Європейський парламент 22 жовтня остаточно схвалив надання Україні позики до 35 мільярдів євро, яка буде гарантована майбутніми доходами від знерухомлених активів російського центробанку на Заході.
Серед законодавців ЄС 518 проголосували „за”, 56 „проти” та 61 „утримався”, повідомлено у пресрелізі на вебсайті Європарламенту.
„Україна продовжує протистояти російській агресії, її хоробрі громадяни борються не лише за власне існування та свободу, а й захищають демократію, права людини, свободу та міжнародне право для всіх нас”, – наведено у пресрелізі слова доповідачки Карін Карлсбро.
„Потреба у фінансовій підтримці величезна та термінова. росія повинна заплатити за напад на українців і брутальне знищення інфраструктури країни, міст, сіл і будинків. Тягар відбудови України візьмуть на себе ті, хто відповідальний за її знищення, а саме росія”, – додала Карлсбро.
Позика є частиною пакету підтримки загальним обсягом до 50 мільярдів доларів, погодженого країнами Групи семи та Європейським Союзом у червні цього року.
Європейський Союз зобовʼязався надати до 35 мільярдів євро в рамках позики Групи семи, однак його частка може бути і меншою, залежно від розміру внесків інших країн Групи, зокрема Сполучених Штатів. Гроші ЄС очікувано надійдуть в Україну протягом 2025 року.
„Механізм кредитної співпраці з Україною, нещодавно створена структура, зробить майбутні доходи від заморожених активів Центрального банку росії, розташованих в ЄС, доступними для України”, – пояснено в пресрелізі Європарламенту.
„Ці кошти допоможуть Україні обслуговувати та повертати позику макрофінансової допомоги ЄС, а також позики від інших партнерів Групи семи. В міру того, що кошти механізму можна буде використовувати для обслуговування та погашення кредитів, Київ зможе розподіляти кошти макрофінансової допомоги на свій розсуд”, – додає Європарламент.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у дописі в мережі Х подякував Європарламенту за це рішення. „Це важливий внесок ЄС у межах $50 млрд кредиту G7 з використанням прибутків від заморожених російських активів. Він допоможе задовольнити нагальні фінансові потреби України в умовах жорстокої повномасштабної війни, яку веде росія проти нашої держави”, – зазначив він.
Міністерство фінансів Румунії планує масштабний випуск державних облігацій на вересень. За даними міністерства, планується продати внутрішні казначейські зобов’язання та векселі на загальну суму 5,68 млрд леїв (1,26 млрд доларів), інформує Reuters.
У планах – проведення десяти облігацій, термін яких коливається від 1,3 до 13,4 року. Також планують аукціон річних казначейських векселів. Із загальної суми облігації на суму 675 мільйонів леїв планується продати на неконкурентних торгах.
Цього року Румунія вже продала на внутрішньому ринку державні облігації на суму понад 83 мільярди леїв. Крім того, чотири рази позичала на зовнішніх ринках на загальну суму 4 млрд доларів і 7,2 млрд євро. Остання включає зелені облігації з погашенням у 2036 році.
Україна отримає 1,5 млрд доларів позики від Світового банку під гарантії уряду Японії.
Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль написав у Телеграмі.
„Україна отримає 1,5 млрд доларів позики від Світового банку під гарантії уряду Японії. Щойно відповідну угоду підписали Світовий банк і Мінфін під час нашої зустрічі з Віцепрезиденткою Світового банку Антонеллою Бассані”, – ідеться у повідомленні.
За словами Шмигаля, кошти передбачені для зміцнення соціального захисту й надання допомоги людям під час війни та для відновлення економіки.
„Загалом Група Світового банку спільно з партнерами мобілізували для допомоги Україні 34 млрд доларів. З них понад 22 млрд доларів уже надійшли до бюджету. Особливо вдячні за найбільший в історії Банку інвестиційний проєкт PEACE in Ukraine, який допомагає фінансувати соціальні виплати та пенсії. Цінуємо нашу тісну співпрацю та розраховуємо на подальші спільні проєкти для відновлення та розвитку України”, – наголосив Шмигаль.
У вівторок, 22 листопада, до бюджету України надійшло 60 млн доларів фінансування від Світового банку.
Про це йдеться у заяві міністра фінансів України Сергія Марченка.
„З цих коштів 50 млн доларів надано на пільгових умовах від Міжнародної асоціації розвитку, решта – 10 млн доларів як гарантії від Латвії”, – йдеться у повідомленні.
Марченко подякував Латвії та команді Світового банку за підтримку фінансової стабільності України. За його словами, залучені кошти дозволять Україні посилити фінансування для працівників бюджетної сфери, а також і надалі забезпечувати стійке державне управління в Україні.
Міністр зазначив, що кошти буде спрямовано на відшкодування видатків держбюджету, здійснених для забезпечення оплати праці працівників державних органів та бюджетних установ освітньої сфери, як на національному, так і регіональному рівнях.
USA's Biden administration has nominated former chief executive of Mastercard Ajay Banga, to be the next president of #WorldBank He is son of Lt Gen Banga, EME, pic.twitter.com/RBFi09mfOu
„Кабінет Міністрів України вніс зміни до Основних умов здійснення державних зовнішніх запозичень у 2022 році шляхом залучення кредиту від Її Величності Королеви від імені Канади, представленої Міністром фінансів. Проєкт постанови розроблено Мінфіном для можливості збільшення суми пільгового кредиту на 0,45 млрд канадських доларів (екв. 0,351 млрд дол. США) у межах кредитного договору між Україною та Канадою, в результаті чого сума кредиту становитиме 1,45 млрд канадських доларів (екв. 1,131 млрд дол. США)”, – йдеться в повідомленні.
Кошти будуть спрямовані до державного бюджету для фінансування пріоритетних видатків, зокрема, на забезпечення першочергових соціальних і гуманітарних платежів.
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому законопроєкт №3297, яке передбачає заборону вводити штрафні санкції за прострочення банківських і небанківських позик під час карантину.
Документ підтримали 344 депутати.
Законом вносяться доповнення до Господарського кодексу.
Зокрема, у випадку прострочення позичальником у період дії карантину або/та у 30-денний період після дня його завершення виконання грошового зобов’язання за договором, він звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Нагадаємо:
13 травня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №3297 щодо недопущення нарахування санкцій за кредитами на час карантину.
