального акцизного податкового зобов’язання – не менше ніж 90 євро за 1000 шт. сигарет.
„Але через процеси девальвації, зокрема, спричинені війною, у 2025 році акциз на сигарети досягне лише рівня 70 євро. Тобто, чинний графік не дає змоги досягти рівня оподаткування встановленого в ЄС, тому виникла потреба переглянути ставки акцизного податку, з метою поступового, до 2028 року, досягнення мінімального рівня, встановленого директивою ЄС”, – ідеться в повідомленні.
Закон передбачає поступове, протягом 4 років, підвищення ставок акцизного податку на сигарети до досягнення мінімального рівня, встановленого директивою 2011/64/ЄС з урахуванням євроінтеграційних зобов’язань України. Також ставки акцизу для тютюнових виробів визначатимуться в євро.
У вересні-жовтні 2024 року 27% респондентів заявили, що вживають тютюнові або нікотинові вироби (щодня або не щодня). Вживання тютюнових або нікотинових виробів, як і раніше, помітно більш поширене серед чоловіків, ніж серед жінок. Так, серед чоловіків вживають такі вироби 39,5%, серед жінок – 17%.
Українські мігранти у 2024 році внесли до бюджету Польщі близько 15,1 млрд злотих. На кожен злотий соціальних виплат українці сплачують 5,4 злотих податків до польського бюджету.
Українські мігранти у 2024 році могли внести до бюджету Польщі майже 15,1 млрд злотих (майже 4 млрд доларів). Про це свідчать дані Банку крайового господарства BGK.
У рамках програми “Сім’я 800 плюс” у 2024 році було виплачено понад понад 2,8 млрд злотих (686,5 млн доларів) для 292 тис. дітей з українським громадянством, які перебувають у Польщі. Це становило приблизно 4% від загальної вартості виплат у рамках програми. Водночас внески на соціальне страхування сплатили 794 тис. українців, що становило 5% від усіх застрахованих осіб. Беручи до уваги орієнтовну вартість податків, сплачених у Польщі мігрантами з України, можна зробити висновок, що на кожен 1 злотий отриманий громадянами України в рамках програми “Сім’я 800 плюс”, мігранти сплачували до польського державного бюджету державного бюджету приблизно 5,4 злотих
– йдеться у звіті.
Загалом же вказується, що можна припустити, що мігранти з України могли б сприяти збільшенню надходжень до польського бюджету приблизно на 15,1 млрд злотих у 2024 році.
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт, який передбачає оподаткування посилок із-за кордону незалежно від їхньої вартості.
Про це стало відомо з матеріалів законопроєкту №12430, ініційованого головою фінансового комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим, представником партії „Слуга народу”. Співавторами документу стали його колеги по фракції, зокрема Мар’яна Безугла та Максим Бужанський.
Як зміняться правила оподаткування посилок
На сьогодні мито в розмірі 10% та податок на додану вартість (ПДВ) 20% застосовуються лише до посилок вартістю понад 150 євро, і тільки на ту частину, яка перевищує зазначену суму.
Пропоновані зміни передбачають:
– Запровадження ПДВ на всі товари з іноземних інтернет-магазинів незалежно від їхньої вартості.
– Нарахування мита на посилки вартістю понад 150 євро.
– Оподаткування звичайних посилок між фізичними особами (наприклад, від родичів чи знайомих) вартістю понад 45 євро. У таких випадках доведеться сплатити додатково 20% ПДВ.
Мета змін та спрощення процедур
Автори законопроєкту також наголошують на необхідності спрощення процесу адміністрування ПДВ та пришвидшення митного оформлення посилок. Для цього пропонується дозволити сплату податку безпосередньо іноземними постачальниками товарів або маркетплейсами.
Текст документа, який офіційно називається проєктом закону „Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та до закону України „Про поштовий зв’язок” щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну”, наразі не опублікований.
Зміни вдарять по кишенях пересічних українців
Президент Meest Group Ростислав Кісіль висловив серйозну критику щодо анонсованих змін у податковому законодавстві, які передбачають скасування безмитного ліміту на міжнародні посилки. На його думку, це рішення негативно вплине на економічну ситуацію, волонтерський рух та доступність товарів для українців.
„Ці зміни особливо боляче вдарять по малозабезпечених верствах населення, які змушені замовляти дешевші товари з-за кордону. Додаткові 20% до вартості кожної посилки створять серйозний тиск на сімейний бюджет, а наші захисники отримають менше необхідного спорядження за волонтерські кошти”, – зазначає Кісіль.
Він також наголосив, що нововведення можуть призвести до скорочення обсягів міжнародної доставки на 30-50%, активізації контрабанди та втрати легального бізнесу. На думку Кісіля, впроваджувати такі зміни варто лише після завершення війни, створивши для цього відповідну інфраструктуру та забезпечивши прозорі умови для всіх учасників ринку.
Позиція уряду щодо оподаткування посилок із-за кордону
Міністр фінансів України Сергій Марченко раніше заявив, що за останній рік в Україну було ввезено 51,5 мільйона міжнародних поштових відправлень без сплати митних платежів.
Міністр підкреслив, що проблема полягає у відсутності чіткого контролю над вмістом кожної посилки. „Насправді ніхто точно не знає, скільки товарів перебуває в цих 51,5 мільйонах відправлень”, – зазначив він.
За словами Марченка, значна частина інтернет-торгівлі та електронної комерції в Україні функціонує у „тіні”. Він наголосив, що поточний ліміт у 150 євро на неоподатковувану вартість товарів використовується для ввезення практично всіх видів продукції. „Умовно кажучи, у межах цього ліміту ввозять усе”, – додав міністр.
Такі заяви демонструють прагнення уряду до врегулювання ринку інтернет-торгівлі, посилення контролю за міжнародними відправленнями та забезпечення справедливого оподаткування.
Запровадження накопичувальних пенсій не передбачатиме підвищення податків. Однак можна буде за власним бажанням сплачувати додатковий добровільний внесок.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Міністерство соціальної політики України.
Зазначається, що Мінсоцполітики розробило комплексну реформу пенсійного забезпечення. Відповідні законопроєкти подано на розгляд органів влади, а також інших зацікавлених сторін для ознайомлення та надання пропозицій.
Мета реформи – створити справедливу і прозору пенсійну систему, щоб кожен українець і кожна українка могли отримувати гідну пенсію.
У відомстві зазначили, що запровадження накопичувальної системи, яка є частиною реформи, дозволить працівникам додатково збільшувати розмір своєї майбутньої пенсії протягом робочого стажу.
„Важливо: це НЕ призведе до збільшення навантаження на платників податків. Адже внески роботодавця та громадянина не збільшаться, та будуть виокремлені із поточного ЄСВ і ПДФО”, – пояснили у міністерстві.
Там уточнили, що за власним бажанням працівник зможе сплачувати додатковий добровільний внесок.
„Очікується, що впровадження накопичувальної системи дозволить збільшити пенсію ще на 15-20% порівняно з середньою заробітною платою людини протягом життя, додатково до солідарної частини пенсії”, – додали у Мінсоцполітики.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про оподаткування посилок з-за кордону будь-якої вартості.
Про це повідомляє проект №12430.
Автором проєкту є голова фінансового комітату Ради Данило Гетманцев (фракція „Слуга народу”). Серед співавторів його колеги по правлячій партії – Мар’яна Безугла, Максим Бужанський та інші.
Тексту проєкту закону „Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та до закону України „Про поштовий зв’язок” щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну” наразі немає.
Однак раніше Гетманцев докладно виклав суть проєкту.
Податок на посилки для українців
Наразі мито в 10% і ПДВ у 20% нараховується на посилки вартістю понад 150 євро (на частину, яка перевищує цю ціну).
Гетманцев пропонує ввести ПДВ на товари з іноземних інтернет-магазинів будь-якої вартості. На ціну понад 150 євро також нараховуватиметься мито.
Також хочуть запровадити ПДВ на звичайні посилки від фізичної особи до фізичної особи дорожче 45 євро. Тобто якщо, приміром, родич або знайомий за кордоном відправляє вам посилку вартістю понад 45 євро, потрібно буде заплатити +20% ПДВ.
Крім того, законопроєкти пропонують спростити адміністрування ПДВ і прискорити оформлення посилок на митниці. Для цього вводиться можливість сплати ПДВ безпосередньо постачальником товарів або маркетплейсом.
Іспанія планує підвищити податки на оренду житла для відпочинку, щоб власники такого житла платили „як бізнес”.
Про це заявив у понеділок прем’єр-міністр Педро Санчес, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Reuters.
Підвищення податків відбудеться на тлі стрімкого зростання орендної плати в країні.
„Несправедливо, що ті, хто здає в короткострокову оренду три, чотири або п’ять квартир, платять менше податків, ніж готелі або робітники”, – сказав Санчес на заході, присвяченому доступному житлу в Мадриді.
Житлове питання стало головною проблемою в Іспанії, яка намагається знайти баланс між розвитком туризму, що є ключовим рушієм її економіки, та занепокоєнням щодо високої орендної плати через джентрифікацію і переорієнтацію орендодавців на більш прибуткову короткострокову оренду житла для туристів.
Санчес також пообіцяв жорсткіші заходи для боротьби з шахрайством навколо такої оренди, не вдаючись у подробиці. Минулого місяця влада розпочала розслідування щодо компанії Airbnb, яка не видалила зі своєї платформи тисячі оманливих пропозицій оренди житла.
Усі ці кошти без виключення спрямують на фінансування зарплат захисникам і захисницям України.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що за рахунок змін до Податкового кодексу держава додатково отримає до кінця року 8 млрд грн.
„З 1 грудня набувають чинності зміни до Податкового кодексу. За рахунок цього в поточному році держава додатково акумулює 8 млрд грн, а наступного року – 140 млрд грн”, – зазначив глава уряду.
За його словами, усі ці кошти без виключення спрямують на фінансування зарплат захисникам і захисницям України.
Шмигаль додав, що загалом у 2025 році на оборону витратять 2,23 трлн грн, з яких 1,16 трлн грн – це грошове забезпечення військовослужбовців.
Планів підвищення податку на додану вартість в Україні нині немає, хоча раніше таку ймовірність і обговорювали з міжнародними партнерами.
Про це сказав на пресконференції міністр фінансів Сергій Марченко, передає Укрінформ.
За словами урядовця, під час консультацій з міжнародними партнерами України, зокрема, з представниками МВФ, питання зміни розміру ПДВ обговорювали. Але завдяки ухваленню реалістичного бюджету на наступний рік зараз про такий сценарій не йдеться.
„Так, питання порушувалося. Так, були домовленості про те, за яких умов ми повернемося до ідеї підняття податку на додану вартість. Зокрема, передбачалося: якщо видатки на 2025 рік між першим і другим читанням бюджетного законопроєкту суттєво збільшаться, джерелом їх покриття буде підвищений ПДВ. При цьому ми були переконані, що підстав для значного підвищення податків немає. Тому й пішли на таку домовленість”, – розповів Марченко.
За його словами, таку умову не вносили до жодної із програм співпраці України з партнерами як структурний маяк чи критерій для оцінювання. І після ухвалення реалістичного бюджету на наступний рік необхідності ухвалення якихось рішень стосовно ПДВ немає.
Водночас урядовець визнав, що, з огляду на непрогнозованість ситуації, передовсім у зоні бойових дій, остаточно це питання з порядку денного не зникло.
„Воно (питання про підвищення ПДВ. – Ред.) постійно виникатиме. Від того, як ми виконуємо інші зобов’язання, наскільки зважену фіскальну політику втілюємо, залежатиме й актуалізація цього питання. Але якщо у нас буде все добре з доходами, якщо податки, які ми вже підвищили (підписані Президентом зміни до Податкового кодексу – ред.), продемонструють ефективність, якщо виконуватимемо всі зобов’язання, якщо не буде необхідності різко збільшувати видатки, думаю, ми не порушуватимемо питання про підвищення ПДВ. Принаймні, таких планів немає”, – запевнив глава Мінфіну.
